Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
ВСТУП
Курс “Системи та мережі передачі даних” є спеціалізованої дисципліною, яка формує у майбутніх фахівців по комп’ютеризації систем управління та автоматики чітке уявлення про технічне та програмне забезпечення систем і мереж передачі даних, використання язиків HTML, динамічного HTML, JavaScript для програмування Web - сторінок.
У методичних вказівках наведені метеріали 8 лабораторних занять, у кожному з яких міститься теоретична частина для підготовки до заняття, практична частина, де даються завдання і порядок виконання лабораторної работи, контрольни питання. Виконання лабораторних робіт передбачає використання броузера Internet Explorer. Приведено литературу, що рекомендується для підготовки до занять.
Лабораторна робота № 1.
«HTML: базові директиви, форматування тексту, гіпертекстові посиланя; списки»
Ціль роботи: ознайомлення з мовою HTML і створення найпростішого документа; придбання навиків форматування тексту і використання кольору у форматі HTML 4.0.; вибрати типи використовуваних гіпертекстових посилань і оптимальним чином побудувати сторінку; придбання навиків структуризації документів за допомогою списків.
Теоретична частина.
Мова HTML.
Hyper Text Markup Language – мова гіпертекстової розмітки – мова, за допомогою якої створюються Web - сторінки. Мова розмітки дозволяє визначити зовнішній вигляд документа. Для цього в текст документа вставляються спеціальні коди або дескриптори. Ці команди розставляються в потрібних місцях тексту, визначаючи шрифти, перенесення, графіку, посилання і т.д.
Гіпертекст – це особливий текст, в якому є посилання на іншу Web- сторінку або документ. Клацання на гіперпосиланні приводить до того, що броузер запрошує документ, на який указує посилання, а потім завантажує його у вікно броузера.
Броузер (browser) – програма для перегляду Web – сторінки.
Для розробки HTML - файлів необхідний текстовий редактор. В Windows 95/98 можна використовувати «Блокнот» (Notepad) або WordPad і зберігати в звичайному текстовому форматі. Створюючи Web – сторінку, час від часу потрібно перевіряти, як вона виглядає в броузере. Для цього використовується Microsoft Internet Explorer або Netscape Navigator. Ці броузеры є найпоширенішими. Любій броузер повинен уміти завантажувати сторінки з жорсткого диска також, як він завантажує їх з WWW.
Дескриптор (тег) – основний елемент кодування, ухвалений в стандарті HTML. Теги визначають межі дії елементів і відділяють елементи друг від друга. Теги беруться в кутових дужок <>. Звичайно початкові теги пишуться великими буквами, а кінцеві – маленькими.
Існують два типи HTML – тегов:
1. Контейнер – дескрипторна пара, що складається з початкового (відкриваючого) і кінцевого (закриваючого) дескриптора. Контейнери призначені для зберігання деякої інформації, наприклад тексту або інших HTML – дескрипторів. Контейнер, що містить дані – елемент HTML – документа.
2. Порожній (одиночний) дескриптор – складається тільки з початкового дескриптора і не містить ніякої інформації. Він виконує самостійну задачу, не пов'язану з конкретним текстом.
1.2. Використання стилів.
В HTML 4.0 передбачено декілька способів форматування тексту. Це явне (або абсолютне) форматування за допомогою фізичних стилів; неявне (або відносне) форматування за допомогою логічних стилів; зміна розміру шрифту.
Текст, виділений фізичним стилем, у всіх броузерах відображувався однаково. Логічні в різних броузерах відображувалися по-різному. Дескриптори фізичних стилів наведені в табл.1.1.
Табл. 1.1
Дескриптор | Стиль |
<U> <I> <TT> <U> <SUB> <SUP> <STRIKE> | Напівжирний шрифт Курсив Моноширінний шрифт Підкреслення Підрядковий текст Надрядковий текст Перекреслювання |
Дескриптори логічних стилів (див. табл. 1.2), також як дескриптори абзаців і заголовків, указують на характер тексту, а не на точний спосіб його відображення у вікні броузера. При цьому броузер сам вирішує, як відформатувати текст оптимальним чином по відношенню до іншої частини Web - сторінки.
Табл. 1.2
Дескриптор | Стиль |
<EM> <STRONG> <CITE> <CODE> <SAMP> <DFN> <KBD> <VAR> <ACRONYM> | Виділений текст Сильно виділений текст Текст у вигляді цитати Текст, що представляє собою фрагмент HTML - кода -//- Текст, що представляє собою визначення Текст, що представляє собою назву клавіші клавіатури Текст, визначальний переменную або її значення Абревіатура (акроним) і її розшифровка |
За допомогою елемента FONT можна визначити розмір і колір шрифту. Атрибут SIZE дозволяє указати абсолютний розмір шрифту (він може приймати значення від 1 до 7) або відносний, по відношенню до розміру шрифту, використовуваного в основній частині сторінки (він може приймати значення від -4 до +4):
<FONT SIZE=значение>
Для зміни кольору будь-якого символа або групи символів використовується атрибут COLOR, значення якого указується або просто назвою кольору, або шестнадцатеричным числом:
<FONT COLOR=#rrggbb>Текст</FONT> або, наприклад
<FONT COLOR=RED>Текст</FONT>
Для зміни розміру основного шрифту документа використовується елемент BASEFONT:
<BASEFONT SIZE=значение>
Якщо ви хочете помістити на Web - сторінку інформацію, яка вже міститься в деякому документі (але не в HTML - коді), то немає необхідності витрачати час на повторний набір всього документа. Для цього випадку використовується контейнер <PRE>. Цей контейнер дозволяє зберегти форматування тексту таким, яким воно було при наборі, оскільки символи переходу на новий рядок він інтерпретує як розриви рядка. Пропуски всередині тексту інтерпретуються в точній відповідності з їхнім розташуванням в текстовому редакторі. Дескриптори абзаців <Р> і заголовків <Hn>, випадково попадали в контейнер <PRE>, не інтерпретуються. Але в контейнері <PRE> можна використовувати дескриптори стилю і дескриптор <А> для створення прив'язок.
1.3. Застосування горизонтальних ліній в тексті.
Для розділення тексту сторінки на частини можна скористатися горизонтальними лініями. За допомогою дескриптора <HR> можна створити лінію з тінню, що протягнулася уздовж вікна броузера. Якщо користувач змінить розмір вікна, то відповідно змінитися і довжина даної лінії. Дескриптор <HR> є одиночним. При використанні горизонтальних лінійок над і під ними автоматично добавляються символи розриву абзацу. Додаткові атрибути (див. табл. 1.3) дозволяють змінити товщину лінії, її довжину і положення у вікні броузера.
Атрибути SIZE і WIDTH приймають значення в пікселях і в пікселях або відсотках відповідно. Атрибут ALIGN може приймати значення LEFT, RIGHT, CENTER.
Табл. 1.3
Атрибут | Опис |
SIZE WIDTH ALIGN NORHADE | Визначає товщину горизонтальної лінії Визначає довжину горизонтальної лінії Визначає спосіб вирівнювання лінії Визначає чорну лінію без ефекту гравіювання |
Приклад:
<HR SIZE=5 WIDTH=”25%” ALIGN=CENTER>
Такий запис визначає горизонтальну лінію завтовшки 5 пікселів, выровненную по центру вікна і завдовжки 25% від ширини вікна броузера.
1.4. Використання кольору для зміни фону і тексту.
Без застосування кольорових зображень при створенні Web - сторінки не обійтися.
За допомогою атрибута BGCOLOR дескриптора <BODY> можна визначити колір фону, указавши шестнадцатеричное число, що складається з шести цифр, або назву кольору. Цей атрибут має формат:
<BODY BGCOLOR=#rrggbb>
.....HTML - документ
</BODY>
Запис #rrggbb складається з трьох двухзначных шестнадцатеричных чисел, визначальних співвідношення червоного, зеленого і голубого кольорів.
Для створення графічного фону використовується атрибут BACKGROUND дескриптора <BODY>:
<BODY BACKGROUND=”рисунок.gif”>
Після зміни кольору фону документа або добавки фонового зображення можна змінити колір переднього плану, тобто тексту. Стандартною установкою для більшості графічних броузеров є фарбування всього тексту, за винятком гіпертекстових посилань, чорним кольором. Колір основного тексту можна змінити за допомогою атрибута TEXT дескриптора <BODY>:
<BODY TEXT=#rrggbb>
.....HTML - документ
</BODY>
1.5. Створення гіперпосилань.
Існують три основні типи гаперссылок: внутрішні, зовнішні і відносні.
Внутрішні посилання (internal links) - це посилання на об'єкти в межах одного документа. Даний тип посилань корисно використовувати на одній сторінці, щоб мати можливість швидко переміщатися між її розділами.
Зовнішні (external links) або видалені посилання (distant links) - це посилання на інші Web - сервери.
Відносні (relative links) або локальні посилання (local links) - це посилання на інші Web - сторінки (або служби Internet), розташовані на одному сервері із сторінкою, що містить посилання.
В кожному посиланні міститься URL (Uniform Resource Locator), або уніфікований локатор ресурсів - це адреса Web - сторінки, який відображувалася в полі Адреса (Location або URL), розташованому в лівому верхньому кутку вікна броузера.
URL складається з двох основних елементів:
1. Тип протоколу визначає вид ресурсу Internet, з яким встановлюється зв'язок. Наприклад, http://, gopher://, ftp://, telnet://.
2. Власне адреса (destination) - це ім'я файла, каталога або комп'ютера.
В HTML для гіперпосилання використовується наступний формат:
<А HREF=«URL»>текст ссылки</А>
При створенні гіперпосилань потрібно поміщати їхні коди безпосередньо в текст, не перериваючи виклад матеріалу.
При створенні внутрішнього посилання користуються символом # і ім'ям прив'язки. Для цього можна вибрати будь-яке ім'я. В іменах можуть міститися букви, цифри, коди спеціальних символів. В результаті виходить об'єктна прив'язка:
<А HREF= «имя_привязки»>текст ссылки</А>
Потім створюється ім'я об'єкта. Після клацання на цьому посиланні броузер буде виконувати пошук по Web - сторінці, поки не знайде ту частину, якій привласнено ім'я прив'язки. Для цього використовується:
<А NAME=«имя привязки»>текст</А>
Ім'я, визначене за допомогою дескриптора <А NAME=«имя привязки»>, не буде відображуватися в броузере.
Посилання на ресурси мультимедіа (файли.mid.wav.au.mpg) створюються так само, як і на будь-які інші HTML - документи.
Посилання на адресу електронної пошти має наступний формат:
<А HREF=«mailto: ім'я користувача @ ім'я комп'ютера. ім'я домена»>текст ссылки</А>
Тут адреса електронної пошти складається з чотирьох елементів. Ім'я користувача (username) - це ім'я, яке ви вводите при реєстрації в системі. Ім'я комп'ютера (machine name) - це ім'я комп'ютера, на якому знаходиться ваш обліковий запис (даний елемент не обов'язковий). Доменне ім'я (domain name) - позначає організацію, надала доступ до Internet. Символ @ (комерційне «at») використовується в адресах електронної пошти для позначення місцеположення користувача.
1.6. Створення списків.
В HTML передбачені можливості створення різних типів списків. Кожний з них може використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з іншими типами списків.
Нумеровані (впорядковані) списки.
Даний тип списку створюється за допомогою контейнера <OL></OL>. Кожний елемент списку визначається всередині цього контейнера за допомогою дескриптора <LI> (розшифровується list item - елемент списку).
При створенні нумерованого списку використовується наступний синтаксис:
<OL>
<LI>Первый елемент списку
<LI>Второй елемент списку
...........
<LI>Последний елемент списку
</OL>
Кожний дескриптор <LI> служить для визначення одного елемента списку і є для броузера сигналом про те, що потрібно почати новий рядок. Тому немає необхідності в дескрипторах розриву рядка.
За умовчанням елементи списку нумеруються за допомогою арабських цифр. Стиль форматування списку визначається за допомогою синтаксису:
<OL TYPE=тип>
Параметр тип може приймати значення, наведені в табл. 1.4.
Таблиця 1.4.
Тип | Стиль |
а А i I | Стандартний спосіб нумерації за допомогою арабських цифр Рядкові букви алфавіту Прописні букви алфавіту Рядкові римські цифри Прописні римські цифри |
Нумерацію списку за допомогою цифр або букв можна почати з будь-якої цифри або букви. Для цього використовується атрибут START:
<OL START=значение>
Параметр значення - це число, з якого буде починатися нумерація списку.
Маркіровані (неврегульовані) списки.
В графічних броузерах навпроти кожного елемента неврегульованого списку знаходиться маркер (bullet), який може мати вигляд, наприклад, великого чорного кружка або квадрата.
При створенні маркірованих списків використовуються дескриптори <UL></UL>. Всі елементи маркірованих списків визначаються за допомогою дескриптора <LI>.
В кожному елементі списку можуть міститися інші HTML - елементи і додаткові вкладені списки.
Для відображення маркірованих списків кожний броузер використовує власну піктограму маркера. Щоб змінити тип маркера для всього списку використовують синтаксис:
<LI TYPE=тип>
де параметр тип приймає одне із значень, наведених в табл. 1.5.
Таблиця 1.5.
Тип | Рекомендований зовнішній вигляд (залежить від броузера) |
Disk Square Circle | Заповнений кружок Заповнений квадратик Незаповнений кружок |
Списки визначень (definition list).
Список визначень міститься в контейнері <DL></DL>. Елементи списку визначень створюються за допомогою дескрипторів <DT> і <DD>, за допомогою яких наголошуються термін і його визначення відповідно. В дескриптор <DT> може бути включено посилання на URL. Окрім цього, йому може відповідати дещо <DD>.
Дата публикования: 2015-04-10; Прочитано: 853 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!