Опитування

Метод опитування як виявлення позиції людей викорис­товується практично на всіх етапах збору інформації.

Цей метод використовується приблизно при 90 % дослі­джень.

Основні види опитування, його переваги і недоліки пода­но в табл. 4.1 і 4.2.

Основними документами, які дають змогу зібрати первин­ну інформацію, є опитувальний лист та анкета. Основні рекомендації щодо поліпшення якості опитувальних листів як джерела інформації наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.1. Види опитування

№	Вид опитування	Зміст
	За колом опитуваних	Приватні особи, співробітники установи, користувачі та ін.
	За кількістю одночас­но опитуваних	Поодинокі чи групові інтерв'ю
	За кількістю тем опи­тування	Одна або кілька тем (аспектів)
	За рівнем стандарти­зації	Вільна схема або структурова-на, повністю стандартизована
	За частотою опитуван­ня	Одно- або багаторазове опиту­вання

Таблиця 4.2. Переваги та недоліки опитування

Переваги опитування	Недоліки опитування
1. Можливий індивідуальний підхід до кожної з опиту­ваних осіб, що забезпечує атмосферу довіри 2. Можливе отримання додат­кової інформації	1. Важко проконтролювати відповіді 2. Важко порівнювати ре­зультати 3. Трудність в опрацюванні 4. Високі витрати

Таблиця 4.3. Основні рекомендації щодо поліпшення якості опитувальних листів (анкет)

Вимоги до	Основні принципи	Способи підви-	Рекомендації
формулювання	побудови	щення відсотка	для інтерв'ю-
запитань	опитувальних листів	повернення опи-	ера
		тувальних листів
Запитання ма-	Порядок запитань:	Заохочення	Докладні
ють бути про-	від простих до	(слід враховува-	вказівки
стими і зрозу-	складних, від за-	ти витрати,а	щодо викона-
мілими;	гальних до спеці-	також можливі	ння роботи;
запитання	альних;	відповіді з почу-	необхідний
мають бути од-	не застосовувати	ття подяки);	контроль;
нозначними;	дуже багато різних	супровідний	використан-
запитання	інструментів	лист (пробу-	ня технічних
мають бути	(наприклад, спочат-	дження інтересу,	засобів оброб-
нейтральними	ку чотири-, потім	гарантії анонім-	ки даних;
(не спрямову-	семиступенева	ності);	пошуки спо-
вати відповіді	шкала); спочатку за-	високий рівень	собів знижен-
в певну сторо-	питання для вста-	оформлення лис-	ня витрат
ну)	новлення довіри, а	тів
	потім — по суті,
	можливі контрольні
	запитання, в кінці —
	запитання про осо-
	бистість

При розробці запитань слід виходити з потреби отриман­ня інформації з кожного аспекту і можливості опитуваних дати правильну відповідь. Якщо дослідника цікавить лише згідний чи не згідний опитуваний, то достатньо відповіді типу "так — ні". Якщо ж необхідно зробити висновки щодо ду­мок опитуваних, то необхідно використати запитання за шкалою.

Опитувальні листи (анкети) можуть включати, крім запи­тань по суті справи, запитання, що допомагають встановити

контакт із опитуваним, і запитання, які контролюють пра­вильність і достовірність відповідей. Використовується як усне опитування, так й інтерв'ю. Якщо опитування прохо­дить за заданою формою, то це — стандартизоване інтерв'ю.

4.3.3. Експеримент

Рівень достовірності основних результатів і висновків нау­кового дослідження значно підвищується, якщо вони базу­ються на експериментальних даних.

Наукова значущість експериментальних досліджень зале­жить від їхньої спрямованості, змісту, рівня використання різного роду характерних ознак і отримання конкретних результатів. Характерними ознаками можна вважати: спосіб формування умов (природні і штучні); мету дослідження (пе­ретворювальна, констатуюча, контролююча, пошукова); фор­му проведення (лабораторна, польова); структуру об'єктів і явищ, що вивчаються (проста, складна); кількість варіантних факторів (однофакторні і багатофакторні).

Проведення експерименту базується на знаннях про об'єкт, які дають змогу структурно визначити ті чи інші фактори, передбачають висунення і доведення гіпотез дослідження, контроль за ходом процедур, забезпечення його чистоти і можливості повторень. Все це є реально можливим при ро­зумінні суті методу, його особливостей, додержання необхід­них умов і вимог до отримання достовірної інформації про досліджувані процеси та явища.

У практиці соціологічних досліджень використовується понад 20 видів експериментів: природний, перетворювальний, натурний, інформаційний, соціометричний, пошуковий, педа­гогічний, методичний та ін. Експерименти повинні служити обґрунтуванню та уточненню теоретичних положень. Вони мають суттєве значення для підтвердження достовірності наукових положень дослідника.

При організації експерименту будь-якого виду слід до­тримуватися єдиних вимог, проводити його на основі тео­рії. І це стосується всіх його складових: постановки мети, завдань та інтерпретації результатів від фіксації стану об'єкта до експерименту, визначення експериментальних умов, вияв­лення можливостей впливу експериментальних змінних, оцін­ки стану об'єкта до і після експерименту.

Результативність дослідження залежить від рівня умов екс­периментальної ситуації. Результати експериментального втру­чання мають бути подані у формі, доступній спостереженню.

Експеримент має певну структуру (рис. 4.2).

'