Перебудова радянської економіки на військовий лад: «Все для фронту! Все для перемоги!». Трудовий героїзм працівників тилу

Труднощі і невдачі початкового періоду війни не зломили патріотичний дух радянського народу, його вірність Вітчизні. Розгорнулася боротьба за перебудову всього життя нашої країни на воєнний лад, за зміцнення радянських збройних сил. "Все для фронту! Все для Перемоги!" - Цьому гаслу підпорядкували свою діяльність усі народи нашої Вітчизни.

З моменту нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз центром доленосних подій Другої світової війни став радянсько-німецький фронт. Велика Вітчизняна війна радянського народу викликала співчуття і підтримку демократичних сил усього світу. У ході війни склалася антифашистська коаліція, що включала СРСР, США, Англію і багато інших держав.

Звичайно, головні тяготи боротьби з фашизмом лягли на плечі радянського народу. Але нам допомогли активну французьке рух Опору, героїчна партизанська боротьбанародів Югославії, Греції, Польщі та інших окупованих загарбниками країн, антифашистська боротьба народу в самих агресивних державах. Допомога зброєю, технікою, іншими ресурсами нам надали союзники по антигітлерівській коаліції. Разом з тим історію не перепишеш: вони не поспішали з відкриттям другого фронту проти Німеччини, та й матеріальна допомога не завжди нам виявлялася повністю і своєчасно.

Радянські воїни показали чудеса масового героїзму, ведучи бої деколи з переважаючими силами противника в найбільш невигідних умовах. На захопленій ворогом території стали організовуватися партизанські загони. Країна перетворилася на єдиний військовий табір.

Все народне господарство було підпорядковане задоволенню потреб фронту. Промисловість працювала на оборону, на Перемогу. У східні райони країни евакуювався близько 1,5 тис. промислових підприємств, які на новому місці в небувало короткий термін налагодили випуск військової продукції. Неймовірну навантаження з постачання фронту та евакуації населення та промисловості витримав залізничний транспорт. Героїчні зусилля з постачання країни продовольством проявили селяни, переважно жінки, люди похилого віку і підлітки. Виконання важливих оборонних народно-господарських завдань була підпорядкована діяльність радянських вчених. Величезний внесок у патріотичневиховання радянського народу, в підйом його духу внесли працівники літератури і мистецтва. Фронт і тил були нероздільні.

Перемоги Червоної Армії витвережували подіяли і на союзників Німеччини. Японія, яка зосередила на східних кордонах СРСР мільйонну Квантунську армію, так і не зважилася напасти на нашу країну.

12. Розгром німецько-фашистських сил під Сталінградом (19 листопада 1942 – 2 лютого 1943 р.), його міжнародне значення.

талінградська битва розпочалася 17 липня 1942 і закінчилася 2 лютого 1943 За характером бойових дій вона ділиться на 2 періоди: оборонний, який тривав до 19 листопада 1942 р., і наступальний, що завершився розгромом найбільшою стратегічною угруповання ворога в межиріччі Дону і Волги.

Мета настання фашистських військ влітку 1942 р. полягала в тому, щоб прорватися до Волги і нафтоносних районах Кавказу; захопити Сталінград - важливий стратегічний і найбільший промисловий пункт; перерізати комунікації, що зв'язують центр країни з Кавказом; опанувати родючими районами Дону, Кубані та Нижньої Волги.

27 січня розпочалася завершальна наступ радянських військ. Частини 64-ї, 57-й і 21-ї армій вели бої по ліквідації південної групи противника, а 62-й, 65-й і 66-ї армій - північної групи. У південному секторі особливо запекла боротьба розгорнулася за найбільш укріплені об'єкти цього району міста: елеватор, вокзал Сталінград-II, хлібозавод, даргоровскую церква. У ніч на 29 січня частини 64-ї армії перейшли річку Цариця і кинулися в центральну частину міста.

Німецько-фашистські війська, деморалізовані, голодні і обморожені, здавалися в полон вже не дрібними групами, а цілими підрозділами. Тільки за три дні, з 27 по 29 січня, було захоплено понад 15 тисяч солдатів і офіцерів.

30 січня почалася боротьба за центральну частину міста. До ночі 38-а мотострілецька бригада у взаємодії з 329-м батальйоном інженерним блокувала будівлю універмагу, де ховався штаб 6-ї польової армії вермахту.

Вранці 31 січня відбулися два одночасних, але настільки разюче відмінних події. Начальник штабу 6-ї польової армії А. Шмідт приніс Ф. Паулюса останню радіограму від командування вермахту, в якій А. Гітлер присвоїв йому чергове звання генерала-фельдмаршала. Гітлер зробив це в розрахунку на самогубство Паулюса, так як в історії Німеччини не було випадку полонення фельдмаршала. Але того ж, вже нічого не залишалося, як віддати єдиний і останній наказ як генерала-фельдмаршала - наказ про капітуляцію.

Командувач 6-ї польової армії генерал-фельдмаршал Ф. Паулюс і начальник штабу армії генерал-лейтенант А. Шмідт з штабом 6-ї армії здалися в полон радянським військам. Командир 71-ї піхотної дивізії генерал-майор Ф. Роско, який командував групою військ вермахту південній, віддав наказ військам про припинення бойових дій і сам здався в полон. Південна група німецько-фашистських військ припинила організовані бойові дії.

Північна група військ вермахту під командуванням генерала піхоти К.Штрекера продовжувала чинити впертий організований опір. 1 лютого на німецько-фашистські війська був обрушився могутній удар артилерії та авіації. 2 лютого 1943 північна група військ вермахту в заводському районі Сталінграда капітулювала. Понад 40 тисяч німецьких солдатів і офіцерів склали зброю. Бойові дії на березі Волги припинилися.

В ході ліквідації оточеного угруповання противника з 10 січня по 2 лютого 1943 року військами Донського фронту були розгромлені 22 дивізії і понад 160 різних частин підсилення 6-ї польової армії вермахту. Більше 90 тисяч німецьких та румунських солдатів, у тому числі понад 2500 офіцерів і 24 генерали на чолі з генералом-фельдмаршалом Ф. Паулюсом, були взяті в полон. У цих боях оточені німецько-фашистські війська втратили близько 140 тисяч солдатів і офіцерів.

4 лютого 1943 в центрі Сталінграда серед руїн відбувся мітинг. Разом з бійцями Донського фронту на мітинг прийшли жителі міста. Вони гаряче дякували воїнів, які відстояли Волзьку твердиню. Робітники і службовці сталінградських підприємств поклялися відновити місто, відродити його до нового життя.

Розгром німецько-фашистських військ під Сталінградом сприяв консолідації та зміцненню антигітлерівської коаліції. Це знайшло вираження, насамперед, в тому, що в період Сталінградської битви і після її закінчення почалося широке формування військових частин і з'єднань країн - учасниць коаліції, які згодом взяли участь у спільних діях з радянськими, англійськими та американськими військами проти Німеччини та її союзників.