Заняття № 3

Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:

„ Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства)”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

7. навчально-пізнавальну компетенцію;

8. цінністно-смислову компетенцію;

9. інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення масштаби їх реалізацій;

· виявляти характеристики хімічного зараження довкілля (шляхом прогнозу та розвідки);

· оцінювати рівень загрози зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей та величини збитків;

· пропонувати комплекс заходів із запобігання реалізацій небезпек, зосереджених на хімічно небезпечних об’єктах.

Теоретичні питання:

• Рівні надзвичайних ситуацій, що створюються при реалізації небезпек, зосереджених на хімічно небезпечних об’єктах.
• Основні види збитків, характерні для різних рівнів надзвичайних ситуацій досліджуваного типу.
• Виявлення та оцінка шляхом прогнозу хімічної обстановки.
• Визначення збитків від аварій (катастроф) на хімічно небезпечних об’єктах.

· Реферат на тему: Оцінка рівня небезпеки зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Навчальні завдання:

· Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – хімічно небезпечних об’єктів.

· Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

· Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування хімічно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

· Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз хімічно небезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні хімічно небезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу масштаби осередку хімічного зараження і розрахунки збитків від цієї події.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки хімічного зараження за допомогою імовірнісної структурно-логічної моделі та величини збитків від негативної події.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії хімічного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій як висновок з аналізу збитків.”

Інформаційне забезпечення:

m. Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

n. Методики прогнозування осередків хімічного зараження та оцінки дії токсичних хімічних речовин на людину.

o. Карта (схема) віртуальної місцевості.

p. Комплект креслярсько-графічних інструментів.

q. Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

r. Проекційна апаратура.

Література:

i. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

ii. Бабенко О.І., Задорожна О.М., Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

iii. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

iv. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

v. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

vi. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.

vii. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

20 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

16 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

12 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.