![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Розглянемо довільну плоску стрижневу систему (балку, раму, ферму тощо), навантажену заданими силами Р (рис. 2.7, а). Зусилля в довільному перерізі системи позначимо через Мр, Qp, Nр. Нехай треба визначити переміщення (узагальнене) будь-якої точки системи в напрямі і – і.
Введемо допоміжний стан (рис. 2.7, б), що є заданою системою, навантаженою лише однією одиничною силою (узагальненою) , прикладеною в тій самій точці т і в напрямі шуканого переміщення ΔіР. Зусилля в довільному перерізі допоміжного стану, спричинені дією одиничної сили
, позначимо через
,
,
.
У загальному випадку дії сил формула для переміщення містить шість доданків:
. (2.8)
Індекси у, z у формулі (2.8) позначають головні осі, індекс «кр» – крутний момент. Зазначимо, що наведену формулу можна застосувати і для кривих стрижнів малої кривини.
Формулу (2.8) вперше було виведено Мором. Визначення переміщень за цією формулою часто називають методом Мора (dummy-load method, Maxweel-Mohr method, unit-load method). Зазначимо, що метод Мора – це найзагальніший метод визначення переміщень стрижневих систем. Його значення особливо велике при розрахунку статично невизначуваних систем.
Здебільшого при визначенні переміщень у балках, рамах та арках можна знехтувати впливом поздовжніх деформацій і деформацій зсуву, враховуючи лише переміщення, спричинені згинанням і крученням. Тоді формула (2.8) для плоскої системи набирає вигляду
. (2.9)
При просторовому навантажуванні, згідно з формулою (2.8),
. (2.10)
При визначенні переміщень вузлів шарнірних ферм, що складаються з прямих стрижнів, у формулі Мора зберігається тільки один доданок:
. (2.11)
Ця формула має назву формули Максвелла.
Можна запропонувати таку послідовність визначення переміщень за методом Мора:
1. Будують допоміжну систему, яку навантажують одиничним навантаженням у точці, де треба визначити переміщення. Визначаючи лінійні переміщення, у заданому напрямі прикладають одиничну силу, визначаючи кутові переміщення, – одиничний момент.
2. Для кожної ділянки системи записують вирази силових факторів у довільному перерізі заданої (Мр, Nр, Qp)і допоміжної (,
,
)
систем.
2. Обчислюють інтеграли Мора (по ділянках у межах всієї системи). Як вже зазначалося, при розрахунку плоских балок, рам і арок виходять з формули (2.9), просторових систем – (2.10), ферм – (2.11).
4. Якщо обчислене переміщення додатне, то це означає, що його напрям збігається з вибраним напрямом одиничної сили. Від'ємний знак свідчить про те, що дійсний напрям шуканого переміщення протилежний напряму одиничної сили.
Розглянемо приклади застосування методу Мора для визначення переміщень у різних стрижневих системах.
Припустимо, що треба визначити прогин посередині прогону та кут повороту на опорі шарнірно обпертої балки (EJ = const), навантаженої рівномірно розподіленим навантаженням інтенсивністю q (рис. 2.8, а), а також дослідити вплив поперечних сил на максимальний прогин.
1. Для визначення прогину посередині прогону прикладаємо в цьому місці допоміжної балки (рис. 2.8, б) одиничну зосереджену силу. В довільному перерізі першої ділянки балки (0 ≤ х ≤ l/2)
;
.
Ураховуючи симетрію, дістанемо
.
Врахуємо вплив дотичних напружень на шуканий прогин, припускаючи, що балка має прямокутний переріз. Очевидно, при 0 ≤ х ≤ l/2
;
.
На підставі формули (2.8) прогин, спричинений дією поперечних сил,
.
При цьому враховано, що коефіцієнт форми для прямокутного перерізу
, а
Підсумовуючи вирази для переміщень, знаходимо, що
.
Другий член у дужках, що відображує вплив поперечної сили, при відношенні висоти перерізу до довжини прогону h/l = 1/10 дорівнює 0,026. Отже, прогин, спричинений поперечною силою, становить менше ніж 3% прогину, спричиненого згинальними моментами.
2. Для визначення кута повороту опорного перерізу допоміжну балку навантажуємо одиничним моментом (рис. 2.8, в). При 0 ≤ х ≤ l/2 маємо
;
;
. (2.12)
Додатний знак свідчить про те, що напрям повороту збігається з напрямом одиничного моменту.
Визначимо вертикальне переміщення вузла В шарнірно-стрижневої системи (рис. 2.9, а), яка складається з двох однакових стрижнів АВ і ВС постійного поперечного перерізу. Допоміжну систему зображено на рис. 2.9, б.
Розглядаючи рівновагу вирізаного вузла В, знаходимо зусилля в стрижнях для обох станів:
Стрижень NP
AB Р 1
ВС –P –1
З формули (2.11) маємо
(2.13)
Приклад. Розміщена в горизонтальній площині рама АВС (рис. 2.10, а) складається з двох стрижнів однакового круглого поперечного перерізу. Визначимо вертикальне переміщення точки С. Допоміжну систему зображено на рис. 2.10, б.
Переміщення Δ1P можна визначити з формули (2.8). Для довільних перерізів двох ділянок маємо:
для І ділянки (0 ≤ х ≤ l/2)
;
;
;
;
для ІІ ділянки (0 ≤ х ≤ l)
;
;
;
;
(2.14)
Дата публикования: 2015-02-17; Прочитано: 918 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!