Система податків та зборів в Україні

Відповідно до ст.8,9,10 ПК.До загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств;податок на доходи фізичних осіб;податок на додану вартість;акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу;екологічний податок;рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;плата за користування надрами; плата за землю;збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води;збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок;збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;мито;збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених ПК, забороняється.

Місцеві податки та збори. До місцевих податків належать: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок.До місцевих зборів належать: збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Податки та збори є видовими категоріями,і являють собою форми обов´язкових платежів податкового характеру. У цілому ж обов´язкові платежі в нашому контексті включають:1) податки;2) збори;3) податкові плати (мито та ін.).

По-перше, коли йдеться про податки, то це насамперед безумовні й нецільові платежі, і після їхнього надходження до бюджетів неможливо простежити використання цих коштів, та це й не потрібно. У ситуації зі зборами картина інша. Це цільові надходження, вони необхідні для фінансування певних заходів.Тому можна порушувати питання про нецільове використання коштів (може навіть йтися про самостійний склад правопорушення).По-друге, податки в основному надходять до бюджетів, тоді як збори можуть формувати цільові (у тому числі й позабюд­жетні) фонди. Тому, якщо необхідно закріпити стабільні надходження до бюджетів нецільового характеру, — це, без сумніву, податки. Якщо ми хочемо закріпити стійкий зв´язок між податковими надходженнями і джерелами, з яких вони надходять, — це збори.І, по-третє, якщо встановлення, зміна і скасування подат­ків і всіх елементів правового механізму податків є виняткоою компетенцією органів державної влади, то деталізацію елементів зборів у перспективі можна розглядати і як компетенцію виконавчих органів,

Природно, що податок, мито, збір мають певні загальні риси, зокрема, такі:— обов´язковість сплати податків і зборів до відповідних бюджетів і фондів;— чітке надходження їх до бюджетів і фондів, за якими вони закріплені;— стягнення їх на основі законодавчо закріпленої форми й порядку надходження;— примусовий характер стягнення;— здійснення контролю єдиними органами Державної по­даткової служби;— безеквівалентний характер платежів.