Тести для самоперевірки знань. 1. Санація підприємства – це:

1. Санація підприємства – це:

а) надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;

б) задоволення вимог кредиторів та виконання зобов’язань перед бюджетом;

в) сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення;

г) те саме, що й реструктуризація;

д) система заходів фінансового характеру.

2. Санаційні заходи фінансового характеру включають в себе:

а) поліпшення якості продукції;

б) призначення тимчасової адміністрації;

в) реалізацію соціального плану;

г) реструктуризацію заборгованості;

д) технічне переобладнання виробництва.

3. Санаційні заходи організаційно-правового характеру включають в себе:

а) скорочення всіх видів заборгованості;

б) реорганізація підприємства;

в) оновлення виробничих фондів;

г) поліпшення структури оборотного капіталу;

д) вдосконалення асортименту продукції.

4. Санаційні заходи виробничо-технічного характеру включають в себе:

а) оновлення виробничих фондів;

б) поліпшення структури оборотного капіталу;

в) реорганізація підприємства;

г) створення альтернативних робочих місць;

д) скорочення технологічного часу виробництва продукції.

5. Санаційні заходи соціального характеру включають в себе:

а) вдосконалення асортименту продукції.

б) створення альтернативних робочих місць;

в) оновлення виробничих фондів;

г) поліпшення структури оборотного капіталу;

д) реорганізація підприємства.

6. До зовнішніх факторів фінансової кризи на підприємстві належать:

а) нестабільність господарського законодавства;

б) посилення конкуренції в галузі;

в) прорахунки в галузі постачання;

г) дефіцити у фінансуванні;

д) нестабільність фінансового та валютного ринків;

є) прорахунки в інвестиційній політиці.

7. До внутрішніх факторів фінансової кризи на підприємстві належать:

а) дефіцити у фінансуванні;

б) нестабільність фінансового та валютного ринків;

в) посилення конкуренції в галузі;

г) прорахунки в інвестиційній політиці;

д) значний рівень інфляції;

є) прорахунки в галузі постачання.

8. Модель проведення санації підприємства включає в себе:

а) причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи;

б) оголошення підприємства банкрутом;

в) формування санаційної стратегії;

г) рішення господарчого суду про проведення санації;

д) внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств.

9. Основна мета санаційного аудиту:

а) визначення достовірності звітності підприємства, її повноти і відповідності чинному законодавству;

б) формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства;

в) оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції;

г) розробка санаційної концепції підприємства;

д) визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів до бюджету.

10. Позовна давність – це:

а) строк дії складеної сторонами умови;

б) встановлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту своїх прав може звернутися до суду;

в) домовлений двома сторонами строк, на протязі якого повинні бути виконані умови договору;

г) встановлений законодавством строк, після закінчення якого потерпіла сторона для захисту своїх прав може звернутися до суду;

д) дата складання договору;

є) строк, на протязі якого боржник задовольнить вимоги кредитору в повному обсязі.

11. Банкрутство підприємства – це:

а) недостатність активів у ліквідній формі;

б) неспроможність задовольнити в означені строки зобов’язання перед бюджетом;

в) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою ліквідність;

г) неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредитором, визнана господарським судом;

д) невиконання боржником своїх зобов’язань по закінченню строку позивної давності;

є) нездатність боржника визнати претензію кредитору в повному обсязі.

12. У разі банкрутства підприємства в першочерговому порядку відшкодовуються:

а) вимоги щодо платежів до бюджету;

б) вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

в) зобов’язання перед працівниками підприємства-банкрута;

г) витрати, пов’язані з провадженням справи про банкрутство в господарському суді;

д) вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

є) вимоги власників корпоративних прав.

13. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрутство являє собою угоду між:

а) боржником і санатором про переведення боргу;

б) боржником і кредиторами щодо відстрочення сплати належних кредиторам боргів;

в) санатором та господарським судом про проведення фінансового оздоровлення боржника;

г) санаторами щодо розподілу їхніх прав і обов’язків у процесі санації фінансово неспроможного підприємства;

д) боржником і господарським судом про відстрочення початку провадження справи про банкрутство.

14. Наступальна стратегія фінансової санації передбачає наступні дії:

а) збільшення статутного фонду;

б) запровадження нових технологій;

в) злиття двох підприємств в одне;

г) зниження відпускних цін;

д) пошук нових ринків збуту продукції.

15. Захисна стратегія фінансової санації передбачає наступні дії:

а) збільшення статутного фонду;

б) запровадження нових технологій;

в) злиття двох підприємств в одне;

г) зниження відпускних цін;

д) пошук нових ринків збуту продукції.

16. До слабких місць підприємства відносять:

а) низькі витрати на заробітну плату;

б) висока енергомісткість продукції;

в) наявність власних виробничих споруд;

г) високий рівень собівартості продукції;

д) низький рівень заборгованості.

17. До сильних місць підприємства відносять:

а) дефіцит ліквідності;

б) висока енергомісткість продукції;

в) низькі витрати на заробітну плату;

г) відсутність власних виробничих споруд;

д) низьке значення показника фінансового лівериджу.

18. До факторів, що впливають на рівень собівартості продукції, відносяться:

а) зміна ставок на додану вартість;

б) зміни трудомісткості одиниці продукції;

в) зміна структури (номенклатури та асортименту) продукції;

г) зміна обсягів виробництва;

д) зміна цін на готову продукцію;

є) тип обраної дивідендної політики підприємства.

19. Приховане банкрутство – це:

а) свідоме доведення підприємства до стійкої фінансової неплатоспроможності;

б) ненавмисне не по своїй волі через зовнішні негативні обставини;

в) неправдива заява про фінансову неспроможність підприємства;

г) навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності підприємства;

д) результат неефективної праці ті проведення ризикових операцій підприємством.

20. Фіктивне банкрутство – це:

а) свідоме доведення підприємства до стійкої фінансової неплатоспроможності з корисних цілей посадової особи;

б) ненавмисне не по своїй волі через зовнішні негативні обставини;

в) неправдива заява про фінансову неспроможність підприємства;

г) навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності підприємства;

д) результат неефективної праці ті проведення ризикових операцій підприємством.

21. Державна фінансова підтримка санації підприємств може відбуватися за рахунок коштів:

а) державного бюджету;

б) комерційних банків;

в) фондів соціального страхування;

г) місцевого бюджету;

д) державного фонду інновацій і розвитку.

22. До основних форм прямого державного фінансування підприємств належать:

а) надання державних гарантій та поручительств;

б) субсидії;

в) придбання державою корпоративних прав підприємств;

г) підтримка фіскального характеру;

д) дозвіл на порушення антимонопольного законодавства;

є) бюджетні позики.

23. До основних форм непрямого державного фінансування підприємств належать:

а) придбання державою корпоративних прав підприємств;

б) реструктуризація заборгованості перед бюджетом;

в) дозвіл на порушення антимонопольного законодавства;

г) державні трансферти;

д) надання державних гарантій та поручительств;

є) списання заборгованості перед державою.

24. Підтримка підприємства фіскального характеру з боку держави означає:

а) списання заборгованості перед державою;

б) надання державних поручительств;

в) розміщення державних замовлень на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі;

г) податкове кредитування;

д) державні протекціоністські заходи по захисту вітчизняного товаровиробника.