Положення про юридичну службу Збройних Сил України, затверджене наказом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.12.05 № 202. 1 страница

Кузнецов Н. І. “Правовая работа в ВС СССР”, учебник Москва, 1986 р.

Правова робота на промисловому підприємстві. М.– 1972 р.

Рогань І. М. “Проблеми методичного керівництва правової роботи в народному господарстві. М.– 1980 р.

Військове законодавство України: збірник нормативних актів – Київ: “Атіка” 1999 р. Законодавство України з питань військової сфери, Київ: Азимут-Україна, 2003 р.

Поняття, сутність, ознаки, особливості, стадії проведення, зміст та завдання правової роботи в Збройних Силах України.

Як відомо, державна політика з питань оборони, військового будівництва, підвищення боєготовності та боєздатності Збройних Сил України виражається в певних юридичних нормах, що регулюють відповідні правовідносини військовій сфері. Саме чітка правова впорядкованість суспільних відносин, які складаються в Збройних Силах України, сприяє найбільш ефективному та успішному виконанню конкретних завдань, які поставлені перед Збройними Силами України, а також соціальному та правовому захисту прав, свобод, законних інтересів військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил України. Це досягається при суворому та неухильному дотриманні, а також реалізації відповідних правових норм, правил та приписів органів державної влади та відповідних посадових осіб.

Саме правові норми, що регулюють відповідні військові відносини, виробляються та запроваджуються у певній формі в процесі повсякденної діяльності командирів (начальників) всіх рівнів, військових посадових осіб, усього особового складу, і саме, повсякденна правова робота, як вже відзначалося у вступі до лекції, найбільш тісно пов’язана з реалізацією цих правових норм.

Отже, правова робота у Збройних Силах України (далі – правова робота) – це комплекс заходів, які здійснюються Генеральним штабом Збройних Сил України, командуваннями видів, іншими органами військового управління, командирами (начальниками), а також підрозділами юридичної служби Збройних Сил України (далі – підрозділи юридичної служби), з реалізації вимог чинного законодавства України, статутів Збройних Сил України з метою успішного вирішення завдань бойової підготовки, підвищення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), повсякденної діяльності, зміцнення правопорядку, військової і трудової дисципліни, захисту інтересів органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі – військові частини), а також прав і законних інтересів військовослужбовців і працівників Збройних Сил України з питань їх службової діяльності.

Як бачимо, сутність правової роботи у Збройних Силах України, що здійснюється у всіх сферах життя і діяльності військ (сил) та на всіх рівнях військового управління зводиться як до забезпечення законних рішень щодо окремих питань, так і до подальшого зміцнення законності, військової дисципліни та правопорядку в Збройних Силах України.

Це полягає в тому, що специфічний характер і призначення військової організації породжують необхідність детальної правової регламентації практично всіх сторін життя та діяльності армійського середовища. Наприклад, його організація і управління ним, комплектування особового складу, постачання матеріально - технічних засобів військовим частинам, організаціям, установам, забезпечення різними видами натурального і грошового постачання військовослужбовців, проходження ними військової служби, дисципліна, порядок несення служби військ, права, обов’язки і відповідальність всіх категорій військовослужбовців і т. ін. (Навіть кількість часів відпочинку (сну) під час чергування визначено – “черговому частини дозволяється спати не більше 4-х годин на добу” – стаття 293 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Таким чином, в комплексі заходів управлінської, організаційної діяльності, що здійснюється на різних рівнях військового відомства, можна виділити відносно самостійний напрямок, безпосередньо пов’язаний з реалізацією правових норм, здійсненням прав і виконанням обов’язків, юридичним обслуговуванням управлінського процесу, який саме і являє правову роботу.

Безпосередньо процес застосування в житті правових норм, забезпечення законності в Збройних Силах України досягається комплексом організаційних та інших заходів командирів, штабів, підрозділів юридичної служби Міністра оборони України, які здійснюються в органічній єдності з діяльністю відповідних правоохоронних органів, при цьому важливою умовою досягнення законності в управлінській діяльності є конкретне визначення діяльності, компетенції органів управління, повноважень посадових осіб, їх забезпеченість необхідними законодавчими, іншими нормативними актами, наказами і директивами, належна організація діяльності підрозділів юридичної служби, ефективний контроль за законністю наказів, інших актів військового управління.

Таким чином, можна виділити загальні ознаки правової роботи:

а) це діяльність, спрямована на забезпечення законності і дисципліни в управлінському процесі.

б) правова робота пов’язана з характером діяльності, призначенням Збройних Сил України і підпорядкована вирішенню основних завдань, що поставлені перед ними, пріоритетними серед них є:

- вдосконалення системи і порядку управління Збройними Силами України;

- зміцнення матеріальної бази Збройних Сил України.

в) безпосереднє використання специфічних, притаманних для правової роботи юридичних засобів.

г) правову роботу організують і проводять, як деякі загальнодержавні органи (наприклад, військова прокуратура), так і органи військового управління та їх посадові особи.

д) відносно самостійний вид діяльності.

Особливості правової роботи:

а) безпосереднє використання специфічних для неї юридичних засобів, які в значній мірі дозволяють із багатоаспектної управлінської діяльності виділити саме правову роботу. Іншими словами, правова робота в цьому смислі виражається у включенні механізму правового впливу у вирішення управлінських завдань;

б) для правової роботи більшою мірою характерна реалізація військового законодавства та нормативних актів інших галузей права в умовах Збройних Сил України. Але коли правовідносини виникають або можливі між органами Збройних Сил України і невійськовими організаціями, правова робота з певних питань виходить за межі цього (військового) законодавства.

Правова робота у Збройних Силах України проводиться на стадіях:

а) формування правових норм;

б) виникнення правовідносин;

б) застосування правових норм.

Правова робота на всіх цих стадіях проводиться з метою:

а) успішного виконання завдань бойової підготовки;

б) підвищення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил);

в) зміцнення правопорядку, військової та трудової дисципліни;

г) захисту прав і законних інтересів органів військового управління, об’єднань, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, а також військовослужбовців і працівників Збройних Сил України з питань їх службової діяльності.

Серед основних завдань правової роботи у Збройних Силах України виділяють наступні:

- підготовка проектів законів та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів;

- систематизація правових актів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України;

- ведення довідкової роботи по нормативно-правових актах;

- забезпечення законності і зміцненні військової дисципліни у Збройних Силах України;

- правове забезпечення здійснення трудових відносин у Збройних Силах України;

- правове забезпечення здійснення фінансової і господарської діяльності у Збройних Силах України;

- організація правового забезпечення захисту інтересів військових частин;

- правове забезпечення проходження військової служби;

- правове забезпечення організації служби військ і безпеки військової служби;

- проведення заходів щодо забезпечення екологічної безпеки Збройних Сил України;

- розгляд звернень військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та інших громадян;

- організація консультування військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та членів їхніх сімей;

- проведення заходів щодо правової підготовки і правового виховання особового складу Збройних Сил України;

- навчання дотриманню норм міжнародного гуманітарного права в мирний час, під час ведення бойових дій і при виконанні завдань з підтримки або відновленню миру і безпеки (інших воєнних операцій, пов'язаних із застосуванням зброї);

- забезпечення правового і соціального захисту військовослужбовців; громадян, звільнених з військової служби, і членів їхніх сімей.

Роль командирів (начальників) в організації і проведенні правової роботи. Основні напрямки правової роботи, яка здійснюється керівним складом Збройних Сил України, командирами (начальниками) військових частин, установ, закладів.

Вся службова діяльність командирів і начальників має переважно правовий характер і тверде знання командирами і начальниками законодавства, їх висока правова культура є необхідною умовою чіткої організації службової діяльності, успішного виконання функціональних обов'язків.

Під правовою культурою командирів і начальників розуміється сукупність соціально-корисних якостей, які знаходять свій прояв в організаторській, адміністративній і виховній діяльності, заснованій на знанні і глибокій повазі до чинного законодавства України, його правильному розумінні, виконанні і застосуванні відповідно до визначених в ньому вимог.

Кожен командир (начальник) повинен володіти мінімумом правових знань, визначених у наказі Міністра оборони України від 24.02.06 № 117, іншими нормативно-правовими актами Міністерства оборони України, і вимагати цього від підлеглих.

Покращанню правової роботи, зміцненню військової дисципліни та правопорядку сприяє тісна взаємодія командирів всіх рівнів, юридичної служби Збройних Сил України, відповідних правоохоронних органів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України в їх повсякденній службовій діяльності.

Головну роль в організації і проведенні правової роботи у військах, як вже відзначалося, відіграють командири (начальники) всіх ступенів, які організують:

- бойову підготовку особового складу;

- службу військ;

- правильну експлуатацію озброєння і військової техніки»

- збереження та використання за призначенням інших матеріальних засобів.

В Міністерстві оборони України правова робота в цілому організується Міністром оборони, за допомогою правових засобів Міністерство оборони України через Генеральний штаб Збройних Сил України, штаби всіх рівнів, командуючих родами військ та оперативних командувань, начальників управлінь і служб центрального апарату Міністерства оборони організує виконання в Збройних Силах України законів України, постанов Верховної Ради України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також відомчих нормативно-правових актів та рішень нормативного характеру.

Велике місце в правовій роботі відводиться виданню ними наказів і директив, якими забезпечується виконання законів України та інших правових актів Верховної Ради України, Президента та Кабінету Міністрів України, які регулюють багато питань життя та діяльності Збройних Сил України.

Важливим етапом в організації виконання наказів та директив є засоби інспектування та перевірок підлеглих військ, в ході яких виявляються порушення законів, та встановлюються причини цих порушень, а при необхідності прямо на місці приймаються заходи по усуненню виявлених недоліків. Контроль і перевірка є ефективними засобами, за допомогою яких відповідні командири (начальники) знають всі сторони життя і діяльності особового складу. Контроль виконання в межах правових приписів є одним з основних елементів керівництва і управління підпорядкованими військами і силами.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що основні напрямки правової роботи, яка здійснюється керівним складом Збройних Сил України, командирами (начальниками) військових частин, установ, закладів визначаються тими обов’язками, які покладені на них, і про які згадувалося вище, зокрема:

- показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників);

- займатися правовим вихованням підлеглих;

- постійно виховувати підлеглих в дусі гуманізму та людяності, спираючись на цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

- проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини;

- забезпечувати соціальну та правову захищеність підлеглих;

- приймати законні рішення за заявами, скаргами та іншими зверненнями с особового складу;

- організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;

- під час вирішення питань, пов’язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;

- вживати заходів щодо відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу);

- керувати фінансовою діяльністю військової частини тощо (стаття 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Також важливим моментом є те, щоб ця правова робота велась предметно та на основі законодавства, і тут командири і начальники, зокрема військових частин, наділені широкими повноваженнями, наприклад, згідно:

- ст. 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - командир частини встановлює розпорядок дня, затверджує інструкцію черговому полку та його помічнику, іншим особам добового наряду;

- ст. 103 Статут гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України – командир частини затверджує табель постам та інструкцію начальнику варти;

Крім цього, командир частини кожного дня видає накази по стройовій частині, а за необхідністю: по бойовій підготовці, по тилу, по технічній частині, по службі ракетно-артилерійського озброєння, а також забезпечує здійснення дисциплінарної практики командирами всіх ступенів, оскільки на практиці допускається чимало помилок, є явні зловживання, не дотримуються вимоги щодо забезпечення права військовослужбовців та наділений правами щодо провадження дізнання та службового розслідування.

Також командири (начальники) наділені певними правами щодо застосування житлового законодавства, укладання і виконання господарських договорів, пред’явлення (розгляд) претензій, рекламацій, позовів, досудового врегулювання різних спорів, участі у судових процесах, систематизації законодавчих актів, наказів і директив тощо.

Отже, активне використання актів військового управління є дієвим засобом підтримання належного рівня правового забезпечення тих завдань, які виконуються підлеглим особовим складом, і щоденного зміцнення законності у військах і силах. Це підтверджується наступним:

правові акти відіграють важливу організаційну роль в житті і діяльності особового складу військових частин і підрозділів;

за допомогою правових актів і в межах встановленої компетенції кожен командир здійснює реалізацію і конкретизацію у військах і силах приписів чинних законів. З цією метою командир у правових актах, які ним видаються, вказує конкретних виконавців і що їм приписано робити, а також термін виконання поставлених завдань та інші необхідні правила поведінки підлеглих військовослужбовців та працівників під час виконання рішень командування;

важливу роль в роботі командирів (начальників) з видання наказів відводиться поширенню передового досвіду командирів підрозділів, окремих військовослужбовців, які досягли успіху у військовій дисципліні;

кожен командир (начальник) наділений відповідними дисциплінарними правами і зобов’язаний використовувати дисциплінарну владу в сфері правової роботи для організації боротьби з будь-якими правопорушеннями, з метою запобігання проступків підлеглих і для їх правового виховання

Таким чином, майже вся службова діяльність командирів і начальників носить переважно правовий характер. Тому тверде знання командирами і начальниками законодавства, їх висока правова культура є необхідною умовою чіткої організації службової діяльності, успішного виконання функціональних службових обов’язків.

Загальні функції підрозділів юридичної служби Збройних Сил України при здійсненні правової роботи та методичне керівництво правовою роботою. Порядок проведення перевірок стану правової роботи

Основну допомогу командирам (начальникам) всіх рівнів при здійсненні та проведенні правової роботи надають підрозділи юридичної служби, які під керівництвом відповідних командирів (начальників) безпосередньо здійснюють наступні основні функції:

- перевірка відповідності чинному законодавству проектів наказів, директив та інших документів правового характеру;

- забезпечення договірної, претензійної і позовної (претензійно- позовної) робіт;

- перевірка стану правової роботи в органах військового управління і у військах (силах);

- організація довідкової роботи по наказах, директивах й інших правових актах, ведення їх контрольних примірників;

- консультації з правових питань, що виникають в діяльності органів військового управління;

- участь в організації і здійсненні правового підготовки та правового виховання;

Метою методичного керівництва правовою роботою у Збройних Силах України є забезпечення однакової практики застосування законодавства службовими особами військових частин.

Воно здійснюється начальником Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України – начальником юридичної служби Збройних Сил України і включає наступні основні заходи:

- поточне і перспективне планування правової роботи;

- виявлення найбільш актуальних, складних питань в практиці правової роботи, розробку і впровадження у війська (сили) науково обґрунтованих і перевірених практикою форм і методів правової роботи;

- організацію загальної та індивідуальної системи професійної підготовки (підвищення кваліфікації) для офіцерів підпорядкованих підрозділів юридичної служби;

- аналіз стану правової роботи по підсумкових доповідях службових осіб підрозділів юридичних служб;

- огляди практики правової роботи, що розсилаються у війська (сили).

Методичне керівництво може здійснюватися у формі методичних вказівок і (або) рекомендацій.

Крім цього, необхідно відзначити, що процес методичного керівництва передбачає проведення обов'язкових перевірок (вивчення) стану правової роботи у військових частинах Збройних Сил України.

Проведення перевірок стану правової роботи у військових частинах повинне передбачатися планами роботи підрозділів юридичної служби на рік.

При цьому складається план роботи перевіряючого (групи перевіряючих) в органі військового управління. У плані зазначаються питання, що виносяться на перевірку, склад групи перевіряючих і управління, що перевіряються, відділи, підрозділи, а також час роботи в них. Даний план затверджується напередодні виїзду для проведення перевірки стану правової роботи відповідним командиром (начальником).

Під час проведення перевірок стану правової роботи особливу увагу рекомендується звернути на:

забезпечення законності при виданні нормативно-правових актів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, наказів, директив і інших актів органів військового управління;

розробку і здійснення заходів щодо зміцнення військової дисципліни і правопорядку у військах (силах);

аналіз і практику застосування чинного військового законодавства, розробку і внесення пропозицій по його вдосконаленню;

розробку і здійснення заходів щодо збереження державної власності (військового майна);

організацію дієвого контролю за станом правової роботи.

Для проведення перевірки необхідно в установленому порядку оформити посвідчення на право перевірки стану правової роботи, підписане службовою особою, з урахуванням вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Під час підготовки до перевірки стану правової роботи вивчаються дані про військову частину, що перевірятиметься, її структура і її завдання, завчасно повідомляється начальнику юридичної служби (підрозділи) органу військового управління, військової частини, що перевірятиметься, про терміни і цілі роботи, а також про структурні підрозділи, що перевірятимуться.

До кола питань, що виносяться на перевірку стану правової роботи, в обов'язковому порядку включаються:

відповідність положення про військову частину (структурний підрозділ) чинному законодавству і його затвердження в установленому порядку відповідною службовою особою;

наявність затверджених функціональних обов'язків начальника юридичної служби (підрозділу), інших посадових осіб і відповідність їх Положенню про юридичну службу Збройних Сил України, затвердженого наказом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.12.05 № 202;

наявність Інструкції про порядок розробки, узгодження і подання на підпис наказів (директив) командира (начальника);

віддання наказом відповідальних службових осіб за ведення довідкової роботи у військовій частині і її стан;

дотримання законності при виданні актів з адміністративно-господарської діяльності командира (начальника);

відповідність затвердженого розпорядку дня, регламенту службового часу чинному законодавству;

заходи, що вживаються командуванням по усуненню недоліків, виявлених вищестоящими органами військового управління (по актах перевірок), за матеріалами прокурорських перевірок і рішеннями судів;

організація роботи юридичної консультації, планування її роботи, участь в ній представників військової прокуратури і юридичної служби;

доведення до особового складу керівних документів Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, норм міжнародного права і та інших норм чинного законодавства;

організація правової підготовки;

організація договірної роботи, захист інтересів військової частини в судах;

забезпеченість правовими виданнями штабів, кімнат дозвілля особового складу, бібліотек військової частини, наявність і стан наочної агітації з правових питань;

організація роботи зі зверненнями військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України і інших громадян, своєчасність відповіді на них, наявність відповідного обліку, контролю і встановленої документації;

дотримання штатної дисципліни;

методичне керівництво правовою роботою в підлеглих військових частинах, надання їм правової допомоги, стан контролю за виконанням вказівок і рекомендацій методичного характеру;

організація роботи юридичної служби (підрозділу), забезпеченість службовим кабінетом, засобами ПЕОМ, зв'язком, періодичними виданнями правового характеру;

взаємодія юридичної служби з вищестоящими і підлеглими юридичними службами.

На перевірку можуть бути винесені й інші питання з урахуванням особливостей військової частини, що перевіряється.

Після закінчення роботи у військовій частині, що перевіряється, старший групи повідомляє командиру військової частини про результати перевірки і найбільш суттєві недоліки.

При виявленні порушень службовими особам пропонується їх усунути, при цьому їм надається необхідна методична допомога.

Результати роботи оформляються актом перевірки стану правової роботи, який затверджується особою, яка прийняла рішення про дану перевірку.

У акті перевірки стану правової роботи відображаються найбільш суттєві недоліки, аналізуються їх причини, а також пропонуються способи і терміни їх усунення, за необхідності, перевірка стану правової роботи може бути повторена через певний час.

Копія акту перевірки стану правової роботи надсилається до перевіреної військової частини для усунення виявлених недоліків.

Перевірки стану правової роботи проводяться також і при інспекції військ.

Головною метою інспекції і підсумкових перевірок є визначення стану бойової і мобілізаційної готовності військ (сил) і їх здатності виконати бойове завдання відповідно до призначення.

Під час інспекції, крім вищезгаданих питань, здійснюється аналіз, а також робляться висновки і пропозиції по покращенню правопорядку і військової дисципліни, служби військ, правової роботи. Одним з основних елементів інспекції військ (сил) є стан правової роботи.

З метою об'єктивної і повної оцінки стану правової роботи в інспектованій військовій частині до складу групи може включатися офіцер (працівник Збройних Сил України) юридичної служби.

Стан правової роботи перевіряється відповідно до вимог наказів Міністра оборони України. Основним критерієм стану правової роботи є правильне застосування чинного законодавства України при виданні наказів і директив, інших нормативних актів і рішень з різних питань діяльності військ (сил), їх життя і побуту.

Службові особи підрозділів юридичної служби Збройних Сил України при підготовці і інспекції планують свою роботу на підставі плану інспекції і вказівок особи, яка очолює інспекцію, при цьому доцільним є складання плану перевірки службовими особами підрозділів юридичної служби в рамках загального плану інспекції. Вказаний план повинен бути затверджений особою, яка очолює інспекцію.

За результатами перевірки стану правової роботи в інспектованій частині готується висновок, який включається до акту інспекції.

Структура, завдання та функції, права Правового департаменту Міністерства оборони України. Правовий статус працівників та військовослужбовців Правового департаменту.

Основні принципи організації та діяльності юридичної служби Міністерства оборони України закріплені в наказі Міністра оборони України від 26.09.05 № 584 «Про вдосконалення діяльності юридичної служби Міністерства оборони України».

Правовий департамент Міністерства оборони Ук­раїни (далі - Департамент) с самостійним структурним підрозділом центрального апарату Міністерства оборони України (далі - Міністерство).

Департамент безпосередньо підпорядковується заступ­никові Міністра оборони України (відповідно до розподілу обов'язків).

Структура і штат Департаменту затверджуються Міністром оборони України. До складу Департаменту вхо­дять спеціалізовані структурні підрозділи, а також відокрем­лені структурні підрозділи, що здійснюють правове забезпе­чення діяльності першого заступника Міністра оборони Ук­раїни, заступників Міністра оборони України, Головного інспектора Міністерства оборони України (далі - відповідний керівник Міністерства) та підпорядкованих їм підрозділів. Під час виконання завдань відокремлені структурні підрозділи Де­партаменту оперативно підпорядковуються відповідному керівнику Міністерства. Оперативне підпорядкування означає можливість відповідно керівника Міністерства у процесі по­всякденної діяльності ставити відокремленим структурним підрозділам Департаменту (в межах їх функціонального при­значення) завдання та вимагати їх належного виконання. Під час виконання спільних завдань відокремлені структурні підрозділи Департаменту взаємодіють з іншими структурни­ми підрозділами Міністерства, що безпосередньо підпорядко­вані відповідному керівнику Міністерства, який визначає по­рядок такої взаємодії.

Особовий склад відокремлених структурних підрозділів Департаменту розміщується та забезпечується всім необхідним для виконання покладених завдань за рішенням відповідного керівни­ка Міністерства на фондах департаментів (управлінь), що їм безпосередньо підпорядковані.

Розподіл функцій та завдань між спеціалізованими структурними підрозділами Департаменту, а також прав і обов'язків між працівниками, у тому числі військовослуж­бовцями, здійснює директор Департаменту (стосовно відо­кремлених структурних підрозділів - за погодженням з відповідним керівником Міністерства).

У своїй діяльності Департамент керується Консти­туцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими норматив­но-правовими актами України, наказами та директивами Міністра оборони України, першого заступника Міністра оборони України та заступників Міністра оборони Ук­раїни, Положенням про Правовий департамент Міністер­ства оборони України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 26.09.05 № 584 «Про вдосконалення діяльності юридичної служби Міністерства оборони України».

Пропозиції Департаменту щодо приведення у відповідність до законодавства рішень, наказів, директив, інших правових актів (їх проектів) Міністерства, Генераль­ного штабу, органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України є обов'язковими для розгляду відповідними керівниками.

Департамент очолює директор, якого в установлено­му порядку призначає на посаду та звільняє з посади Міністр оборони України