Класифікація надзвичайних ситуацій

За постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1998 р. № 1099 НС поділяються на техногенні, природні, соціально-політичні та воєнні.

Однак на нашу думку НС краще класифікувати за джерелом небезпеки (природного чи людського чинника), тоді їх можна поділити на: природні, антропогенні та змішані.

До природних НС відносять стихійні лиха, які викликані природними явищами у різних геосферах Землі та космосу:

1. Атмосферні (урагани (тайфуни, циклони), бурі, смерчі (торнадо), дуже сильні зливи, снігопади, морози, спеки, крупний град та ін.);

2. Біосферні (епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо);

3. Гідросферні (повені, цунамі тощо);

4. Космічні (падіння метеоритів, астероїдів, надмірна активність сонця, космічне випромінювання тощо);

5. Літосферні (зсуви, обвали, лавини, селі, землетруси, осідання (провал) земної поверхні, виверження вулканів, природні пожежі та ін.).

Характерною рисою природних загроз являється їх несподіваність, але деякі з них людство навчилося передбачати, наприклад більшість атмосферних та гідросферних стихійних лих.

До антропогенних НС відносять техногенні та суспільні:

І. Основні види т ехногенних НС:

1. Транспортні аварії та катастрофи (на залізничному, річковому та морському, авіаційному та автомобільному транспорті);

2. Пожежі та вибухи (на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах та побуті);

3. Наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК;

4. Масове отруєння людей;

5. Аварії із викидом небезпечних хімічних речовин (СДОР);

6. Аварії із викидом радіоактивних речовин;

7. Аварії із викидом небезпечних біологічних агентів;

8. Раптове руйнування споруд;

9. Аварії на електроенергетичних системах;

10. Аварії на системах життєзабезпечення;

11. Аварії на очисних спорудах;

12. Гідродинамічні аварії.

13. Аварії систем зв’язку та телекомунікацій тощо.

Техногенні надзвичайні ситуації є наслідком промислової та господарської діяльності людини.

ІІ. Суспільні НС: війни, масовий безлад, збройні напади на державні та комерційні об’єкти, захоплення та утримання важливих об’єктів, замах на керівників держави та нардепів, економічні кризи та ін.

Змішані НС:

1) природно-техногенні (викид небезпечних хімічних або радіоактивних речовин з техногенних об’єктів чи руйнування техногенних об’єктів під час стихійних лих, кислотні дощі у промислових містах, ерозія ґрунту, глобальне потепління, руйнування озонового шару, забруднення атмосфери, гідросфери чи ґрунту ксенобіотиками та відходами, що значно впливає на стан довкілля тощо);

2) техногенно-соціальні (масова професійна та побутова захворюваність або травматизм, що викликані промисловою діяльністю, масовий психоз викликаний ЗМІ або спеціальними технічними приладами тощо);

3) природно-соціальні (голод викликаний природними явищами, масове погіршення стану здоров’я чи психіки від природних явищ тощо).

Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, виділяють 4 рівні НС: об’єктового, місцевого, регіонального та загальнодержавного рівня.

НС об’єктового рівня – це НС, яка розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті і наслідки якої не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

НС місцевого рівня – це НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів. Основні дані наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 Основні критерії НС місцевого рівня
№ з/п	Критерій	Кількісна величина	Одиниці виміру
	Кількість загиблих людей	1-2	осіб
	Кількість постраждалих людей	20-50	осіб
	Кількість людей у яких порушено нормальні умови життєдіяльності більш як на 3 доби	100-1000	осіб
	Грошовий еквівалент збитків у вигляді визначеної кількості мінімальних розмірів заробітної плати		мін.з.п.

НС регіонального рівня – це НС, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) – областей або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. Основні дані наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 Основні критерії НС регіонального рівня
№ з/п	Критерій	Кількісна величина	Одиниці виміру
	Кількість загиблих людей	3-5	осіб
	Кількість постраждалих людей	50-100	осіб
	Кількість людей у яких порушено нормальні умови життєдіяльності більш як на 3 доби	1 тис. - 10 тис.	осіб
	Грошовий еквівалент збитків у вигляді визначеної кількості мінімальних розмірів заробітної плати	5 тис.	мін.з.п.

НС загальнодержавного рівня – це НС, яка розвивається на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. Основні дані наведені у таблиці 3.

Таблиця 3 Основні критерії НС загальнодержавного рівня
№ з/п	Критерій	Кількісна величина	Одиниці виміру
	Кількість загиблих людей	5-10 і більше	осіб
	Кількість постраждалих людей	100-300 і більше	осіб
	Кількість людей у яких порушено нормальні умови життєдіяльності більш як на 3 доби	10 тис. - 50 тис. і більше	осіб
	Грошовий еквівалент збитків у вигляді визначеної кількості мінімальних розмірів заробітної плати	25-150 тис. і більше	мін.з.п.

Контрольні питання до теми:

1. Дайте визначення надзвичайній ситуації. Назвіть основні види НС й наведіть приклади.

2. Дайте визначення небезпеці та безпеки. Який зв’язок між ними?

3. Наведіть класифікацію НС з прикладами.

4. Дайте визначення стихійному лиху й наведіть коротку класифікацію природних НС. У чому відмінність між ним та катастрофою?

5. Які НС належать до літосферних? До якої групи стихійних лих можна віднести природні пожежі, поясніть чому?

6. Які НС належать до атмосферних? До якої групи стихійних лих можна віднести появу смогу при лісових пожежах?

7. Які НС належать до гідросферних? До якої групи стихійних лих можна віднести посуху?

8. Що таке техногенна НС. Наведіть основні види техногенних НС з прикладами.

9. Наведіть класифікацію техногенних НС. У чому відмінність і схожість аварії та катастрофи?

10. Дайте визначення аварії. Назвіть основні причини аварій. Чи можна назвати аварією падіння рейсового авіалайнера з пасажирами?

11. Наведіть визначення катастрофи з прикладами. Назвіть основні причини катастроф. Чи буває зв’язок між техногенними катастрофами та стихійними лихами?

12. Що таке суспільна НС, наведіть приклади. Чи буває зв’язок між суспільними НС та стихійними лихами?

13. Наведіть визначення НС й приведіть основні ознаки НС. У чому відмінність аварії, катастрофи й стихійного лиха один від одного?

14. Дайте визначення шкідливим факторам й наведіть приклади. У чому їх відмінність від травматичних факторів? Чи може один і той же фактор бути і травматичним і шкідливим?

15. Дайте визначення травматичним факторам й наведіть приклади. Яка кількісна характеристика показує мінімальну ступінь небезпеки фактора?

16. На які групи можна розділити небезпечні фактори за їх природою, наведіть приклади? До якої групи можна віднести мікробні токсини?