Коефіцієнт покриття

К_покр.= (А₁ + А₂ + А₃): (П₁ + П₂)

Або

Оборотні активи (2 розділ активу) : Поточні зобов’язання (підсумок 4 розділу пасиву)

Коефіцієнт покриття показує, скільки гривень поточних активів припадає на 1 гривню поточних зобов’язань і свідчить про достатність у підприємства коштів для погашення своїх зобов’язань. Нормативне значення показника > 1. На практиці коефіцієнт покриття коливається від 1 до 2, а інколи сягає 3. Якщо він дорівнює 1, то це означає, що оборотних активів достатньо для погашення короткострокових зобов’язань, якщо < 1, то підприємство неплатоспроможне за цими зобов’язаннями, якщо > 2, то це також небажано, бо свідчить про нераціональне вкладення коштів і неефективне їх використання. Потрібно також звернути увагу на динаміку цього показника.

4. Коефіцієнт покриття зобов”язань за рахунок матеріальних запасів:

К_{покр. мат}= А_{3 (запаси)}: (П₁ + П₂)

Або

Запаси (з 2 розділу активу) : Поточні зобов’язання (підсумок 4 розділу пасиву)

Цей коефіцієнт показує, як впливає розмір матеріальних запасів на ліквідність оборотних коштів. Його доцільно визначати у відсотках до зобов”язань. Його динаміка дає уявлення про поліпшення чи погіршення структури ліквідних оборотних коштів. Якщо цей відсоток знижується, то це свідчить про поліпшення структури оборотних коштів.

5. Чистий оборотний капітал:

ЧОК = (А₁ + А₂ + А₃) – (П₁ + П₂)

Або

Оборотні активи (2 розділ активу) – Поточні зобов’язання (підсумок 4 розділу пасиву)

Цей показник свідчать про те, що підприємство може не тільки покрити свої короткострокові зобов’язання в поточному році, але й має фінансові резерви для розширення своєї діяльності в перспективі. Нормативне значення показника > 0. Чистий оборотний капітал є показником для інвесторів і кредиторів про доцільність вкладання коштів у дане підприємство, оскільки воно є платоспроможним.

Потрібно знати оптимальний розмір чистого оборотного капіталу, тому що на фінансовий стан підприємства впливає як нестача, так і його надлишок. Нестача може призвести до банкрутства, бо свідчить про неспроможність вчасно погасити власні короткострокові зобов’язання. Чинниками нестачі чистого оборотного капіталу можуть бути збитки, ріст дебіторської заборгованості, придбання дорогих об’єктів оборотних коштів без попереднього нагромадження необхідного фінансування, виплата дивідендів при відсутності прибутку.

Перевищення чистого оборотного капіталу над його оптимальним рівнем свідчить про неефективне використання ресурсів. Джерелом поповнення чистого оборотного капіталу можуть бути: прибуток від господарської діяльності, емісія акцій, придбання необоротних активів, викуп власних акцій з обороту або придбання акцій у інших підприємств, погашення довгострокових кредитів та ін.

Рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого активи трансформуються в гроші. Чим коротший цей період, тим вищою є ліквідність.

З цією метою визначається індекс ліквідності, що показує кількість днів, необхідних для перетворення поточних активів на готівку. Для визначення індексу ліквідності виконують такий розрахунок (таблиця 8):

Таблиця 8