Економічна суть дебіторської і кредиторської заборгованості

Оцінка платоспроможності базується на даних про дебіторську і кредиторську заборгованість підприємства.

Дебіторська і кредиторська заборгованість підприємства виникає унаслідок безготівкових розрахунків з покупцями, підрядчиками, фінансовими органами, робочими, що служать, органами соціального страхування, депонентами, підзвітними особами і т.п. Виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості обумовлене неспівпаданням моменту відвантаження готової продукції, виконання робіт, послуг, отримання товарно-матеріальних цінностей, нарахування зарплати і платежів з моментом їх оплати. Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості приводять до перерозподілу оборотних коштів.

Дебіторська заборгованість – це відтік з господарської діяльності оборотних коштів – причина фінансових труднощів підприємства.

Кредиторська заборгованість – це результат важкого фінансового положення із-за браку грошових коштів, затримка платежів різним організаціям і особам.

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості включає: вивчення даних балансу про рівень збільшення або зменшення заборгованості впродовж звітного періоду; виявлення неприпустимої заборгованості і з'ясування причини її освіти; встановлення термінів вимоги за даними пояснювальної записки або відомостей про період виникнення кожної суми заборгованості.

Підприємства, організації і інші юридичні особи незалежно від форми власності повинні керуватися нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року № 725/4018 [13].

П(С) БО 10 визначає методологічні основи формування бухгалтерського обліку і розкриття у фінансовій звітності інформації про дебіторську заборгованість.

Терміни, які використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку мають таке визначення:

— дебітори — юридичні і фізичні особи, які унаслідок минулих подій заборговували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів;

— дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату;

— поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена впродовж дванадцяти місяців з дати балансу;

— довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу;

— безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує упевненість про її неповернення боржником або по якій закінчився термін позовної давності;

— сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником;

— чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Відповідно до видів дебіторської заборгованості здійснюється її аналіз. При аналізі дебіторської заборгованості визначається своєчасність розрахункової дисципліни, яка впливає на стійкість фінансового положення підприємства.

Теоретичне освітлення кредиторської заборгованості потрібно розглядати в тісному зв'язку з практичним напрямом проведення економічного аналізу, в з'ясуванні її економічної природи, місця і ролі в господарській діяльності підприємства.

Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності інформації про зобов'язання, а також принципи інформації про зобов'язання у фінансовій звітності визначає П(С) БО №11 «Зобов'язання». Відповідно до нього, «зобов'язання — це заборгованість підприємства, яка виникла унаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як можна чекати, приведе до зменшення ресурсів підприємства, які утілюють в собі економічні вигоди».