Урок музики в загальноосвітній школі

Серед предметів естетичного циклу в початковій школі все більш значне місце займає музика. Урок музики — невід'ємна частина загальної системи навчання; він покликаний розвивати дітей емоційно, творчо, збагатити їх художні враження. А це — ефективний шлях формування особистості дитини.

Неодмінна умова успішного навчання — зацікавленість дітей, їх живе, емоційне відношення до всього того, про що вони дізнаються на уроці музики, слухаючи музичні передачі по радіо, телебаченню, на заняттях музикою в позакласний час. У свою чергу, прищепити школярам інтерес до музичного мистецтва можна, систематично розвиваючи їх музичний слух, творчі здібності, навички сприйняття музики. Отже, завдання музичного виховання в школі пов'язуються з комплексним розвитком етично-естетичних відчуттів дитини, його уяви, творчих й спеціальних музичних здібностей.

У роботі висуваються наступні актуальні питання музичної педагогіки: 1) розвиток сприйняття музики; 2) розвиток музичного слуху й виконавських навичок; 3) розвиток засобами музики творчого потенціалу дитини.

Учбовий процес включає декілька видів діяльності: слухання музичних творів, виконання (хоровий спів на слух і по нотах), елементи музичної грамоти, гру на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічні рухи та імпровізацію.

Основна завдання полягає в тому, щоб одні й ті ж закономірності музичної мови діти освоювали на різному музичному матеріалі: поспівках, піснях, інструментальній та вокальній музиці.

Об'єднання уроків музики по темах допомагає зосередити увагу дітей на змісті музичних творів, що в свою чергу сприяє розвитку спостережливості учнів і підводить їх до усвідомлення засобів музичної виразності.

Практика показує, що реальний життєвий досвід дитини, пов'язаний з музикою, безпосередні враження про оточуючий можуть з'явитися благодатним середовищем для залучення його до музичного мистецтва.

Музичний розвиток дітей здійснюють в різних формах музичної роботи на основі їх взаємозв'язку.

На уроках музики, як і на інших, заняттях здійснюється загально-виховна робота, розвиваються спеціальні здібності, формується творче, ініціативне ставлення до навчального матеріалу. Вимоги до якості засвоєних навичок ускладнюються і зростають від класу до класу. Відмінним є те, що дітей тут навчають одразу кількох видів музичної діяльності (співу, рухів і т. ін.), чого немає, скажімо, на уроках малювання, фізкультури, математики та ін. Зазначимо, що фізкультурні заняття також включають різноманітну дитячу діяльність — вправи гімнастичного типу, ігри, перешиковування, але вони спрямовані тільки на розвиток рухів.

Складність побудови занять полягає в тому, що педагогові треба вміло переключати увагу дітей з одного виду діяльності на інший, не знижуючи емоційного піднесення, коли звучать твори, різні за тематикою, настроєм. Друга складність — послідовність розучування навчального матеріалу: попереднє ознайомлення, засвоєння навичок у процесі навчання, повторення, закріплення, виконання вивченого. На одному занятті етапи розучування того чи того твору можуть не збігатися. Наприклад, з трьох пісень, над якими ведеться робота, одна добре засвоєна і виразно виконується, друга прослуховується вперше, третя тільки розучується. Аналогічний процес навчання ритміки — в новому танці діти засвоюють окремі його елементи, а знайому музичну гру повторюють.