Принципи класифікації та побудова інвентарних номерів

Облікова політика підприємства стосовно необоротних активів

План теми

1. Принципи класифікації та побудова інвентарних номерів необоротних активів за обліковою політикою підприємства.

2. Визначення процедур за обліковою політикою підприємства стосовно необоротних активів.

Вступ

Одним із важливих аспектів облікової політики підприємства має бути об'єктивне застосування методів формування історичної вартості активів, адже саме вона є наріжним каменем, який закладено в основі принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а саме обачності, за яким треба запобігати завищенню оцінки активів.

Здавалось би, що це питання достатньо врегульоване, а тому зрозуміле, оскільки в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як і в П (С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» чітко вказано: оцінка активів підприємства за історичною (фактичною) собівартістю, виходячи з витрат на їх виробництво й придбання, є пріоритетною.

У принципі визначений і склад витрат, що формують історичну (фактичну) собівартість активів. Зокрема, за П (С) БО 7 «Основні засоби» історична (фактична) собівартість необоротних активів, або, іншими словами, первісна вартість, дорівнює сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Принципи класифікації та побудова інвентарних номерів