У Східному економічному районі у 2000р* тис т

Види продукції	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
усього	у%до України	усього	У%ДО України	усього	у % до України	усього	у%до України
Борошно			13,4		4,4		3,9		5,0
Хліб і хлібобулочні вироби			13,2		3,3		3,9		5,9
Цукор-пісок			22,6		8,2		5,0		9,4
М'ясо (включаючи субпродукти І кате­горії)			12,2		5,7		3,5		3,0

Закінчення табл. 4.20

Види продукції	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
усього	У%ДО України	усього	у%до України	усього	у%до України	усього	у %до України
Продукція з незбира­ного молока			18,7		6,6		2,7		9,4
Тваринне масло	135,4	22,8	16,8	8,4	6,2	9,0	6,6	5,4	4,0
Олія	971,6		17,6	39,4	4,0	1,4	0,1	130,2	13,4
Сири жирні (вклю­чаючи бринзу)	67,3	15,1	22,4	5,1	7,6	7,5	11,1	2,5	3,7
Консерви (млн умовних банок)			6,7		3,7		0,5		2,5

Провідною галуззю харчової промисловості Сумської області є цукрова промисловість. На виробництві олії спеціалізується Хар­ківська область.

Розподіл обсягів продукції харчової промисловості в облас­ному розрізі характеризується такими показниками: Харківська область 44,7 %, Полтавська — 32,1, Сумська — 23,2 %.

У районі діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, бо­рошномельно-круп'яної, олійної, жирової, спиртово-горілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості.

Виробництво основних продуктів харчування в Східному ра­йоні в 2000 р. значно скоротилось порівняно з 1990 p., зокрема, цукру-піску—до 26,2 %, олії—до 90,8, м'яса—до 14,5, молока — до 51,6, тваринного масла — до 30,5 %.

Відповідно знизився в зазначений період рівень споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення.

Основний обсяг транспортних перевезень здійснюється залі­зничним і автомобільним транспортом. Експлуатаційна довжина залізничних колій у регіоні — 22 301 км, автомобільних шляхів з твердим покриттям — 163,8 тис. км.

Східний регіон межує з областями Російської Федерації, що зу­мовлює тісні народногосподарські контакти і транспортні зв'язки. Ключову роль відіграють транспортні коридори, що забезпечують зв'язок України з найважливішими центрами Росії і Білорусі.

Через Східний район проходить відгалуження 9с транспорт­ного коридору № 9 (Крітський) Гельсинкі—Київ (Москва—Оде­са) Кишинів, Бухарест—Александрополіс.

Відгалуження 9 с — Ніжин—Конотоп—Хутір Михайлівсь­кий—Зернове — державний кордон з Росією, далі на Москву (за­лізничний варіант).

Поряд із залізничним коридором проходить і автомобільний.

Обсяги інвестицій у 2000 р. становили 2009 млн грн, у той час як у 1990 р. вони дорівнювали 6177 млн грн. Скорочення інвес­тиційних вкладень у районі дещо менше, ніж у цілому по Україні (відповідно — 32,5% проти 25,2%). У результаті частка цього ра­йону в сумі загальних капітальних вкладень в Україні зросла з 11,1 %, у 1990 р. до 14,4 % у 2000 р.

Для забезпечення оптимальних темпів зростання суспільного виробництва на перспективу інноваційно-інвестиційна діяльність у регіоні має активізуватись і досягти за п'ятиріччя 400—500 % річ­них інвестицій від рівня 2000 р.; у 2010 р. обсяги інвестиційно-інноваційної діяльності мають перевищувати рівень 2000 р. у 10— 12 разів. Причому необхідною умовою є й збалансований їх роз­поділ по територіально-господарських підрайонах. Зокрема, пріори­тетами, крім промислових районів, мають бути порівняно мало-розвинуті північ Сумщини, аграрні території Полтавської області.

Соціальна сфера у районі включає розгалужену систему за­кладів соціально-побутового комплексу, освіти, культури, охоро­ни здоров'я (табл. 4.21).

Забезпеченість житлом у середньому на одного жителя в 2000 р. становила 20,1 м², що не відрізняється від загальноукраїнського рівня.

У галузі освіти навчанням охоплено 767 тис. учнів середніх навчальних закладів, здійснюється підготовка 35,0 тис. учнів у професійно-технічних навчальних виховних закладах.

Східний район вирізняється рівнем розвитку вищої освіти насам­перед за рахунок Харкова, який є потужним центром вищої освіти. У 2000 р. у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації навча­лось 305,9 тис. студентів, або 15,8 % від загальної кількості у державі.

Комплекс культури за останні роки зазнав чималих кількісних змін. Кількість закладів клубного типу в 2000 р. становила 81,7 % від 1990 p., відповідно кількість масових універсальних бібліотек — 80,8 %. Поряд із цим дещо зросла кількість музеїв.

Складний період переживає система охорони здоров'я району. Якщо розглянути забезпеченість населення потужностями амбу­латорно-поліклінічних закладів на 10 тис. чол. населення, то кіль­кість відвідувань за зміну в 2000 р. становила 115,6 % до рівня 1990 р. Значно зменшилась забезпеченість населення лікарняни­ми ліжками — у розрахунку на 10 тис. чол. населення вона ста­новила в 2000 р. 68,2 % від рівня 1990 р.

Таблиця 4.21

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ СХІДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р.

Показники	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у%до України	усього	у % до України
Торгівля і послуги Роздрібний товарообіг, млн грн	28 757,4	3872,6	13,5	1064,4	3,7	776,9	2,7	2031,3	7,1
Роздрібний товарообіг на одну особу населення, грн		654,2	112,6		109,8		100,7		118,2
Кількість об'єктів роздрібної тор­гівлі, тис.	103,2	13,3	12,9	4,2	4,1	3,2	3,1	5,9	5,7
Кількість об'єктів ресторанного гос­подарства, тис.	33,1	4,1	12,4	1,3	3,9	0,7	2,1	2,1	6,3
Торгова площа магазинів, тис. м2			12,4		3,4		3,1		5,9
Кількість місць на об'єктах ресто­ранного господарства, тис.			11,4		3,1		1,9		6,4
Платні послуги (у фактичних ці­нах), млн грн	15 766,2		12,8	506,3	3,2	323,9	2,0	1189,8	7,5
Платні послуги на одну особу на­селення (у фактичних цінах), грн		341,2	107,0		95,0		76,5		126,3
Побутові послуги (у фактичних ці­нах), млн грн	1045,6	126,3	12,1	40,6	3,9	26,3	2,5	59,4	5,7
Побутові послуги на одну особу населення (у фактичних цінах), грн		21,3	101,4		114,3		95,2		95,2

Продовження табл. 4.21

Показники	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у%до України	усього	у % до України
Освіта Середні навчальні заклади освіти (на початок навчального року) кількість закладів у них учнів, тис.	22210 6764	2673 767	12,0 11,3	962 222	4,3 3,3	704 172	3,2 2,5	1007 373	4,5 5,5
Підготовка (випуск) кваліфікова­них робітників професійно-техніч­ними навчальними закладами, тис.	266,8	35,0	13,1	10,6	4,0	8,9	3,3	15,5	5,8
Вищі навчальні заклади І—II рівнів акредитації (на початок навчально­го року) кількість закладів у них студентів, тис.	664 528,0	84 63,7	12,6 12,1	24 18,0	3,6 3,4	21 14,5	3,2 2,7	31,2	5,9 5,9
Вищі навчальні заклади III—IV рів­нів акредитації кількість закладів у них студентів, тис.	315 1402,9	50 242,2	15,9 17,3	8 38,5	2,5 2,7	6 27,0	1,9 1,9	176,7	11,4 12,6
Заклади культури та мистецтва Театри, од.			7,6		1,5		1,5		4,6
Музеї, од.			14,0		4,8		2,9		6,3
Бібліотеки, од.			12,6		4,4		3,3		4,9
Клуби, од.			12,6		4,7		3,9		4,0

Закінчення табл. 4.21

Показники	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у%до України	усього	у%до України
Медичне обслуговування Кількість лікарів усіх спеціальнос­тей (на 10 тис. населення)	46,2	46,7	101,1	46,9	101,5	36,7	79,4	52,0	112,5
Кількість середнього медичного пер­соналу (на 10 тис. населення)	110,3	111,8	101,4	116,9	106,0	110,5	100,2	110,7	100,4
Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. населення)	95,0	93,4	98,3	87,2	91,8	90,8	95,6	99,4	104,6
Планова місткість амбулаторно-по­ліклінічних закладів (відвідування за зміну на 10 тис. населення)	198,4	204,9	103,3	224,4	113,1	204,7	103,2	195,8	98,7
Відпочинок Санаторії та пансіонати з лікуван­ням, місць			5,8		3,0		0,3		2,5
Будинки та пансіонати відпочинку, місць			3,0		0,3	-	-		2,7
Дитячі оздоровчі табори, місць			11,4		3,4		2,6		5,3
Бази відпочинку			4,3		0,4		1,6		2,2
Грошові доходи і витрати насе­лення Грошові доходи, всього, млн грн			10,6		2,9		2,2		5,4
v розрахунку на душу населення, грн	1755,7	1553,3	88,5	1536,3	87,5	1423,6	81,1	1603,9	91,3
Грошові витрати та заощадження, всього, млн грн			11,4		2,9		2,0		6,5
у розрахунку на душу населення, грн	1692,4	1616,3	95,5	1468,6	86,8	1261,8	74,6	1841,2	108,8

Що стосується забезпеченості лікарями всіх спеціальностей на 10 тис. чол. населення, то цей показник за аналізований період збільшився з 10 до 46,7, тобто майже в 5 разів.

Особисті потреби населення значною мірою задовольняються за рахунок послуг, що надаються торгівлею і громадським харчу­ванням. Деякі показники свідчать про скорочення забезпеченості населення мережею підприємств цього комплексу. Зміни у цьому життєво важливому комплексі у період 1990—2000 рр. характе­ризують такі показники:

• забезпеченість торговою площею — 62,9 %;

• забезпеченість підприємствами ресторанного типу — 39 %.

Через особливості економіко-географічного положення гос­подарської спеціалізації Східний економічний район має чи не найбільш розвинуті економічні зв'язки з зарубіжними країна­ми серед інших економічних районів України. У районі зосе­реджено значну кількість підприємств, діяльність яких спря­мована на експорт. Позитивним чинником при цьому є те, що в структурі продукції, яка вивозиться за межі району, досить ви­сокою є частка високотехнологічних виробів, у тому числі продукція машинобудівного комплексу. На 2000 р. вартість експорту з району сягає 6,6 % всієї вартості експорту України. Загальна вартість імпортних операцій у Східному районі ста­новить 5,4 % всієї їх вартості по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є позитивним (+ 207,0 млн дол. США). Провідною у формуванні потенціалу зовнішньоеконо­мічної діяльності Східного району є харчова ланка АПК, хімі­чна промисловість, а головним чином — різнопрофільне ма­шинобудування (особливо у військовій сфері та в галузі авіакосмічного виробництва), продукція яких усе більше кори­стується попитом на міжнародних ринках товарів.

Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризу­ється Полтавська область. Зважаючи на сталі економічні зв'язки зі східним сусідом — Росією, саме на неї в основному й орієнтується зовнішньоекономічна діяльність підприємств Східного району. Однак у перспективі необхідним є, без сум­ніву, розвиток багатовекторної зовнішньоекономічної діяльно­сті як з країнами Сходу (у тому числі СНД), так і з партнерами з Європи та Америки. Для поглиблення виробничих, фінансо­вих, інформаційних, культурних стосунків з Росією вельми до­цільним є подальший розвиток на терені району транскордон­ного співробітництва, зона якого має охоплювати території Сумщини, Харківщини та сусідніх російських областей. За до-

помогаю організаційно-правових та економічних механізмів стимулювання міждержавних стосунків на регіональному рівні можливим є помітне покращання ефективності функціонуван­ня регіональної економіки Сходу.

Екологічна ситуація. У Східному економічному районі го­стро стоять проблеми розроблення системи заходів, спрямова­них на раціональне використання та охорону природи. Напри­клад, в Харкові, як і в інших великих містах України, склад­ною проблемою є очищення стічних вод, бо частка забрудне­них вод коливається в межах 50—70 %. Прикладом позитивно­го вирішення цієї проблеми є Первомайський хімкомбінат, який, чи не єдиний в Україні, має замкнену систему водокорис­тування.

За 1990—2000 pp. знизився обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря: в цілому по Східному економічному району по стаціонарних джерелах забруднення на 66,8 %, по пересувних засобах — на 65,1 %, по всіх областях обсяг викидів зменшився у 2 — 2,5 раза. Однак це покращання екологічної ситуації пов'язано, насамперед, зі скороченням обсягів промислового виробництва, а не з покращанням роботи очисних споруд або з масовим застосу­ванням замкнених систем водо- та повітрякористування. Найгір­шими показниками екологічної ситуації характеризуються терито­рії з високим рівнем урбанізації та місця зосередження техноген­но-небезпечних підприємств.

Орієнтація розвитку регіонального виробництва на науково обгрунтовані нормативні потреби в обсягах ресурсоспоживання, а також обов'язкове поєднання ресурсовикористання з відпові­дними природовідновлювальними заходами в змозі покращати екологічний стан району. Іншою складовою у виконанні завдан­ня природозбереження є вдосконалення тенологічних циклів вироб­ництва у напрямках екобезпеки та маловідходності з відпо­відним оновленням обладнання та застосуванням спеціального очисного устаткування.