Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Клімат і рельєф Центрального економічного району цілком сприятливі для розміщення промислових підприємств, створення нових шляхів сполучення, а рівнинні степові простори — для механізованого сільськогосподарського виробництва. Клімат у регіоні прмірно-континентальний, середня температура січня — 6...- 8 С, а самого теплого місяця — липня — + 16...+ 20 °С, кількість опадів — від 450 до 650 мм. Особливістю клімату в районі, як і по всій території України, є значні коливання погодних умов з року в рік, разом з вологими бувають і посушливі роки.
Регіон характеризується різноманітністю ґрунтового покриву, але переважають дерново-підзолисті фунти та чорноземи, в деяких районах (зокрема Київській області) зустрічаються світло-сірі лісові ґрунти, які характеризуються невисоким вмістом гумусу та підвищеною кислотністю.
Лісовий покрив району представлений у вигляді хвойних та змішаних лісів.
Регіон характеризується сприятливими природно-кліматичними умовами для відпочинку і лікування населення. Тут зосереджені значні площі лісів, річки та природні озера, які визначають основні рекреаційні ресурси. Складовою рекреаційних ресурсів є також підземні мінеральні води, в тому числі лікувальні. У Київській та Черкаській областях зустрічаються родонові води різного хімічного складу. Необхідно зазначити, що в результаті аварії на Чорнобильській АЕС якість рекреаційних ресурсів на окремих територіях помітно знизилась, але разом з тим у регіоні існують традиційні і перспективні санаторно-курортні зони для відпочинку і лікування.
Головним джерелом водопостачання регіону є Дніпро з його потужними водосховищами (Київське, Канівське, Кременчуцьке). Поверхневі води мають в основному промислове призначення, а також використовуються для зрошення сільськогосподарських угідь. Але останнім часом особливе місце в регіоні належить підземним водам. Вони найбільш чисті і тому переважно використовуються для задоволення потреб населення. Враховуючи запаси поверхневих і підземних вод, регіон може забезпечити власні народногосподарські потреби в прісній воді.
Центральний економічний район, який займає 8,2% території України і зосереджує 11,9 % її населення, виробляє 9,3 % продукції промисловості і 10,7% валової продукції сільського господарства.
Мінерально-сировинні ресурси. Район має значні природні ресурси, які використовуються у господарській діяльності. На території регіону відомо понад 400 родовищ і 11 видів корисних копалин. Сировинна база регіону не достатньою мірою забезпечує поточну і перспективну потребу району в мінеральній сировині, особливо це стосується паливної, яка представлена бурим вугіллям та торфом у незначних кількостях.
У Черкаській області, де кількість родовищ більша порівняно з іншими областями регіону, загальнодержавне значення мають тільки запаси бентонітових глин та каолінів, які використовуються як формувальні матеріали. Сировинна база промисловості стінової кераміки не задовольняє її потреби як в кількісному, так і в якісному відношенні, оскільки значна частина розроблених родовищ глин та суглинків припадає на дрібні та середні родовища. Розвідані запаси будівельного каменю характеризуються високим ступенем освоєння і лімітом земельної площі, тому відсутні резерви для нових розробок. Рівень мінерально-сировинної бази не дає змоги задовольняти потреби області в будівельних пісках, дефіцит яких поповнюється поставками з київського річкового порту, але значним резервом поповнення цього ресурсу є вскришні породи на родовищах каолінів та вогнестійких глин. Київ та Київська область характеризуються відносно невеликими запасами корисних копалин. Достатніми є балансові запаси і ресурси піску для будівельних розчинів і бетону, шляхового будівництва, силікатних матеріалів, глиняної сировини для отримання грубої кераміки. Разом з тим відсутня сировинна база для виробництва цементу, гіпсу, вапна, азбесту, скляна сировина відноситься до розряду низькоякісної. Обмежені можливості виявлення нових родовищ будівельного каменю, і тому дефіцит цього ресурсу поповнюється поставками із Житомирської, Вінницької та деяких інших областей.
Водні ресурси. Регіон має достатні ресурси поверхневих і підземних вод, але з точки зору господарської діяльності інтерес представляють відновлювальні ресурси річкового стоку і підземні джерела.
Головними річками регіону є, перш за все, Дніпро з притоками, який в основному забезпечує водопостачання, Десна та Південний Буг, а найбільш значними малими річками є Рось, Сула, Супій, Тясмин, Ятрань та ін. У районі існує велика кількість озер та ставків, які мають переважно рекреаційне значення. На території регіону розташовані Київське водосховище, більша частина Кременчуцького та частина Канівського водосховищ.
У Київській області середній багаторічний природний річковий стік становить 46,3 км в Києві поверхневий стік Дніпра становить 44,0 км3. У Черкаській області величина місцевого та транзитного стоку дорівнює 47,5 км3. Рівень забезпеченості одного жителя сумарним річковим стоком вищий, ніж середній показник по Україні.
Регіон має запаси підземних вод, гідравлічно не з'єднаних з річковим стоком, прогнозні експлуатаційні ресурси яких орієнтовно оцінюються в 2,3 км3.
Серед галузей народного господарства найбільшим водоспо-живачем є промисловість. її частка в сумарному обсязі використаної свіжої води в Києві та Київській області перевищує 70 %, у Черкаській області становить близько 30 %. Великий обсяг повного промислового споживання в районі припадає на тепло- і електроенергетику. У цій галузі функціонує одна з найбільших в Україні Трипільська ГРЕС, яка працює на прямоточній системі водопостачання. Серед інших галузей промисловості, які використовують свіжу воду для своїх потреб, велика частка споживання належить хімічній, харчовій, а також машинобудуванню.
Вирішенню проблеми економії води в промисловості сприятиме впровадження оборотних та оборотно-послідовних систем водопостачання, а з метою покращання її якості для побутових потреб необхідно будувати нові і реконструювати наявні очисні споруди. Враховуючи ситуацію, яка склалася після аварії на Чорнобильській АЕС, доцільно передбачити можливість переважного забезпечення населення регіону питною водою за рахунок підземних вод.
Лісові ресурси. Лісові ресурси відіграють істотну роль у розвитку регіону. Загальна площа лісів становить 968 тис. га, запаси деревини — 141,2 млн м3, породний склад лісів представлений переважно твердолистяними (Черкаська обл.) і змішаними (Київ-
ська обл. і Київ) деревами, основними лісоутворювальними породами є дуб, береза, сосна, вільха та ін.
За господарським призначенням ліси розподіляються на дві групи. До першої належать ліси санітарно-гігієнічного та оздоровчого призначення, їх частка в районі становить близько 70 % загальної площі. Друга група представлена експлуатаційними лісами, спецзонами і смугами вздовж залізничних колій та автомобільних шляхів.
У природному комплексі регіону значну роль відіграють захисні лісонасадження. Основне їх призначення — захист ґрунту від вітрової і водної ерозії, поліпшення мікроклімату на полях тощо, тому однією з важливих проблем є збільшення площі захисних лісових смуг. Ліси використовуються також у рекреаційних цілях, тому ведення лісового господарства повинно бути спрямоване на формування декоративних, біологічностійких насаджень з підвищеними санітарно-гігієнічними властивостями, а також на формування мальовничих ландшафтів.
Рекреаційні ресурси. Природні рекреаційні ресурси характеризуються помірно теплим кліматом, придатними для відпочинку лісами, що створює умови для коротко- і довгострокового лікування населення.
Значне місце в організації короткострокового відпочинку відводиться лісопарковому захисному поясу та річці Дніпро, рекреаційний потенціал якої зростає за рахунок великої розгалуженості, наявності лісистості та природних пляжів. Рекреаційний потенціал мають також малі річки (довжиною більше 10 км), але в їх використанні домінує інтенсивність господарського, а не рекреаційного освоєння. Наявність родовищ родонових мінеральних вод у Черкаській області дозволить розвивати мережу санаторно-курортних установ, однак на сучасному етапі мінеральні води області використовуються для лікування населення вкрай обмежено.
Крім того, в районі налічується багато цікавих пам'яток природи, архітектури, історії та культури, що сприяє розгортанню тут великої туристичної діяльності.
Людський потенціал. Центральний економічний район є одним із середніх районів за чисельністю населення, яка у 2000 р. становила 5882,8 тис. чоловік (11,9 % загальнодержавної кількості), у тому числі Київська область — 1810,5 тис. чол., Київ — 2637,1 і Черкаська область — 1435,2 тис. чол. Разом з тим район є одним з найбільш густо населених — густота населення становить 118,0 чол. на км2.
Істотний вплив на динаміку чисельності населення має різке падіння народжуваності, природного приросту населення. Так, у 2000 р. кількість новонароджених становила 7,3 чол., а померлих 13,8 чол. на 1000 чол. населення, причому дитяча смертність становить 9,9 чол. на 1000 чол. загальної чисельності народжених. Причинами такої напруженої демографічної ситуації є забруднення навколишнього середовища, особливо внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також нестабільність економіки.
Розселення. Центральний економічний район складається з 45 районів, 42 міст, серед яких 18 міст мають статус державного, республіканського та обласного підпорядкування. У районі розташовано 45 селищ міського типу, є 1130 сільських рад, питома вага міського населення до загальної чисельності населення регіону становить 76,4 %.
У регіоні спостерігається приріст міського населення в основному за рахунок міграції, частка якої становить понад 50 % загального збільшення чисельності міських жителів, здебільшого за рахунок молоді. Тому крім зміни загальної чисельності міського і сільського населення, міграція зумовлена зрушенням в їх віковій структурі.
Трудовий потенціал. Особливості демографічного розвитку регіону вплинули на чисельність та динаміку трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності. Так, якщо в 1990 р. чисельність трудових ресурсів у середньорічному вимірі становила 3729,3 тис. чол., то в 2000 р. вона зменшилась на 41,5 тис. чол. і дорівнювала 3687,8 тис. чол. (табл. 4.23). Крім того, скоротилась питома вага працездатного населення в загальній чисельності трудових ресурсів.
Падіння обсягів виробництва, конверсійні процеси, зміна форм власності і перепрофілювання підприємств створили умови для перерозподілу трудових ресурсів між галузями народного господарства, у зв'язку з чим постає загроза масового безробіття. Так, рівень зареєстрованого безробіття у 200 р. у районі становив 3,8 %. Тому поруч зі скороченням зайнятості, перш за все в промисловості та на будівництві, потрібно створювати робочі місця у сфері обслуговування населення, у виробництві товарів народного споживання, на приватних підприємствах.
Науково-технічний потенціал. Потенціал науково-технічної діяльності району включає в себе 84 вищі навчальні заклади І—II рівня акредитації, 76 вищих навчальних закладів III— IV рівнів і 300 науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій. У них працює 108,5 тис. працівників (33,5 %
від загальноукраїнської кількості). З 1990 р. звільнилось та працевлаштувалось в інших галузях економіки близько 32 тис. чол., а на початку 90-х pp. в їх складі вели дослідження 141,5 тис. чол., або 31,5%. У 2000 р. науковими розробками займались 70,7 тис. фахівців високої кваліфікації, дослідження яких профінансовані в розмірі 350,4 млн грн, або 37,1 % від загальнодержавних витрат. Здійснено 19 783 наукові розробки, з них 33,7 % — зі створення нових видів техніки і технології і використано 12,7 власних винаходів. Таблиця 4.23 ТРУДОВІ РЕСУРСИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ в 2000 р. |
___________________________________ 1_______________ І Слід окремо відзначити велику роль Києва у створенні науково-технічного потенціалу. Тут знаходиться 46 освітніх закладів І—II рівнів акредитації та 66 закладів III—IV рівня, Національна Академія наук з численними інститутами, які виконують наукові дослідження і розробки світового рівня. Виробничий потенціал.Питома вага вартості виробничих основних фондів Центрального економічного району в Україні становить 10,9%, невиробничих — 15,5 %. Співвідношення виробничих і невиробничих фондів у районі становить 59,2 і 40,8 %. |
Трудові ресурси, — всього, тис. осіб | Зайняті в усіх сферах економічної діяльності | ||||
усього, тис. осіб | у тому числі | зниху працездатному віці, тис. осіб | |||
у галузях економіки | в інших сферах економічної діяльності | ||||
Україна | 29 961,1 | 21 268,5 | 18 063,3 | 3205,2 | 18 733,6 |
Центральний економічний район | 3687,8 | 2663,0 | 2289,6 | 373,4 | 2414,2 |
у % до України | 12,3 | 12,5 | 12,7 | 11,6 | 12,9 |
Київська область | 972,5 | 749,3 | 648,8 | 100,5 | 663,5 |
у % до України | 3,2 | 3,5 | 3,6 | 3,1 | 3,5 |
Черкаська область | 792,6 | 599,4 | 514,1 | 85,3 | 564,7 |
у % до України | 2,6 | 2,8 | 2,8 | 2,7 | 3,0 |
м. Київ | 1922,7 | 1314,3 | 1126,7 | 187,6 | 1186,0 |
у % до України | 6,4 | 6,2 | 6,2 | 5,8 | 6,3 |
Структура основних фондів суттєво різниться по областях регіону. Так, якщо в загальній структурі основних фондів Київської та Черкаської області виробничі фонди становлять 68,7 та 67,6 % відповідно, то в Києві, де розгорнуто широкомасштабне будівництво житла, багато культурних, освітніх та медичних закладів, інтенсивно розвивається сфера послуг, переважає частка невиробничих фондів, яка становить 58,6 % від загального показника по району.
Слід зазначити, що якісні показники основних фондів не повною мірою відповідають сучасним вимогам. У регіоні спостерігається значний фізичний і моральний знос основних фондів, особливо в промисловості і будівництві. Це пов'язано із загальними для країни процесами старіння фондів в умовах накопичення їх фізичної маси внаслідок відсутності балансу між введенням нової та виведенням застарілої техніки.
5.3. Галузева і територіальна структура господарства
У загальнодержавному поділі праці Центральний економічний район виступає важливим промисловим та аграрним комплексом. Показник ВДВ в розрахунку на душу населення в Центральному економічному районі у 1999 р. на 677 грн перевищував середній рівень даного показника по країні. При цьому його рівень у Києві більший, ніж у Київській та Черкаській областях на 1926 і 2480 грн відповідно.
Структура господарського комплексу регіону порівняно з Україною характеризується значно нижчою часткою галузей матеріального виробництва у ВДВ; при цьому частка промисловості у ВДВ району в 1,4 раза нижче, ніж у цілому по Україні. Питома вага всіх інших галузей матеріального виробництва у ВДВ району вища за середні показники по країні.
Частка економіки району в цілому у ВДВ України — 17,3 %, з якої 24,3 % припадає на промисловість. Також помітні частки ВДВ району вносять такі галузі, як сільське господарство — 14,9%, транспорт і зв'язок — 17,2, галузі і сфери обігу 14,0% (табл. 4.24).
Промисловість. Основу виробничого потенціалу району утворюють 1174 промислові підприємства, що перебувають на самостійному балансі; з них 31,0 % припадає на галузь машинобудування і металообробки, 10,4 % — на легку промисловість, 9,1 % — на промисловість будівельних матеріалів.
У 2000 р. частка харчової промисловості, машинобудування і металообробки та хімічної і нафтохімічної промисловості Центрального району в галузевій структурі промислової продукції в 1,5—З рази перевищувала середньодержавні показники (табл. 4.25).
Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві Київської області має електроенергетика — 26,7 %, а в Черкаській та Києві — харчова промисловість — відповідно 42,1 та 27,2 %.
Таблиця 4.24
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 3101 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!