Характеристика очисних споруджень

Ставок - відстійник

Призначений для видалення суспензії, речовин і тривалого складування осаду. Відстоювання шахтної води триває від 3 до 30 доби. Ємність ставков 300-600 м³.

Так як річний об'єм на моїй шахті 900000 м³/рік приймаємо каскад ставка відстійника.

Схему очистки шахтних вод зображуємо на ілюстраційному листі.

Пізніше осад додається в топливо.

Найбільш ефективною формою ставка-відстійника - прямокутна зі співвідно­шенням сторін 1:2 або 1:4.

Випуск води повинен рівномірно розподілятися по ширині.

Глибину зони посвітління приймаємо 1 м.

Контактний резервуар

Призначений для здійснення контакту проясненої води із хлором. Хлораторна вибирається з розрахунком дії хлору на прояснену воду в плині 30 хвилин.

Контактний резервуар

Являє собою поглиблену залізобетонну ємність оснащену системою подачі й забору води на фільтри й переливний трубопровід для переміщення очищеної й зне­зараженої води на шахтні потреби й на скидання надлишків води в гідромережу.

Швидкі піщані фільтри

Призначені для глибокого очищення шахтних вод від зважених речовин і коагульованних сумішей (сульфатів і хлоратів).

Швидкі фільтри являють собою прямокутні резервуари із залізобетону, нижня частина швидких фільтрів заповнена фільтруючими шарами кварцового піску й під­тримуючих шарів гравію. Фільтрація здійснюється зверху долілиць під дією напору.

Хлораторна служить для знезаражування шахтної води складається із промис­лової хлораторної, роздавальної й дозаторів хлору.

Резервуар очищеної води

Призначений для контакту очищеної води із хлором і містить технічну воду
для обслуговування станції. Ємність резервуара розрахована на 30 хвилинний кон­такт води із хлором і 2-х вартовим запасом на виробничі потреби. Резервуар являє собою заглиблену ємність, оснащену системою подачі й за­бору води.

Насосна станція

Спорудження із групою робочих і резервних насосів для забезпечення техно­логії подачі води у відстійники й фільтри.

Вибір, обґрунтування й технічні характеристики станції очищення

Приймаємо відстійник

Технічні параметри обраної технологічної схеми

1. Виробнича потужність станції (м³ /рік):

Проектна –150 м³/рік

Фактична -125 м³/рік

2. Ефективність очищення

Зміст суспензії до очищення - 300 мг/л.

після очищення - 15 мг/л.

Для сульфатів, хлоратів.

3.4.Проект станції очистки стічних вод

Проект очисних споруджень нараховує наступні фактори:

- кількісні показники (приток води - м³/год, годовий обєм стічних вод);

- фізико-хімічний склад стічної (каналізаційної) та шахтної води;

- наявність вільної територї для очисних споруджень;

- структура матеріальних потоків шахти і наявність можливості по будівництву очисних споруд;

- вимоги природоохороних органів до якості скидаємої води.

4. Розрахунок та обґрунтування об’ємів утворення відходів на шахті

На шахті в процесі її господарської діяльності утворюються наступні види твердих відходів:

• порода, видавана із шахти при проходці гірських вироблень, - 37000 т\рік (клас небезпеки - 4);

• шлаки й зола, що утворювалися при спалюванні вугілля в котельній шахти, складовані в тимчасовому відвалі, - 333 т (клас небезпеки - 4);

• побутові відходи, що утворюються при збиранні приміщень АБК і їдальні, а також в інших місцях, - 25 т/рік (клас небезпеки - 4),

• гумовотехнічні відходи (відпрацьовані автомобільні шини, конвеєрні стрічки, оболонки кабелів, шланги й ін.Основна маса твердих відходів представлена гірською породою, що утворюється при проходці гірських вироблень,а також золою й шлаками, що утворюються при спалюванні вугілля в казанової котельної шахти. Гірські породи, зола й шлаки належать по показникові забруднення до середнього ступеня забруднення, помірному ступеня небезпеки й можуть складуватися на корінних породах із зоною аерації не менш 5 м.

Клас небезпеки відходів визначений відповідно до п. 3 "Протоколу засідання технічної ради Державного комітету з ООС КО" від 08.02.2000 г. № 1, а саме:

• установлений на підставі Тимчасового класифікатора токсичних промислових відходів і методичних рекомендацій з визначення класу токсичності промислових відходів, М., 1987, Мінздрав СРСР, СРСР і підтверджений узгодженням ЦГСЭН.