Попит на ринку грошей

Попит на гроші – це реальний запас грошей, який прагне мати у своєму розпорядженні економічний суб'єкт грошового ринку на певний момент, яка визначена з урахуванням їхньої купівельної спроможності.

Щоб краще зрозуміти функціональну залежність між чинниками, що визначають попит на гроші, зображено графічну модель графіка кривої попиту на грошовому ринку, як це показано на рис. 3. 8.

По горизонталі відображений обсяг попиту на гроші в млрд грн. Сукупність кривих МГ, МГ₁, МГ₂ відображає функціональну зміну попиту на гроші залежно від двох груп чинників: зміни номінального обсягу ВНП та зміни норми очікуваного доходу (тобто альтернативної вартості зберігання грошей). Криві ПК, ПК₁ і ПК₂ відбивають зміну поточної каси як трансакційної складової попиту на гроші.

Норма очікуваного доходу

Рис. 3.8. Графік кривої попиту на гроші

Залежність попиту на гроші від номінального обсягу ВВП (Y) вияв­ляється у зміщеннях кривої МГ вліво у позицію МГ₁, якщо Y змен­шується, чи вправо у позицію МГ₂, коли Y збільшується. У цих випадках передусім зміщується крива поточної каси (ПК), яка реагує ли­ше на зміни обсягу Y, про що свідчить її вертикальне положення. При зменшенні обсягу ВВП потреба в поточній касі буде зменшуватися, ПК зміститься в позицію ПК₁ і "потягне" за собою криву загального попиту МГ у позицію МГ₁. Відповідно при збільшенні обсягу ВВП потреба в по­точній касі зростатиме, ПК зміститься в позицію ПК₂ і "виштовхне" криву МГ у позицію МГ₂. Аналогічно може впливати на зміну положення кривої МГ зміна обсягу багатства, що його мають у своєму розпорядженні еко­номічні суб'єкти, оскільки вона, власне, є наслідком зміни обсягу ВВП. ПК теж може реагувати на зміну рівня доходу завдяки більш раціональному зберіганню запасу грошей у поточній касі протягом платіжного періоду, наприклад розміщення частини їх у фінансові активи на строк, коротший від тривалості платіжного періоду.

Залежність попиту на гроші від норми очікуваного доходу (R) вияв­ляється у переміщенні його величини безпосередньо по кривій МГ. Якщо норма доходу зростає, наприклад з 6% до 10%, то попит з точки А, яка адекватна обсягу 20,0 млрд грн, переміститься в точку Б, яка відповідає обсягу 15,0 млрд грн, тобто скоротиться на 5,0 млрд грн. І навпаки, при зниженні норми доходу, наприклад з 6% до 4%, обсяг попиту перемісти­ться в точку В, адекватну 25,0 млрд грн, тобто зросте на 5,0 млрд грн. При цьому крива ПК залишається нерухомою, бо вважається, що тран­сакційна складова попиту не реагує на зміну норми доходу (відсотка).

У разі одночасної зміни обох чинників впливу на попит відбудеться зміщення кривої попиту в нове положення (МГ₁ чи МГ₂) і самої точки попиту на новій кривій, що спричинить зміну попиту в іншому розмірі, ніж при зміні кожного з цих чинників окремо, зокрема в точку Б₁ чи В₁.

З наведеного вище графічного зображення попиту на гроші чітко видно два різні характери його руху:

у вигляді переміщення самої кривої попиту вправо чи вліво, що свідчить про еластичність попиту на гроші від номінального обсягу валового продукту;

у вигляді руху точки попиту по його кривій вліво чи вниз, що свідчить про еластичність попиту на гроші від відсотка та інших очікуваних доходів на активи. Ці два види руху потрібно чітко розрізняти, але розглядати у взаємозв'язку, щоб мати завершену картину динаміки попиту на гроші.