Положення про юридичну службу Збройних Сил України, затверджене наказом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.12.05 № 202. 7 страница

В договорі заведено також вказувати номери те­лефонів, факсів, а також засобів електронного зв'язку.

Важливою умовою під час укладання договорів є повноваження відповідних посадових осіб підписувати їх, змінювати, розривати, здійснювати інші необхідні правочини, пов'язані з виконанням укладених договорів. Наказом Міністра оборони України ви 20.03.04 № 100 «Про організацію представ­ництва Міністерства оборони України» визначе­ний перелік посадових осіб, яким в Міністерстві оборони України надано право підписувати господарські договори (державні контракти, угоди) залежно від загальної суми (ціни), а також їх змінювати, розривати, здійснювати інші необхідні правочини, пов'язані з виконанням ук­ладених договорів. У військовій частині договори, як правило, укладаються командиром військової частини. До підписання всі договори (проекти) попередньо перевіряються начальником фінансової служби стосовно забезпечення їх виконання грошовими коштами, а на предмет відповідності проекту договору діючому законодавству вони візуються юрисконсультом військової частини. Без віз цих посадових осіб проекти договорів командиром частини на підпис не приймаються.

Також в договорі необхідно підписувати кожну сторінку, викори­стовуючи для цього ручки і чорнилами яскраво си­нього або фіолетового кольору. Такими повинні бути і відбитки печаток.

Контроль за виконанням договорів здійснюються відповідними заступниками командирів та начальників служб.

Рекламаційна робота

В абсолютній більшості випадків в війська надходить продукція достатньої якості, а договори виконуються добросовісно, проте нерідко, особливо останнім часом, мається багато випадків поставки в війська продукції з дефектами.

Великий відсоток такої продукції складають поставки в Збройні Сили та інші військові формування капітально відремонтованої техніки. Тому це питання додатково врегульоване Інструкцією про порядок складання та подання рекламацій ремонтним заводом на капітально відремонтовану бронетехніку, яка введена в дію наказом головнокомандуючого Сухопутними військами колишнього СРСР № 20 від 15.04.1981 року.

Зараз Міністерстві оборони України ведеться робота по відпрацюванню відповідного наказу з цього питання, оскільки згаданий наказ ще діє, а новий нормативний акт мабуть не буде містити великої кількості новел, то є потреба прокоментувати діючий порядок.

Фактично рекламаційна робота - це стадія вирішення майнових питань, за своєю сутністю - позапроцесуальна або передпроцесуальна, а найкраще – передпретензійна, а сам рекламаційний акт може розглядатися як письмовий доказ при судовому вирішенні питання, як і повідомлення постачальника про необхідність вжиття заходів поновлення виробів є необхідна передумовою для подання постачальнику встановленої законом претензії.

Згідно Інструкції суб’єктами рекламаційних відносин встановлює військові частини та бронетанкові ремонтні заводи. Дані відносини можуть виникнути у випадку, коли в межах гарантійного напрацювання виробів в них виявлено дефекти, що сталися по вині підприємств, при умові додержання військовими частинами правил експлуатації і збереження виробів.

Рекламаційна робота проводиться з метою:

поновлення якості продукції (виконання робіт) її компетентності або заміни дефектної продукції на нову (повторне виконання робіт) у встановлені строки;

виявлення та усунення причин виникнення дефектів;

підвищення відповідальності постачальників за якість роботи і одержувачів за належне додержання умов утримання, експлуатації, транспортування.

Рекламація – це письмова заява одержувача по встановленій формі постачальнику продукції (підрядчику) на виявлене у період дії гарантійних строків невідповідність якості або комплектності поставленої продукції (виконання робіт) встановленим вимогам, а також вимога про поновлення або заміну дефектної продукції (повтором виконання робіт). Рекламація складається і подається в формі двостороннього або одностороннього рекламаційного акту. Перший складається повноважними представниками сторін. Останній може складатись військовою частиною у випадку, коли представник підприємства не прибув у встановлений повідомленням час, а також при згоді другої сторони на односторонню рекламацію. За достовірність такого акту відповідає командир військової частини, який затверджує акт.

При виявленні дефектів військова частина подає рекламаційний акт безпосередньо ремонтному підприємству, крім випадків, коли дефекти виявлені в вузлах, поставлених для капремонту промисловістю. В таких випадках рекламації підлягають лише вони і межах гарантійного строку, а військова частина в таких випадках викликає представників ремонтного підприємства і представника з промисловості.

Якщо виявляється вина ремонтного підприємства, то діяти потрібно згідно даної інструкції. Дані про використання при капремонті виробу підприємств промисловості та їх гарантійні строки можна знайти в формулярі, що заповнюється ремонтним підприємством. Гарантійні строки – це і гарантійне напрацювання, вони встановлюються наказами, інструкціями військового та інших відомств.

Ремонтне підприємство має право рекламаційно звертатись до підприємств промисловості – постачальників, або притягувати останніх в якості додаткового відповідача, викликати представника постачальника в частину, а друга сторона зобов’язана виконати ці вимоги та вжити заходів щодо поновлення виробу

Військова частина при виявленні дефекту в виробі зобов’язана припинити його експлуатацію, занести дані про дефект в формуляр та вжити заходів щодо збереження виробу в умовах, що виключають погіршення його якості. З дозволу командира з виробу можуть бути зняті несправні вузли, прилади, вони вкладаються в місткості та опломбовуються. При цьому пломби на них самих повинні бути збереженими.

До прибуття представника, або згоди на одностайне складання рекламаційного акту забороняється проводити розборку несправного вузла, агрегату, що рекламується.

Ремонтне підприємство на протязі 2 днів після одержання повідомлення має сповістити письмово частину про дату прибуття свого представника, або дати згоду на одностороннє складання рекламаційного акту. Представник, або ремонтна бригада повинні прибути в частину не пізніше 7 днів з дня одержання виклику.

Надання ремонтним підприємством необхідних для повторного ремонту запасних частин не звільняє військову частину від складання рекламації.

Повідомлення про виклик представника постачальника повинно бути направлено (передано) постачальнику не пізніше 24 годин, а по відношенню до швидкопсуючої продукції – негайно після виявлення невідповідності якості і комплектності продукції встановленим вимогам.

Порядок направлення (передачі) повідомлення визначається одержувачем, якщо інше не передбачено договором.

Представник постачальника не викликається, якщо виключається його допуск до місця схову або в інших окремих випадках.

Представник постачальника повинен мати посвідчення на право участі в прийнятті продукції у одержувача, перевірки її якості та комплектності.

В випадках необгрунтованого виклику представника військова частина зобов’язана надати довідку про зняття претензії.

Рекламаційний акт складає комісія, призначена командиром військової частини, до складу якої можуть входити і інші особи.

Комісія зобов’язана:

встановити характер дефекту виробу (виробничий, експлуатаційний, конструктивний, відмові комплектуючих виробів та ін.), причини його виникнення і винну сторону;

зробити перевірку виконання вимог експлуатаційної документації (використовуване пальне та мастильні матеріали, своєчасність виконання робіт по регулюванню та встановлених видів обслуговування, порядок ведення формуляру);

визначити можливість поновлення виробу безпосередньо в частині, чи необхідність проведення цієї роботи на ремонтному підприємстві;

скласти рекламаційний акт.

Підписаний комісією рекламаційний акт затверджується командиром, засвідчується гербовою печаткою, проставляється дата складання акту. Односторонній акт має бути складеним не пізніше 5 діб після виявлення дефекту. Загальний строк для складання рекламаційного акту не повинен бути більшим, ніж 30 діб з дня виявлення дефекту. Про складання акту робиться відмітка в технічному формулярі.

При незгоді з висновками, представник має право на особисту думку, а голова комісії складає про неї висновок, який додається на затвердження командиру.

Якщо несправність може бути усунута силами одержувача, то акт не складається. У випадку поповнення зарекламованого виробу силами одержувача, постачальник зобов’язаний безкоштовно поновити витрачені засоби і забезпечити їх відвантаження в 10 денний строк, якщо інше не встановлено угодою сторін.

При необхідності складається акт технічного дослідження виробу, що рекламується, який є додатком до рекламаційного акту. Дослідження може бути проведено як в частині та і в ремонтному підприємстві, строк його в останньому випадку не повинен перевищувати 20 діб з дня одержання виробу.

Ремонтне підприємство веде облік рекламаційних документів по журналу обліку.

В органах, які виконують функції постачання, ведеться облік рекламацій на якість матеріальних засобів і контроль рішень, прийнятих по них.

Претензійна та позовна робота

У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань як з боку відповідних контрагентів, так і з боку військової частини здійснюється претензійна та позовна робота.

Ведення претензійної роботи, тобто досудове врегулювання спорів, здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Зазначений порядок застосовується, якщо інший порядок не встановлений чинним законодавством, що регулює конкретний вид господарських відносин.

Претензії та відповіді на претензії надсилаються рекомендованим або цінним листом чи вручаються під розписку.

У разі порушення інтересів військової частини у випадках, передбачених законодавством, командири військових частин, з метою безпосереднього врегулювання спору, негайно організовують роботу щодо направлення від імені військової частини письмової претензії. Підготовка претензії здійснюється згідно з визначеними функціональними повноваженнями відповідальним підрозділом військової частини, продовольчою, речовою службою тощо за безпосередньої участі фінансової (фінансово-економічної) та юридичної служб (юрисконсульта). Претензія підписується командиром військової частини після візування її керівниками відповідального підрозділу, фінансової (фінансово-економічної) та юридичної служб (юрисконсульта) та в подальшому надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Претензія реєструється в журналі реєстрації вихідних документів та обліковується відповідальним підрозділом в журналі обліку претензій, пред’явлених від імені військової частини. Контроль за своєчасним надходженням відповідей від контрагентів, яким були пред’явлені претензії, здійснюється керівником відповідального підрозділу військової частини.

Про фактичне виконання претензії відповідальний підрозділ здійснює запис у журналі обліку претензій, пред’явлених від імені військової частини.

Якщо претензія відхилена повністю або частково, залишена без відповіді, договірні і претензійні матеріали з висновком та документами, що обґрунтовують безпідставність цього відхилення, передаються відповідальним підрозділом в юридичну службу (юрисконсульту) для підготовки позову.

Командир військової частини розглядає отриману претензію та направляє її до відповідального підрозділу, а також фінансової (фінансово-економічної) та юридичної служби (юрисконсульта) для опрацювання. Керівники відповідального підрозділу та фінансової служби в десятиденний термін з моменту отримання претензії готують необхідні матеріали та розрахунки для підготовки відповіді на претензію.

Не більше ніж у п’ятнадцятиденний термін з моменту отримання претензії керівник відповідального підрозділу подає командиру військової частини узгоджений з фінансово-економічною та юридичною службою (юрисконсультом) проект відповіді на претензію. Після підписання командиром військової частини відповідь на претензію реєструється в журналі реєстрації вихідних документів та обліковується відповідальним підрозділом в журналі обліку претензій, пред’явлених військовій частині.

Залишення претензії без відповіді не допускається. По кожному факту порушень командиром військової частини призначається службове розслідування, винні особи притягуються до відповідальності згідно з законодавством.

Ведення позовної роботи.

Позовна робота – це система заходів, що вживаються керівним складом та іншими посадовими і службовими особами військових частин для організації вирішення в судовому порядку спірних правовідносин, забезпечення належного представництва інтересів військових частин під час розгляду справ судами загальної юрисдикції, недопущення заподіяння збитків та майнових втрат державі.

До позовної роботи належить:

підготовка, збір, одержання та складання документів, необхідних для пред’явлення і розгляду позовів;

підготовка позовів;

підготовка відповідей (заперечень, відзивів) на позови та апеляційних (касаційних) скарг на рішення, ухвали, постанови судів загальної юрисдикції;

захист інтересів військових частин під час розгляду спорів у судах загальної юрисдикції;

здійснення організаційно-технічних заходів (реєстрація, облік, зберігання та відправка претензійно-позовних матеріалів);

забезпечення контролю за позовним провадженням;

розгляд, аналіз та узагальнення результатів позовної роботи;

підготовка висновків та пропозицій щодо поліпшення позовної роботи.

Позовна робота здійснюється юридичною службою (юрисконсультом) військової частини за участю фінансової (фінансово-економічної служби) та відповідальних підрозділів.

У разі відсутності у військовій частині юридичної служби (юрисконсульта) позовна робота здійснюється визначеною наказом командира військової частини посадовою (службовою) особою.

Фінансова (фінансово-економічна) служба військової частини відповідно до затверджених у кошторисі військової частини асигнувань на ці цілі забезпечує своєчасну сплату державного мита за подання позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг та інших, пов’язаних з ними витрат, а також надає до юридичної служби (юрисконсульту) відповідні документи, що підтверджують сплату державного мита.

У разі відсутності у військовій частині асигнувань на сплату державного мита та інших, пов’язаних з ними витрат, начальник фінансової (фінансово-економічної) служби в установленому порядку негайно запитує необхідні кошти від забезпечувального фінансового органу.

Начальник фінансової (фінансово-економічної) служби військової частини несе персональну відповідальність за своєчасність сплати державного мита та надання документів, що підтверджують сплату державного мита, до юридичної служби (юрисконсульту).

За відсутності у військовій частині юридичної служби (юрисконсульта) ведення журналу обліку позовних заяв, пред’явлених військовою частиною, журналу обліку позовних заяв, пред’явлених до військової частини покладається на структурний підрозділ, визначений командиром військової частини.

Порядок пред’явлення позовів

Позов пред’являється у всіх випадках порушення інтересів військової частини.

У разі порушення інтересів військової частини командири військових частин негайно організовують роботу щодо підготовки позовної заяви.

Підготовка позовної заяви здійснюється юридичною службою (юрисконсультом) військової частини. Необхідні для пред’явлення позову матеріали готує відповідний підрозділ військової частини – продовольча, речова, фінансово-економічна служба тощо, відповідно до визначених функціональних повноважень.

Юридична служба (юрисконсульт) військової частини в процесі підготовки позовної заяви має право вимагати від підрозділів необхідні матеріали, документи, а також доручати їм здійснювати необхідні розрахунки та надавати відповідні висновки.

Позовна заява після візування її керівниками відповідального підрозділу, фінансово-економічної та юридичної служб підписується командиром військової частини або посадовою (службовою) особою, уповноваженою на здійснення таких дій відповідною довіреністю.

Після підписання позовна заява реєструється в журналі обліку вихідних документів та обліковується юридичною службою (юрисконсультом) у Журналі обліку позовних заяв, пред’явлених військовою частиною (додаток 7 до Інструкції).

Позовна заява надсилається до суду та іншим сторонам у справі рекомендованим або цінним листом.

Рішення про відмову від позову, а також про укладення мирової угоди приймається командиром військової частини виключно у разі отримання письмової згоди керівника структурного підрозділу Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, визначеного відповідальним за бюджетну програму, за якою передбачено стягнення коштів (його правонаступника), або заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом функціональних повноважень).

Позовні заяви, отримані військовою частиною, після їх реєстрації в журналі реєстрації вхідних документів, негайно подаються командиру військової частини, який невідкладно організовує роботу щодо захисту інтересів військової частини.

Після розгляду командиром військової частини позовна заява невідкладно передається до юридичної служби (юрисконсульту), яка обліковує її в журналі обліку позовних заяв, пред’явлених до військової частини, та забезпечує збереження шляхом підшивання до відповідної справи.

Юридична служба (юрисконсульт) військової частини за участю відповідальних підрозділів та фінансової (фінансово-економічної) служби готує письмовий відзив (заперечення) стосовно позовних вимог.

За необхідності, юридична служба (юрисконсульт) військової частини готує та подає зустрічний позов.

Відзив на позовну заяву після його візування керівниками відповідального підрозділу, фінансово-економічної та юридичної служб підписується командиром військової частини або посадовою (службовою) особою, уповноваженою на здійснення таких дій відповідною довіреністю.

Після підписання відзив на позовну заяву реєструється в журналі реєстрації вихідних документів та обліковується юридичною службою (юрисконсультом) у журналі обліку позовних заяв, пред’явлених до військової частини.

Рішення про визнання позову, а також про укладення мирової угоди приймається командиром військової частини виключно після отримання письмової згоди керівника структурного підрозділу Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, визначеного відповідальним за бюджетну програму, за якою передбачено стягнення коштів (його правонаступника), або заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом функціональних повноважень).

Юридична служба (юрисконсульт) військової частини аналізує стан претензійної і позовної роботи щоквартально. Відповідальні підрозділи та фінансово-економічна служба подають їй необхідну для цього інформацію.

Результати аналізу доповідаються в письмовому вигляді юридичною службою (юрисконсультом) командиру військової частини та у юридичну службу вищого органу військового управління до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Доповідь щодо результатів аналізу включає такі розділи:

загальна кількість претензій, позовних вимог, судових рішень, апеляційних та касаційних скарг і розподіл їх за напрямами із зазначенням сум позовних вимог;

кількість претензій, позовних вимог, судових рішень, апеляційних та касаційних скарг, заявлених до військової частини;

аналіз характерних порушень, допущених відповідальними структурними підрозділами та посадовими особами військової частини, найхарактерніші претензії, позови на значні суми, причини та умови їх виникнення;

аналіз здійснених з військової частини стягнень за судовими рішеннями;

пропозиції щодо:

вжиття конкретних заходів та здійснення організаційних дій для
поліпшення стану претензійно-позовної роботи;

запобігання непродуктивних витрат та збитків;

відшкодування збитків, заподіяних військовій частині за рахунок
винних осіб.

Результати аналізу претензійної та позовної роботи подаються командиру військової частини, який розглядає аналіз за участю керівників підрозділів та приймає відповідне рішення.

За результатами аналізу претензійної та позовної роботи видається наказ командира військової частини.

Юридична служба (юрисконсульт) військової частини не рідше одного разу на квартал проводить заняття з посадовими (службовими) особами військової частини щодо вивчення норм чинного законодавства та результатів аналізу претензійної і позовної роботи.

Зберігання претензійних і позовних матеріалів

Претензійні та позовні матеріали, одержані військовою частиною, реєструються в журналі реєстрації вхідних документів, а ті матеріали, що надсилаються військовою частиною, – в журналі реєстрації вихідних документів.

Особа, яка реєструє вхідну кореспонденцію, повинна до претензійних та позовних матеріалів додати конверт з відбитком штампу поштових установ з датою відправки (надходження), що може бути доказом своєчасної чи несвоєчасної їх відправки (отримання).

Під час реєстрації претензій перевіряється наявність усіх документів, зазначених у додатку до них. За відсутності або невідповідності документів, зазначених у додатку, складається акт за підписом не менше трьох осіб, копія якого направляється заявнику в триденний термін.

Після реєстрації претензії чи позовної заяви та їх розгляду командиром військової частини (особою, на яку згідно з письмовим наказом покладено тимчасове виконання його обов’язків чи посади) вказані документи в той же день передаються до відповідального підрозділу та юридичної служби (юрисконсульта), яка обліковує їх у відповідних журналах та забезпечує збереження.

Претензійні та позовні матеріали зберігаються в окремих справах.

По кожній позовній заяві заводиться окрема справа, до якої підшиваються судові матеріали в порядку їх реєстрації зі складеним описом.

Закінчені позовні матеріали передаються юридичною службою (юрисконсультом) до діловодства військової частини, де здійснюється їх зберігання не менше трьох років до передачі в архів.

Правова робота щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку серед військовослужбовців.

Військова дисципліна як бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

У своїй роботі по зміцненню військової дисципліни командири (начальники) повинні використовувати, перш за все, метод переконання. Заходами переконання є:

роз’яснення (бесіда);

обговорення;

переконання.

Проте переконання не виключає застосування заходів примусу до тих, хто безвідповідально відноситься до виконання свого військового обов'язку.

В цілях забезпечення умов для дотримання військовослужбовцями статутного порядку і вимог військової дисципліни командири (начальники) проводять заходи:

з підтримання встановлених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями;

із суворого дотримання всіма військовослужбовцями статутного внутрішнього порядку в підлеглих військових частинах (підрозділах);

з правильного розміщення підрозділів у військовому містечку і військовослужбовців в приміщеннях;

з доцільного розподілу часу в повсякденній діяльності військової частини;

з організації бойового чергування;

з організації служби добового наряду;

з протипожежної охорони;

з охорони довкілля в районі діяльності військової частини (підрозділу), цільовому і раціональному використанню закріплених земельних ділянок.

В цілях підтримки статутного порядку і вимог військової дисципліни командири (начальники) застосовують заохочення і накладають дисциплінарні стягнення.

Основоположним принципом дисциплінарної практики є принцип законності, згідно якого заохочення, які застосовуються командирами і начальниками, і дисциплінарні стягнення, що накладаються ними, повинні бути обґрунтованими. Заохочення повинне бути пропорційно проявленій старанності по службі, а дисциплінарне стягнення – тяжкості скоєного дисциплінарного проступку. Застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі начальники в обсязі наданих повноважень та відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставами для заохочення підлеглого військовослужбовця є проявлена ним розумна ініціатива, старанність, високі показники в бойовій підготовці, мужність, відвага. Підставою для накладення на підлеглого військовослужбовця дисциплінарного стягнення є невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку, а також норм міжнародного гуманітарного права.

Важливим принципом дисциплінарної практики є принцип індивідуалізації, коли, застосовуючи заохочення або накладаючи дисциплінарне стягнення, командири (начальники) повинні враховувати дані, що характеризують особу військовослужбовця: загальний рівень розвитку і підготовки, психологічні якості, тривалість військової служби і т.п.(ін.), а також принцип поступовості, згідно якого застосування заохочень та накладення дисциплінарних стягнень рекомендується починати з менш значних.

Важливим принципом дисциплінарної практики є своєчасність застосування заохочень і накладення стягнень. Застосування заохочення або накладення стягнення, відразу ж за виявом відзнаки або здійсненням дисциплінарного порушення, військовослужбовцям підвищує ефективність цих заходів. У всіх військових частинах ведеться у обов'язковому порядку облік заохочень і дисциплінарних стягнень.

Всі заохочення і дисциплінарні стягнення, передбачені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, повинні бути записані в службову картку, у тому числі і заохочення, оголошені командиром (начальником) всьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини.

Кожен військовослужбовець не рідше ніж один раз в рік повинен бути ознайомлений зі своєю службовою карткою під особистий підпис.

Робота підрозділів юридичної служби по наданню допомоги командуванню в зміцненні військової дисципліни повинна бути спрямована на забезпечення:

ефективного використання правових засобів на користь зміцнення військової дисципліни;

застосування посадовими особами заохочень і накладення стягнень у суворій відповідності з вимогами законодавства, статутів Збройних Сил України;

якісної організації і проведення правового навчання, пропаганди і роз'яснення особовому складу законодавства і практики його застосування;

захисту прав, честі і гідності військовослужбовців;

дотримання законності при виданні актів військового управління.

Службові особи юридичної служби приймають участь в організовуваних командуванням перевірках стану військової дисципліни в підлеглих військових частинах.

При цьому вивчається і аналізується:

організація повсякденного життя і діяльності особового складу - виконання розпорядку дня, надання військовослужбовцям часу для особистих потреб, дотримання порядку звільнення з розташування частини та інше;

законність правового регулювання гарнізонної, вартової, чергової і внутрішньої служб;

всі види забезпечення військовослужбовців;

дисциплінарна практика;

законність реагування службових осіб на факти злочинів, подій, втрат і псування матеріальних цінностей;

об'єктивність доповідей службових осіб старшим начальникам про стан військової дисципліни в підлеглих підрозділах і військових частинах;

якість вивчення причин і умов, що сприяють правопорушенням, і ефективність заходів по їх усуненню;

реагування командування на протести і подання військових прокурорів, рішення судів;

робота службових осіб по проведенню службових розслідувань, внутрішніх перевірочних комісій, житлових комісій;

робота по профілактиці травматизму, пияцтва і наркоманії, порушень статутних правил поведінки між військовослужбовцями;

робота з розгляду пропозицій, заяв і скарг, організації прийому громадян;

організація правового навчання і правового виховання особового складу.

Для отримання необхідних відомостей про стан військової дисципліни і роботу командування по її зміцненню службові особи юридичної служби використовують:

бесіди з службовими особами, військовослужбовцями і працівниками Збройних Сил України;

матеріали перевірок стану військової дисципліни, що раніше проводилися;

накази з питань військової дисципліни, видані командиром військової частини, а також вищестоящими начальниками відносно цієї військової частини;

матеріали прокурорських перевірок, протести, подання військових прокурорів, рішення судів, інформацію органів внутрішніх справ;