Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
1. Свідомість і духовний світлюдини.
2. Свідомість і несвідоме.
3. Ментальність і свідомість: точки дотику.
4. Самосвідомість і несвідоме: проблема взаємозв'язку.
5. Свідомість, самосвідомість, підсвідомість: форми вияву.
6. Індивідуальна і суспільна свідомість: спільне й відмінне.
Література
Гаврюшин Н. К. Самопознание как таинство // Вопросы философии. — 1996. — № 5.
Гилберт Райл. Понятие сознания. — М., 2000.
Дельдаго Хосе. Мозг и сознание. — М„ 1994.
Лой А. М. Проблема свідомості: історичність досвіду // Філософська і соціологічна думка. — 1992. — № 7.
Мамардашвили М. К. Сознание как философская проблема // Вопросы философии. — 1996. — № 10.
Проблема сознания в современной западной философии. — М., 1989.
Фрейд 3. Психология бессознательного. — М., 1989.
Шлет Г. Свідомість та її власник // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 2.
Пізнання як предмет філософського аналізу
Філософія, на відміну від інших історичних типів світогляду (міфології та релігії), здійснює свою світоглядну функцію на основі теоретичного ставлення до дійсності. Вона протиставляє міфологічному антропоморфізмові — уявленню про світ як поле дії об'єктивних деперсоніфікованих сил, традиційності й безпосередності міфу — свідомий пошук та відбір достовірних суджень на основі логічних і пізнавальних критеріїв. У філософії, як у теоретичній свідомості загалом, модель світу не просто постулюється, задається на основі традиції, віри чи авторитету. Прийняттю філософських тверджень про світ передує обґрунтування, переконання в правомірності певної точки зору. А це пов'язано з рефлексивним аналізом пізнавального процесу, що постає як пошук істини.
Отже, філософія як гносеологія здійснює аналіз процесу пізнання в контексті певних меж і можливостей у відношенні «людина—світ». Філософське питання «що є істина?» стосується передусім не конкретних аспектів пізнавального ставлення до світу, пов'язаних з вирішенням окремих завдань людського існування, а принципової спроможності людини пізнати світ, проникнути у його сутність, охопити його своєю свідомістю. Йдеться про прагнення одержати відповідь на запитання: який він є, чи збігається його структура із структурою мислення про нього, а якщо збігається, то якою мірою? Дослідження цього запитання від самого початку існування філософії є наслідком розв'язання світоглядної проблематики. А різні світоглядні позиції й філософські вчення про світ і буття загалом суттєво залежать від відповіді на нього. Існування так званої «пізнавальної тенденції» у будь-якому філософському знанні не обов'язково визначається присутністю розвинутої теорії пізнання як особливого розділу філософії. Так, приміром, у давньогрецькій філософії (VIII ст.) були сформульовані глибокі ідеї про співвідношення думки та її змісту, істини та омани. Але про це йшлося в єдиному онтологічному вимірі. Диференціація філософського знання властива пізнішим стадіям еволюції філософії (починаючи з філософії Нового часу).
Дата публикования: 2015-04-10; Прочитано: 483 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!