З «книги буття українського народу» М. І. Костомарова

[1]. Бог создав світ: небо і землю і населив усякими тварями і поставив над усією тварью чоловіка і казав йому плодитися і множитися і постановив, щоб род чоловічеський поділився на коліна і племена, і в кожному колінові і племені даровав край жити, щоб кожне коліно і кожне пламено шукало Бога, котрий од чоловіка недалеко, і поклонялись би йому всі люди і вірували в його, і були 6 усі счастливі. <..>

[4]. Бо єдин єсть Бог істинний і єдин він цар над родом чоловічим, а люде як поробили собі багато богів, то з тим укупі поробили багато царів, бо як у кожному кутку був свій бог, так у кожному кутку став свій цар, і стали люде битися за своїх царів, і пуще стала земля поливатися кровію і усіватися попелом і костями, і умножалось на всім світі горе, біднота і хвороба, і нещастя, і незгода.

Костомаров М.І. Закон Божий: Книга буття українського

народу. – К., 1991. – С.11.

З ВИРОКУ СУДУ У СПРАВІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА (1847 Р.)

Художника Шевченка, за писання підбурливих і надзвичайно зухвалих віршів, як наділеного будовою тіла, призначити рядовим в Оренбурський окремий корпус з правом вислуги, доручивши начальству найсуворіше наглядати, щоб від нього, ні в якому разі, не могло вийти підбурливих і пасквільних творів.

Власноруч приписка Миколи до вироку: «під найсуворіший нагляд, заборонивши писати і малювати»

Історія української культури. Збірник матеріалів і документів. За ред.С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. – К., 2000. – С.180.