ЗАВДАННЯ 11 страница

Отже за табл. 5.2 приміщення ПАТ «ОТП Банк» за пожежо- і вибухонебезпекою відносяться до категорії В.

Визначаємо необхідний час евакуації з приміщень за табл. 5.3.

Таблиця 5.3 – Значення необхідного часу евакуації з приміщень виробничих споруд І, ІІ, ІІІ ступенів вогнетривкості

Категорія виробництва	Необхідний час евакуації (хв.) при об’ємі приміщення (тис. м3)
до 15				60 і більше
А, Б	0,5	0,75		1,5	1,75
В	1,25			2,5
Г, Д	Не обмежується

За табл.5.3. необхідний час евакуації робітників складає 1,25 хвилин.

Визначаємо щільність людського потоку D на ділянках евакуації, які мають свою довжину l та ширину h_п за формулою

, (5.4)

де Di – щільність людського потоку і-ого участку (м2/м2);

f – середня площа горизонтальної проекції людини, визначається за рекомендацією. Обираємо найгірший варіант в умовах холодного періоду року, для дорослої людини у зимовому одязі, тоді f=0,125 (м2/люд);

li – довжина і-ого участку евакуації (м), визначається за планом;

hпi – ширина і-ого участку евакуації (м), визначається за планом.

Евакуацію поділяємо на два етапи:

1) рух людей від найбільш віддаленої точки робочого приміщення (кабінету) до виходу з нього, ширину проходів приймаємо 1,2 (м);

2) рух людей по коридорах, проходах до сходів, які ведуть до виходів на вулицю, ширина коридору 1,4 (м).

Відповідно до плану приміщень (Додаток Ж) маємо наступні робочі кабінети (201, 202, 203, 203а, 203б, 204, 205, 206), та два санітарних вузли (СВ М, СВ Ж). Довжина окремих ділянок евакуаційних шляхів вказана на плані.

Результати розрахунку довжини евакуаційного шляху з кожного кабінету заносимо в табл. 5.3.

Таблиця 5.3 – Результати визначення довжини евакуаційного шляху із кожного кабінету ПАТ «ОТП Банк»

№ кабінету	Етап 1 (кабінет)	Етап 2 (коридор)	Загальна довжина евакуаційного шляху, (м)
Складові довжини евакуаційного шляху, (м)	Евакуаційний шлях із кабінету, (м)	Складові довжини евакуаційного шляху, (м)	Евакуаційний шлях по коридору, (м)
	4,5+3	7,5	2,5	2,5
	3+3		7,5+1	8,5	14,5
	2+1		2+7,5+1	10,5	13,5
203а	1,6+5+1	7,6	2+7,5+1	10,5	18,1
203б	1,6+5+1	7,6	2+7,5+1	10,5	18,1

Продовження табл. 5.3

	2,5+3	5,5	4,5+2+7,5+1		20,5
	2,5+3	5,5	2+4,5+2+7,5+1		22,5
	2,5+3	5,5	2+2+4,5+2+7,5+1		24,5

Підставляємо отриманні значення в формулу (5.4), результати розрахунків заносимо до табл. 5.4 та табл. 5.5.

Таблиця 5.4 – Результати розрахунку щільності людського потоку D на етапі 1 (в кабінетах)

№ кабінету	Кількість робітників в кабінеті N i, (осіб)	Щільність людського потоку і -ого кабінету D i, (м2/м2)	Довжина ділянки l, (м)
		0,04	7,5
		0,05
		0,05
0,31
203а		0,02	6,6
0,31
203б		0,02	6,6
0,31
		0,04	5,5
		0,04	5,5
		0,04	5,5

Примітка. Для кабінетів 203, 203а, 203б в займеннику наведені щільності потоку після злиття трьох потоків в кабінеті 203, для ділянки довжиною 1 (м).

При евакуації людей коридором шлях евакуації слід поділити на окремі ділянки, тому що при виході робітників із кожного кабінету щільність потоку буде змінюватись (збільшуватись). Отже перелічимо ці ділянки:

1 ділянка – від двері 206 до двері 205 кабінету, довжина 2 (м);

2 ділянка – від двері 205 до двері 204 кабінету, довжина 2 (м);

3 ділянка – від двері 204 до двері 203 кабінету, довжина 4,5 (м);

4 ділянка – від двері 203 до двері 202 кабінету, довжина 2 (м);

5 ділянка – від двері 202 до вихідної двері на сходи, довжина 7,5 (м);

6 ділянка – від двері 201 до вихідної двері на сходи, довжина 1 (м);

7 ділянка – від точки перетину потоків в коридорі біля вихідної двері до вихідної двері на сходи, довжина 1 (м).

Таблиця 5.5 – Результати розрахунку щільності людського потоку D на етапі 2 (в коридорі)

№ ділянки шляху евакуації	Кількість робітників, що евакуюються по ділянці N i, (осіб)	Щільність людського потоку і -ої ділянки D i, (м2/м2)
		0,09
		0,18
		0,12
		0,4
		0,14
		0,27
		1,33

Визначаємо фактичну швидкість евакуації робітників в кабінетах та в коридорі за значенням щільності людського потоку на і-тій ділянці.

Знаючи швидкість руху людського потоку Vi (м/хв.), визначаємо час руху ti (хв.) по і-тій ділянці за формулою:

ti=li/Vi, (хв.) (5.5)

Таблиця 5.6 – Результати визначення швидкості евакуації робітників по горизонтальних ділянках в приміщенні

№ кабінету або № ділянки	Довжина ділянки евакуації li, (м)	Щільність людського потоку і -ого кабінету або і -ої ділянки D i, (м2/м2)	Швидкість руху людського потоку і -ого кабінету або і -ої ділянки V i, (м/хв). ГОСТ12.1.004-91	Час руху людського потоку і -ого кабінету або і -ої ділянки t i, (хв). За формулою (4.2.3.5)
	7,5	0,04		0,075
		0,05		0,06
	2/1	0,05/0,31	100/46,76	0,02/0,021
203а	6,6/1	0,02/0,31	100/46,76	0,066/0,021
203б	6,6/1	0,02/0,31	100/46,76	0,066/0,021
	5,5	0,04		0,055
	5,5	0,04		0,055
	5,5	0,04		0,055

Продовження табл. 5.6

Ділянка коридору
		0,09	83,24	0,024
		0,18	62,8	0,032
	4,5	0,12	74,76	0,06
		0,4	39,24	0,051
	7,5	0,14	70,21	0,107
		0,27	50,84	0,02
		1,33		0,067

Визначаємо час евакуації робітників ПАТ «ОТП Банк» з кожного кабінету до вихідних дверей на сходи.

Час евакуації буде складатися з часу руху по відповідному кабінету (етап 1) та по ділянках коридору (етап 2) відповідно до плану приміщень (Додаток Ж). Використовуємо дані табл. 5.4, визначаємо фактичний час евакуації із кожного кабінету. Результати заносимо до табл. 5.7.

Розрахункові дані (табл.5.6) показали, що найдовше евакуюються робітники ПАТ ОТП «Банк» з 206 кабінету, час їхньої евакуації складає t₂₀₆=0,413 (хв.), що в 3 рази менше необхідного часу евакуації робітників, який був визначений раніше і складає 1,25 хв. Отже фактичний час евакуації є задовільним і прийнятним.

Таблиця 5.7 – Результати визначення фактичного часу евакуації робітників із кожного кабінету

№ кабінету	Загальна довжина евакуаційного шляху, (м)	Загальний час евакуації із кабінету t, (хв.)
		0,075+0,02+0,067=0,162
	14,5	0,06+0,107+0,02+0,067=0,254
	13,5	0,02+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,286
203а	18,1	0,066+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,332
203б	18,1	0,066+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,332
	20,5	0,055+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,36
	22,5	0,055+0,032+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,392
	24,5	0,052+0,024+0,032+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,413

5.4 Розрахунок системи загального рівномірного освітлення

Розрахувати систему загального рівномірного освітлення з лампами розжарювання для виробничого приміщення, в якому виконуються зорові роботи високої точності (розряд ІІІв).

Розміри приміщення: довжина а = 12 м, ширина в = 5 м, висота Н = 3,2 м. Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття Рстелі = 70 %, Рстін = 50 %. Висота робочих поверхонь (столів) нр = 0,7 м. Для освітлення прийнято світильники типу УПМ-15, які підвішуються до стелі; відстань від світильника до стелі не = 0,5 м. Мінімальна освітленість за нормами Е = 200 лк. Визначаємо висоту підвісу світильників над підлогою

ho = Н - he = 3,2 - 0,5 - 2,7 м; (5.6)

Для світильників загального освітлення з лампами розжарювання потужністю до 200 Вт мінімальна висота підвісу над підлогою відповідно до СНІП ІІ-4-79 повинна бути 2,5 - 4,0 м, залежно від характеристики світильника. В нашому випадку ho відповідає цій вимозі.

Висота підвісу світильника над робочою поверхнею дорівнює:

h = ho - hp = 2,7 - 0,7 - 2,0 м (5.7)

Рівномірність освітлення досягається при відповідному співвідношенні відстані між світильниками L і висоти їх підвісу h. Визначимо рекомендовану відстань між світильниками:

L = 0,7h = 0,7*2= 1,4 м (5.8)

Необхідна кількість світильників становить:

N = ab/L2- 12* 5 /1,4>15,3 (5.9)

Приймаємо 14 світильників, враховуючі розміри приміщення розміщуємо їх у два ряди по 7 штук.

Показник приміщення і становить:

і = ab / h(a+b) = 12*5 / 2(12+5) * 1,76 (5.10)

Знаходимо коефіцієнт використання л = 0,58 для світильника УПМ-15 при і = 1,75, Стелі - 70 %, Стін = 50 %.

Світловий потік одного світильника, а значить і лампи, оскільки за конструктивним виконанням у світильнику встановлюється лише одна лампа, дорівнює:

Фл = ESKsZ / Nn = 200 * 60 * 1,3 * 1,15 / 14 * 0,58 = 2209 лм (5.11)

Вибираємо лампу Б - 150 потужністю 150 Вт, світловий потік якої становить 2100 лм. Хоча це значення на 5 % менше розрахункового, однак не перевищує встановлену норму - 10% < ДФл < + 20 %.

Сумарна електрична потужність усіх світильників, встановлених у приміщенні становить:

∑Рсв = PCBN - 150*14 = 2100 Вт (5.12)

Висновки до розділу 5

З розвитком науково-технічного прогресу важливу роль грає можливість безпечного виконання людьми своїх трудових обов'язків. У зв'язку з цим була створена і розвивається наука про безпеку праці і життєдіяльності людини.

Охорона здоров'я співробітників в ПАТ «ОТП Банк», забезпечення безпеки умов праці, ліквідація професійних захворювань та виробничого травматизму складає одну з головних турбот людського суспільства. Звертається увага на необхідність широкого застосування прогресивних форм наукової організації праці, зведення до мінімуму ручного, малокваліфікованої праці, створення обстановки, що виключає про-професійний захворювання і виробничий травматизм.

На робочому місці повинні бути передбачені заходи захисту від можливого впливу небезпечних і шкідливих факторів виробництва. Рівні цих факторів не повинні перевищувати граничних значень, обумовлених правовими, технічними та санітарно-технічними нормами. Ці нормативні документи зобов'язують до створення робочому місці умов праці, у яких вплив небезпечних і шкідливих чинників на працюючих або усунуто зовсім, або знаходиться в допустимих межах.

 

РОЗДІЛ 6 ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

6.1 Вступ до розділу

Двадцять перше століття почалося для людства глобальною тенденцією зростання числа і масштабності надзвичайних ситуацій і катастроф, масової загибелі населення, руйнувань і втрат матеріальних і культурних цінностей, середовища проживання.

Одночасно з розвитком технічного прогресу наростають небезпеки ураження населення, територій, об'єктів економіки, культури, житлових територій.

Складається небезпечна обстановка при функціонуванні об’єктів економіки свідчить про надзвичайну небезпеку для інженерно-технічних комплексів (ІТК) об’єктів економіки, для персоналу та членів їх сімей, територій і суб'єктів України.

Захист населення від надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу - одна з найважливіших функцій держави, її цивільної оборони.

Громадянська оборона (ГО), захист в сучасних умовах є однією зі складових національної безпеки країни.

Навчання, підготовка населення з питань цивільного захисту в надзвичайних ситуаціях, включаючи морально-психологічну підготовку, є ключовим завданням підвищення стійкості функціонування об’єктів економіки, території України.

В Україні питання про захист від хімічно небезпечних речовин (ХНР) висвітлюють такі законодавчі акти: Закон України «Про Цивільну оборону України» від 03.02.1993 р., Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.2004 р., Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 р. тощо.

Оцінка хімічної обстановки проводиться відповідно до керівного документа РД 52.04.253-90 «Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими отравляющими веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте».

6.2 Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечному об'єкті з викидом ХНР і розробка комплексу заходів щодо захисту персоналу та відвідувачів ПАТ «ОТП Банк»

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки у даній роботі виконано за методикою прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті на прикладі гіпотетичної аварії.

Під час виконання розрахунків були використані наступні терміни та визначення:

Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.

Оцінка хімічної обстановки – це визначення масштабів і характеру забруднення НХР місцевості, аналіз їхнього впливу на життєдіяльність населення, роботу ОГД і дії сил цивільного захисту, обґрунтування і впровадження відповідних заходів захисту.

Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) – об’єкт, на якому зберігають, переробляють, використовують або транспортують НХР, при аварії на якому чи при руйнуванні якого може трапитися загибель або хімічне зараження навколишнього природнього середовища.

Аварія – порушення технологічних процесів на виробництві, ушкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів, що приводить до викиду НХР в атмосферу в кількостях, які можуть викликати масова поразка людей і тварин.

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.

Ізотермія – ступінь вертикальної стійкості атмосфери, яка характеризується рівновагою температур повітря за вертикальною складовою. Ізотермія сприяє тривалому застою НХР в атмосфері. Спостерігається в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні.

Первинна хмара НХР – хмара НХР, що утвориться в результаті миттєвого (1-3 хв) переходу в атмосферу частини НХР з ємності при її руйнуванні.

Вторинна хмара НХР – хмара НХР, що утвориться в результаті випару речовини, що розлилося, з поверхні, що підстилає.

Зона хімічного зараження – територія або акваторія, у межах якої поширені або куди привнесені небезпечні хімічні речовини в концентраціях або кількостях, що створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, для сільськогосподарських тварин і рослин протягом певного часу.

Глибина зараження – максимальна довжина відповідної площі зараження за границями місця аварії.

Глибина розповсюдження– максимальна довжина зони поширення первинної або вторинної хмари ХНР.

Гранично припустима токсодоза (ГПК) – така доза (концентрація), при якій симптоми отруєння ще не наступають.

Тривалість хімічного зараження – час випару ХНР, на продовженні якого існує небезпека поразки людей.

6.2.1 Вихідні данні

На хімічно небезпечному об’єкті 15 липня 2013 р. в 6.30 ранку сталося руйнування обвалованої місткості (висота обвалування – 3,6 м) об’ємом 2000 м³, яка містила водень миш'яковистий, з нормативним коефіцієнтом заповнення резервуару – 0,86.

На відстані 30 км від місця аварії починається житлова забудова площею 5 км², із щільністю населення 600 чол/км². На цій території знаходиться об’єкт господарської діяльності ПАТ «ОТП Банк».

У момент аварії температура повітря складала 20 °С; швидкість вітру – 3 м/с (напрям у бік житлового масиву); хмарність відсутня.

Необхідно:

1. Оцінити хімічну обстановку в житловому районі через 3 години після аварії, якщо прийняти, що уся забудова знаходиться в зоні зараження. Населення не оповіщене про подію.

2. Розробити комплекс заходів з захисту персоналу об’єкту господарської діяльності ПАТ «ОТП Банк».

6.2.2 Характеристика НХР – водень мишьяковистий

Водень мишьяковистий - безбарвний газ з питомою вагою 2> 72. Має зазвичай часниковий запах (останній у ряді випадків, особливо при значній концентрації в повітрі, може бути відсутній). Водень миш’яковистий - з'єднання досить нестійке, яке руйнується від високої t°, електричної іскри.

Отруєння, викликані воднем мишьяковистим носять завжди серйозний характер і дають великий відсоток смертності. Для отруєння воднем миш’яковистим характерний деякий «прихований період» (9-24 години) між моментом вдихання і появою перших симптомів. Захворювання починається нудотою, сильним головним болем, різкою слабкістю, болями в животі, ціаноз, що переходить потім у жовтяницю, виділення кривавої сечі, у важких випадках - затримка сечі, запалення нирок, уремія, збільшення печінки та селезінки. Основною причиною хворобливих симптомів є зміни, що розвиваються в крові. В останньому випадку водень миш’яковистий викликає руйнування еритроцитів, причому ці зміни розвиваються дуже швидко і у вкрай різкій формі. У наступні дні це падіння ще наростає. Число лейкоцитів буває збільшено (15-30 тис. і більше). Важкий стан після отруєння воднем миш’яковистим тримається кілька днів, протягом яких симптоми отруєння можуть наростати, і смерть настає при явищах анурії та паралічу центральної нервової системи, або ж починається повільне поліпшення з результатом в повне одужання.

6.2.3 Розрахунок глибини та площі зони зараження, тривалості вражаючої дії НХР та часу підходу зараженого повітря до житлового масиву, на якому знаходиться об’єкт господарської діяльності ПАТ «ОТП Банк»

1. За таблицею 6.1 визначаємо ступінь вертикальної стійкості атмосфери при швидкості вітру 2 м/с, ясній погоді і часу 6.30 ранку.

Таблиця 6.1 – Визначення ступеню вертикальної стійкості атмосфери за прогнозом погоди

Швидкість вітру, м/с	Ніч	Ранок	День	Вечір
ясно мінлива хмарність	суцільна хмарність	ясно мінлива хмарність	суцільна хмарність	ясно мінлива хмарність	суцільна хмарність	ясно мінлива хмарність	суцільна хмарність
< 2	ін	із	із (ін)	із	к (із)	із	ін	із
2 - 3,9	ін	із	із (ін)	із	із	із	із (ін)	із
> 4	із	із	із	із	із	із	із	із

Ступінь вертикальної стійкості – ізотермія.

2. Визначимо масу розлитого водню миш’яковистого за формулою (6.1):

Q₀ = V_x·d·n, (6.1)

де V_x – об’єм резервуару (V_x = 2000 м³);

d - щільність зрідженого водню миш’яковистого( = 0,0035 т/м³ за таблицею 6.2);

n – нормативний коефіцієнт заповнення резервуару (n = 0,86).

Таблиця 5.2 – Характеристика ХНР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження

ХНР	Щільність ХНР, т/м3	Темпер. кипін., 0С	Порог. токсодоза ((мг·хв)/л	Значення допоміжних коефіцієнтів
К1	К2	К3	К7 для температури повітря (0С)
газ	рід.	- 40	- 20
Водень миш’яковистий	0,0035	1,64	-62,47	0,2	0,17	0,054	3,0	0,3 1	0,5 1	0,8 1	1 1	1,2

Q₀ = 2000·0,0035·0,86= 6,02 m.

3. За формулою (6.2) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:

Q_e1 = К₁K₃K₅K₇Q₀ (6.2)

За таблицею 6.2 знаходимо коефіцієнт К_{1 =} 0,17; К₃ = 3,0; К₇ = 1.

Коефіцієнт К₅ при ізотермії дорівнює 0,23.

Q_e1 = 0,17·3,0·0,23·1·6,02= 0,7 т.

4. За рівнянням (6.3) визначаємо тривалість вражаючої дії (час випару) водню мишьякового:

(6.3)

Товщина шару рідини при розливі в піддон рівна h = H – 0,2.

Коефіцієнти: K₂ = 0,054 (таблиця 6.2); K₄ = 1,67 при швидкості вітру 3 м/с (таблиця 6.3).

Таблиця 6.3 – Значення коефіцієнту К₄ залежно від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с
К4		1,33	1,67	2,0	2,34	2,67	3,0	3,34	3,67	4,0	5,68

5. З формули (6.4) визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:

(6.4)

Коефіцієнт K₁, K₂, K₃, K₄, K₅ такі ж як і у формулах (6.2) і (6.3).

Коефіцієнт K₆ залежить від часу N, який пройшов після аварії, та визначається після розрахунку тривалості T (год) випару речовини. K₆=N^0,8 (при N<T).

Коефіцієнт K₇ = 1 (таблиця 6.2) для вторинної хмари.

6. За таблицею 6.4 знаходимо глибину зони зараження для первинної хмари.

Для Q_e1 = 0,7 т глибина зони зараження знаходиться методом інтерполяції:

Таблиця 6.4 – Глибина зони зараження (км)

Швидкість вітру, м/с	Еквівалентна кількість ХНР, т
1 і менш	38,13	52,67	65,23	81,91
	21,02	28,73	35,35	44,09	87,79
	15,18	20,59	25,21	31,30	61,47	84,50
	12,18	16,43	20,05	24,80	48,18	65,92	81,17

7. Для вторинної хмари для Q_e2 = глибина зони зараження визначається за таблицею 6.5 інтерполяцією:

Таблиця 6.5 – Глибина зони зараження (км)

Швидкість вітру, м/с	Еквівалентна кількість ХНР, т
0,01	0,05	0,1	0,5
1 і менш	0,38	0,85	1,25	3,16	4,75	9,18	12,53	19,20	29,56
	0,26	0,59	0,84	1,92	2,84	5,35	7,20	10,83	16,44
	0,22	0,48	0,68	1,53	2,17	3,99	5,34	7,96	11,94
	0,19	0,42	0,59	1,33	1,88	3,28	4,36	6,46	9,62