Будівельні та монтажні роботи за рахунок державних централізованих джерел фінансування в Україні у 1990—2000 pp

Покращання економічних показників капітального будівницт­ва значною мірою зумовлене роздержавленням підприємств цієї галузі. Це знайшло своє відображення в зміні структури будівель­них та монтажних робіт в останнє десятиліття.

У табл. 3.82 наведені дані, що характеризують зміни в струк­турі будівельних та монтажних робіт за формами власності про­тягом 1990—2000 рр. Як видно з цих даних, частка державної власності скоротилась у будівництві вдвічі, приватної збільши­лась майже втричі, колективної — у півтора раза; з'явилися дві нові форми власності — комунальна (11,3 % у 2000 р.) та влас­ність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав (1,0%).

Джерела фінансування
млн грн	%	млн грн	%	млн грн	%
Обсяг будівельних та мон­тажних робіт за рахунок усіх джерел фінансування	37 319	100,0		100,0		100,0
у тому числі: будівельні та монтажні роботи за рахунок дер­жавних централізованих джерел фінансування	12 315	33,0		28,4		7,8

Зі зміною цієї структури пов'язана і тенденція різкого зменшення частки будівельних та монтажних робіт, які здійснюються за ра­хунок державних централізованих джерел фінансування (табл. 3.83). Частка державних централізованих джерел фінансування в за­гальному його обсязі зменшилась за 10 років у 4 рази і сягає ли­ше 7,8 %. Тобто практично весь обсяг будівельних та монтажних робіт будівельні організації здійснюють за рахунок внутрішніх джерел фінансування або кредитів банків та коштів населення.

Капітальне будівництво здійснюється в Україні підприємст­вами і організаціями, які входять головним чином до складу кор­порацій «Укрбуд», «Укрмонтажспецбуд» та «Украгропромбуд». Першу з них можна вважати основною ланкою вітчизняного бу­дівельного комплексу. За останні роки в корпораціях «Укрбуд» відбулися значні зміни в організаційній структурі. Зараз кількість приватизованих підприємств та організацій перевищила 90 %. У зв'язку з тим, що будівельні об'єднання в більшості регіонів втра­тили свої організуючі позиції, апарат корпорації докорінно пере­будовує свої відносини з низовими підприємствами та організа­ціями. Вони стають більш тісними та відповідальними. Доміную­чу роль на будівельному ринку держави поступово відіграють невеликі будівельні підрозділи, з якими корпорація взаємодіє на основі нових ринкових стосунків.

Велика кількість організацій та підприємств призупинила своє існування. Значно зменшилась кількість працюючих в корпорації, яка становить сьогодні близько 150 тис. За останні роки зі складу корпорації вийшли 9, а вступили до неї 152 організації та підпри­ємства. Це свідчить про те, що відцентрові процеси, як і процес скорочення, в корпорації «Укрбуд» в основному завершені.

Значні зміни відбулися і в структурі підрядної діяльності в державі. Від майже повної зупинки у 1996—1997 рр. до віднов­лення обсягів робіт до рівня десятирічної давності. Поки що це стосується лише Києва. Поступово поліпшується ситуація в Дніп­ропетровській, Одеській, Харківській, Донецькій та деяких інших областях.

Одним з досягнень будівельної галузі можна вважати повне витіснення з будівельного ринку країни іноземної робочої сили. Створення робочих місць для українських будівельників відбуло­ся за рахунок освоєння передових світових технологій, міжнарод­них стандартів якості будівництва, доступних цін та прийнятних термінів.

Найбільш вагомі зрушення відбулись у справі освоєння новіт­ніх технологій. Наприклад, на будівельних майданчиках Києва

домінує монолітно-каркасна система зведення житлових будин­ків, яка активно витісняє застарілі серії. Таке будівництво здійс­нюється також у Харкові, Дніпропетровську, Одесі. Корпорація «Укрбуд» співпрацює з низкою зарубіжних фірм, через які поширю­ються нові технології та матеріали на вітчизняний будівельний ринок. Такі відомі в Україні та за її межами організації, як кон­церн «Укрмонолітспецбуд», фірма «Аеробуд», «Укрпромспецбуд» та деякі інші, є базовими з впровадження новітніх технологій.

Якщо кризові явища в підрядній діяльності останнім часом зменшились, то промислові підприємства будівельної індустрії перебувають ще в критичному стані. Пояснюється це тим, що підрядні організації набагато мобільніші, а промислові підприєм­ства — скутіші. Під час роботи в кризових умовах промислове підприємство не може бути однопрофільної спрямованості, що яскраво простежується на прикладі підприємств великопанельно­го домобудування. У 1990 р. у складі «Укрбуду» їх налічувалось 54, а у 2000 р. діючих залишилось 16, з них лише 6 зводять будин­ки, інші випускають різноманітну продукцію та надають різного виду послуги.

У будівництві працює великий парк спеціальних машин і ме­ханізмів — екскаватори одноковшові та багатоковшові, бульдо­зери, скрепери, крани баштові, крани гусеничні, крани пневмоко-лесні, крани автомобільні та ін. Сьогодні стоїть складна проблема оновлення цього парку, який за останні десять років практично зносився. Засоби механізації, які беруть участь у будівельних процесах, зараз небезпечні уже самі по собі. Останнім часом по­частішали аварії, пов'язані з роботою кранових установок; особ­ливо в тяжкому стані перебуває господарство баштових кранів.

Незважаючи на існуючі труднощі, активізація інвестиційної діяльності дозволила останнім часом нарощувати темпи капіталь­ного будівництва в усіх регіонах України. Вже у 2000 р. значного приросту капітальних вкладень досягнуто у Севастополі (на 61,3% порівняно з 1999 р.), Івано-Франківський (на 53,7%), Одеській (на 40,6 %) та Харківській (на 40,1 %) областях. Більше ніж на чверть зросли обсяги інвестицій у будівництво у Миколаїв­ській, Київській та Львівській областях. Зростання інвестиційної активності забудовників зафіксовано також у Дніпропетровській, Луганській, Чернігівській, Полтавській, Закарпатській областях, у Києві та інших регіонах.

Із загального обсягу капітальних вкладень на будівельні та монтажні роботи використано 45,6 % усіх інвестицій і майже стіль­ки ж (45,2 %) — на придбання машин, обладнання, устаткування

для новозбудованих об'єктів та технічного переоснащення дію­чих підприємств. Більше двох третин усіх коштів вкладено у бу­дівництво об'єктів виробничої сфери.

У невиробничій сфері пріоритетним залишається житлове бу­дівництво. Тільки за 2000 р. введено в експлуатацію 60,3 тис. квартир загальною площею 5356,0 тис. м², у тому числі в сільській місцевості — 1112,7 тис. м², у міських поселеннях — 4243,3 тис. м². Обсяги введеного житла зросли порівняно з попереднім роком у Тернопільській, Дніпропетровській, Херсонській, Львівській, Че­рнівецькій областях та Києві. Найбільше житла збудовано у Киє­ві — 858,9 тис. м² загальної площі, або 16,0 % від загального об­сягу введеного в Україні. Значну частину житла (83,3 %) введено забудовниками недержавної форми власності, у тому числі інди­відуальними — 60 %, державними підприємствами та організація­ми—16,7%.

У тому ж році введені в експлуатацію середні навчальні зак­лади на 14,3 тис. учнівських місць, дошкільні заклади освіти — на 565 місць, лікарні — на 784 ліжка, амбулаторно-поліклінічні заклади — на 2,3 тис. відвідувачів за зміну, клуби та будинки культури — на 1,1 тис. місць, мережі газифікації та теплопоста­чання протяжністю відповідно 2062,6 та 30,5 км, водопровідні та каналізаційні мережі протяжністю 300,1 та 37,8 км.

У 2001 р. позитивна тенденція зростання обсягів інвестицій в основний капітал набула подальшого розвитку. Зокрема обсяги інвестицій зросли на 17,2% (у 2000 р. — на 14,4%). Проти 2000 р. обсяги інвестицій в основний капітал зросли майже в усіх регіонах України (крім Полтавської, Запорізької областей та Се­вастополя). Найбільшу частку інвестицій в основний капітал спрямовано у розвиток підприємств транспорту, пошти та зв'язку (23 % від загального обсягу вкладень). Значні обсяги капітальних вкладень освоєно в обробній (19,8 %), добувній (15 %) промисло­вості та на підприємствах з виробництва електроенергії, газу та води (9,2 %).

У невиробничій сфері пріоритетним залишається житлове бу­дівництво. За 2001 р. введено в експлуатацію 63,8 тис. квартир загальною площею 5822 тис. м², що на 8,8 % більше, ніж у попе­редньому році, у тому числі в сільській місцевості — 1114 тис. м², у міських поселеннях — 4708,4 тис. м². Переважну більшість зага­льної площі житлових будинків (59,2 %) введено забудовниками приватної форми власності. У табл. 3.84 наведено дані, що харак­теризують введення в експлуатацію житлових будинків по регіо­нах України.

Таблиця 3.84