Практична робота №1. I Організаційна частина: проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи. ІІ Тема: Визначення рівня фізичного

I Організаційна частина: проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.

ІІ Тема: Визначення рівня фізичного розвитку дітей та підлітків.Побудова графіка-профілю фізичного розвитку дітей та підлітків. Мета: Оволодіти математичними методами оцінки фізичного розвитку та побудови графіку-профілю фізичного розвитку дітей та підлітків. Обладнання: ростомір (антропометр), ваги медичні, сантиметрова стрічка, таблиці, які відображають розвиток опорно-рухового апарату у дітей та підлітків, таблиці з формулами, таблиці стандартних показників зросту, ваги, окружності грудної клітини дітей та підлітків. Теоретичний матеріал опанованих тем самостійної роботи. Математичні данні власних антропологічних досліджень.

ІІІ Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів:

Запитання до студентів:

1. Характеристика сучасної періодизації вікових періодів.

2. Закономірності росту та розвитку організму дитини.

3. Як впливають умови навколишнього середовища та інші фактори на зріст та розвиток дітей та підлітків?

IV Зміст основної частини заняття

1. На основі отриманих розрахунків скласти наступну таблицю:

Ознаки	Показники	М	σ (сигма)	Різниця між показником обстежуваного та М	Величина сігмальних відхилень (σ)
Зріст (см)
Вага (кг)
Окружність грудної клітки (см)

2. Користуючись шкалою оцінки фізичного розвитку визначити індивідуально (тобто кожному студенту) рівень його фізичного розвитку.

3. Побудувати профіль фізичного розвитку для кожного обстежуваного.

V Формування вмінь і навичок у студентів

СОМАТОМЕТРІЯ

Для достовірності і точності антропометричних вимірювань їх необхідно проводити вранці (в кінці дня може спостерігатися збільшення маси, зменшення довжини тіла на 1—1,5 см) на оголеному тілі стандартним інструментарієм. Якщо є можливість проводити дослідження у кожного учня щорічно, то їх роблять в один і той же місяць.

1. Визначення зросту (у см). Зріст стоячи і сидячи вимірюють ростоміром з точністю до 0,5 см. Обстежуваний стає до стійки ростоміра спиною. При цьому потрібно торкатися стійки трьома найбільш виступаючими назад місцями по задній серединній лінії: грудним відділом хребта в міжлопатковій ділянці, крижовим відділом хребта в області між сідницями та п'ятами. Голова повинна знаходитися в такому положенні, щоб трагоорбітальна лінія, що сполучає нижній край очної ямки і козелок вуха, була паралельна підлозі (горизонтальною). Планшетка ростоміра повинна торкатися верхівки голови. Зріст стоячи визначають за першою (лівої) шкалою ростоміра.

2. Визначення маси (у кг). Масу вимірюють на медичних десяткових вагах. Зважування проводять без одягу і взуття до сніданку з точністю до 50 г.

3. Визначення окружності грудної клітини (у см). Окружність грудної клітки (ОГК) вимірюють під час паузи (середнє положення між вдихом і видихом).

Обстежуваний розводить руки в сторони, а коли сантиметрова стрічка накладена на грудну клітку, опускає їх вниз. Сантиметрову стрічку накладають: ззаду - під нижніми кутами лопаток; спереду - у чоловіків по нижньому краю навколососкових кружків, у жінок - на рівні прикріплення четвертих ребер до грудини, тобто над молочними залозами. Вимірюючий утримує обидва кінці стрічки трьома пальцями лівої руки, а правою рукою натягує стрічку, щоб вона щільно прилягала до грудної клітки. Обвід грудної клітки під час паузи краще всього заміряти при розмові з обстежуваним.

Для складання вищезазначеної зведеної таблиці необхідно записати показники зросту (см), ваги (кг) та окружності грудної клітки (см) обстежуваного, розраховану середню арифметичну зважену (М), середнє квадратичне відхилення (σ), визначити різницю між середньою арифметичною зваженою (М) та показником обстежуваного (ПО – М)=R, розрахувати величину сигнального відхилення, яка визначається шляхом ділення отриманої різниці на сигму по формулі.

Нижче наводиться приклад, який розкриває механізм отримання величини сигнального відхилення та побудови профілю фізичного розвитку.

Дані обстежуваного, як правило, в той чи іншій мірі відрізняються від середніх показників або в сторону збільшення, або в сторону зменшення ознак. Для судження про ступінь їх відмінності цю різницю з відповідним знаком
(+ чи –) ділять на середнє квадратичне відхилення (σ), отримуючи так зване сигнальне відхилення.

Наприклад, показник зросту – 131 см, М=132,9 см, σ=6,12. Різниця між М та показником обстежуваного: 131,0–132=–1,9 см, тоді величина сігмального відхилення (σ) буде дорівнювати:

.

Показник ваги – 28,5 кг, М=29,7 кг, σ=5,65, різниця між М та показниками досліджуваного: 28,5–29,7=1,2, сігмальне відхилення

.

Показник окружності грудної клітки – 65,5 см, М=63,3 см, σ=5,02, різниця 65,5–63,3=+2,2, сігмальне відхилення

.

Сігмальне відхилення, як видно на прикладі, визначається окремо для зросту, ваги, окружності грудної клітки.

На основі розглянутого приклада таблиця отримає наступний зміст:

Ознаки	Показники обстежу-ваного	М	σ	Різниця між показником обстежуваного та М	Величина сигнал. відхилень (σ)
Зріст (см)		132,9	6,12	–1,9 см	–0,3
Вага (кг)	28,5	29,7	5,65	–1,2	–0,2
Окружність грудної клітки (см)	65,5	63,3	5,02	+2,2	+0,44

Вихідні дані дозволяють вивести оцінку фізичного розвитку обстежуваних.

Оцінка фізичного розвитку визначається по величині сігмальних відхилень:

низький фізичний розвиток від М–2σ до М–3σ

нижче середнього від М–1σ до М–2σ

середній М± σ

вище середнього від М+1σ до М+2σ

високий фізичний розвиток від М+2σ до М+3σ

Як видно з таблиці, якщо отримана частка не вище (чи не нижче) одної σ, фізичний розвиток прийнято рахувати в межах широкої норми. Якщо ця частка коливається в межах ±2σ, розвиток вище (+2) чи нижче (–2) норми. Коливання в межах ±3σ класифікується як добрий, або високий (+3), чи слабкий, або низький (–3) фізичний розвиток.

Приклад: учень Т., 13 років, зріст має 148,3 см, вагу 42,3 кг, окружність грудної клітки 69,5 см (у стані спокою).

Середні показники для цього віку (чи середні величини стандартів – М) відповідно (по таблиці) – 144,8 см (σ – 7,9); 36,4 (σ – 5,9); 69,5 (σ – 4,3).

Різниця для зросту: 148,3–144,8=+3,5 (знак +, тому що фактична величина зросту більше середньої).

Отриману різницю ділимо на сигму: +3,5:7,9=+0,44

Таким же чином ведеться розрахунок по даних ваги та окружності грудної клітини: Вага: –42,3–36,4=+5,9кг:5,9=+1Окружність грудної клітини: 69,5–69,5=0

У випадку, якщо фактична величина менше середньої, різницю між ними потрібно брати зі знаком мінус.

Нанесення отриманих даних на антропометричну картку та з’єднання точок лініями дасть профіль фізичного розвитку школяра (за Мартином).

Для побудови профілю фізичного розвитку проводять на рівній відстані одна від одної горизонтальні лінії по кількості ознак, що оцінюються. Посередині цих ліній проводять середню вертикальну, яка відповідає середнім віковим показникам (по таблиці студентів) ваги, зросту, окружності грудної клітки. По праву сторону від цієї середньої лінії на рівній відстані наносять відхилення в межах +1 σ, +2 σ, +3 σ,а по ліву – відповідно зі знаком мінус: –1 σ, –2 σ, –3 σ. По цих межах також проводять вертикальні лінії.

Величину сігмального відхилення кожної ознаки відкладають точкою на відповідній горизонтальній лінії. Потім послідовно з’єднують ці точки.

В якості прикладу наводиться графік, побудований на даних вищерозглянутого прикладу.

М – середній віковий показник

Границі відхилень –3σ –2σ –1σ М +1σ +2σ +3σ

Довжина тіла (см) 144,8

Вага тіла (кг) 36,4

Окружність

грудної клітки (см) 69,5

Результати вимірювань дають підстави вважати, що фізичний розвиток школяра в межах широкої норми, тобто він розвивається нормально. Крім фізичного розвитку за допомогою графіка-профілю можна визначити пропорційність розвитку. В даному прикладі відмічається пропорційний розвиток.

При пропорційному розвитку точки, які означають сігмальне відхилення окремих ознак, лежать на одній вертикалі або віддалені одна від одної не більше ніж на одну сигму.

VI Поточний контроль виконання роботи

Оформлення роботи:

1. А) Записати методику визначення зросту стоячи.

Б) Визначити різницю між середньою арифметичною таблиці середніх показників (М) та показником обстежуваного (ПО–М)=R, розрахувати величину сигнального відхилення.

2. А) Записати методику визначення ваги тіла.

Б) Визначити різницю між середньою арифметичною таблиці середніх показників (М) та показником обстежуваного (ПО–М)=R, розрахувати величину сигнального відхилення.

3. А) Записати методику визначення окружності грудної клітки.

Б) Визначити різницю між середньою арифметичною таблиці середніх показників (М) та показником обстежуваного (ПО–М)=R, розрахувати величину сигнального відхилення.

4. Занести отримані данні у зведену таблицю.

5. Побудувати графік-профіль фізичного розвитку обстежуваного.

6. Обговорення отриманих результатів.

7. Заключення.

8. Рекомендації.

VII Узагальнення та систематизація вмінь і навичок:

Дайте письмові відповіді на контрольні питання:

1. Вікова фізіологія як наука. Предмет і зміст вікової фізіології.

2. Дайте визначення поняттям «ріст» та «розвиток» організму.

3. Назвіть закономірності росту та розвитку організму.

4. Онтогенез. Періоди онтогенезу. Дати характеристику кожному періоду онтогенезу.

5. Вікова періодизація за А.А. Маркасян.

6. Акселерація.

VIII Підведення підсумків заняття: обговорюються досягнуті студентами результати, повідомляються оцінки

IX Видача завдання до самостійної підготовки:

Самостійна студентська робота №1: Загальний огляд будови та функції організму.

Самостійна студентська робота №2: Запліднення та розвиток плоду. Періоди ризику розвитку організму дитини.

Самостійна робота №3: Показники готовності дітей 6-річного віку до систематичних занять в школі.

Рекомендована література

Базова

1. 1. А.Г.Хрипкова, Н.В.Андропова, Д.А.Фарбер. Возрастная физиология и школьная гигиена. –М., Просвещение, 1998.

2. А.Н.Кабанов, А.П.Чабовская. Анатомия, физиология и гигиена детей дошкольного возраста. –М., Просвещение, 1975.

3. Л.И.Салюкевич. Лабораторные занятия по анатомии и физиологии ребенка с основами школьной гигиены. –М, Просвещение, 1995.

4. Л. М.Т.Матюшонок, Г.Г.Турик, А.А.Крюкова. Физиология и гигиена детей и подростков. –Минск, Вішейшая школа, 1980.

5. Морфо-функциональное созревание основных физиологических систем организма детей дошкольного возраста. / Под ред.. Н.В.Андроповой, Н.М.Кольцовой. –М., Педагогика, 1983.

6. Физиология развития ребенка, \ Под ред.. В.Н.Козлова, Д.А.Фарбер. –М., Педагогика, 1983.

7. Ю.В.Ермолаев. Возрастная физиология. –М., Просвещение, 1985.

8. Ю.П.Антипчук. Анатомія і фізіологія дитини. –К., Вища школа, 1984.

Допоміжна

1. А.А.Гуминский, Н.Н.Леонтьева. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии. – М., Просвещение. 1990.
2. А.Г.Хрипкова, Анатомия, физиология и гигиена человека. –М., Просвещение, 1975.
3. В.В.Родин. Анатомия и физиология человека. –М., Просвещение, 1985.
4. В.Р.Кучма. Гигиєна детей и подростков. – М, «Медицина», 2001.
5. Гигиена. /Под ред. Акад.. Г.И.Румянцева. Учебник для Вузов. – М.: ГЭСТАР-МЕД, 2001.
6. Л.І.Старушенко. Анатомія і фізіологія людини. –К., Вища школа, 1992.
7. Н.Н.Леонтьева, К.В.Миронова. Анатомия и физиология детского организма. –М., Просвещение, 1986.

Середні показники фізичного розвитку дітей шкільного віку

зріст, окружність грудної клітки та вага (за Д.Д.Лебедєвим)

Вік (роки)	Хлопчики	Дівчатка
Зріст (см)	σ	Окружність грудної клітки (см)	σ	Вага (кг)	σ	Зріст (см)	σ	Окружність грудної клітки (см)	σ	Вага (кг)	σ
	122,6	5,1	60,0	2,2	23,9	2,7	121,9	5,6	58,4	3,2	23,2	2,9
	126,6	5,6	62,0	3,1	25,6	3,2	126,1	5,8	60,0	3,2	24,8	3,3
	131,4	6,1	63,7	3,1	28,1	3,4	130,7	6,2	62,2	3,8	27,5	4,1
	135,7	6,5	65,5	3,4	30,5	4,3	135,2	6,9	64,1	3,6	30,0	4,5
	140,0	6,2	67,5	3,7	33,4	4,4	140,9	6,6	66,5	4,5	33,8	5,6
	144,8	7,9	69,5	4,3	36,4	5,9	146,4	7,8	70,3	5,3	38,5	6,9
	151,4	8,5	73,1	4,9	41,7	7,3	152,2	6,7	73,7	5,1	43,7	6,6
	157,5	9,3	76,2	5,5	45,8	8,4	155,1	6,2	76,1	4,3	47,3	6,4
	163,6	8,1	79,3	5,4	52,9	8,4	157,5	5,3	77,6	4,6	51,2	6,7
	168,3	7,5	82,8	5,2	58,0	8,2	158,6	5,4	78,9	4,6	53,2	6,4
	170,5	6,2	87,8	3,8	62,2	4,7	158,8	5,2	81,1	3,9	55,7	5,5

Практична робота №2

I Організаційна частина: проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.

ІІ Тема: Визначення рівня розвитку опорно-рухового апарату Мета: Засвоїти методику визначення рівня розвитку деяких показників опорно-рухового апарату: постави, стопи, м’язової сили Обладнання: Антропометр, темна дошка, кювета з дрібною крейдою, лінійка, розчин хлораміну, шматочки бинту по 10 см, таблиці визначення постави (за З.П. Ковальковою).

ІІІ Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів:

Запитання до студентів:

1. Особливості розвитку черепа у дітей та підлітків.

2. Вікові особливості розвитку хребта.

3. Вікові особливості розвитку верхніх та нижніх кінцівок.

4. Розвиток рухових навичок, координації рухів з віком.

5. Антропометрія. Методики визначення антропометричних даних.

IV Зміст основної частини заняття

1. Повторити характеристику різних осанок та форм стопи (усна співбесіда).

2. Ознайомитися та записати методику визначення м’язової сили.

3. Провести необхідні заміри для визначення типу постави, стопи, м’язової сили.

4. Визначити рівень розвитку опорно-рухового апарату.

V Формування вмінь і навичок у студентів