Частини судового розгляду

Порядок проведення судового засідання по цивільній справі докладно визначається процесуальним законодавством. Судове засідання складається з: підготовчої частини; розгляду справи по суті; заключної частини судового розгляду (судових дебатів); постанов-лення та оголошення рішення.

Ухвалення та проголошення судового рішення — заключна частина судового засідання, в якій суд вирішує справу по суті та оголошує прийняте рішення.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення (ч. 1 ст. 195 ЦПК). В нарадчій кімнаті суд, з урахуванням внутрішнього переконання та в контексті ст. 214 ЦПК, вирішує питання щодо можливості ухвалення рішення у справі, яка була предметом його розгляду. Важливо, що судді не мають права розголошувати хід такого обговорення та особливості ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

При ухваленні судового рішення відповідно до ст. 196 ЦПК повинна дотримуватися таємниця нарадчої кімнати, а саме: а) ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу; б) суддя не має права розглядати інші судові справи. Щодо останньої вимоги, її наявність пояснюється тим. що з моменту закінчення з'ясування обставин справи і до ухвалення рішення діє безперервність судового процесу. Недотримання цих вимог може розглядатися як порушення норм процесуального права, з яким ст. 309 ЦПК пов'язує скасування в апеляційному порядку рішення суду та ухвалення нового рішення.

Рішення суду ухвалюється, оформляється письмово і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Воно може бути написаним від руки, виконаним машинописним способом чи набране на комп'ютері в одному примірнику. Виправлення в ньому повинні бути застережені перед підписом.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж 5 днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну та резолютивну частини суд зобов'язаний проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна та резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи (ч. З ст. 209 ЦПК).

Повний текст рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні (ч. 9 ст. 6 ЦПК). Датою ухвалення рішення у справі є день його проголошення.

Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Під час ухвалення рішення у суду може виникнути потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, тоді суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду, який проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.

В будь-якому випадку судовий розгляд справи, як про це наголошується в ч. З ст. 208 ЦПК, закінчується ухваленням рішення суду.