Техніка лігатурного зв'язування зубів за Вільга

Матеріальне забезпечення: лігатурний дріт бронзово-алюмінієвий діаметром 0,4-0,5 мм, гумові кільця (2-4 шт.), олов'яні дробинки (4-8 шт.) діаметром до 0,3-0,5 см, що розпилені до середини, ножиці по металу, крампонні щипці, затискач Мікулича (або москіт, Пеан) або голкотримач, гачки Фарабефа, зуболікарський пінцет, фантом голови з зубними рядами або пластмасові моделі щелеп, що зафіксовані в оклюдаторах.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта, який сидить у кріслі або лежить на операційному столі. Заздалегідь готує відрізки лігатурного дроту 10-12 см довжиною. Накладання лігатур лікар починає з найменш пошкодженої ділянки зубного ряду. Помічник лікаря відводить щоки та губи пацієнта гачками Фарабефа.

При демонстрації лігатурного зв'язування на моделях лікар тримає їх у лівій руці, а правою рукою здійснює пов'язку. Методика проведення:

1. Лікар вибирає пари опірних зубів на відламках нижньої щелепи та пари зубів-антагоністів. Тимчасове репонує відламки вручну та закріплює лігатурним дротом, що охоплює два зуби на краях відламків щелепи.
2. Лікар тримає відрізок лігатурного дроту голкотримачем або затискачем та вводить кінець лігатури у міжзубний проміжок одного з опірних зубів. На оральній або піднебінній поверхні лікар охоплює лігатурою опірний зуб та виводить кінець лігатури через другий міжзубний проміжок на вестибулярну поверхню.
3. Дистальний кінець лігатурного дроту лікар фіксує у голкотримачеві, охоплює шийку опірного зубу з вестибулярного боку та виводить через медіальний міжзубний проміжок на оральну (піднебінну) поверхню, де охоплює другий опірний зуб у ділянці клінічної шийки та виводить лігатуру через сусідній міжзубний проміжок на вестибулярну поверхню. Таким чином створюється вісімкоподібна лігатурна пов'язка, кінці якої лікар під натягом закручує у напрямку годинникової стрілки голкотримачем або затискачем.
4. Подібним чином накладає лікар вісімкоподібна лігатурну пов'язку на два зуби-антагоністи опірних зубів та на пари опірних зубів з протилежного боку зубного ряду га на їх антагоністів.
5. Зайву проволоку лікар обережно зрізує ножицями по металу для запобігання травмування слизової оболонки.
6. На закручені кінці лігатурного дроту лікар надіває олов'яні дробинки та стискає їх крампонними щипцями, щоб утворились зачіпні гачки.
7. Після остаточного співставлення відламків у анатомічне вірне положення та співставлення зубних рядів верхніх та нижніх щелеп у положення фізіологічного прикусу постраждалого, лікар утримує лівою рукою нижню щелепу, за допомогою голкотримача надіває на сформовані з олов'яних дробинок зачіпні гачки гумові кільця.
8. Для запобігання зміщення відламків щелеп пацієнту виготовляють пращоподібну чи тім'яно-підборідну пов'язку, або накладають стандартну пращу Ентіна.