Загальна характеристика освіти в Україні у XIX ст

ЛЕКЦІЯ 6

ТЕМА: РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ НА УКРАЇНІ у XIX на початку ХХ століття.

План:

1. Загальна характеристика освіти в Україні у другій поло­вині XIX століття.

2. Характеристика системи освіти в Україні на початку XX століття: за часів Центральної Ради, Гетьманщини, Директорії.

Література:

1. Левківський М. В. Історія педагогіки. -Житомир, 2002.

2. Дорошенко Д.І. Нарис історії України (Передмова І.О.Денисюка Л., 1991

3. Іванова Р.П. Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України, - К, 1971.

4. Киян Л.Ф. Визнаний діяч української освіти // Початкова школа - 1991 - №11 - С. 59-62.

5. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки: Курс лек­цій. -Тернопіль, 1994.

6. Історія педагогіки /за ред. М. В. Левківскього, О. А. Дуба-сенюк/. - Житомир, 1999.

7. Любар О. О. та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - К.: 13МН, 2000.

8. Сбруєва А. А., Рисіна М. ІО. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2000.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТИ В УКРАЇНІ у XIX ст.

Огляд стану освіти на початку XIX століття:

На початку XIXстоліття зникли традиційні школи.

- Ріст кріпацтва спричинив зникнення сільських шкіл.

- Російський уряд намагався заводити свої урядові школи з одноманітною організацією, однаковими програмами та вимогами в напрямі русифікації українців. Та його заходи не мали особливого успіху.

царські урядовці прийняли Статут Університету і Статут навч.закладів підвідомчих ун-м (1804 р.)

Статут навчальних закладів передбачав, що державна система освіти має будуватись "відповідно до обов'язків і користі кожного стану". Основними типами навчальних закладів були визначе­ні:

- церковнопарафіяльні школи (1 рік навчання) - навчалися читати,писати, виконувати математичні дії, обов'язковим було вивчення Закону Божого. На утримання цих шкіл уряд коштів не виділяв. Тому в 1820-х роках у деяких місцевостях, як, наприклад, Київ­щині, виникають ланкастерські школи. При наявності від 60 до 120 учнів і одного вчителя доводилось вдаватись до системи взаємного навчання.

- повітові (2 роки навчання) (діти міщан) - арифметика, геометрія, загальна фізика, технологія, при­роднича історія, географія, російська, польська, німецька, фран­цузька мови, креслення, малювання, катехізис. Діти отримували необхідні знання відповідно до їх стану та рівня промисловості, а також такі, які б дали їм змогу навчатись у гімназіях.

- гімназії (4 роки навчання), ліцеї, університети (вчилися діти дворянські); поряд з ними існували духовні семінарії та духовні училища (діти духовенства);

- Існували ще так звані приходські (початкові) школи, призна­чені для елементарної освіти селянства. Виникали вони поволі та в обмеженій кількості.