![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Тема: «Серологічні реакції (2 заняття)»
1. Актуальність теми:
У захисті організму від чужорідних агентів вирішальну роль відіграють імунологічні механізми, які здійснюються антитілами (імуноглобулінами) та імунокомпетентними клітинами (лімфоцитами). В основі імунологічних механізмів є специфічна взаємодія антигену, що потрапив в організм, та антитіла, що утворилось у відповідь на потрапляння антигену. На використанні принципу взаємодії антигену та антитіла базуються всі імунологічні діагностичні реакції, які названі серологічними, оскільки антитіла знаходяться в сироватці крові. Застосування серологічних реакцій з метою серодіагностики інфекційного захворювання та з метою сероідентифікації збудників, що виділені від хворого, є необхідним для встановлення заключного діагнозу інфекційного захворювання. На занятті студентам надається можливість оволодіти методикою постановки основних серологічних реакцій (реакція аглютинації, реакція пасивної гемаглютинації, реакція гемолізу). Розуміння ролі антитілоутворення у формуванні імунної відповіді є необхідним підгрунтям для формування уявлення про складний механізм функціонування імунної системи та її ролі у розвитку імунозалежних патологій. Вміння обирати потрібні для діагностики інфекційного захворювання серологічні реакції, ставити їх та інтерпретувати отримані результати є важливим для формування у студентів клінічного мислення і розуміння суті патологічного процесу при інфекційних хворобах.
2. Конкретні цілі:
· Аналізувати механізм взаємодії антитіл з антигенами
· Знати закономірності серологічних реакцій
· Інтерпретувати участь клітин імунної системи в імунній відповіді і фази імунної відповіді
· Вміти проводити облік результатів розгорнутої реакції аглютинації, поставленої з метою серологічної ідентифікації
· Оволодіти методикою постановки реакції аглютинації, поставленої з метою серологічної діагностики (реакція Відаля)
· Оволодіти методикою постановки реакції імунного гемолізу
· Засвоїти методику постановки реакції непрямої гемаглютинації
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №10.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін | Визначення |
Реакції лізису | Реакцією лізису називають розчинення антигену під дією антитіла у присутності комплементу. Свіжевиділена з організму людини імунна сироватка здатна до лізису, бо містить антитіла та комплемент. Якщо ж сироватка прогрівалась чи довго зберігалась, то лізис відбувається лише за умови додавання комплементу. |
Реакція імунного гемолізу | Реакція імунного гемолізу базується на тому, що при імунізації тварин (частіше кролів еритроцитами барана) в сироватці крові з’являються специфічні захисні антитіла – гемолізини, які здатні в присутності комплементу порушувати зв’язок гемоглобіну зі стромою еритроцитів та викликати гемоліз (вихід гемоглобіну назовні еритроцита). Імунна сироватка, яка містить гемолізини, має назву гемолітичної сироватки. Такі сироватки випускають Інститути бактеріальних препаратів. |
Сила гемолітичної сироватки | Сила гемолітичної сироватки визначається в титрах – це максимальне її розведення в об’ємі 0,5 мл, при якому спостерігається повний гемоліз 0,5 мл 3% зависі баранячих еритроцитів у присутності 0,5 мл комплементу, розведеного 1:10 та витримуванні пробірок впродовж години при 370 С. |
Реакція непрямої гемаглютинації | Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА) полягає в тому, що еритроцити барана чи іншого виду тварин, маючи здатність адсорбувати на собі антигени, стають “чутливими” (сенсибілізованими) до відповідної імуної сироватки. Під впливом специфічних антитіл сенсибілізовані еритроцити склеюються та випадають в осад, утворюючи на дні пробірки (або лунки) гемаглютинат. Відрізняючись високою специфічністю та чутливістю, РНГА дозволяє виявляти мінімальну кількість антитіл. |
Система комплементу | Група сироваткових білків, які в процесі їх активації перетворюються в ефекторні молекули, що призводять до розвитку запалення (С3а, С5а, С4а), фагоцитозу (С3b)та руйнуванню клітин (С6-9). Таким чином, білки комплементу приймають участь у розвитку запальних реакцій, реакцій опсонізації та лізису клітинних мембран. |
Діагностикуми | Діагностикуми – стандартні антигени, в ролі яких можуть бути суспензії інактивованих, рідше живих, бактерій, вірусів або їх антигенів у ізотонічному розчині. Діагностикуми застосовуються при серологічній діагностиці інфекційних захворювань. |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
· Діагностикуми, їх характеристика, принципи отримання і практичне використання.
· Трьохкомпонентні та багатокомпонентні серологічні реакції (імунного лізису, реакція зв’язування комплементу, опсонофагоцитарна, непрямої аглютинації), їх суть, практичне використання.
· Система комплементу, шляхи її активації, біологічне значення.
· Реакція імунного гемолізу, механізм, практичне використання.
· Оцінка результатів серологічних реакцій і висновки.
· Реакції бактеріолізу, цитолізу, їх механізм та практичне використання.
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
· Провести облік розгорнутої реакції аглютинації, поставленої з метою серологічної ідентифікації культури бактерій.
· Поставити реакцію Відаля для серологічної діагностики черевного тифу.
· Здійснити облік результатів РНГА, поставленої з метою серодіагностики черевного тифу, зробити висновок
· Провести облік результатів реакції імунного гемолізу, зробити висновок.
· Вивчити зразки діагностикумів.
5. Зміст теми:
На практичному занятті студенти знайомляться зі складними серологічними реакціями, розглядають особливості постановки та компоненти реакції аглютинації і методику постановки реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) з метою серологічної діагностики інфекційних захворювань. Студенти проводять облік реакції аглютинації, поставленої з метою ідентифікації культури бактерій; ставлять реакцію Відаля для діагностики черевного тифу; здійснюють облік РНГА, поставленої з метою серодіагностики черевного тифу; ставлять реакцію імунного гемолізу; вивчають зразки діагностикумів. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.
Рекомендації для оформлення протоколу.
5.1. Облік поставленої на попередньому занятті реакції аглютинації з метою серологічної ідентифікації культури бактерій.
Студенти проводять остаточний облік поставленої на попередньому занятті реакції аглютинації з метою ідентифікації культури бактерій. Ступінь позитивної реакції аглютинації позначається плюсами:
++++ - повна аглютинація, рідина прозора, а на дні значна кількість білого осаду;
+++ - рідина не зовсім прозора, осад менший;
++ - рідина непрозора, осад ще менший;
+ - рідина мутна, дуже незначний осад;
- - рідина рівномірно мутна, як в контролі антигену; осад відсутній. Результат в цьому випадку вважають негативним.
Відповідність між видом мікроба і діагностичною аглютинуючою сироваткою вважається достовірною при умові чітко вираженої реакції аглютинації в пробірках з розведенням сироватки в межах титру, але не менше 2/3 її титру при відсутності осаду в контролях сироватки і культури.
5.2. Постановка реакції аглютинації з метою виявлення антитіл в сироватці хворого з підозрою на черевний тиф та паратифи А та В.
Для проведення реакції беруть у хворого кров, одержують з неї сироватку і розводять ізотонічним розчином натрію хлориду від 1:50 до 1:800 за схемою. Як антиген в цій реакції використовують діагностикуми – суспензії із відомих убитих мікроорганізмів – черевного тифу та паратифів А та В.
СХЕМА ПОСТАНОВКИ РЕАКЦІЇ АГЛЮТИНАЦІЇ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ АНТИТІЛ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРОГО
![]() | Дослідні | Контрольні | |||||
Фізіологічний розчин | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | --- |
Сироватка крові хворого в розведенні 1:25 (0,1 мл с-ки + 2,4 мл фіз.розчину) | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | В дез. Р-н. --- | 1,0 |
Діагностикум | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | --- |
Отримані розведення сироватки | 1:50 | 1:100 | 1:200 | 1:400 | 1:800 | КД | КС |
Штатив з пробірками поміщають в термостат при 370С. Попередній облік реакції проводять через 2 години, а остаточний – через 18-20 годин.
5.3. Принцип постановки та облік результатів реакції непрямої гемаглютинації (РНГА), поставленої з метою серологічної діагностики.
Суть реакції непрямої гемаглютинації полягає в тому, що еритроцити, на поверхні яких адсорбовані будь-які розчинні антигени, набувають здатності аглютинуватись при взаємодії з антитілами, специфічними до адсорбованого антигену. Еритроцити, що сенсибілізовані антигенами, називаються еритроцитарними діагностикумами. Найчастіше використовують еритроцити барана, яким властива висока адсорбуюча активність. Реакцію ставлять за такою схемою: в пробірках або лунках прогріту впродовж 30 хв. при 580 С досліджувану сироватку розводять послідовно від 1:10 до 1:320 в об’ємі 0,25 мл та додають по 2 краплі еритроцитарного діагностикуму. Реакцію супроводжують контролями: на спонтанну аглютинацію сенсибілізованих еритроцитів, контроль з нормальними еритроцитами, а також контролі діагностикумів з завідомо позитивною та негативною сироватками. Після легкого струшування пробірки або лунки витримують в термостаті 30-45 хв. при 370 С. Облік результатів реакції здійснюють після того, коли випадуть в осад еритроцити у відповідних контрольних пробірках. Достовірними результатами слід вважати відсутність гемаглютинації в контролях з нормальними, сенсибілізованими еритроцитами, з завідомо негативною сироваткою і наявність гемаглютинації і з завідомо позитивною сироваткою. Гемаглютинація в дослідних пробірках при відповідних контролях свідчить про наявність специфічних антитіл в досліджуваній сироватці. Результати оцінюють за зовнішнім виглядом осаду еритроцитів в лунках. В позитивному випадку (+) еритроцити рівномірно у вигляді “парасольки” покривають майже все дно пробірки або лунки. При негативному результаті (-) еритроцити осідають у формі компактного комочка – “гудзика”.
5.4. Постановка реакції імунного гемолізу.
Імунний лізис – це розчинення клітин (антигенів) під дією специфічних антитіл (лізінів) в присутності комплементу. В залежності від антигенів, що беруть участь в реакції лізису, вона одержала назву бактеріолізу, спірохетолізу, гемолізу тощо. Найчастіше використовується в лабораторній практиці реакція гемолізу як індикаторна система в реакції зв’язування комплементу. Для постановки реакції потрібні: 1) антиген – 3% суспензія еритроцитів; 2) антитіло – гемолітична сироватка проти еритроцитів барана; 3) комплемент – сироватка морської свинки, розведена 1:10; 4) ізотонічний розчин хлориду натрію.
СХЕМА ПОСТАНОВКИ ОСНОВНОГО ДОСЛІДУ РЕАКЦІЇ ГЕМОЛІЗУ
№ пробірок Інгредієнти (в мл) | Дослід | Контролі | ||
Антитіло – гемолітична сироватка | 0,5 | --- | 0,5 | --- |
Антиген – 3% завись еритроцитів барана | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 |
Комплемент (1:10) | 0,5 | 0,5 | --- | --- |
Фізіологічний розчин | --- | 0,5 | 0,5 | 1,0 |
Всі пробірки ставлять в термостат на 30-45 хвилин при 370 С, після чого проводять облік реакції. В даному випадку в дослідній пробірці повинен наступити гемоліз в результаті специфічної реакції між гемолітичною сироваткою і еритроцитами в присутності комплементу. В контрольних пробірках не повинно бути гемолізу, тому що в одній із них відсутній комплемент (контроль гемолітичної сироватки), в другій відсутня гемолітична сироватка (контроль комплементу), а в третій відсутні комплемент та гемолітична сироватка (контроль еритроцитів).
Питання для самоконтролю
· Що означають поняття “серологічна ідентифікація збудника захворювання” та “серологічна діагностика інфекційного захворювання”?
· Як класифікують серологічні реакції?
· Що являють собою і як отримують стандартні діагностикуми?
· Які серологічні реакції є багатокомпонентними?
· Що таке система комплементу? Які шляхи її активації?
· Що таке реакції лізису?
· Що таке реакція імунного гемолізу? Яка мета її застосування?
· Що таке реакція непрямої гемаглютинації? Яка мета її застосування?
Дата публикования: 2015-02-22; Прочитано: 1974 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!