Адміністративна відповідальність у сфері оподаткування

Адміністративна відповідальність є засобом адміністра-тивного впливу на порушників податкового законодавства іззастосуванням адміністративно-правових норм. Підставоюдля адміністративної відповідальності за порушення подат-кового законодавства є наявність складу адміністративногоправопорушення — винної або необережної дії чи бездіяльності, що посягає на захищені законом суспільні відносини,за яку законодавством передбачена адміністративна відпові-дальність.

Особливостями адміністративних стягнень є:

застосування до фізичних осіб та посадовців, винних уподаткових правопорушеннях;

адміністративні санкції не тягнуть за собою судимості;

застосування у відношенні до найменш значних подат-кових правопорушень (проступків), які за своїм характеромвідповідно до закону не тягнуть кримінальної відповідально-сті;

відсутність тяжких правових наслідків.

Діяння, за які передбачена адміністративна відповідаль-ність за порушення податкового законодавства, зазначені устаттях Кодексу України про адміністративні правопорушен-ня (Ст. 163-2, 163-3, 163-3, 164-1, 164-5 та іншими), а також удеяких статтях Податкового та Митного кодексів України.

Наприклад, частина статті 164-1 Кодексу України про ад-міністративні правопорушення зазначає, що неподання гро-мадянами декларації про доходи чи включення до деклараційперекручених даних, не ведення обліку або неналежне ве-дення обліку доходів і витрат, для яких законами Українивстановлено обов'язкову форму обліку, — тягне за собоюпопередження або накладання штрафу від трьох до восьминеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З усіх видів стягнень, передбачених кодексом України проадміністративні правопорушення, податковим органом нада-но право використовувати лише адміністративні штрафи. Ро-змір їх визначається в межах, встановлених за скоєння відпо-відних правопорушень в сумах, або кратних певному показ-нику (неоподаткованому мінімуму доходів, мінімальному ро-зміру заробітної плати), або в національній грошовій одиниці(гривнях). При цьому слід враховувати положення пункту 5підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, вякому зазначено: «якщо норми інших законів містять поси-лання на неоподаткований мінімум доходів громадян, то дляцілей їх застосування використовується сума в розмірі 17гривень, крім норм адміністративного та кримінального за-конодавства в частині кваліфікації злочинів або правопору-шень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлю-ється на рівні податкової соціальної пільги», тобто у розмірі,що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімумудля працездатної особи (у розрахунку на місяць).