Методичні вказівки ЩОдо виконання курсової роботи

4.1 Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни «Моделювання даних та маніпулювання даними»

Виконання курсової роботи з дисципліни «Моделювання даних та маніпулювання даними» складається з основних етапів:

– аналіз предметної області та документування вимог до системи;

– візуалізація вимог та проектування БД;

– обґрунтування вибору СУБД та розробка прикладної програми БД.

На першому етапі необхідно детально проаналізувати предметну область; розробити документ про образ та границі проекту та побудувати контекстну діаграму майбутньої системи; спроектувати діаграму варіантів використання (ВВ) та здійснити її опис; розробити специфікацію вимог щодо програмного засобу [3 ‑ 5].

У розділі «Документ про образ та границі проекту», згідно з [3], наводяться усі бізнес-вимоги до системи. Цей документ готує основу для подальшої розробки продукту та містить у собі такі підрозділи:

– бізнес-вимоги (вихідні дані, можливості бізнесу, бізнес-цілі та критерії успіху, потреби клієнта або ринку, бізнес-ризики);

– образ рішення (положення про образ проекту, основні функції, припущення і залежності);

– масштаби і обмеження проекту (об'єм початкової запланованої версії, об'єм подальших версій, обмеження і виключення);

– бізнес-контекст (профілі зацікавлених осіб, пріоритети проекту, операційне середовище;

– контекстна діаграма системи.

У розділі «Опис варіантів використання» необхідно побудувати діаграму ВВ [3 ‑ 5], здійснити стислий опис усіх ВВ та розгорнутий опис основних (не менше трьох) ВВ. Для розгорнутого опису може буди використаний шаблон, який містить у собі такі підрозділи:

– ідентифікатор ВВ;

– назва ВВ;

– дата створення;

– автор і дата останнього оновлення;

– дійова особа ВВ;

– стислий опис ВВ:.

– попередні умови;

– вихідні умови;

– нормальний напрямок розвитку ВВ;

– Альтернативний напрямок розвитку ВВ;

– пріоритет, частота використання;

– бізнес-правила та спеціальні вимоги.

У розділі «Специфікація вимог щодо програмного засобу», згідно з[3], точно вказуються функції і можливості, якими має володіти програмне забезпечення, а також необхідні обмеження. Цей розділ має містити в собі такі підрозділи:

– вступ (призначення документа; опис угод, які прийняті в документі; передбачувана аудиторія і рекомендації з читання; границі проекту);

– загальний опис (загальний погляд на продукт; особливості продукту; класи і характеристики користувачів; операційне середовище; обмеження щодо дизайну і реалізації; припущення і залежності);

– функції системи (опис і пріоритети; послідовності «дія – реакція»; функціональні вимоги);

– вимоги до зовнішнього інтерфейсу (інтерфейси користувача; інтерфейси обладнання; інтерфейси програмного забезпечення; інтерфейси передачі інформації);

– інші нефункціональні вимоги (вимоги до продуктивності; вимоги до охорони праці; вимоги до безпеки; атрибутів якості);

– додатки (словник термінів, моделі аналізу; список питань).

На другому етапі необхідно побудувати діаграму потоків даних та діаграм «сутність–зв’язок» (ER) для системи, що проектується [6]; на основі ER-діаграми створити схему БД, описати всі її таблиці, з вказівкою ключів та зв’язків, та провести нормалізацію реляційної БД (визначення функціональної залежності всередині кожної сутності, приведення сутностей до третьої нормальної форми) [7 – 10];.

На третьому етапі необхідно провести аналіз існуючих СУБД [7 – 11], на основі якого бажано здійснити вибір конкретної СУБД для якої й створити схему БД (етап фізичного проектування). Наприкінці етапу необхідно розробити прикладну програму БД.

4.2 Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни «Основи систем баз даних та знань»

Виконання курсової роботи з дисципліни «Основи систем баз даних та знань» складається з таких основних етапів:

– аналіз предметної області та постановка задачі;

– проектування БД на її нормалізація;

– обґрунтування вибору СУБД та розробка прикладної програми БД.

На першому етапі (етап концептуального проектування БД) необхідно детально проаналізувати предметну область, описати її особливості словесно та за допомогою діаграм «сутність–зв’язок» [7 ‑ 10].

У розділі «Постановка задачі», згідно з [12], наводиться змістовна постановка курсової роботи. Цей розділ містить у собі такі підрозділи:

– характеристика комплексу задач (призначення комплексу завдань; перелік об'єктів, при управлінні якими вирішується завдання; з’ясовується періодичність вирішення задачі; основні показники, які мають бути досягнуті в умовах експлуатації задачі; обмеження на час вирішення задачі; терміни видачі інформації, способи взаємодії користувача із задачею);

– вихідна інформація (форма подання повідомлень, опис структурних одиниць, періодичність видачі інформації чи частота її надходження);

– вхідна інформація (форма подання повідомлень, опис структурних одиниць, періодичність видачі інформації чи частота її надходження);

На другому етапі необхідно здійснити логічне проектування БД [6 ‑ 10], тобто створити схему БД на основі реляційної моделі даних, описати всі її таблиці, із зазначенням ключів та зв’язків, та провести нормалізацію реляційної БД (визначення функціональні залежності всередині кожної сутності, приведення сутностей до третьої нормальної форми).

На третьому етапі необхідно провести аналіз існуючих СУБД [7 – 11], на основі якого бажано здійснити вибір конкретної СУБД, для якої й створити схему БД (етап фізичного проектування). Наприкінці етапу необхідно розробити прикладну програму БД.