Стан впровадження Україною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї

Відповідно до указу Президента України від 12 вересня 2005 року № 1239/2005 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України є координатором заходів щодо виконання зобов'язань України за Рамковою конвенцією Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату та Кіотським протоколом до Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату.

Згідно довідки про стан впровадження Україною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, підготовленою Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, за прогнозованими оцінками, при збереженні досягнутих в останні роки темпів розвитку економіки та існуючого рівня паливноємності внутрішнього валового продукту, викиди парникових газів не перевищуватимуть у 2012 році обсягів викидів 1990 року, які за даними останнього кадастру складають 983,8 млн. тонн еквіваленту двоокису вуглецю.

При цьому виникає запитання, а якою ж буде ситуація при зростанні темпів економіки? оскільки при не запровадженні нових технологій буде мати збільшення викидів парникових газів. На даний час в середньому щорічний надлишок квоти протягом 2008-2012 р.р. за виключенням обов’язкового резерву складатиме близько 150-250 млн. тонн вуглекислого газу. Тому Україна потенційно матиме змогу торгувати своїм надлишком квоти на викиди парникових газів, на що і робиться акцент урядом нашої держави.

Для отримання права застосовувати механізми Кіотського протоколу Сторони мають відповідати вимогам, визначених рішеннями Сьомої Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, які затверджені першою Зустріччю Сторін Кіотського протоколу (Монреаль, 2005 р.)

Згідно цих рішень, Україна, як сторона Додатку 1 Конвенції повинна виконати сім передумов:

1. Бути стороною Кіотського протоколу – виконано;

2. Призначати організацію, відповідальну за схвалення від імені держави проектів спільного впровадження – виконано;

3. Прийняти національні правила й процедури схвалення проектів, а також їх моніторингу й верифікації – виконано;

4. Розрахувати та зареєструвати свою встановлену квоту викидів для періоду зобов’язань – термін завершення грудень 2006 р;

5. Створити національну систему інвентаризації викидів парникових газів – термін завершення перше півріччя 2007 р;

6. Створити національний реєстр одиниць викидів та поглинання парникових газів, що випускаються, передаються та набуваються Стороною газів – термін завершення перший квартал 2007 р;

7. Щорічно представляти в Секретаріат Конвенції останній необхідний кадастр - виконано.

Поступ, який ми маємо на сьогодні:

Виконання зобов’язань:

Міністерство охорони навколишнього природного середовища забезпечило підготовку кадастрів антропогенних викидів парникових газів за 1990-2004 р.р., відповідно до останніх міжнародних вимог, а також підготовку Національного повідомлення з питань зміни клімату.

Здійснюються заходи, спрямовані на:

- створення Національної системи оцінки антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, що не регулюються Монреальським протоколом;

- створення Національного кадастру вуглецевих одиниць;

- реєстрацію базових викидів 1990 року;

- створення передумов участі в торгівлі вуглецевими одиницями;

- підготовку Звіту про готовність застосування механізмів Кіотського протоколу.

Створення правових засад:

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 18 серпня 2005 року № 346-р затвердив “Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до рамкової Конвенції ООН про зміну клімату”. До складу Національного плану дій включено заходи, що передбачають підготовку проекту Закону України про гармонізацію законодавства України з міжнародними вимогами, загальні засади державної політики регулювання викидів та поглинання парникових газів в Україні; конституційні взаємовідносини між адміністративно-територіальними одиницями України з урахуванням розташування джерел та поглиначів парникових газів; правові відносини по нормуванню викидів парникових газів та сертифікації скорочення їх викидів та збільшення їх абсорбції, веденню обліку викидів та поглинання парникових газів; право власності на обсяги скорочення викидів парникових газів; штрафні санкції за понаднормативні викиди парникових газів; створення ринку квот на викиди парникових газів тощо. Крім цього, пропозиціями до Національного плану дій передбачено підготовку та впровадження технологічних, алгоритмічних, інформаційних та інших заходів, які б дозволили контролювати показники стану зміни клімату та реалізовувати заходи з пом’якшення впливу на навколишнє середовище. Національним планом дій передбачено впровадження в різних сферах економіки країни заходи з обмеження та скорочення викидів парникових газів і підвищення рівня ефективності використання палива та енергії, в тому числі у вугільній промисловості, нафто- та газотранспортній системах, електроенергетиці, галузях промисловості, на транспорті, в житлово-комунальному господарстві і будівництві та сільському господарстві.[3] На виконання цього плану Мінприроди запропонувало низку природоохоронних заходів.
Президент України Указом від 12 вересня 2005 року № 1239/2005 “Про координатора заходів щодо виконання зобов’язань Україною за Рамковою Конвенцією ООН по зміну клімату та Кіотського протоколу до неї” визначив Міністерство охорони навколишнього природного середовища координатором заходів щодо виконання Україною за Рамковою Конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї.
Кабінетом міністрів України 22 лютого 2006 року прийнято постанову № 206 “Про затвердження порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів, згідно з Кіотським протоколи до Рамкової Конвенції ООН по зміну клімату”.
Мінприроди своїми наказами затвердило Вимоги до документів для отримання листа підтримки власником джерела, на якому планується виконання проекту спільного впровадження (наказ Мінприроди від 17.07.06 № 341), а також Вимоги до підготовки проектів спільного впровадження (наказ Мінприроди від 17.07.06 № 342).
Мінпромполітики розроблено та Мінприроди погоджено “Керівництво з проведення розрахунків обсягів викидів парникових газів на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України”.
Мінбудом розроблена та Мінприроди погоджена “Галузева методика розрахунку шкідливих викидів, які надходять від теплогенеруючих установок комунальної теплоенергетики України”.
Національною акціонерної компанією “Нафтогаз України” розроблені та Мінприродни погоджені “Методичні рекомендації з інвентаризації викидів парникових газів в атмосферне повітря від виробництв НАК “Нафтогаз України”.
Національною акціонерної компанією “Нафтогаз України” розроблені та Мінприродни погоджені “Методичні рекомендації та типові форми з підготовки проектів зі скорочення викидів парникових газів з використанням інвестиційних можливостей Кіотського протоколу для підприємств НАК “Нафтогаз України” відповідно до положень Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату”.

Здійснення організаційних заходів:

- Ведеться робота по створенню Національного реєстру викидів парникових газів та Національного центру кадастру парникових газів.

- При Міністерстві створено Центр з питань зміни клімату, на який планується покласти питання ведення реєстру викидів парникових газів. На його базі планується створити Національний центр кадастру парникових газів.

- Розпочався проект світового банку щодо надання технічної допомоги Україні для створення необхідних передумов запровадження механізмів Кіотського протоколу.

- Фінансування природоохоронних заходів з питань зміни клімату здійснюється з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, крім цього, ведуться пошуки технічної допомоги закордонних партнерів на створення відповідної інфраструктури.

Україна розгорнула двосторонню співпрацю з питань зміни клімату з різними країнами. А саме: Канадою, Японією, Данією, Австрією, Нідерландами, Німеччиною, Європейським Союзом, налагоджується співпраця з Італією та Португалією. Так,

підготовлено “Меморандум про взаєморозуміння між Урядом Канади та Урядом України щодо співробітництва з питань зміни клімату, включаючи проекти, що впроваджуються на виконання статті 6 Кіотського протоколу”;
підготовлено “Меморандум стосовно двостороннього співробітництва між Федеральним Міністерством сільського та лісового господарства, довкілля та водних ресурсів Республіки Австрія і Міністерством охорони навколишнього природного середовища України щодо реалізації проектів спільного впровадження відповідно до статті 6 Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату”;
підготовлено Проект “Угоди про співпрацю між Міністерством охорони навколишнього природного середовища та Японським банком міжнародного співробітництва з метою розробки проектів в рамках гнучких механізмів Кіотського протоколу” (дана Угода не була підписана через висловлення заперечення Міністерством юстиції України щодо невідповідного статусу Японської Сторони, так як, за твердженням Мін’юсту, Уряд України має підписувати таку угоду не з установою Уряду Японії, а з Урядом Японії);
підписано “Меморандум про порозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Нідерландів про співпрацю з впровадження Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу і зокрема щодо зменшення емісії парникових газів відповідно до Статті 6 Кіотського протоколу”;
підготовлено розпорядження “Про підписання угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Французької Республіки про сприяння проектам відповідно до Механізмів спільного впровадження Кіотського протоколу” (документ подано до Мін’юсту для проведення правової експертизи);
підготовлено розпорядження Кабінету Міністрів України “Про підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Міністерством довкілля і територій Італії щодо співпраці з питань зміни клімату та проектів спільного впровадження за Кіотським протоколом до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату”.

На виконання ст. 6 Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату в Україні підготовлено план заходів, який сфокусовано на розробці та здійсненні програм просвіти та інформування громадськості з проблем зміни клімату, підготовці наукового, технічного та управлінського персоналу, доступу громадськості до інформації про зміну клімату та його наслідки, участь громадськості в розгляді питань зміни клімату і його наслідків та розробці відповідних заходів реагування. Більшість із заходів планується розпочати у 2007 році.

Отже, більшість із описаних заходів носять переважно організаційний характер та не спрямовані на реальне скорочення викидів парникових газів. Основна ж мета, на яку потрібно робити акцент та якої повинно досягти світове співтовариство, в тому числі і Україна, в напрямку полегшення глобального потепління, саме скорочення таких викидів.

Реальний стан справ та кроки, вжиті задля скорочення викидів парникових газів в Україні.

Описавши поступ, який ми маємо в даній сфері на сьогодні, хотілося б розглянути проблему в іншій площині.

Як уже було сказано, на перший період дії Кіотського протоколу уряд України зобов'язався не перевищувати викиди "парникових" газів рівня 1990 року, але реальні викиди на 2005 рік становили лише 45 відсотків від дозволеного обсягу викидів. Слід зазначити, що причиною такого низького рівня є спад економіки 1991-1999 років, а не цілеспрямована діяльність нашого уряду. За статистикою в Україні на одиницю ВВП використовується утричі більше енергії, ніж у Німеччині, а, маючи внесок лише 0,14 відсотка у світовий ВВП, Україна стоїть на 11-му місці за кількістю викидів "парникових" газів. [4] Україна є однією з найменш енергоефективних країн світу і має найвищий рівень викидів на одиницю ВВП серед країн СНД. Останній кадастр викидів показав, що їх рівень в Україні значно перевищує рівень більшості Європейських країн і є одним з найвищих в світі. Згідно цього кадастру рівень викидів парникових газів в Україні в 2002 році становив 487 мільйонів тон карбонового еквіваленту (в 2001 році ця цифра становила 482 мільйона тон). Викиди СО2 на душу населення становили 10 тон на рік. На потреби теплопостачання для будівель припадає приблизно 25% усього палива, що споживається в Україні.[5]

У травні 2006 року на міжнародних зустрічах розпочалися переговори щодо наступного періоду звітності Кіотського протоколу 2013-2017 років. Уряд має почати робити кроки для зниження викидів та взяти на себе зобов'язання, яке стимулюватиме перехід до економіки, що не базується на спалюванні вуглецю. Україна повинна зайняти більш активну позицію щодо використання гнучких механізмів Кіотського протколу задля залучення додаткових коштів на енергозбереження та впровадження сучасних технологій. Чітка позиція України щодо підтримки другого періоду Кіотського протоколу відкриє шлях більшій кількості інвестицій у проекти енергозбереження та модернізації промисловості через механізм спільного впровадження. Крім того, Кіотський протокол та попередження проблеми зміни клімату шляхом підвищення енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії повністю збігається з метою України досягти енергонезалежності та знизити енергоємність виробництва.

За енергетичною стратегією рівень викидів "парникових" газів до 2017 року збільшиться на 34 відсотки порівняно з 2004 роком, що є надвисоким ростом викидів зазначених газів. Для порівняння: такого темпу зростання викидів парникових газів не прогнозують навіть Китаю з його високим економічним зростанням.[6] В той же час, до теперішнього часу Україна не проводила цілеспрямованої політики зниження викидів "парникових" газів, що є обов'язком за Конвенцією зі зміни клімату.[7] Політика енергозбереження та розвитку альтернативних джерел енергії проводиться країнами незалежно від їх причетності до Кіотського протоколу, і Український уряд також повинен належним чином впроваджувати кліматоохоронну політику.

На разі спостерігається поодинокі тенденції щодо впровадження проектів зі скорочення викидів парникових газів, які не мають послідовного характеру. Так, наприклад, в місті Рівному запропонований проект пом’якшення зміни клімату, який спрямований на ключові проблеми скорочення викидів парникових газів шляхом підвищення енергоефективності комунального теплопостачання в Україні.[8] Проект має на меті продемонструвати оптимальні підходи до підвищення енергоефективності у системах генерації, транспортування та споживання теплової енергії з використанням сучасних технологій. Даний проект спрямований на створення сприятливих умов для впровадження ініціатив з підвищення енергоефективності у пілотному місті та скорочення викидів парникових газів. Позитивні результати та досвід, отриманий у ході впровадження проекту могли би бути розповсюджені серед інших міст України.

У березні 2006 року Мінприроди України схвалило перший у рамках Кіотського протоколу проект з утилізації шахтного метану на шахті ім.Засядько. У вересні цього ж року шахтою продано Австрії і Японії квоти на викиди парникового газу в рамках Кіотського протоколу на 2,5 млн.євро. Японія й Австрія зобов'язалися відповідно на 1,5 й 1 млн. євро поставити шахті устаткування для видобутку метану й на нові блоки когенераційной електростанції. Продаж квот став можливої завдяки реалізації програми утилізації шахтного метану.[9]

У вересні 2006 року Світовий банк і “УкрГідроЕнерго” підписали угоду щодо купівлі та продажу 1 млн. одиниць скорочення викидів відповідно до механізму Спільного впровадження Кіотського протоколу. Також Кабінетом Міністрів України постановою від 18 травня 2006 р. N 695 затверджено Порядок надання пільгових кредитів для реалізації інвестиційних проектів впровадження енергозберігаючих технологій та технологій з виробництва альтернативних джерел палива, що також є певним стимулом для розроблення та реалізації вказаних проектів.

Отож, не дивлячись на те, що Україна входить у двадцятку країн - найбільших забрудників планети, та незважаючи на значний внесок України в глобальне потепління, вирішенню проблеми належної уваги не приділяється. Так як у планах заходів України не йдеться про активну підтримку заходів для запобігання глобальної катастрофи, а своєю задачею Україна бачить недопущення рішення, яке б покладало на країни з перехідною економікою додаткові зобов’язання в області впровадження Конвенції і Кіотського протоколу.[10]

Уряд України не впроваджує цілеспрямованої політики зниження викидів парникових газів незважаючи на інтереси українського суспільства. Проте кроки, які необхідно зробити для зменшення впливу на клімат, потрібні українській економіці, тому що призводять до збільшення енергоефективності і зменшення споживання викопного палива. Уряди всіх країн, які ратифікували Кіотський протокол, мусять діяти швидко та рішуче для запобігання змінам клімату - скорочувати викиди парникових газів. В Україні це означає потребу серйозно зайнятись енергозбереженням. Це декларували усі без винятку Уряди, але ніхто реально того не робив.

Глобальна зміна клімату вже не є примарою для сперечання і визнано найбільшою екологічною й економічною погрозою людству. Уже до кінця цього сторіччя сотні мільйонів людей можуть стати біженцями через нестерпні умови життя на своїх територіях, неможливість вирощування продуктів, повне затоплення поселень або відсутність питної води.

Вчені вказують, що Україна також буде страждати від зміни клімату. Їй загрожують аномальні температурні умови, перетворення степів південного регіону в пустелі, затоплення прибережних районів Чорного й Азовського морів, гострий недолік питної води в південних і східних областях. Це все загрожує економічному розвитку країни вже в наступні десятиліття.

Катастрофічні наслідки зміни клімату ще можна відвернути, але для цього більшість країн повинна докласти зусиль. Якщо людство не буде вживати заходів зі зниження викидів парникових газів уже сьогодні, то втрачатиме набагато більше у порівнянні із вжиттям заходів, спрямованих на поступове зниження викидів парникових газів, які спричиняяють глобальне потеплінням.

Резюме

В даній статті автор намагатиметься розглянути питання, пов’язані із ратифікацією та станом впровадження в Україні Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї.

Згідно міжнародно-правових документів Україна взяла на себе серйозні зобов’язання, спрямовані на боротьбу із проблемами зміни клімату. Але в Україні, як в країні, в якій відбувається процес переходу до ринкової економіки, кількість викидів парникових газів не перевищують допустиму межу, визначену Кіотським протоколом до Рамкової Конвенції ООН. Та це не пов’язано із цілеспрямованою політикою України в напрямку скорочення викидів парникових газів, а саме із низькими темпами економічного зростання. Тому, така тенденція та не приділення належної уваги проблемі зміни клімату, зосередження активності Уряду України переважно на питанні можливості торгівлі квотами на викиди парникових газів викликає стурбованість... так як проблема із енергозбереженням в Україні стоїть дуже гостро і кількість викидів парникових газів на одиницю ВВП є надвисокою.

[1] Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар (набув чинності для України 01.01.1989р.)

[2] Прес-конференція Пола Бермінгхема із журналістами. Київ. 27.03.2006р.

[3] www.arena-eco.kiev.ua

[4] Ірина Ставчук. Пастка “парникового” ефекту. Урядовий кур’єр. 02 грудня 2006 року.

[4] www.undp.org.ua

[5] www.undp.org.ua

[6] www.mpe.kmu.gov.ua.

[7] Ірина Ставчук. Пастка “парникового” ефекту. Урядовий кур’єр. 02 грудня 2006 року.

[8] www.undp.org.ua

[9] www.climate-change-ukraine.info

[10] Україна не намагатиметься зупинити зміну клімату. Кореспондент.net. 07 листопада 2006 році (www.necu.org.ua). (Друга конференція сторін Кіотського протоколу у Найробі).

	Главная \| Случайная страница \| Контакты \| Мы поможем в написании вашей работы!