Тема 7. Бюджетний процес на місцевому рівні

1. Зміст і стадії бюджетного процесу на місцевому рівні

2. Учасники бюджетного процесу на місцевому рівні та їх повноваження

7.1. Зміст і стадії бюджетного процесу на місцевому рівні

Зміст бюджетного процесу на рівні місцевих бюджетів

Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетним кодексом визначено 4 стадії бюджетного процесу (див. рис. 24), вказано, що на всіх стадіях здійснюється фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів. Органи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями, визнаються учасниками бюджетного процесу.

Рис.7.1. Стадії бюджетного процесу

Зміст бюджетного процесу на рівні місцевих бюджетів

Складання проектів місцевих бюджетів:

♦ органи державної влади визначають особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період;

♦ місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад подають загальнодержавним органам необхідну інформацію для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників;

♦ місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів;

♦ головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам;

♦ місцеві фінансові органи проводять аналіз бюджетного запиту, приймають рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету;

♦ виконавчі органи рад, державні адміністрації подають фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів;

♦ Міністерство фінансів України доводить місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам рад розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет;

♦ у тижневий термін після ухвалення закону про Державний бюджет України в другому читанні Кабінет Міністрів України доводить місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам рад положення та показники міжбюджетних відносин;

♦ місцеві державні адміністрації та виконавчі органи рад готують проекти рішень про місцеві бюджети.

Проект рішення про місцевий бюджет включає:

♦ пояснювальну записку до проекту рішення, яка повинна містити:

- інформацію про соціально-економічний стан адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період;

оцінку надходжень доходів, з урахуванням втрат доходів у результаті наданих відповідною радою податкових пільг;

- пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет;

- обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин;

- інформацію щодо погашення боргу Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, обсягів та умов запозичень;

♦ прогноз показників місцевого бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;

♦ проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення;

• показники видатків, необхідні на наступні бюджетні періоди для завершення проектів, що враховані в бюджеті, за умови, якщо реалізація проекту триває більше одного бюджетного періоду;

• перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;

• інформацію про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;

• пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету;

• інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

Рішення про місцевий бюджет визначає:

1) загальну суму доходів і видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди), а також з розподілом видатків на поточні і капітальні;

2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду; повноваження щодо надання гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій;

3) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;

4)доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

5) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

6) додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Затвердження місцевих бюджетів

Бюджет Автономної Республіки Крим, обласні і районні бюджети, міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про Державний бюджет України.

Міські (міст районного значення) бюджети, районні у містах (якщо такі створено), селищні та сільські бюджети на наступний бюджетний період затверджуються відповідно рішеннями міської, районної в місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження районного чи міського (міст Києва і Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) бюджету.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи рад мають право здійснювати витрати з місцевого бюджету на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням ради про бюджет на попередній бюджетний період. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період здійснювати капітальні видатки забороняється.

Виконання місцевих бюджетів

♦ Виконання відповідних місцевих бюджетів забезпечують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (у випадках відсутності виконавчих органів).

♦ Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

♦ Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України.

♦ Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу.

♦ Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

• Податки, збори та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий у територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

• Податки, збори та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий у територіальному органі Державного казначейства України.

• Виконання місцевого бюджету за видатками передбачає: встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису; затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; взяття бюджетних зобов'язань; отримання товарів, робіт та послуг; здійснення платежів; використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

• Після введення в дію закону про Державний бюджет України органам державної влади заборонено приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, не забезпечених бюджетними асигнуваннями.

Переваги казначейської системи виконання місцевих бюджетів:

• Безризикове зберігання коштів на рахунках державного казначейства;

• оперативність у процесі перерахування коштів між бюджетами різних рівнів;

• можливість у будь-який момент отримати необхідну інформацію про стан надходження та витрачання бюджетних коштів;

• дотримання фінансової дисципліни у використанні бюджетних коштів;

• дієва система попереднього контролю за витрачанням бюджетних коштів;

• забезпечення єдиних вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності виконання бюджетів.

Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів

Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів визначаються Державним казначейством України.

Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти. Крім того, зведені показники звітів одночасно подаються відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів рад.

Органи стягнення надають місцевим фінансовим органам звіти про фактичні надходження податків і зборів.

Квартальний та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, до відповідної ради Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом ради у двомісячний строк після завершення бюджетного періоду. Перевірка звіту здійснюється Рахунковою палатою Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи комісією з питань бюджету ради, після чого проходить затвердження звіту про виконання бюджету або приймається інше рішення з цього приводу.

Управління місцевими бюджетами, що відбувається в межах бю­джетного процесу, є найважливішою складовою системи управління міс­цевими фінансами. У Бюджетному кодексі України наведено таке визна­чення бюджетного процесу.

Бюджетний процес — регламентована нормами права діяль­ність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бю­джетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Для кращого розуміння змісту цього поняття необхідно також знати, що бюджетний процес — це організована та скоординована діяльність багатьох суб'єктів, які є його учасниками — законодавчих органів, ор­ганів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, фінан­сових органів, розпорядників бюджетних коштів та ін. Така діяльність є різноаспектною і включає: формування цілей і завдань, яких слід до­сягнути завдяки використанню бюджетних ресурсів; складання прогно­зу соціально-економічного розвитку; розробку проекту бюджету, його погодження і затвердження; комплекс дій та заходів щодо виконання бюджету; складання і затвердження звіту про виконання бюджету;оцінку одержаних результатів та внесення на її основі змін у бюджетну практику. Як зазначалося, в бюджетній діяльності бере участь значне число суб'єктів, тому чільне місце в бюджетному процесі належить йо­го організації та координації дій всіх учасників. Невід'ємними атрибу­тами ефективного бюджетного процесу є також бюджетний моніторинг, аналіз, контроль і аудит, які проводяться на всіх його етапах.

Незважаючи на єдність вітчизняної бюджетної системи, яка забезпе­чується єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних від­носин, єдиними грошовою системою і бюджетною класифікацією, а та­кож єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності, все ж необхідно в окрему сферу бюджетної діяльності виділяти ту частину бюджетного процесу, яка здійснюється на місцево­му рівні. Адже одним з основоположних принципів вітчизняної бю­джетної системи є принцип самостійності. Він гарантує незалежність місцевих бюджетів та передбачає, що органи місцевого самоврядуван­ня коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності ні за бю­джетні зобов'язання держави, ні за зобов'язання один одного. Самостій­ність місцевих бюджетів забезпечується закріпленням за ними відпо­відних джерел доходів, а також правами відповідних органів місцевого самоврядування самостійно розглядати та затверджувати місцеві бю­джети та визначати напрями використання бюджетних коштів.

Отже, бюджетний процес, який здійснюється на місцевому рівні, є окремою, порівняно самостійною складовою національного бюджетного процесу, що здійснюється з урахуванням пріоритетів та уподобань міс­цевого населення. Крім того, він є невід'ємною частиною місцевої бю­джетної політики. Право та реальна здатність місцевого самоврядування проводити власну, незалежну від "центру" бюджетну політику, орієнто­вану на потреби територіальної громади, є головною умовою, реалізація якої дає змогу самостійно організовувати бюджетний процес на місце­вому рівні.

Не має жодної країни, в якій бюджетний процес на локальному рівні був би повністю відокремлений від процесу складання і виконання цен­трального бюджету держави. Безперечно, вони є й повинні бути взаємо­пов'язаними. Однак рівень самостійності органів місцевого самовряду­вання щодо організації бюджетного процесу в межах загальнонаціо­нальних "рамкових умов", який може бути різним залежно від форми державного устрою, способу організації бюджетної системи, розвине­ності інституту місцевого самоврядування тощо, є одним із найважливі­ших індикаторів, що свідчить про ступінь фінансової децентралізації в країні.

Як і в більшості розвинених зарубіжних держав, в Україні основопо­ложні юридичні норми створюють необхідні передумови для проведен­ня органами місцевого самоврядування, хоч і в рамках єдиних загаль­нонаціональних норм, цілком незалежної бюджетної політики та самостійної організації бюджетного процесу на локальному рівні. Однак ці можливості залишаються практично не реалізованими з таких основ­них причин:

· надмірної централізації бюджетної системи України;

· нестабільності вітчизняної нормативно-правової бази;

· віднесення до компетенції органів місцевого самоврядування пов­новажень на здійснення державних видатків без забезпечення їх необ­хідними джерелами фінансування, тобто наявності так званих "непрофінансованих мандатів";

· недостатнього рівня податкової автономії місцевого самоврядування;

· незначної фіскальної ролі місцевих податків і зборів;

· високого рівня залежності місцевих бюджетів від трансфертів з дер­жавного бюджету;

· введення казначейського обслуговування місцевих бюджетів у
такій формі, яка суттєво обмежує можливості органів місцевого самовря­дування та місцевих фінансових органів щодо управління бюджетними коштами тощо.

Одним із ключових факторів, який у сучасних умовах зумовлює фі­нансову несамостійність місцевого самоврядування в Україні, є низь­кий рівень фіскальної децентралізації, що не може вважатися позитив­ним явищем. Щоправда, до середини 1990-х років в економічній науці дуже поширеною була думка, що для країн, які розвиваються, доціль­ними є сильна цілеспрямована політика центрального уряду та невисо­кий рівень фіскальної децентралізації. Вважалося, що за таких обста­вин можна запобігти низці негативних наслідків децентралізації, які особливо відчутні в суспільствах трансформаційного типу — безвідпо­відальній борговій політиці місцевих органів влади, що загрожує макро-економічною дестабілізацією, процесам гальмування структурної пере­будови економіки. Однак аналіз сучасної зарубіжної економічної літера­тури свідчить про стрімке зростання кількості прихильників фіскаль­ної децентралізації. Останні на основі узагальнення світового досвіду доводять, що оптимально проведена децентралізація бюджетної систе­ми сприяє розвитку інститутів ринкової економіки, забезпечує стійкі темпи економічного зростання, посилює стимули органів місцевого само­врядування до проведення раціональної бюджетної політики та сприяє формуванню сприятливого інвестиційного клімату. Крім того, надмір­на фіскальна централізація призводить до загострення екологічних проблем, зниження якості соціальних послуг, які надаються на місце­вому рівні, уповільнює розвиток демократичних інститутів у суспіль­стві.

Аналіз рівня фіскальної децентралізації в Україні на основі методи­ки, розробленої Організацією економічного співробітництва і розвитку, свідчить, що він є критично низьким. Це вказує на необхідність зміц­нення фінансової автономії місцевого самоврядування і послаблення залежності місцевих бюджетів від державного бюджету, що дасть мож­ливість більш повно врахувати пріоритети територіальних громад при реалізації бюджетного процесу на локальному рівні.

Бюджетний процес на місцевому рівні регламентується норматив­но-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини в Україні. До таких юридичних документів належать:

· Конституція України;

· Бюджетний кодекс України;

· закони про державний бюджет України;

· інші закони України, що регулюють бюджетні правовідносини. Чільне місце серед нормативно-правових актів цієї групи, зокрема, на­лежить законам "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань", "Про систему оподаткування" тощо;

· нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та законів України;

· нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади — Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України та інших, прийняті на під­ставі та на виконання Бюджетного кодексу, законів України та норма­тивно-правових актів Кабінету Міністрів України;

· рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих держав­них адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

З метою уникнення правових колізій, які можуть траплятися в бю­джетному процесі, застосування норм вказаних вище нормативно-пра­вових актів відбувається з дотриманням принципу ієрархічності, від­повідно до якого бюджетне законодавство складається з окремих взаємопідпорядкованих груп нормативних документів, які, крім того, не по­винні суперечити положенням Конституції України, Бюджетного ко­дексу України та закону про державний бюджет України (рис. 7.1).

Ієрархічна структура нормативно-правових актів України, що регламентують здійснення бюджетного процесу

Рівні
	Конституція України
	Бюджетний кодекс України
	Закон про державний бюджет України
	Інші закони України, що регулюють бюджетні правовідносини
	Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України
	Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади
	Рішення органів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування

Відповідно до ст. 19 Бюджетного кодексу України бюджетний процес складається з чотирьох стадій. На місцевому рівні такими стадіями є:

· складання проекту місцевого бюджету;

· розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет;

· виконання місцевого бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до рішення про місцевий бюджет;

· підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Крім того, Бюджетним кодексом передбачено, що невід'ємними еле­ментами бюджетного процесу є фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів, які здійснюються на всіх його стадіях. Атрибутами раціонального бюджетного процесу є та­кож бюджетний моніторинг і аналіз планування та виконання бюдже­ту. Вони забезпечують належні умови для достовірного оцінювання рівня ефективності бюджетного процесу та вжиття своєчасних заходів що­ до його оптимізації.

Бюджетний процес є безперервним і складається з окремих бюджет­них циклів. Бюджетний цикл і бюджетний період — не тотожні понят­тя, які необхідно розрізняти.

Бюджетний цикл — це період бюджетного процесу, який пов­ністю охоплює діяльність, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням певного конкретного бюджету, а та­кож розглядом та ухваленням рішення щодо звіту про його вико­нання.

Бюджетний цикл на місцевому рівні, як правило, триває більше двох років, адже бюджетне планування починається задовго до затверджен­ня бюджету та його виконання.

Бюджетний період — це період, протягом якого бюджет є чинним.

Як правило, бюджетний період збігається в часі з процесом виконан­ня бюджету. Оскільки в Україні, як і в більшості країн світу, бюджет­ний період триває один рік, досить часто вживається також термін бю­джетний рік, який має в цьому випадку таке саме значення. Для кож­ного з місцевих бюджетів України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчуєть­ся 31 грудня того самого року.

Структуру бюджетного процесу на місцевому рівні показано на рис. 7.2, а в табл. 7.1 наведено типовий бюджетний календар, який містить ін­формацію про основні етапи бюджетного процесу за його стадіями.

Як видно з табл. 7.1, не кожне з передбачених чинним бюджетним законодавством завдань має чітко визначені терміни виконання. Це по­яснюється тим, що їх встановлення належить до компетенції відповід­них органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів влади Автономної Республіки Крим.

Розглянемо особливості організації бюджетного процесу на кожній з його стадій детальніше.

І. Складання проекту місцевого бюджету

Основними етапами процесу складання місцевих бюджетів вважа­ються такі:

1) встановлення граничних обсягів бюджетних асигнувань;

Наступний бюджетний цикл

Рис.7.2. Структуру бюджетного процесу на місцевому рівні

Таблиця 7.1.

Типовий календар бюджетного процесу на місцевому рівні

Стадії та їх складові	Виконавці	Терміни ви­конання
І. Складання проекту бюджету
1. Надання Міністерством фінансів інформації про особливості скла­дання проектів бюджетів на на­ступний бюджетний період	Рада міністрів АРК, міс­цеві державні адмі­ністрації, виконавчі органи місцевих рад	Липень — серпень
2. Прийняття спільних рішень та укладення договорів про об'єднання коштів місцевих бю­джетів для спільного виконання власних повноважень	Місцеві ради	До 1 серпня
3. Розробка згідно з визначеною Міністерством фінансів типовою формою бюджетних запитів та з урахуванням особливостей скла­дання проектів бюджетів інструк­ції з підготовки бюджетних за­питів, доведення її до головних розпорядників коштів місцевого бюджету	Місцеві фінансові органи
4. Подання обласним адміні­страціям (Раді міністрів АРК) інформації, необхідної для про­ведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників бюджетів	Районні державні адміні­страції, виконавчі органи місцевих рад
5. Подання Міністерству фінансів та Верховній Раді України інфор­мації, необхідної для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показни­ків бюджетів	Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації	До 1 серпня
6. Складання бюджетних запитів та подання їх до місцевих фінансо­вих органів	Головні розпорядники коштів місцевих бюд­жетів	Визнача­ються фі­нансовими органами
7. Аналіз бюджетних запитів та прийняття рішення щодо їх вклю­чення до проекту місцевого бюджету	Місцеві фінансові органи

8. Подання проекту місцевого бю­джету на розгляд до Ради міністрів АРК, місцевої державної адміні­страції або виконавчого органу місцевої ради	Місцеві фінансові органи
9. Подання районним (міським) фі­нансовим органам пропозицій що­до показників проектів бюджетів	Виконавчі органи сіль­ських, селищних та міст районного значення рад, районні державні адміністрації в районах міст Києва і Севастополя
10. Отримання від Міністерства фінансів розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфер­тів, методики їхнього визначення та інших показників, необхідних для складання проекту бюджету, а також типової форми рішення про бюджет	Рада міністрів АРК, місцеві державні адмі­ністрації, виконавчі органи місцевих рад	До 15 вере­сня
11. Отримання показників між­бюджетних відносин і текстових статей ухваленого в другому чи­танні закону про Державний бю­джет України	Рада міністрів АРК, місцеві державні адмі­ністрації, виконавчі органи місцевих рад	Не пізніше 27 листо­пада
12. Підготовка проекту рішення про місцевий бюджет	Рада міністрів АРК, місцеві державні адмі­ністрації, виконавчі органи місцевих рад
II. Розгляд та прийняття рішення про бюджет
1. Розгляд проекту рішення про місцевий бюджет	Верховна Рада АРК, міс­цеві ради
2. Затвердження бюджету АРК, обласних, районних і міських (крім міст районного значення) бюджетів	Верховна Рада АРК, обласні і міські ради	У двотиж­невий тер­мін після опубліку­вання зако­ну про дер­жавний бюджет України

3. Затвердження бюджетів міст районного значення, районних у містах, селищних і сільських бюджетів	Місцеві ради	У двотиж­невий тер­мін після за­твердження районного або міського бюджету
III. Виконання бюджету
1. Затвердження розпису місцевого бюджету, забезпечення його від­повідності бюджетним призна­ченням	Керівник місцевого фінансового органу
2. Забезпечення виконання міс­цевого бюджету	Рада міністрів АРК, місцеві державні адміні­страції, виконавчі органи місцевих рад	Протягом бюджетного періоду
3. Загальна організація та управ­ління виконанням місцевого бю­джету, координація діяльності учасників бюджетного процесу	Місцеві фінансові органи	Протягом бюджетного періоду
4. Забезпечення надходження до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів	Органи стягнення
5. Прогнозування та аналіз доходів місцевого бюджету	Місцеві фінансові органи
6. Казначейське обслуговування місцевого бюджету за функціями, визначеними Бюджетним кодек­сом України	Територіальні органи Дер­жавного казначейства
7. Здійснення бюджетних витрат	Фінансові органи, розпо­рядники та одержувачі коштів	Протягом бюджетного періоду
8. Внесення змін до рішення про місцевий бюджет	Місцеві ради на основі ви­сновків місцевих фінансо­вих органів
IV. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього
1. Визначення періодичності, структури і термінів подання звітності про виконання місцевих бюджетів	Державне казначейство України

2. Встановлення форм звітів про виконання місцевих бюджетів	Державне казначейство України за погодженням з Міністерством фінансів та Рахунковою палатою
3. Складання балансів, звітів про виконання місцевих бюджетів та подання їх Міністерству фінансів АРК, місцевим фінансовим орга­нам і виконавчим органам місце­вих рад	Територіальні органи Дер­жавного казначейства України	Для різних видів звітів встановлено різні термі­ни їх по­дання
4. Подання місцевим фінансовим органам звітів про податкову заборгованість і фактичні надхо­дження податків, зборів та інших обов'язкових платежів	Органи стягнення	Не пізніше 12 числа місяця, на­ступного за звітним
5. Подання квартального та річно­го звітів про виконання місцевого бюджету до Верховної Ради АРК або відповідної місцевої ради	Рада міністрів АРК, місцеві державні адмі­ністрації, виконавчі органи місцевих рад	Щокварта­лу, у двомі­сячний тер­мін після закінчення бюджетного періоду
6. Перевірка звіту про виконання місцевого бюджету за бюджетний період	Рахункова палата АРК або комісія з питань бюджету відповідної міс­цевої ради
7. Затвердження звіту про ви­конання бюджету або прийняття іншого рішення з цього приводу	Верховна Рада АРК, міс­цеві ради

2) складання і доведення до розпорядників бюджетних коштів ін­струкцій з підготовки бюджетних запитів;

3) підготовка бюджетних запитів;

4) аналіз і зведення бюджетних запитів;

підготовка проекту рішення про місцевий бюджет та документів, що до нього додаються; подання проекту рішення про місцевий бюджет на розгляд

Складання проектів відповідних місцевих бюджетів забезпечують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміні­страції та виконавчі органи місцевих рад.

Безпосередньо організація бюджетного планування, координація діяльності головних розпорядників коштів та виконання методично-кон­сультаційних функцій з питань складання місцевого бюджету належать до компетенції місцевого фінансового органу. У разі, якщо місцеві фі­нансові органи не створені, їхні повноваження здійснюють виконавчі

Робота зі складання проекту місцевого бюджету має не тільки тех­нічний, а й політичний характер. Адже за її результатами необхідно ви­рішити два основних завдання: з одного боку, якомога точніше спрогнозувати доходи бюджету, правильно визначити потребу і спланувати ви­трати, правильно розрахувати показники проекту бюджету; з іншого — скласти бюджет, який би максимально повно враховував пріоритети та потреби місцевого населення і був схвалений громадськістю. Організа­ція діяльності бюджетного процесу на цій стадії є дуже відповідальним завданням. Вдало та з дотриманням встановлених термінів складений бюджет дає змогу забезпечити своєчасне та якісне його виконання, і навпаки, прорахунки, допущені у процесі планування бюджету, чинять значний негативний вплив протягом усіх наступних стадій бюджетного процесу. Тому ще до початку роботи, пов'язаної безпосередньо зі скла­данням проекту бюджету на відповідний рік, необхідно виконувати вели­кі обсяги аналітичної роботи, проводити бюджетні слухання та інші за­ходи із залучення до бюджетного процесу широких кіл громадськості.

Як правило, в умовах раціонально організованого бюджетного про­цесу складанню проекту бюджету обов'язково передує стратегічне та середньострокове бюджетне планування. При цьому планування на середньострокову перспективу здійснюють на 3—5 років і переглядають що­року, приводячи у відповідність до напрямів бюджетної політики, які можуть змінюватися з року в рік. До початку складання бюджету та­кож формується місцева бюджетна політика, головні засади якої визна­чаються програмою економічного та соціального розвитку адміністра­тивно-територіальної одиниці.

Процес складання місцевих бюджетів передбачає врахування низки важливих рішень, які приймаються на загальнодержавному рівні. Так, окремі показники і положення, що мають дотримуватися при форму­ванні місцевих бюджетів, визначаються Основними напрямами бюджет­ної політики країни. До них, зокрема, належать такі:

частка обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету України і значення коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів;

особливості взаємовідносин державного бюджету України з місце­вими бюджетами в наступному бюджетному році;

розмір мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення про­житкового мінімуму на плановий бюджетний період.

Безпосередньо процес складання місцевих бюджетів розпочинається у червні року, що передує плановому, після винесення на розгляд Вер­ховної Ради України проекту Основних напрямів бюджетної політики і проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний рік. У цей час Міністерство фінансів України до­водить до відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад інформа­цію про особливості складання проектів місцевих бюджетів на наступ­ний бюджетний період.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації встановлюють терміни скла­
дання і отримують сформовану районними державними адміністрація­
ми і виконавчими органами місцевих рад інформацію, необхідну для
проведення розрахунків міжбюджетних трансфертів. Зведена інформа­ція до 1 серпня подається ними Міністерству фінансів України для ви­
конання таких розрахунків та Рахунковій палаті для здійснення їх перевірки.

Місцеві фінансові органи згідно з визначеними Міністерством фі­нансів України особливостями складання проектів бюджетів на наступ­ний бюджетний рік і типовою формою бюджетних запитів розробляють інструкцію з підготовки бюджетних запитів. Така інструкція доводить­ся до відома кожного з головних розпорядників коштів місцевого бю­джету.

Головні розпорядники коштів формують бюджетні запити і подають
їх до місцевих фінансових органів. Останні проводять аналіз бюджет­
них запитів на предмет відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. За результата­ми проведеного аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає
рішення про можливість включення бюджетних запитів до проекту
бюджету. Після цього проект бюджету подається Раді міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або вико­навчому органу місцевої ради, які за результатами його розгляду доводять до місцевих фінансових органів свої пропозиції щодо його показників.

У разі схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про
державний бюджет України, яке має відбутися не пізніше 15 вересня
року, що передує плановому, Міністерство фінансів України доводить
до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних
адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад розрахунки прогноз­
них обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та ін­ші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а
також типову форму рішення про бюджет.

У тижневий термін після ухвалення закону про державний бюджет України в другому читанні, тобто не пізніше 27 листопада, Кабінет Міністрів України забезпечує доведення до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих ор­ганів місцевих рад показників обсягів міжбюджетних трансфертів і тек­стових статей закону, які визначають особливості міжбюджетних від­носин на наступний бюджетний період. Затверджені в другому читанні закону, ці показники і положення, а також розмір мінімальної заробіт­ної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму громадян на майбутній бюджетний рік вже не можуть бути змінені. Після цього по­чинається завершальний етап складання місцевих бюджетів.

Володіючи необхідною для закінчення формування проекту бюджету інформацією, місцеві фінансові органи уточнюють розрахунки його по­казників. Після складання остаточного варіанта бюджету Рада міні­стрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад забезпечують підготовку та схвалюють проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.

II. Розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет

На розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим або місце­вої ради разом з проектом рішення про бюджет подаються:

· пояснювальна записка до проекту рішення;

· прогноз показників місцевого бюджету за основними видами дохо­дів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;

· проект показників зведеного бюджету району (міста);

· показники видатків на наступні бюджетні періоди для завершення врахованих у бюджеті проектів з терміном реалізації більше одного бю­джетного року;

· перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;

· інформація про хід виконання відповідного бюджету в поточному бюджетному періоді;

· пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту місцевого бюджету;

· інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцева державна адміністрація чи виконав­чий орган відповідної ради.

Пояснювальна записка до проекту рішення про місцевий бюджет має містити:

· інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміні­стративно-територіальної одиниці та прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, які покладено в основу проекту місцевого бюджету; оцінку надходжень доходів з урахуванням втрат доходів у резуль­таті наданих відповідною радою податкових пільг;

· пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків щодо функ­цій та програм. Обґрунтування включають бюджетні показники за по­передній, поточний, наступний бюджетні періоди за класифікацією ви­датків бюджету;

· обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин (для районних, міських з районним поділом, міських, що об'єднують бюдже­ти села, селища, міста районного значення) та надання субвенцій на ви­конання інвестиційних проектів (для бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва та Севастополя, обласних бюджетів);

· інформацію про погашення боргу Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, обсяги та умови запозичень.

У разі, якщо винесений на розгляд ради бюджет є дефіцитним, ін­формація про погашення боргу місцевого бюджету має містити обґрун­тування джерел покриття його дефіциту за основними видами залуче­них коштів, а також рекомендації щодо використання невикористаних на початок бюджетного року залишків бюджетних коштів.

Бюджет Автономної Республіки Крим, обласні та районні бюджети, міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського та обласного значення) бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної об­ласної, районної чи міської ради не пізніше, ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про державний бюджет України.

Бюджети сіл, селищ, міст районного значення та районів у містах за­тверджуються рішеннями відповідних сільських, селищних, міських та районних у містах рад не пізніше ніж у двотижневий термін після за­твердження районного або міського (міст Києва і Севастополя, міста республіканського чи обласного значення) бюджету.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні місцеві ра­ди при затвердженні місцевих бюджетів повинні врахувати обсяги між­бюджетних трансфертів та інші необхідні для формування бюджетів по­казники і положення, які були затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про державний бюджет України у друго­му читанні.

Рішення про місцевий бюджет має містити такі обов'язкові елементи:

· загальна сума доходів і видатків. Вони визначаються окремо для загального та спеціального фондів бюджету, а видатки, крім того, розпо­діляються на поточні й капітальні;

· граничний обсяг річного дефіциту чи профіциту місцевого бюдже­ту в наступному бюджетному періоді й боргу Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду;

· повноваження щодо надання гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, а також обсяги цих гарантій;

· доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

· бюджетні призначення для головних розпорядників коштів і кодів бюджетної класифікації;

· бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

· обсяги обігової касової готівки місцевого бюджету;

· додаткові положення, які регламентують процес виконання бю­джету.

Рішення має містити також перелік захищених статей місцевого бюджету, визначених з урахуванням норм закону про державний бю­джет України на цей самий бюджетний період.

Рішення про місцевий бюджет має бути оприлюднене не пізніше де­сяти днів з дня його прийняття. Публікацію рішень забезпечують Вер­ховна Рада і Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві дер­жавні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Своєчасне затвердження бюджету є одним із важливих критеріїв ефективності бюджетного процесу. Ухвалення місцевих бюджетів з по­рушенням встановлених законодавством термінів ускладнює процеду­ри їх виконання, призводить до численних помилок при зарахуванні та розподілі бюджетних надходжень, зумовлює необхідність проведення взаємних розрахунків між бюджетами та не дає змоги своєчасно і в пов­ному обсязі фінансувати бюджетні установи.

Завдяки проведеній в Україні реформі бюджетних відносин бюджетний процес на місцевому рівні значною мірою було вдосконалено. Так, перехід від практики щорічного перегляду нормативів розмежувань загально­державних доходів між рівнями бюджетів до бюджетного регулювання на основі розрахованих за допомогою формульного методу міжбюджетних трансфертів суттєво підвищив ефективність та прозорість бюджетів. Однак при цьому зросла і з року в рік поглиблюється залежність місцевих бю­джетів від переданих з державного бюджету трансфертів. Переважна біль­шість місцевих бюджетів є дотаційними і не можуть бути затверджені до ухвалення закону про державний бюджет України в другому читанні. У разі, якщо прийняття державного бюджету відбувається з порушенням встановлених термінів, більшість місцевих бюджетів затверджуються не­своєчасно — як правило, вже після настання поточного бюджетного періо­ду. Відтак певний час чимало адміністративно-територіальних одиниць змушені функціонувати без ухваленого бюджету.

III. Виконання місцевого бюджету

Виконання місцевого бюджету — це забезпечення повної та своєчасної мобілізації надходжень місцевого бюджету, як зага­лом, так і за кожним із джерел, а також своєчасного, повного, безперервного та цільового фінансування передбачених ним прог­рам і заходів.

Ефективне виконання місцевого бюджету передбачає обов'язкове до­
тримання певних принципів:

ü чіткого розмежування повноважень учасників процесу виконання бюджету та координації їхньої діяльності;

ü відповідності прийнятих зобов'язань обсягам бюджетних асигну­вань і кошторисних призначень;

ü цільового, економного та ефективного використання бюджетних коштів;

ü оцінки ефективності на основі моніторингу й аналізу показників виконання бюджету та їх зіставлення з цілями місцевої бюджетної полі­тики;

ü своєчасного складання, повноти і достовірності звітності;

ü безперервного внутрішнього і зовнішнього контролю.

Процес виконання місцевих бюджетів вважають найважливішою ста­дією бюджетного процесу, оскільки стан виконання місцевих бюджетів має засвідчити:

ü досягнення конкретних результатів бюджетної діяльності відпо­відно до визначених завдань;

ü точність прогнозування показників доходів і видатків бюджету;

ü ефективність роботи щодо мобілізації доходів до місцевих бюдже­тів;

ü оптимальність прийнятих рішень щодо спрямування бюджетних ресурсів за напрямами діяльності органів місцевої влади;

ü досягнення фінансової самодостатності органів місцевого самовря­дування;

ü рівень забезпечення соціальних потреб населення адміністративно-територіальної одиниці;

ü ефективність використання запозичених ресурсів2.

Розглянемо зміст процедур, пов'язаних з виконанням місцевого бю­джету (рис. 7.3). Ці процедури здійснюються протягом бюджетного пе­ріоду в певній послідовності — від затвердження розпису бюджету і до оцінювання ефективності його виконання. У разі необхідності прийма­ються рішення про внесення змін до місцевого бюджету.

Розпис місцевого бюджету затверджується керівником місцевого фі­нансового органу. У разі несвоєчасного прийняття бюджету затверджу­ється тимчасовий розпис. Показники розпису мають відповідати вста­новленим бюджетним призначенням.

Рис.7.3.Процес виконання місцевого бюджету

Всі доходи місцевих бюджетів зараховуються на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і не можуть акуму­люватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори та інші обо­в'язкові платежі визнаються зарахованими до місцевого бюджету з мо­менту їх надходження на рахунки, відкриті в територіальному органі казначейства. Після здійснення операцій щодо повернення надміру і помилково сплачених платежів, розподіл доходів між бюджетами та ви­конання міжбюджетних розрахунків органи казначейства перерахову­ють бюджетні кошти на видаткові рахунки місцевих бюджетів, які та­кож відкриті в системі казначейства.

Виконання місцевих бюджетів за видатками складається з таких стадій:

ü встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

ü затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

ü взяття бюджетних зобов'язань;

ü отримання товарів, робіт та послуг;

ü здійснення платежів;

ü використання товарів, робіт та послуг на виконання передбачених бюджетом програм.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухва­люється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про обсяг вільного залишку бюджетних коштів, пе­ревиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду від­повідного бюджету. Після затвердження змін до рішення про бюджет місцевий фінансовий орган (у разі, якщо його не створено — виконав­чий орган місцевої ради) вносить зміни до розпису місцевого бюджету.

Після введення в дію закону про державний бюджет України орга­нам державної влади та їхнім посадовим особам забороняється прийма­ти рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'я­зань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнування­ми, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

IV. Підготовка та розгляд звіту про виконання місцевого бюджету і прийняття рішення щодо нього

Відповідно до ст. 80 Бюджетного кодексу України повноваження що­до складання звітів про виконання місцевого бюджету та їх подання на розгляд відповідної ради належать до компетенції Ради міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконав­чого органу місцевої ради (у разі, якщо виконавчий орган не створений — сільського, селищного або міського голови). Безпосередньо складанням названих звітів займаються місцеві фінансові органи.

Звіти про виконання місцевого бюджету подаються радам у двомі­сячний термін після закінчення бюджетного року та кожного його квар­талу. Після їх перевірки, яка проводиться Рахунковою палатою Авто­номної Республіки Крим і комісіями з питань бюджету відповідних рад, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради затверджу­ють звіти або приймають інше рішення з цього приводу.

Основою для складання вказаних вище звітів є складені та подані те­риторіальними органами казначейства до місцевих фінансових органів баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові зві­ти. Вони складаються за правилами та формами, встановленими Дер­жавним казначейством України за погодженням з Міністерством фінан­сів України та Рахунковою палатою. Крім того, органи казначейства подають до Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, фінансових органів місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад зведені звіти про виконання відповідних бюджетів.

Звітність про виконання місцевих бюджетів, яка формується органа­ми казначейства, є оперативною, місячною, квартальною та річною. Во­на подається до місцевих фінансових органів і виконавчих органів міс­цевих рад у терміни, встановлені для подання звітності про виконання державного бюджету в ст. 58—61 Бюджетного кодексу України. Фінан­сові органи і виконавчі органи місцевих рад опрацьовують сформовану органами казначейства звітність та в разі необхідності подають свої за­уваження.

Крім органів казначейства необхідну для складання звіту про вико­нання місцевого бюджету інформацію надають також органи стягнен­ня. До її складу входять:

ü місячний звіт про фактичні надходження податків і зборів (обо­в'язкових платежів) та інших доходів до бюджету;

ü місячний звіт про податкову заборгованість, включаючи суми не­доїмки та переплат (за галузями і територіями, а також за джерелами доходів та формами власності).

Зазначені звіти подаються органами стягнення до місцевих фінансо­вих органів не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Верховна Рада і Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві
державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечу­
ють публікацію періодичних звітів про виконання місцевих бюджетів.
Інформація про виконання місцевих бюджетів за бюджетний рік (крім
бюджетів сіл і селищ) публікується в газетах, визначених відповідними
радами, не пізніше 1 березня року, що настає за звітним.

До 20 березня здійснюється публічне представлення звітів про вико­нання місцевих бюджетів (крім бюджетів сіл і селищ) за статтями еко­номічної класифікації видатків. Інформація про час і місце представ­лення звітів публікується разом зі звітом про виконання відповідних бюджетів. До звітів додається розшифрування витрат за статтями, обсяг яких перевищує (крім заробітної плати з нарахуваннями на неї та кому­нальних платежів): для бюджету міста Києва — 2 млн грн; для бюдже­ту Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджету міста Се­вастополя — 1 млн грн; для бюджетів міст, районів — 500 тис. грн.

7.2. Учасники бюджетного процесу на місцевому рівні та їх повноваження

У бюджетному процесі на місцевому рівні беруть участь суб'єкти, ко­жен з яких наділений певними правами й обов'язками — учасники бюджетного процесу. Всі вони діють виключно в межах своїх повнова­жень і несуть відповідальність за їх виконання згідно з чинним законо­давством.

Учасники бюджетного процесу — це органи та посадові осо­би, наділені бюджетними повноваженнями.

Бюджетні повноваження — права й обов'язки учасників бюджетних правовідносин.

До складу учасників бюджетного процесу на місцевому рівні можна віднести тих, хто бере у ньому безпосередню участь, і тих, хто здійснює правову регламентацію бюджетної діяльності шляхом прийняття від­повідних нормативно-правових актів у межах своєї компетенції. До ос­танніх належать Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, а також інші органи, які виконують нормотворчу діяльність у бюджетній сфері відповідно до положень Бюджетного ко­дексу України та на їх виконання.

У системі учасників бюджетного процесу на місцевому рівні, залеж­но від ролі, місця, функцій та характеру їх діяльності, можна виокре­мити такі основні групи учасників:

ü органи, наділені повноваженнями щодо нормативно-правового вре­гулювання бюджетного процесу;

ü органи, які визначають бюджетні пріоритети та місцеву бюджетну політику;

ü органи, які здійснюють контроль та оперативне управління бю­джетним процесом;.

ü розпорядники та одержувачі бюджетних коштів;

ü органи, які здійснюють регулювання грошово-кредитної діяльності та місцевих запозичень.

Склад системи органів, які є учасниками бюджетного процесу на міс­цевому рівні, наведено на рис. 7.4.

До групи суб'єктів, які наділені повноваженнями щодо норматив­но-правового врегулювання бюджетного процесу на місцевому рівні, на­лежать Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України і Державне казначейство Украї­ни. Ці органи, за винятком територіальних підрозділів казначейства, не беруть безпосередньої участі у здійсненні бюджетної діяльності на ло­кальному рівні, однак здатні її регламентувати, затверджуючи обов'яз­кові до застосування нормативні акти.

Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Украї­ні у сфері правової регламентації бюджетного процесу, що здійснюється на місцевому рівні, наділена такими повноваженнями:

розглядає та вносить пропозиції до положень про взаємовідносини між державним і місцевими бюджетами в наступному бюджетному пе­ріоді, що містяться у поданому Кабінетом Міністрів України проекті Основних напрямків бюджетної політики; приймає постанову про схва­лення цього проекту або взяття його до відома;

щороку розглядає проект та приймає закон про державний бю­джет України, вносить зміни і доповнення до нього. В окремому розділі цього закону встановлюється перелік джерел доходів загального і спе­ціального фондів місцевих бюджетів, а також містяться положення, які регламентують взаємовідносини державного бюджету з місцевими та визначають особливості здійснення видатків на місцевому рівні в на­ступному бюджетному періоді;

одночасно з ухваленням закону про державний бюджет України затверджує показники обсягів міжбюджетних трансфертів між держав­ним і місцевими бюджетами на наступний бюджетний рік;

ухвалює інші законодавчі акти з питань бюджету, вносить зміни до бюджетного законодавства;

проводить експертизу законопроектів на предмет їх можливого впли­ву на дохідну та видаткову частини бюджетів;

здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу.

Рис.7.4.Учасники бюджетного процесу на місцевому рівні

Президент України як глава держави підписує закон про державний бюджет України, а також інші закони, положення яких регламентують здійснення бюджетного процесу або окремих його процедур на місцево­му рівні. У разі незгоди з прийнятим Верховною Радою України зако­ном Президент накладає вето та повертає закон на повторний розгляд. До повноважень Кабінету Міністрів України належать: подання на розгляд Верховної Ради України проекту Основних на­прямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Проект має містити обґрунтування і розрахунки частки обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету України та пропозиції Ка­бінету Міністрів України щодо:

взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами в на­ступному бюджетному періоді;

коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів;

змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для реаліза­ції бюджетної політики держави;

захищених статей видатків бюджету;

складання проекту закону про державний бюджет України;

визначення механізму здійснення запозичень до місцевих бюдже­тів;

затвердження формули розподілу міжбюджетних трансфертів і по­рядку їх перерахування;

встановлення порядку здійснення видатків місцевими бюджетами за рахунок субвенцій із державного бюджету;

розробка та прийняття нормативних актів з метою правової регла­ментації тих сфер і ланок бюджетних відносин, які не врегульовані Бю­джетним кодексом та законами України.

Міністерство фінансів України наділене такими повноваженнями:

затверджує єдину бюджетну класифікацію та вносить зміни до неї;

визначає вплив законопроектів (у вартісному вираженні) на дохід­ну та видаткову частини бюджетів, готує й подає Комітету Верховної Ради з питань бюджету експертні висновки й пропозиції щодо доціль­ності їх прийняття і термінів набрання ними чинності;

складає і доопрацьовує проект закону про державний бюджет, по­дає його на розгляд Кабінету Міністрів України;

виносить на розгляд уряду пропозиції щодо вдосконалення взає­мовідносин між державним бюджетом і місцевими бюджетами;

доводить до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад:

інформацію про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період;

типові форми бюджетних запитів;

розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, мето­дику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проек­тів місцевих бюджетів;

пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типова форма рішення);

координує діяльність центральних органів виконавчої влади, пов'я­зану із забезпеченням своєчасного і повного надходження податків, збо­рів та інших обов'язкових платежів до місцевих бюджетів;

здійснює методичне керівництво у сфері бюджетного фінансування;

визначає порядок отримання у фінансово-кредитних установах ко­роткотермінових позик для покриття тимчасових касових розривів, які виникають під час виконання місцевих бюджетів;

погоджує визначені Державним казначейством України єдині пра­вила бухгалтерського обліку фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань, а також єдині форми звітності про виконання місцевих бюджетів;

здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу;

встановлює форму та порядок складання протоколу про бюджетне правопорушення.

Державне казначейство України здійснює правову регламентацію бю­джетного процесу, що відбувається на місцевому рівні, з питань бухгал­терського обліку та звітності про виконання бюджетів, а саме:

визначає єдині правила бухгалтерського обліку фінансових активів і зобов'язань та виконання місцевих бюджетів;

встановлює єдині форми звітності про виконання місцевих бюдже­тів і визначає порядок їх складання.

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте зміст і стадії бюджетного процесу на місцевому рівні.

2. Які учасники бюджетного процесу на місцевому рівні та їх повноваження?

3. Охарактеризуйте основні стадії бюджетного процесу.

4. Обґрунтуйте особливості складання проектів місцевих бюджетів.

5. Що включає проект рішення про місцевий бюджет?

6. Проаналізуйте особливості затвердження місцевих бюджетів.

7. Що визначає рішення про місцевий бюджет?

8. Проаналізуйте особливості виконання місцевих бюджетів.

9. В чому переваги казначейської системи виконання місцевих бюджетів?

10. Охарактеризуйте періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів.

11. Якими норматив­но-правовими актами регламентується бюджетний процес на місцевому рівні?

12. Визначте поняття бюджетний цикл.

13. Охарактеризуйте структуру бюджетного процесу на місцевому рівні.

14. Проаналізуйте розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет.

15. Обґрунтуйте особливості виконання місцевого бюджету.

16. Охарактеризуйте стадії виконання місцевих бюджетів за видатками.