 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Дані вимірювань і результати розрахунків параметрів кіл змінного струму з послідовно з'єднаними r, L і C елементами
|
|
| Номер досліду | Вид наванта-ження мережі | Приймачі струму | Дані вимірювання (показання приладів) | Результати обчислення | |||||||||||
| Вольтметр | Амперметр | Ватметр | Параметри електричного кола | ||||||||||||
| CV=…В/под | CA=…А/под | CW=…Вт/под | Ua | Up | R | х =хL – хс | Z | P | cos φ | ||||||
| под. | В | под. | А | под. | Вт | В | В | Ом | Ом | Ом | Вт | - | |||
| Активне | 1. Реостат чотиривітковий | NU1 | U1= | - | - | - | - | U1a=U1 | - | r1=U1/Iк | - | z1 = r1 | P1 = Iк2 r1 | ||
| 2.Реостат двовітковий | NU2 | U2= | - | - | - | - | U2a=U2 | - | r2 = U2/Iк | - | z2 = r2 | P2 = Iк2 r2 | |||
| Все коло | NUк | Uк= | NІк | Iк= | NРк | Pк= | =U1+U2 | - | rк= r1 + r2 | - | zк = Uк/Iк | Pк=P1 +P2 | |||
| Активно-індуктивне | 1. Реостат чотиривітковий | NU1 | U1= | - | - | - | - | U1a=U1 | - | r1=U1/Iк | - | z1 = r1 | P1 = Iк2 r1 | ||
| 2. Котушка індуктивності | NU2 | U2= | - | - | - | - | U2a=r2 Iк | UL =xLIк | r2=P2/Iк2 | 
| z2=U2/Iк | P2=Pк – P1 | P2./(U2 Iк) | ||
| Все коло | NUк | Uк= | NІк | Iк= | NРк | Pк= | =U1a+U2a | Up =UL | rк= r1 + r2 | xк = xL | zк = Uк/Iк | Pк=P1+P2 | Pк/(Uк Iк) | ||
| Активно-ємнісне | 1. Реостат чотиривітковий | NU1 | U1= | - | - | - | - | U1a=U1 | - | r1=U1/Iк | - | z1 = r1 | P1 = Iк2 r1 | ||
| 2. Конденсатор | NU2 | U2= | - | - | - | - | - | UC =xCIк | - | хC=U2/Iк | z2 = xC | - | |||
| Все коло | NUк | Uк= | NІк | Iк= | NРк | Pк= | =U1a | Up =UC | rк= r1 | xк = xC | zк = Uк/Iк | Pк = P1 | Pк/(Uк Iк) | ||
| Змішане (загальний випадок) | 1. Реостат чотиривітковий | NU1 | U1= | - | - | - | - | U1a=U1 | r1=U1/Iк | - | z1 = r1 | P1 = Iк2 r1 | |||
| 2. Котушка індуктивності | NU2 | U2= | - | - | - | - | U2a=r2 Iк | UL =xLIк | r2=P2/Iк2 | 
| z2=U2/Iк | P2=Pк – P1 | P2./(U2 Iк) | ||
| 3. Конденсатор | NU3 | U3= | - | - | - | - | UC =xCIк | - | xC=U3/Iк | z3 = xC | - | ||||
| Все коло | NUк | Uк= | NІк | Iк= | NРк | Pк= | =U1a+U2a | =UL–UC | rк= r1 + r2 | хк=xL–хс | zк = Uк/Iк | Pк=P1+P2 | Pк/(Uк Iк) |
ємнісний опір конденсатора (досліди 3 і 4) – за формулою 
;
коефіцієнт потужності приймачів струму та кола (усі досліди) – за формулою 
.
5.2. Алгоритм графоаналітичного методу такий. Використовуючи діючі значення струму та спадів напруг на відповідних ділянках і в усьому колі (див. таблицю), побудуйте суміщені векторні діаграми для другого та четвертого дослідів, з яких знайдіть невідомі значення активної і реактивної (індуктивної) складової на котушці індуктивності. Після цього за відповідними формулами (див. п.5.1) розрахуйте і занесіть до таблиці значення опорів, активної потужності, коефіцієнта потужності кожного елемента та кола в цілому.
5.3. Методика побудови векторних діаграм.
5.3.1. Дослід 1. На аркуші міліметрового паперу побудуйте горизонтальний відрізок (рис.3.2, а), що відповідає у прийнятому масштабі струму кола Ік. Далі, врахувавши, що активна складова спадів напруг збігається за фазою зі струмом, у прийнятому масштабі напруг МU побудуйте від початку координат за напрямом струму вектор АВ – спад напруги U1, а з кінця вектора АВ – вектор АС – спад напруги U2. З’єднавши точку А з точкою С, одержують вектор АС, що відповідає загальному спаду напруги у колі Uк.
5.3.2. Дослід 2 (рис.3.2, б). Вектори Ік та U1 побудуйте так, як у п.5.3.1. Потім зробіть такі засічки: з точки А радіусом RUк = Uк /MU, а з точки В – RU2 = U2 /MU. З’єднавши точку перетину засічок С з початком і кінцем вектора U1, одержите вектори спадів напруг Uк і U2 відповідно. Оскільки індуктивна складова U2L спаду напруги на котушці індуктивності випереджає за фазою струм на 90о, то, провівши з точки C перпендикуляр CD до напряму вектора струму, одержите прямокутний трикутник АCD, який називають трикутник напруг. Зверніть увагу, що горизонтальний катет AD даного трикутника в прийнятому масштабі дорівнює сумі спадів напруг Δ Ua на активних елементах кола, а катет DC – на реактивних, в даному випадку індуктивному, тобто Uр = UL.
5.3.3. Дослід 3 (рис.3.2, в). Вектори Ік та U1 побудуйте так, як у п.5.3.1. Потім, врахувавши, що вектор спаду напруги на конденсаторі відстає від вектора струму за фазою на кут -90°, з точки В під кутом 90° будують вниз відрізок ВС, що відповідає в прийнятому масштабі спаду напруги UС на конденсаторі. З’єднавши точки А і С, одержимо вектор загального спаду напруги Uк в колі. Зверніть увагу, що трикутник АВС є трикутником напруг для випадку активно-ємнісного навантаження.
5.3.4. Дослід 4 (рис.3.2, г). Вектори Ік та U1 побудуйте так, як у п.5.3.1. Аналогічно п.5.3.3 побудуйте вектор U3 = UС. Потім з точки С аналогічно п.5.3.2 побудуйте методом засічок вектори U2 і Uк. Провівши з точки D перпендикуляр DF до напряму вектора струму, одержите прямокутний трикутник АDF – трикутник напруг для змішаного навантаження кола. Зверніть увагу, що в загальному випадку катет AF даного трикутника в прийнятому масштабі дорівнює сумі спадів напруг Δ Ua на активних елементах кола, а катет FD – на реактивних і в даному випадку є різницею векторів спадів напруг на індуктивних та ємнісних опорах, тобто Uр = å UL - å UС.
Дата публикования: 2015-04-06; Прочитано: 335 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
