Типи і види політичної поведінки

Політична поведінка розкривається такими поняттями як «політична діяльність», «політична активність» та «політична участь». Політична діяльність – це різноманітні дії людей у сфері політики. Політична активність означає бажання вдосконалювати політичний порядок, прагнення брати участь у політичних акціях, відстоюючи свої політичні права та інтереси. Політична участь означає залучення до форм політики, які не пов’язані з професійною політичною діяльністю – вибори, референдуми, мітинги, демонстрації тощо.

М. Вебер виділяв три типи політичної поведінки залежно від участі людей у здійсненні влади:

· політики за випадком, тобто ті, для кого політика не професійне заняття, а означає участь у виборах, присутність на політичних зборах, мітингах тощо;

· політики за сумісництвом, ті хто на непрофесійній основі працює у представницьких органах влади, політичних партіях, обговорючи політичні рішення);

· політики за професією розглядають політичну діяльність як основне професійне заняття та основне джерело існування і реалізують його через постійну роботу в політичних інститутах, або завдяки політичному лідерству.

Структура політичної діяльності має вигляд відтворений на схемі 62 стр:

Головне місце у політичному процесі займає політичне управління, яке передбачає свідоме, цілеспрямоване здійснення людьми соціально-політичних функцій. Основний зміст політичного управління полягає у прийнятті політичних рішень та їх реалізації у політичній практиці. Політичне рішення – це акт підготовлений на основі аналізу інформації і вибору варіантності, який прийнятний в установленому порядку ланками політичної системи, що має обов’язкове значення і містить постановку політичних завдань і засобів для його здійснення.

Прийняття рішення проходить наступні етапи: визначення або обґрунтування соціальних проблем, що вимагають свого вирішення; розробка і розгляд альтернативних варіантів політичного вирішення соціальної проблеми; прийняття рішення, тобто вибір оптимальної альтернативи як плану дій; реалізація рішення; контроль за виконанням рішення; корегування цього рішення (в разі потреби).