ВИСНОВКИ. В умовах ринкової економіки одним з основних показників, що дозволяє оцінити перспективи розвитку як окремого підприємства

В умовах ринкової економіки одним з основних показників, що дозволяє оцінити перспективи розвитку як окремого підприємства, так і економіки в цілому, є рівень конкурентоспроможності. Він, в свою чергу, формується в результаті оцінки факторів, серед яких одним з найважливіших є рівень продуктивності праці.

Рівень продуктивності праці галузей, регіонів чи економіки в цілому визначається сукупним рівнем продуктивності окремих підприємств, що їх складають. Тому основна робота з підвищення продуктивності здійснюється саме на підприємствах, а органи державної влади всіх рівнів можуть і повинні створювати сприятливі умови для підвищення продуктивності праці шляхом організації ефективної нормативно – правової бази та відповідної інформації. Продуктивність праці – це узагальнюючий показник результативності праці, що характеризує ефективність її витрат в матеріальному виробництві та сфері послуг.

В ході аналізу продуктивності праці було виявлено зниження продуктивності праці на загальну суму 2825,3 грн/чол. Зниження продуктивності праці відбулося за рахунок внутрішньо змінних та цілоденних втрат робочого часу, недоукомплектованості основними робітниками, через нераціональні режими праці та відпочинку, через утримання завищеної кількості допоміжних працівників за рахунок застосування часткового способу відшкодування техніки, через низький рівень механізації праці, через нераціональне використання робочих на допоміжних процесах, через зниження вихождаемості, тобто зростання невиходів на роботу, через додаткового відвертання нових робітників від процесу виробництва за рахунок проходження обов’язкового технічного мінімуму в учбовому пункту та подальше підвищення їх кваліфікації, через низьку кваліфікацію нових робітників у порівнянні із досвідченими.

Виходячи із вищенаведених причин були розроблені наступні заходи по усуненню причин зниження продуктивності праці. А саме:

- зниження аварійності техніки, через придбання нової, надання повної забезпеченості матеріальними ресурсами робітникам, підвищення рівня організації та дисципліни праці, через запровадження систем контролю та штрафів, подолання слабкої матеріальної зацікавленості працівника в результаті, через запровадження премій, доплат, бонусів за більш ефективні результати праці, за збільшення обсягів випуску продукції, та підвищення її якості;

- вирішення проблеми простою обладнання через незабезпеченість необхідними матеріальними і енергетичними ресурсами, шляхом запровадження систем постачання матеріалів, мінімізація поломок обладнання, та як результат від цього позапланових ремонтів, шляхом придбання нового прогресивного обладнання, запровадження заходів з боротьби із браком, шляхом перегляду технологій та характеристик обладнання, проведення підвищення кваліфікації серед робітників, запровадження системи штрафів за брак через провину робітників, заходів із боротьби з прогулами, шляхом жорстких мір (штрафи, звільнення);

- комплектування штату, шляхом підвищення привабливості роботи, виплата конкурентоспроможної заробітної плати, запровадження систем бонусів та доплат, створення безпечних та комфортних умов праці, запровадження соціальних програм для відпочинку та відновлення сил працівників;

- підвищення інтенсивності праці, зниження величезних внутрішньозмінних втрат робочого часу, зменшення економічно необґрунтованої тривалості чергових відпусток та надання їх по змінному графіку на виробництвах де це не обумовлено безперервністю виробничого процесу, запровадження заходів по зменшенню підмінного штату, через гармонізацію та вирівняння режимів роботи підприємства із звичайним робочим тижнем робітників;

- заміна зношеної техніки на нову, а не на капітально відремонтовану, при виконанні цієї умови збільшується коефіцієнт структури техніки, тобто питома її вага в роботі, і зменшується частина бездіючої техніки, що призводить до зменшення ремонтної та обслуговуючої служби підприємства;

- проведення детальних атестацій та раціоналізацій робочих місць по всім процесам та робочим місцям, розробка конкретних заходів із заміни застарілої та малопродуктивної техніки на нову, механізацію ручної праці та автоматизація окремих процесів, до яких встановлюються інші норми виробітки, норми часу та норми обслуговування;

- відхід від неповного суміщення професій, нерівномірного і нераціонального використання робітників на допоміжних процесах, боротьба з ситуацією, коли в один місяць допоміжні працівники простоюють, а в іншій їх немає і доводиться відволікати від роботи основних, перехід на повне суміщення професій робітників;

- підвищення рівня соціального захисту робітників, боротьба із ситуаціями примусової відправки працівників у безплатні відпустки, підвищення рівня медичної допомоги, створення прийнятних умов для відпочинку та відновлення робітників, підвищення рівня техніки безпеки праці, запровадження жорстких систем контролю, боротьба із прогулами, підвищення дисципліни праці;

- боротьба із плинністю кадрів через підвищення кваліфікаційних вимог для потенційних робітників, запровадження систем підвищення кваліфікації максимально за можливістю без відриву від виробництва, досвідчені працівники натаскують менш досвідчених;

- запровадження системи інтенсивного навчання новоприйнятих працівників, що дасть можливість за короткий проміжок часу познайомити їх із особливостями діяльності підприємства та особливостями технологій, що дасть можливість скоротити ефективність діяльності новоприйнятих працівників в порівнянні із досвідченими.