Освітня політика російського самодержавства

(Акції, спрямовані проти укр. школи)

Дата	Зміст політики
	Переслідування укр..мови та літ-ри
	Закрито укр..недільні школи
	Заборона друкувати шкільні підручники, науково-популярні та релігійні видання укр..мовою (Циркуляр міністра внутр.справ Валуєва)
	Статут про початкову школу – навчання лише рос.мовою.
	Емський указ Олександра ІІ – заборона друкувати укр..мовою усі оригінальні твори та перекладати (за винятком істор.документів); заборона сценічних вистав, читання лекцій, ввезення ззакордону укр..видань
	Заборона викладати укр..мовою у народних школах і виголошувати церковні проповіді
	Закриваються усі укр..театри
	Головне управління у справах друку заборонило видавати укр..мовою книги для дитячого читання.
	Указом сенату Росії переслідувань зазнає вся укр..культура і наука як “шкідлива для безпеки Рос.імперії”
	Указ Миколи ІІ про скасування укр..преси

Отже: провідною тенденцією освітньої політики царату в Україні _ знищення нац.культури, що призвело до загострення боротьби за національну школу, появі громадівського руху, виникненню таємних товариств, та перших приватних навч.закладів.

60-ті роки XIX століття характеризуються новими явищами в історії школи та педагогічної думки в Україні:

1. Скасування кріпос­ного права;

2. розвиток капіталізму;

3. загострення соціальних супереч­ностей;

4. зростання селянських заворушень;

5. революційно-демократичний рух

усе це об'єктивно сприяло розвитку шкільної освіти.

У 60-х роках XIX ст. передові педагоги (М.Грушевський, І.Франко, Л.Українка, С.Русова, І.Стешенко, М.Коцюбинський, П.Грабовський, С.Васильченко, Т.Лубенець) України виступили проти станової школи з її муштрою і відривом від життя, теорії від практики. приділя­лося більше уваги:

- Вимогам реформи початкової, середньої і вищої школи;

- розвиткові жіночої освіти;

- боротьбі за українську національну школу;

- запровадженню ефективніших методів навчання.

Цей період характеризується бурхливим розвитком педагогіч­ної преси, появою цілого ряду педагогічних журналів і газет.

На сторінках педагогічних журналів висвітлювались питання:

- що сто­сувалися реформи шкільної освіти,

- психології,

- педагогіки,

- дидак­тики,

- методики викладання окремих дисциплін та ін.

Суспільно-педагогічний рух 60-х років був неоднорідним. Педагоги, що на­лежали до різних напрямків, трактували питання з погляду своїх класових позицій.

Педагогічна думка середини та кінця XIX ст.

(пред­ставлена відомими діячами громадсько-педагогічної думки)