Золоті правила класного керівника

1. Бути особистістю, до якої діти тягнутимуться.

2. Вчитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе. А це можливо, коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину, й у стосунках з нею чесний і відвертий.

3. У вчителя не має бути улюбленців, тоді дитина прислухатиметься до порад такого вчителя, виконуватиме його прохання, ділитиметься з ним найпотаємнішим.

4. Учитель має бути веселим, жартами підтримувати і заохочувати позитивне. Це наближає його до дітей і зберігає його серце та нерви у порядку.

5. Вчитель повинен правильно використовувати свій час, щоб поповнювати запас енергії завдяки природі, мистецтву.

6. Вчителю слід завжди бути доброзичливим. Немає в дитині нічого такого, що вимагало б жорстокості. Зло перемагають добром, любов’ю. Вчитель повинен бажати дитині лише добра, виховувати в неї добро своїми власними вчинками, і вона відповість тим самим.

7. Учителю варто читати більше наукової літератури. З такою людиною дітям завжди цікаво.

8. Завдання вчителя, як особистості: „знайди себе в собі”, підкори себе собі, оволодіти собою і допомогти дітям зробити те саме.

9. Учитель повинен володіти мистецтвом індивідуальних бесід з дитиною, вміти вислухати її, підтримати в ній вогник самоповаги.

10. Класний керівник має створити доброзичливий учнівський колектив, в якому кожна дитина пам’ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба рахуватися.

11. Педагог має бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень, не залежати від настрою.

12. Вчителю слід дорожити довір’ям дитини, любити її, захищати, поважати її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки. Педагог повинен берегти найвище благо: людську гордість, недоторканість особистості, гідність дитини.

13. Вчителю необхідно виховувати у дітей самодисципліну, боротися з лінощами. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина сама себе обслуговувала. Діти повинні розуміти, що навчання у школі – це їхня найважливіша робота.

Основні напрямки індивідуальної роботи з учнями:

— розвиток пізнавальних інтересів;

— формування комунікативних якостей;

— виховання самодисципліни;

— розвиток творчих здібностей;

— корекція поведінки, робота з важковиховуваними учнями, учнями з аддиктивною поведінкою;

— вихід із кризових ситуацій, допомога учням з вадами здоров'я;

— робота з обдарованими дітьми;

— вивчення індивідуальних особливостей, специфіки умов і процесу їх розвитку;

— встановлення міжособистісних відносин з кожною дитиною;

— взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологічними службами навчального закладу з метою проектування індивідуальної траєкторії розвитку учня, педагогічної підтримки суспільно-корисних ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному фізичному становленні учнів;

— діагностика результатів навчання, виховання, розвитку кожної особистості учня, облік їх особистих досягнень.