Визначення форми стопи

Стопа – орган опори та пересування. Розрізнюють стопу нормальну, сплощену, плоску. Для визначення форми стопи оглядають її опорну поверхню та звертають увагу на ширину перешийка (а), який з’єднує область п’ятки передньою частиною стопи. Крім того, звертають увагу на вертикальні вісі ахіллова сухожилля та п’ятки при навантаженні.

При нормальній стопі перешийок вузький, вертикальні вісі розташовані по одній лінії, строго перпендикулярно до поверхні опори. При сплощеній стопі перешийок широкий, лінія його зовнішнього краю трохи опукла, вертикальні вісі також перпендикулярні поверхні опори. Плоска стопа характеризується тим, що перешийок займає майже всю її ширину, часто вісь п’ятки з віссю Ахіллова сухожилку утворює кут, відкритий назовні.

Користуються методом отримання відбитків стопи (плантографія). В лабораторних умовах відбиток стопи можна отримати за допомогою дрібної крейди. Для цього крейду товчуть та рівномірно насипають у кювету. Обстежуваний знімає взуття та шкарпетки, протирає підошву ноги розчином хлораміну, а потім стає на крейду, переносячи всю вагу тіла на цю ногу. Потім цією ногою стає на темну дошку та знову переносить вагу тіла на цю ногу. На темній дошці залишається добре видимий відбиток. Після проведення дотичної та обміру відбитку стопи, дошку обтирають марлею, змоченою в розчині хлораміну. Тільки після цього можна продовжувати обстеження стопи наступного учня чи студента.

Потім його оброблюють по методу Штритера: на отриманому відбитку проводять дотичну до найбільш виступаючих точок внутрішнього краю стопи. Із середини дотичної відновлюють перпендикуляр до зовнішнього краю стопи. Потім вираховують процентне відношення довжини тої частини перпендикуляра, яка пройшла через відбиток (А), до всієї його довжини (А+В). Якщо перешийок складає до 50% довжини перпендикуляра – стопа нормальна, 50-60% – сплощена, 60% – плоска.

Формула для визначення типу стопи:

Показники

Для визначення видів постави дітей та підлітків (за З.П. Ковальковою)

Довжина хребта (см)	Правильна постава	Лордотична постава	Сутулувата постава	Випрямлена постава	Кіфотична постава
шийна точка	поперекова точка	шийна точка	поперекова точка	шийна точка	поперекова точка	шийна точка	поперекова точка	шийна точка	поперекова точка
Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д
43,8 – 46,2	3,36	3,21	3,56	3,49	1,84	2,02	5,04	5,27	4,66	4,46	2,14	1,71	1,84	2,02	2,14	1,71	4,66	4,44	5,04	5,27
46,8 – 48,7	3,25	3,25	3,55	3,51	2,13	2,12	4,97	5,05	4,79	4,84	2,13	1,97	2,13	2,20	2,13	1,79	4,79	4,84	4,97	5,05
48,8 – 51,2	3,46	3,48	3,70	3,73	2,27	2,31	5,27	5,27	4,63	4,83	2,13	2,19	2,27	2,31	2,15	2,19	4,63	4,83	5,25	5,27
51,3 – 53,7	3,45	3,57	3,82	3,85	2,39	2,25	5,59	5,50	4,79	4,98	2,05	2,20	2,39	2,25	2,05	2,20	4,79	4,95	5,59	5,50
53,8 – 56,2	3,59	3,60	4,03	3,87	2,31	2,34	5,62	5,38	5,07	5,18	2,44	2,33	2,31	2,34	2,44	2,33	5,07	5,18	5,62	5,33
56,3 – 58,7	3,69	3,76	4,17	3,86	2,34	2,49	5,73	5,46	5,28	5,45	2,61	2,26	2,34	2,49	2,61	2,26	5,26	5,45	5,73	5,46
58,8 – 61,2	3,81	3,97	4,46	3,75	2,53	2,34	5,99	6,17	5,55	6,00	2,67	2,32	2,53	2,34	2,57	2,33	5,53	6,00	5,99	5,17

3. Визначення м’язової сили

Сила м’язів людини проявляється при найбільшому вольовому напруженні, може бути добрим показником функціонального стану його центральної нервової системи.

Визначення м’язової сили (динамометрія) виконується трьома способами: визначення сили кисті, станової сили (сили м’язів спини) та сили м’язів черевного пресу.

Для визначення ручної сили (сили кисті) застосовується ручний динамометр, який складається з овальної стальної пружини, всередині якої прикріплена шкала з діленнями та зі стрілкою, яка показує м’язову силу в кілограмах.

Сила рук вимірюється наступним чином. Беруть динамометр зручно в руку, потім витягують руку в сторону та якнайсильніше стискають динамометр. Дослідження повторюють 3 рази для кожної руки окремо. Записується найбільше показання динамометра. Для добре розвинутого чоловіка ручна сила в середньому рівна 40-50 кг, у жінок – 30-35 кг.

М’язова сила рук залежить від зросту, ваги тіла, окружності грудної клітки і т.д. Так як вага тіла може змінюватися, цікаво визначати показник сили стиску кисті – відносну силу кисті. Для цього треба цифру, яка показує силу стиску кисті сильнішої руки, помножити на 100 та отримане число поділити на вагу тіла.

Наприклад: сила кисті дорівнює 42 кг, вага тіла – 70 кг. Тоді:

В середньому цей показник рівний для чоловіків 60-70% для жінок – 45-50%. Збільшення показника означає збільшення м’язової сили.

М'язова сила згиначів пальців рук дітей та підлітків за даними динамометрії

Вік (роки)	М’язова сила згиначів пальців руки (кг)
Права рука	Ліва рука
Хлопчики	Дівчата	Хлопчики	Дівчата
	9,2	8,4	8,5	7,7
	10,7	9,9	10,1	9,2
	12,4	11,2	11,7	10,5
	14,3	12,8	13,5	12,0
	16,5	14,6	15,6	13,7
	18,8	16,5	17,7	15,5
	21,2	18,9	19,7	17,8
	24,4	21,8	22,5	20,4
	28,4	24,8	26,2	22,9
	33,4	27,0	30,9	24,9
Дорослі	49,3	29,7	45,0	27,7

Станова сила або сила м’язів розгиначів спини, визначається за допомогою станового динамометра. Обстежуваний стає ногами на дерев’яну площадку з прикріпленим до неї динамометром, за допомогою крюка, щоб вона знаходилася на рівні колін. Згинаючись у попереку, обстежуваний бере ручку станового динамометра обома руками та, не згинаючи колін, випрямляє спину та вижимає до відказу. Дослідження проводиться двічі, кращій результат записують. Вимірювання проводиться з точністю до 5 кг.

Станова сила здорової, добре розвиненої людини в середньому рівна 130-150 кг. Це так звана абсолютна станова сила.

Для оцінки розвитку відносної станової сили користуються тією ж формулою:

Таблиця оцінки стану та розвитку станової сили за Г.Краковяк

№ п/п	Шкала оцінки	Чоловіки 21-35 років	Жінки 18-25 років
1.	Мала сила спини	Менше 175% своєї ваги	Менше 125% своєї ваги
2.	Сила нижче середньої	175-190% своєї ваги	125-140% своєї ваги
3.	Сила середня	190-210% своєї ваги	140-160% своєї ваги
4.	Сила вище середньої	210-225% своєї ваги	160-175% своєї ваги
5.	Сила велика	225% своєї ваги	175% своєї ваги

При вимірюванні станової сили необхідно враховувати, що воно потребує граничного зусилля, тому не можна проводити ці вимірювання при високому кров’яному тиску, різко вираженому атеросклерозі, грижах, болях у попереку, у жінок під час менструації, вагітності.

4. Визначення сили м’язів черевного пресу

Черевним пресом називається група м’язів живота, яка утворює передню стінку черевної порожнини (чотири парні м’язи: прямий м’яз живота, зовнішній косий м’яз, внутрішній косий м’яз, поперечний м’яз живота).

Ступінь розвитку черевного преса визначається спеціальними функціональними пробами. Найбільш доступний спосіб: обстежуваний лягає на кушетку, лавку або на підлогу з витягнутими вздовж тулуба руками. З цього положення він повинен перейти в положення сидячи, не згинаючи ніг та не відриваючи їх від полу, а потім знову опуститися.

Ця вправа робиться не менше 12 разів за хвилину та повторюється якомога більшу кількість разів. Проба вважається виконаною задовільно, якщо обстежуваний спортсмен піднімається 20 разів.

Люди зі слабко розвинутим черевним пресом або високо піднімають ноги, або зовсім не можуть піднятися без допомоги рук.

VI Поточний контроль виконання роботи

Оформлення роботи:

1. Визначення постави.

А) Записати методику визначення постави.

Б) Отримані показники глибини шийної точки та поперекового вигину порівняти з таблицями З.П.Ковалькової.

2. А) Записати методику визначення стопи.

Б) Провести розрахунки даних, які отримані на власному відбитку.

3. Визначення м’язової сили.

А) Записати методику визначення м’язової сили.

Б) Визначити ручну силу (силу кисті).

В) Визначити станову силу (силу м’язів спини).

Г) Визначити силу м’язів черевного пресу.

4. Занести отримані данні у зведену таблицю.

5. Обговорення отриманих результатів.

6. Заключення.

7. Рекомендації.

VII Узагальнення та систематизація вмінь і навичок:

Контрольні запитання

1. Особливості розвитку черепа у дітей та підлітків.

2. Вікові особливості розвитку хребта.

3. Вікові особливості розвитку верхніх та нижніх кінцівок.

4. Розвиток рухових навичок, координації рухів з віком.

5. Як визначається постава?

6. Які розрізнюють постави?

7. Як визначається форма стопи?

8. Як визначається м’язова сила кисті? Станова сила?

9. Якими методами визначається сила м’язів черевного преса?

10. Яка задача обстеження опорно-рухового апарату дітей та підлітків?

VIIІ Підведення підсумків заняття: обговорюються досягнуті студентами результати, повідомляються оцінки

ІX Видача завдання до самостійної підготовки:

Самостійна робота №4: Вікові анатомо-фізіологічні особливості розвитку кісткової та м’язової системи дітей та підлітків. Гігієна опорно-рухового апарату.

Рекомендована література

Базова

1. 1. А.Г.Хрипкова, Н.В.Андропова, Д.А.Фарбер. Возрастная физиология и школьная гигиена. –М., Просвещение, 1998.

2. А.Н.Кабанов, А.П.Чабовская. Анатомия, физиология и гигиена детей дошкольного возраста. –М., Просвещение, 1975.

3. Л.И.Салюкевич. Лабораторные занятия по анатомии и физиологии ребенка с основами школьной гигиены. –М, Просвещение, 1995.

4. Л. М.Т.Матюшонок, Г.Г.Турик, А.А.Крюкова. Физиология и гигиена детей и подростков. –Минск, Вішейшая школа, 1980.

5. Морфо-функциональное созревание основных физиологических систем организма детей дошкольного возраста. / Под ред.. Н.В.Андроповой, Н.М.Кольцовой. –М., Педагогика, 1983.

6. Физиология развития ребенка, \ Под ред.. В.Н.Козлова, Д.А.Фарбер. –М., Педагогика, 1983.

7. Ю.В.Ермолаев. Возрастная физиология. –М., Просвещение, 1985.

8. Ю.П.Антипчук. Анатомія і фізіологія дитини. –К., Вища школа, 1984.

Допоміжна