Духовна культура поліса

У полісах сформувалася і своя система духовних цінностей. Перш за все своєрідне соціально-економічний, політичний і культурний пристрій, сам поліс греки вважали вищою цінністю. На їхню думку, лише в рамках поліса можна існувати не тільки фізично, а й вести повнокровну, справедливу, моральну життя, гідне людини [7]. Складовими частинами поліса як вищої цінності виступали особиста свобода людини, що розуміється як відсутність будь-якої залежності від будь-якої особи чи колективу, право вибору занять і господарської діяльності, право на певне матеріальне забезпечення, в першу чергу на земельну ділянку, але разом з тим і засудження накопичення багатства.
У системі духовних цінностей поліса сформувалося поняття громадянина як вільної особистості, що має сукупністю невід'ємних політичних прав: активна участь у державному управлінні, хоча б у формі обговорення справ на Народних зборах, право і обов'язок захищати свій поліс від ворога. Органічною частиною моральних цінностей громадянина поліса стало глибоке почуття патріотизму по відношенню до свого полісу. Грек був повноправним громадянином лише в своєму маленькому державі. Варто було йому переїхати в сусіднє місто - і він перетворювався на безправного метеки. Ось чому греки дорожили саме своїм полісом. Їх маленький місто-держава був тим світом, в якому грек найбільш повною мірою відчував свою свободу, свій добробут, свою власну особистість.
Висновок

Отже, в грецьких полісах основою всієї соціально-економічної і політичної організації виступав колектив громадян. Крім них в афінському суспільстві перебували метеки, численні раби, які в сукупності складали більше половини всього населення. Однак афінська полісна система спиралася на громадянина і була створена, перш за все, для громадянина.
Античний поліс здавна викликав захоплене ставлення як «ідеальна форма державного життя» з притаманними їй порядком, свободою і справедливістю. Для античності «політичне» - синонім «цивільного». Громадянин («політес») міста-держави - повноправний учасник у вирішенні всіх державних справ як внутрішнього, так і зовнішньополітичного значення.
Описані вище найбільш загальні риси властиві в тій чи іншій мірі кожному полісу, проте серед безлічі грецьких міст-держав можна виділити два основних типи: поліс аграрний, зі слабким розвитком торгівлі і ремесел, великою питомою вагою праці залежних працівників і, як правило, пануванням олігархії. Зразком такого типу є Лакедемон, або Спарта. Інший тип представляв собою суспільство і держава з великою питомою вагою ремісничих виробництв і торговельних операцій, товарно-грошових відносин, впровадженням рабської праці у виробництво і повсякденне життя, активною участю громадян в суспільному і політичному житті, демократичним устроєм. Найбільш яскравим прикладом такого поліса є Афіни.
Грецький поліс став такою формою античного суспільства і держави, в рамках якого були створені сприятливі умови для розвитку економіки, суспільних відносин, політичних установ, блискучою грецької культури, що відкрила одну з найяскравіших сторінок в історії світової цивілізації.
Список використаної літератури

1. Антична цивілізація / під ред. В.Д. Блаватського. М, - 1973.
2. Боннар Андре, «Грецька цивілізація». I-III книги.- Мистецтво, 1992.
3. Вернан Ж.-П. Походження давньогрецької думки. - М., 1988.
4. Винничук Л. Люди, вдачі, звичаї Древньої Греції і Риму. - М., 1988.
5. Гаспаров М. Цікава Греція. - Наука і релігія, 1990-1991.
6. Дмитрієва Н.А., Виноградова Н.О. Мистецтво Стародавнього світу. - М., 1986.
7. Історики Античності. Давня Греція. Стародавній Рим. Т. 1. - М., 1989.
8. Історія стародавнього світу / за ред. І.М. Дьякова, В. Д. Неронова, І.С. Свєнціцький.
9. Історія Стародавнього світу; Короткий курс / Авт.-сост. А Венедиктов. - М.; Дрофа, 1997.
10. Історія стародавньої Греції / під ред. В.І. Кузіціна, М. - 1996.
11. Історія Європи. Т. 1 «Стародавня Європа». - Наука, 1988.
12. Куманецкий К. Історія культури стародавньої Греції та Риму. - М., Вища школа, 1990.
13. Левек П. Елліністичний світ. - М., 1989.

[1] Історія стародавнього світу / за ред. І.М. Дьякова, В. Д. Неронова, І.С. Свєнціцький. - С. 317.

[2] Історія Стародавнього світу; Короткий курс / Авт.-сост. А Венедиктов. - М.; Дрофа, 1997. - С. 475.

[3] Винничук Л. Люди, вдачі, звичаї Древньої Греції і Риму. - М., 1988. - С. 296.

[4] Історики Античності. Давня Греція. Стародавній Рим. Т. 1. - М., 1989. - С. 274.

[5] Левек П. Елліністичний світ. - М., 1989. - С. 315.

[6] Історія стародавньої Греції / під ред. В.І. Кузіціна, М. - 1996. - С. 354.

[7] Куманецкий К. Історія культури стародавньої Греції та Риму. - М., Вища школа, 1990. - С. 142.

Додати в блог або на сайт