Вимоги до оформлення курсового проекту

Студент самостійно розкриває питання теми на основі знань, набутих у процесі вивчення курсу та під час проходження навчальної практики. Конкретний матеріал, що характеризує об’єкт дослідження, має складати не менше 40 % обсягу курсової роботи. В курсовій роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення:

а) після перерахування (наприклад, та ін. – та інше; і т. д. - і так далі; і т.п. – і тому подібне; с.-г. підприємства – сільськогосподарські підприємства);

б) при посиланнях (наприклад, див. – дивись; рис. – рисунок);

в) при позначенні цифрами століть і років, одиниць виміру (наприклад, ст. – століття; р. – рік; рр. – роки; кг – кілограми).

4.1. Загальні вимоги.

Оформлення курсової роботи у формі текстового документу за допомогою Microsoft WORD здійснюється за такими параметрами:

ü Times New Roman 14;

ü інтервал між рядками 1,5;

ü поля –з усіх боків 2 см, з правого боку – 1,5 см;

ü вирівнювання тексту по ширині;

ü на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210ґ297 мм) до тридцяти рядків;

ü шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору, щільність тексту має бути однаковою;

ü нумерація сторінок – у правому верхньому куті.

Заголовки структурних розділів курсового проекту "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" набираються великими літерами симетрично до тексту.

Текст основної частини курсового проекту поділяють на розділи, підрозділи. Заголовки підрозділів набирають маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

4.2. Нумерація.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою курсового проекту є титульна сторінка. Номер сторінки ставиться з другої сторінки вступу у правому верхньому куті сторінки без будь-яких знаків (крапки у кінці, виділення рисками, дужками тощо). Рисунки і таблиці включаються у загальну нумерацію в межах розділу.

Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", наприклад «РОЗДІЛ 2», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка набирають заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: ''2.1.'' (перший підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

4.3. Оформлення ілюстраційного матеріалу.

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, діаграми тощо) необхідно подавати в курсовому проекті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Ілюстрації необхідно розташувати на сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення рисунку чи таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.

4.4. Оформлення формул.

Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться арабськими цифрами біля правої сторони аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках без крапок від формули до її номера, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова "де", двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. При посиланні у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад «У формулі (2.4)...».

4.5. Оформлення таблиць.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка				Заголовки граф
							Підзаголовки граф
Рядки
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

Таблиці наводяться зразу після першого згадування про них у тексті і супроводжуються аналізом показників. Таблиці у роботі нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2'' (друга таблиця першого розділу). При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть скорочено, наприклад «(табл. 1.2)». Під словом «Таблиця» розміщується заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово «Таблиця» і заголовок починаються з великої букви. Назва не підкреслюється.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2".

У зв’язку з тим, що курсова робота виконується за матеріалами підприємства за 3-х річний період, цифровий матеріал, що наводиться в таблицях, необхідно порівнювати спів ставляючи дані останнього року з базовим. Якщо який-небудь показник відсутній, на його місці ставиться почерк, а у випадку, коли показник не вираховується, знак - ×.

Аналіз матеріалу таблиці подається після її приведення коротко, чітко з викладенням основних показників і поясненням причин змін, що відбулися.

4.6. Оформлення списку використаних джерел.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: в порядку появи посилань в тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні курсового проекту), або в абетковому порядку прізвищ перших авторів або заголовків (за винятком законодавчої та нормативної бази).

Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має містити: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у виданнях.

4.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні роботи слід давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, з яких наводяться в роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останнє видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками із зазначенням номера сторінки (якщо це літературне джерело) – [2, с. 4].

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад „Рис. 1.2”.

Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад „...у формулі (2.1)”.

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово „таблиця” в тексті пишуть скорочено: ”... в табл. 1.2”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово „див. табл.. 1.3”.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

• текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз „так званий”:

• цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і починається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, вкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

• кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

• при непрямому цитуванні (переказів, викладів думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладі думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

• якщо необхідно виявити ставлення автора роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

• якщо автор курсової роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а весь текст застереження вміщується в круглі дужки.

5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота здається викладачу в друкованому вигляді (обов’язково зкріплену) та на електронному носії (дискета, диск, та ін.) в установлений термін (Дод. Б). Курсові роботи, що їх подано після встановленого терміну, кафедра може не прийняти до рецензування. Не приймаються на рецензування і повертаються для усунення недоліків також роботи з порушенням зазначених вище вимог (занижений обсяг, відсутність необхідних додатків, неправильне оформлення тощо).

Не допускаються до захисту курсові роботи:

- теми яких не були погоджені з науковим керівником;

- варіанти курсових робіт, знайдені в мережі Інтернет;

- скановані варіанти підручників і навчальних посібників;

- копії раніше написаних студентських робіт.

Курсова робота попередньо розглядається науковим керівником, який у своїй рецензії приймає рішення щодо її допущення до захисту. Під час підготовки до захисту курсової роботи студентові необхідно ознайомитись з рецензією наукового керівника. Захист роботи відбувається на кафедрі менеджменту ЗЕД; за наслідками захисту виставляється оцінка.

При оцінці курсової роботи викладач перевіряє наявність таких факторів:

• обґрунтування вибору теми, її наукове та практичне значення;

• ставлення студента до роботи при виконанні курсової роботи, його працездатність, своєчасність подання роботи;

• ступінь самостійності та ініціативність студента у вирішенні завдань з курсового проектування;

• вміння працювати з науковою літературою, спостерігати та накопичувати, аналізувати і зіставляти дані досліджень;

• вміння узагальнювати і робити вірні висновки і пропозиції із накопичених даних і отриманих результатів.

На основі цих параметрів викладач вирішує питання про допуск роботи до захисту, роблячи про це відповідний запис на титульній сторінці роботи.

Курсова робота, виконана згідно вимог, допускається науковим керівником до захисту. За три дні до захисту студент зобов`язаний повернути курсову роботу з відгуком наукового керівника на кафедру.

Робота, яка допущена до захисту, захищається її автором перед комісією. Комісії та графіки їх засідань визначає завідувач кафедри.

Для захисту курсової роботи студент готує коротку доповідь (до 6-7 хв.).

При підготовці до захисту курсової роботи студент повинен знати основні її положення, виявлені проблеми і заходи щодо їх усунення, перспективи розвитку розглянутої економічної ситуації. Також особливу увагу студент повинен приділити зауваженням рецензента, проблемним питанням, економічному обґрунтуванню можливого (очікуваного) ефекту від впровадження пропозицій автора на практиці тощо.

Комісія перевіряє рівень теоретичної та практичної підготовки студента за темою курсової роботи. Після закінчення доповіді, члени комісії задають студентові запитання, уточнюють обґрунтованість зроблених ним висновків, оцінюють його уміння обґрунтовувати свої відповіді. Відповіді студента повинні бути конкретними, короткими та вичерпними.

За сукупністю всіх даних: відповідності роботи всім вищезазначеним вимогам, рівню знань студента, його умінню обґрунтовувати свої висновки, а також якості відповідей на поставлені питання, комісія виставляє студенту оцінку за результатами захисту. Результати захисту курсової роботи оцінюються як за чотирибальною шкалою, так і за шкалою ЕСТS.

Шкала оцінки знань студентів по курсовому проекту:

Категорія	За шкалою	Оцінка	Бали за КМСОНП
Відмінно	А	“5”	100-90
Добре	B	“4,5”	89-82
C	“4”	81-75
Задовільно	D	“3,5”	74-66
E	“3”	65-60
Незадовільно	FX	“2,5”	59-35
F	“2”	34-1

Курсова робота оцінюється науковим керівником у балах. Підсумкова оцінка за курсову роботу складається з трьох елементів і виставляється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням у чотирьохбальну. Елементи оцінки складаються з: своєчасності відправлення курсової роботи (0 або 10 балів), якості виконання курсової роботи (від 30 до 60 балів), якості презентації результатів дослідження в процесі прилюдного захисту (до 30 балів).

Критерії визначення підсумкової оцінки за курсову роботу (за 100-бальною шкалою) наведено в таблиці. Крок оцінки- 6 балів

Критерії оцінки	Кількість балів*
1. Своєчасність відправлення курсової роботи на електрону адресу керівника за датою встановленою регламентом підготовки та виконання курсової роботи з дисципліни “Організація виробництва в сільському господарстві” для студентів денної форм навчання керівником (не пізніше 20 квітня) (ДОДАТОК Б)	невчасно – 0; вчасно–10
1. Якість виконання курсової роботи (оцінюється керівником курсової роботи)	мінімум (для одержання позитивної рецензії) – 30; максимум –60
2. Якість презентації результатів дослідження в процесі прилюдного захисту (оцінюється комісією, що проводить захист)	максимум – 30
Підсумкова оцінка роботи в цілому

Якість виконання курсової роботи оцінюється за критеріями, що наведені в таблиці з деталізацією балів:

Критерії	Бальна шкала оцінки за критеріями
1. Структура, логіка,, послідовність викладу та базові характеристики: відповідність логіки побудови роботи затвердженим темі, плану, поставленим меті та завданням, взаємоузгодженість формулювання актуальності, об’єкта, предмета, мети, завдань	0 – побудова курсової роботи не відповідає меті та завданням дослідження, текст розділів не відповідає змісту; 6 – побудова і текст роботи частково відповідає змісту, поставленим меті та завданням, але не відповідає логіки 8 – побудова і текст роботи частково відповідає змісту, поставленим меті та завданням, відповідає логіці, та не повністю розкриває тему; 10 – побудова і текст повністю відповідає змісту, поставленим меті та завданням, зміст розділів логічно розкривається, результати та висновки відповідають поставленій меті.
2.Науково-теоретичний рівень, його повнота та фінансова грамотність: наявність аналізу понятійно-категоріального апарату досліджуваної проблеми; критичні зіставлення та узагальнення різних авторів та наукових шкіл щодо постановки та вирішення досліджуваної проблеми, аргументованість та обґрунтованість запропонованих рішень	0 – критичні зіставлення та узагальнення різних авторів та наукових шкіл щодо досліджуваної проблеми не визначені, позиція автора не проголошена, запропоновані рішення не обґрунтовані; 6 – обмежений аналіз понятійного апарату, критичні зіставлення та узагальнення різних авторів та наукових шкіл щодо досліджуваної проблеми наявні, але узагальнення некоректні, запропоновані рішення не обґрунтовані; 8 – визначено сутність об’єкта дослідження, наявність критичних зіставлень та узагальнення різних поглядів щодо досліджуваного об’єкта, але запропоновані рішення не обґрунтовані; 10 – визначено сутність об’єкта дослідження, наявність критичних зіставлень та узагальнення різних поглядів щодо досліджуваного об’єкта, запропонована авторська позиція, обґрунтовані пропозиції
3.Науково-практичний рівень Критичний аналіз існуючої практики функціонування об’єкта дослідження, статистична оцінка закономірностей і тенденцій розвитку на основі рядів динаміки, використання сучасних даних, наявність аналізу фактичних даних, динаміки, структури, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, адекватність висновків	0 – аналіз проведено без встановлення причинно-наслідкових зв’язків, дані не пов’язані з змістом, не виявлено тенденції розвитку об’єкта дослідження; 6 – проведена статистична оцінка закономірностей і тенденцій розвитку на основі рядів динаміки, але не зроблено аналіз взаємозв’язків між явищами і процесами; 8 – проведена статистична оцінка закономірностей і тенденцій розвитку на основі рядів динаміки, зроблено аналіз взаємозв’язків між явищами і процесами, але не дана їм якісна оцінка; 10 – проведено аналіз показників складу і структури, виявлено тенденції розвитку об’єкта дослідження, встановлено причини виявлених тенденцій, явищ, процесів, дана їм якісна оцінка щодо розвитку суспільно-економічних процесів, висновки адекватні проведеному аналізу роботи
3. Проблематика, рівень розробки управлінських рішень, висновки Чіткість постановки проблеми та аналіз ії причин, визначення шляхів вирішення проблем та вдосконалення фінансової практики; адекватність розроблених управлінських рішень меті та завданням роботи, глибина структуризації запропонованих заходів, наявність обґрунтованої власної точки зору автора, підбиття підсумків з усіх висвітлених розділів відповідно до плану роботи, безпосередній зв’язок висновків з результатами дослідження.	0 – актуальність проблеми чітко не визначена, простий перелік пропонованих управлінських рішень; 6 – актуальність проблеми визначена, але не має аналізу причин проблеми, управлінські рішення структуровані, але відсутній зв’язок висновків з результатами дослідження 8 – актуальність проблеми визначена, зроблено аналіз причин проблеми, управлінські рішення структуровані, але не обґрунтована доцільність їх реалізації відповідно до методичного інструментарію роботи, кожний розділ логічно завершено з підбиттям підсумків 10 – проблема чітко поставлена, зроблено аналіз проблем, визначено шляхи вирішення, запропоновані управлінські рішення детально розроблені, обґрунтована доцільність їх реалізації відповідно до методичного інструментарію роботи, визначено їх вплив на результати об’єкту дослідження та динаміку їх змін, підсумки логічно завершують кожний розділ роботи, висновки пов’язані безпосередньо з результатами дослідження.
5.Методичний інструментарій: Адекватність використаного методичного апарату меті та завданням роботи, наявність нестандартних елементів аналізу та діагностики, в т.ч. застосування економіко-математичних та статистичних моделей, різноманітність використання способів зіставлення інформації, комбінування та рекомбінування вихідної інформації	0 – простий переказ відомостей, інформацію подано хаотично, без будь-якого опрацювання та на застарілих даних; 6 – аналіз проведено частково, використані тільки кількісні методи аналізу, статистичні та літературні джерела даних застарілі; 8 – матеріал систематизовано, згруповано за відповідними оцінками кількісного та якісного аналізу, але не в повній мірі використано різноманітні способи зіставлення інформації; 10 – наявні нестандартні методи аналізу та діагностики, використані різноманітні способи зіставлення інформації, матеріал систематизовано, згруповано за відповідними оцінками кількісного та якісного аналізу рядів динаміки
4. 6. Науково-етичний рівень та інформаційне забезпечення роботи: 5. розвиненість мови, оригінальність авторського стилю викладання матеріалу, дотримання правил оформлення курсової роботи, посилань на використані джерела та норм етики цитування; різноманітність, широта та адекватність кола використаних інформаційних джерел	0 – текст курсової роботи не відповідає вимогам, відсутні посилання, стиль не науковий, допущені стилістичні та граматичні помилки; використано до 8 джерел лише навчальної літератури, робота базується на застарілих даних; 6 – текст оформлено з незначними порушеннями вимог, використано до 15 джерел, в тому числі законодавчих актів та навчальної літератури; 8 – текст оформлено з незначними порушеннями вимог, використано понад 15 джерел навчальної, наукової (монографії, періодичні видання); 10 – текст відповідає вимогам повністю, використано понад 20 джерел навчальної, наукової (монографії, періодичні видання), довідкової літератури (енциклопедії, словники, статистичні збірники, спеціальні довідники). Додатково використані іноземні джерела.
Мінімальна оцінка	30 балів
Максимальна оцінка	60 балів

Для презентації на захисті результатів дослідження, викладених у курсовій роботі, студент готує доповідь. Якість презентації результатів роботи оцінюється за критеріями, що наведені з деталізацією бальних оцінок в таблиці:

Критерії оцінювання якості усної доповіді результатів дослідження курсової роботи

Критерії доповіді	Бальна шкала оцінки за критерієм
1.Усна доповідь ¾ логіка побудови доповіді, ¾ повнота розкриття основних етапів дослідження (актуальність, об’єкт, предмет, мета, завдання, інформаційна база, аналіз розділів дослідження, проблеми, висновки); ¾ вміння чітко, ясно і стисло викладати сутність і результати дослідження; ¾ відповідність доповіді матеріалу презентації, ¾ дотримання структури доповіді	0 – доповідь не підготовлена, студент не спроможний чітко і ясно викласти сутність і результати дослідження; 6 – доповідь підготовлена, але логіка доповіді не відпрацьована, презентація не відображає повністю основні етапи роботи, студент плутано та не впорядковано викладає результати дослідження; 8 – доповідь логічно побудована, але студент не повно розкриває результати дослідження; 10 – доповідь логічно побудована, студент чітко, ясно, стисло і повно викладає сутність і результати дослідження, дотримується структури доповіді
2. Відповіді на питання. Повнота, глибина, обґрунтованість відповідей, вміння аргументовано захищати свої пропозиції	0- 0 – студент не спроможний дати відповідь на запитання, відстоювати свою позицію; 1- 6 – студент дає неповні, поверхневі, необґрунтовані відповіді на поставлені запитання; 2- 8 – студент дає повні і ґрунтовні відповіді на запитання, але не здатний аргументовано захищати свою позицію; 3- 10 – студент дає повні і ґрунтовні відповіді на запитання, здатний аргументовано захищати свою точку зору
3. Організація презентації. Використання та якість підготовки демонстраційних матеріалів: ¾ відповідність дизайну змістом і темою роботи; ¾ ергономічність, наочність та оформлення слайдів; ¾ ємність тастислість подання текстового матеріалу на слайді; ¾ повнота та відповідність темі графічного (ілюстративного) матеріалу; Культура оформлення повідомлення: ¾ наявність списку джерел (дотримання Закону про авторське право). Культура подачі інформації: ¾ ораторська майстерність; ¾ виконання регламенту; ¾ грамотність мовлення.	0 – демонстраційні матеріали є, але оформлення слайдів не розкриває тему та перешкоджає сприйняттю змісту результатів дослідження,текст важко читається, студент не використовує зміст слайдів для аргументації; 6 – демонстраційні матеріали є, використані засоби наочності інформації, але неякісно оформлені, мають місце помилки та неузгодженості, відсутні посилання на використані джерела, відсутні назви рисунків, діаграм; кількість слайдів не відповідає тривалості виступу; 8 – демонстраційні матеріали є, використані засоби наочності інформації, але мають місце помилки та неузгодженості; 10 – презентація гарно організовано, оформлення слайдів розкриває тему, текст легко читається, доповідь супроводжується засобами наочності інформації гарної якості, які допомагають найбільш повно розкрити тему, інформація виділяється за допомогою кольору, розміру, ефектів анімації і т.д.
Максимальна кількість балів

Оцінюванню підлягає:

(А) дотримання календарного плану виконання курсової роботи;

(Б) виконана курсова робота, у тому числі:

ü вступ,

ü зміст кожного з розділів,

ü висновки,

ü дотримання вимог до оформлення курсової роботи;

(В) захист курсової роботи.

Оцінювання завершеної курсової роботи студентів відбувається в міру їх отримання керівником через електронну пошту в ТЕРМІНИ (з 13 квітня по 20 квітня 2012 року), встановлені регламентом підготовки та виконання курсової роботи з дисципліни “Організація виробництва в сільському господарстві” (ДОДАТОК Б).

Керівник протягом 7 календарних днів перевіряє надіслані роботи і відправляє студенту рецензію керівника курсової роботи (ДОДАТОК В). Після отримання балів за якість виконання курсової роботи студентом в рецензії керівника, ДООПРАЦЮВАННЮ КУРСОВА РОБОТА НЕ ПІДЛЯГАЄ!

ВАЖЛИВО ЗВЕРНУТИ УВАГУ!

СТРОК ДАТИ відправлення на перевірку якості виконання курсової роботи встановлюється в ТЕРМІН з 6 по 13 квітня 2012 року, якийвизначений регламентом підготовки та виконання курсової роботи з дисципліни “Організація виробництва в сільському господарстві” для студентів денної та вечірньої форм навчання (ДОДАТОК Б)!

Після отримання балів за якість виконання курсової роботи ДООПРАЦЮВАННЮ КУРСОВА РОБОТА НЕ ПІДЛЯГАЄ!

Усі питання студенти мають вирішувати на консультаціях наукового керівника в процесі проведення дослідження.

Остаточна оцінка за курсову роботу виставляється за результатами обов’язкового виконання двох позицій:

(а) здачі завершеного варіанту курсової роботи на кафедру менеджменту ЗЕД в надрукованому вигляді;

(б) захисту курсової роботи.

Умови, за яких студент НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ до захисту курсової роботи:

(1) план курсової роботи не погоджено з керівником курсової роботи;

(2) кількість балів за курсову роботу, виставлена науковим керівником до захисту, знаходиться в діапазоні від 0 до 39 балів;

(3) студент здав повний варіант курсової роботи менше, ніж за 10 робочих днів до залікового тижня.

У разі недопуску студента до захисту, він має академічну заборгованість. Якщо недопуск з причин (1-2), то студент повинен виконати курсову роботу повторно відповідно до строків, визначених навчальною частиною.

У заліково-екзаменаційну відомість виставляється підсумкова оцінка за курсову роботу в цілому з врахуванням терміну подання курсової роботи, якості ії виконання та якості доповіді на захисті за шкалою ECTS та за національною шкалою.

6. ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

1. Організація створення і функціонування фермерських господарств в системі АПК (на прикладі __________).

2. Організація використання сільськогосподарських угідь та території сівозмін в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі _____).

3. Організація використання земельних ресурсів в аграрних формуваннях в умовах ринку (на прикладі ___).

4. Організація госпрозрахунку в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі ______).

5. Організація галузей рослинництва в аграрних формуваннях (на прикладі ____).

6. Проблеми та перспективи розвитку виробництва зерна в нових аграрних формуваннях (на прикладі ____________).

7. Організація виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі ____).

8. Організація овочівництва в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі ____).

9. Організація садівництва і виноградарства в аграрних формуваннях (на прикладі ____).

10. Проблеми та перспективи розвитку буряківництва в умовах ринку (на прикладі ____________).

11. Організація та перспективи розвитку кормовиробництва в підприємстві (на прикладі ___________).

12. Організація і планування кормової бази на підприємстві (на прикладі _____)

13. Організація та перспективи розвитку виробництва соняшника в підприємстві (на прикладі ___________).

14. Організація та поліпшення використання машинно-тракторного парку в сільськогосподарських підприємствах ринкового типу (на прикладі _____).

15. Організація транспортного, складського і енергетичного господарства (на прикладі ___).

16. Організація використання засобів виробництва в аграрних формуваннях (на прикладі ______).

17. Організація використання трудових ресурсів в аграрних формуваннях (на прикладі ___).

18. Організація сервісного обслуговування сільськогосподарських підприємств (на прикладі _____).

19. Організація і оплата праці в рослинництві (на прикладі _____)

20. Організація і оплата праці в тваринництві (на прикладі _____).

21. Організація матеріального стимулювання праці в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі _______).

22. Нормування та раціоналізація режиму праці в галузі рослинництва (на прикладі ____).

23. Нормування та раціоналізація режиму праці в галузі тваринництва (на прикладі ____).

24. Організація підсобних виробництв і промислів в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі _____).

25. Організація бджільництва в аграрних формуваннях (на прикладі ____).

26. Організація виробничих процесів в рослинництві (на прикладі _____).

27. Організація виробничих процесів в тваринництві (на прикладі _____).

28. Організація скотарства в аграрних формуваннях (на прикладі _____).

29. Організація свинарства в аграрних формуваннях (на прикладі _____).

30. Організація вівчарства в аграрних формуваннях (на прикладі _____).

31. Організація птахівництва в аграрних формуваннях (на прикладі _____).

32. Організація підсобних виробництв і промислів в аграрних формуваннях (на прикладі _____).

33. Організація матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств (на прикладі._____).

34. Організація зберігання, переробки та реалізації продукції сільськогосподарських підприємств (на прикладі _____).

35. Особливості організації орендного підряду в сільському господарстві

7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» 18 жовтня 2005 року № 2982-IV

2. Постанова Кабінету міністрів України від 19.08.2007 №1158 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року»

3. Азізов С.П., Канінський П.К, Скупий В.М. Організація аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. – Київ. – 2006. – 833 с.

4. Березівський П.С. Організація виробництва в аграрних формуваннях. Навчальний посібник./ За ред.. П. С. Березівського, К.: Центр навчальної літератури – Львів.- 2005. – 560 с.

5. Васильков В.Г. Організація виробництва. – К. – 2003. – 524 с.

6. Гевко І.В. Організація виробництва: теорія і практика. – К. – 2008. – 178 с.

7. Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва – Харків. – 2005. – 550 с.

8. Здоровцов А.И, Кищенко И.К. Научная организация и нормирования труда в сельскохозяйственных предприятиях. – М. – 1979. – 344 с.

9. Ільчук М. М., Зрібняк Л.Я, Губенко В.І., Ільєнко А.А та ін. Організація і планування сільськогосподарського виробництва: Підручник. – Вінниця:Нова книга, – 2008. – 456 с.

10. Львов Ю.А. Основы экономики и организации бизнеса. – С.-Петербург. – 1992. – 383 с.

11. Никитенко А.А. Организация производства в сельскохозяйственных предприятиях. – М. – 1985 – 463 с.

12. Організація виробництва в підприємствах АПК: Навчальний посібник / Топалов А.Д., Скоробогадько С.В., Ільяченко В.А. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.

13. Пасічник В. Г. Організація виробництва: Навчально-методичний комплекс / Пасічник В. Г. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 248 с.

14. Петрович Й.М. Організація виробництва. – Львів. – 2004. – 400 с.

15. Стратегія економічного та соціального розвитку України шляхом Європейської інтеграції до 2015 р.

16. Тарасенко Г.С., Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. Організація сільськогосподарського виробництва: Підручник для студентів економ. спец. вищ. аграрн. закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації / Т.Г. Тарасенко, Л.Я. Зрібняк та ін.– К.: ФАДА, ЛТД, 2000 – 446 с.

17. Фатхутдинов Р.А. Организация производства. – М. – 2000. – 670 с.

18. Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу: Підручник / М.Й. Хорунжий. – К.: КНЕУ, 2001. – 382 с.

19. Яковлев Б.И. Организация производства на сельскохозяйственных предприятиях. – М. – 1989. – 472 с.

20. http://www.minagro.kiev.ua/

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ