Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Структурні зміни в промисловості будівельних матеріалів, які повинні відбуватися в перспективі, зумовлені насамперед потребами будівництва. Одним з головних напрямів розвитку цементної промисловості є модернізація діючих підприємств.
Існуючий світовий досвід модернізації цементних заводів, які працюють за так званим мокрим способом виробництва, вказує на можливість реалізації трьох напрямів:
• перехід на сухий спосіб виробництва;
• перехід на напівсухий спосіб виробництва;
• оптимізація існуючого «мокрого» способу виробництва й модернізація устаткування, використання сучасних енергозберігаючих технологій.
Найбільш радикальний з них — перехід на сухий спосіб виробництва цементу. Цей спосіб дає можливість зменшити більше ніж удвічі необхідні енерговитрати палива до 750—850 кКал/кг клінкеру (проти існуючих сьогодні 1500—1600 кКал/кг клінкеру в середньому по галузі), а також у 2—3 рази збільшити продуктивність технологічних ліній. Переобладнання випалювальної печі й спорудження нового сировинного відділення вимагає встановлення 85—90 % нового устаткування. За таких умов можна буде використати тільки 45—50 % довжини корпусу старої печі.
У процесі напівсухого способу виробництва зберігається мокре приготування сировинного шламу на існуючому устаткуванні. Для зменшення вологості шламу до 18—20 % використовується спеціальне устаткування. Після сушіння шламу подальший технологічний цикл здійснюється за сухою схемою. Використання напівсухого способу виробництва дозволяє знизити необхідне енер-говикористання палива до 850—950 кКал/кг клінкеру й збільшити вдвічі продуктивність печі.
Оптимізація існуючого способу виробництва включає такий комплекс робіт, спрямованих на модернізацію:
• встановлення високоефективних теплообмінників для обертових печей;
• модернізація системи охолодження клінкеру;
• помел цементу за замкненим циклом;
• переведення з газового на альтернативне паливо під час випалювання клінкеру;
• встановлення сучасного устаткування екологічної безпеки виробництва.
Загалом у цементній галузі будуть впроваджуватись процеси, пов'язані з використанням високих температур, високого тиску, солевої технології. Значно розшириться використання вторинних ресурсів — зол і шлаків ТЕС, шлаків чорної металургії, відходів вуглезбагачення як добавок до клінкеру, які забезпечують економію палива. Збільшиться випуск спеціальних видів цементу — швидкотверднучого, тампонажного, напрягаючого, білого й кольорового. У структурі виробництва продукції буде зростати частка високомарочного цементу.
Структура виробництва азбестоцементних виробів буде змінюватися в напрямі підвищення питомої ваги продукції з використанням більш низьких сортів вихідної сировини, без зниження її якості. Зокрема, за рахунок використання прогресивного екстру-зивного способу отримання погонажних азбестоцементних виробів на основі азбесту V та VI сортів можна буде вивільнити дефі-
цитні ресурси азбесту III та IV сортів. Будуть практикуватися також часткова заміна азбесту базальтовим волокном, утилізація азбесту (відходів азбесіоцементної промисловості), використання замість азбесту полікрилонітрильних волокон (відходів виробництва штучного хутра) та інші замінники, що сприяють економії азбесту.
Прогресивні зміни в структурі виробництва стінових матеріалів будуть торкатися, головним чином, великорозмірних стінових конструкцій, зокрема, залізобетонних панелей, частка яких у загальному обсязі стінових матеріалів зменшиться за рахунок збільшення масштабів монолітного домобудування. Частка традиційних дрібноштучних матеріалів, у тому числі керамічної та силікатної цегли, практично не зміниться і перебуватиме в межах 65 % загального обсягу. У цій підгрупі збільшиться лише питома вага блоків з ніздрюватих бетонів.
Збільшення обсягів виробництва виробів з ніздрюватого бетону зумовлено їх високими техніко-економічними показниками. Маса зовнішніх стін з використанням виробів з ніздрюватих бетонів у 2—3 рази менше порівняно з іншими стіновими матеріалами з ефективних матеріалів. Вироби з ніздрюватого бетону на 10—15 % дешевше виробів з бетону на легких заповнювачах. За низької енергомісткості виробництва цей матеріал забезпечує найкращі теплотехнічні характеристики стін.
Найбільшого розвитку виробництва виробів з ніздрюватих бетонів досягнуто в таких областях, як Сумська, Хмельницька, Миколаївська, Одеська, Чернігівська. Найпотужнішими підприємствами, які випускають стінові матеріали й конструкції з ніздрюватого бетону, є Славутський завод силікатних стінових матеріалів, Білгород-Дністровський завод ніздрюватих бетонів і виробів, Миколаївський комбінат силікатних виробів, Сумський завод силікатної цегли. Сприятливі умови для розвитку виробництва виробів з ніздрюватого бетону на діючих підприємствах стінових матеріалів мають Вінницька, Житомирська, Київська, Львівська, Дніпропетровська області. Збільшення темпів виробництва стінових матеріалів з ніздрюватих бетонів можна забезпечити за рахунок оснащення підприємств високопродуктивним устаткуванням — змішувачами, віброустановками, комплектами для розрізування масивів висотою 600 мм, лініями збільшеного збирання й оздоблення, дозаторами алюмінієвої суспензії тощо.
Удосконалення структури виробництва дрібноштучних стінових матеріалів здійснюватиметься шляхом підвищення питомої ваги ефективних видів цегли й керамічних каменів. Це зумовлено
збільшенням масштабів індивідуального будівництва, котеджів, де ці матеріали (особливо лицьова цегла) користуються підвищеним попитом. Наявність пустот у виробах ефективної кераміки зумовлює менше витрачання сировини на 1 м стіни, а у витратах виробництва — економією за статтею «сировина і матеріали». Більші порівняно із повнотілою цеглою габарити ефективних керамічних виробів та менша їхня вага дозволяють підвищити продуктивність праці робітників-будівельників і таким чином знизити трудомісткість зведення будинків і споруд.
У структурі великорозмірних конструкцій на заміну стіновим панелям із збірного залізобетону приходять монолітні конструкції. Зараз вирішується завдання створення системи індивідуальних методів проведення бетонних робіт й перетворення монолітного бетону в індустріальний будівельний матеріал. Собівартість монолітних конструкцій у 1,5—2 рази нижче, ніж збірних залізобетонних; тому вони потребують значно менших питомих капітальних вкладень. Зменшується на 15—20% порівняно зі збірними конструкціями і витрачання арматурної сталі. Створення необхідної бази монолітного домобудування не є складним завданням — для цього немає потрети зводити домобудівний комбінат; досить лише організувати бетонний вузол, ділянку виробництва арматури та невеликий полігон для виготовлення балконних огорож, східців тощо.
У промисловості нерудних будівельних матеріалів передбачається подальше підвищення технічного рівня їх видобутку й переробки за рахунок використання електрогідравлічного ефекту та лазерної техніки. Важливим резервом у розвитку цієї галузі буде утилізація відходів виробництва й повне використання гірської маси, близько 30 % якої зараз йде у відсів. Розрахунки вчених також показують, що використання суміші дробленого митого піску з річним піском (у пропорції 40: 60) збільшує міцність бетону на одну марку з одночасною 16 % його економією на 1 м3 виробів. Одним з напрямів розвитку галузі є збільшення випуску декоративно-облицювальних виробів з природного каменю. Він буде забезпечуватися переозброєнням підприємств шляхом установлення високопродуктивних каменерозпилювальних, шліфувально-полірувальних й фрезерно-окантовувальних верстатів. Використання алмазного інструменту в таких технологічних процесах, як фактурна обробка мармуру, розпилювання лабрадориту й габ-ропориту та ін., сприятиме значному скороченню важкої ручної праці, збільшенню її продуктивності й переведенню низки виробів з ручного на машинне виробництво.
У виробництві будівельного скла в перспективі також відбудуться суттєві структурні зміни. Подальшого розвитку набудуть виробництво таких видів продукції, як візерункове скло, склоблоки, дзеркала у тропічному виконанні, багатостійкий триплекс, скляні загартовані двері, стемаліт, вироби з ситалів й шлакоситалів для улаштування підлог та облицювання будов. Помітно зросте випуск тепло- й сонцезахисного скла, яке поглинає інфрачервону (теплову) частину променів сонячної радіації. Використання цієї продукції в південних областях України буде досить ефективним, тому що дозволить значно зменшити перегрівання помешкань.
Збільшення обсягів виробництва та покращання в його структурі будуть базуватися насамперед на технічному переозброєнні діючих підприємств. Будуть удосконалюватися конструкції скловарних печей з одночасним збільшенням їхньої потужності, здійснюватися механізація та автоматизація різання й пакування скла шляхом впровадження на заводах поточних ліній його обробки, а також подальшої контейнеризації відвантажування продукції споживачам. Остання дозволить не тільки скоротити втрати скла під час навантажування, транспортування й зберігання, а й значно скоротити трудові затрати і підвищити продуктивність праці в цій галузі.
Виробництво полірувального скла здійснюватиметься з використанням методу «флоат-преса», шлакоситалу — на механізованих та автоматизованих поточних лініях, склопрофіліту — на поточних лініях у два-три ручаї. Передбачається використання технології виробництва листового шлакоситалу за методом «плаваючої стрічки», хвилястого шлакоситалу й шлакопіносіталу. Виробництво фарбованого теплоізоляційного й сонцезахисного скла здійснюватиметься методом електронно-іонної технології. Буде освоєно випуск армованого склохолста на спеціалізованих технологічних лініях, збільшено виробництво прогресивного покрівельного матеріалу -— склоруберойду.
Впровадження нових прогресивних будівельних матеріалів повинно ув'язуватися з наявністю місцевих традиційних матеріалів, їхньої сировинної бази. Тому оптимальна структура виробництва будівельних матеріалів в окремих областях повинна орієнтуватися на місцеву сировину, зокрема, наявність на території України величезних запасів різновидів глинистої сировини. На їх базі доцільно розвивати в широких масштабах ефективні виробництва керамічної продукції. В Україні повинні набути розвитку виробництва природних будівельних матеріалів — пиляного ка-меню-ракушняку, опок, туфів, вапняків тощо.
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 473 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!