Телефонним трактам

Основними вимогами до якості передавання мови по телефонному тракту є розбірливість, громкість та натуральність мови, що отримується на прийомному кінці тракту.

Розбірливість – відзначає виконання телефонним трактом своєї основної функції – забезпечення слухачу сприйняття смислу передаваємого повідомлення.

Громкість – визначає необхідний рівень сигналів, що надходять, які б забезпечували б розбірливість мови без напруги слухового апарату з боку приймаючого.

Натуральність – оцінює здібність відтворювати не тільки смисл передаваємої мови, але і її тембр, тобто дійсно звучання мови, що дозволяє абонентам пізнати один одного.

1.Основні відомості про комутаційні прилади

Комутаційні прилади використовуються для комутації (з’єднання) ліній (або каналів) та управління процесами встановлення з’єднання АТС.

Комутаційний прилад (КП) забезпечує замикання, розмикання чи перемикання електричних ланцюгів під дією керуючих сигналів, створюючи комутаційний елемент (КЕ), який в найпростішому випадку представляє собою контакт на замикання.

Оскільки комутаційні прилади комутують сигнал з певною провідністю (2-х, 3-х пр.), тому їх комутація відбувається декількома КЕ, що об’єднуються в комутаційну групу (КГ), КЕ якої перемикаються водночас під впливом керуючого сигналу, що надходить. Сукупність комутаційних груп наз. комутаційним полем приладу. Місцеположення комутаційної групи в комутаційному полі приладу (або в комутаційному блоці, що збудований з декількох приладів) наз. точкою комутації.

Для комутації електричних ланцюгів використовуються прилади, що забезпечують два стійких стана своїх комутаційних елементів (чи груп). Одному стану КЕ прийняти „0” – розімкнутий ланцюг, „1” – замкнутий ланцюг. Для проходження електричного струму перший стан КЕ являється закритим, а другий відкритий.

Комутаційні прилади розрізняються між собою структурою і електричними параметрами, що обумовлені їх конструкцією.

До структурних параметрів відносяться:

- число входів n;

- число виходів m;

- доступність Д входів по відношенню до виходів;

- провідність комутуючих ліній l (властивість пам’яті).

Похідними від цих параметрів являється загальне число точок комутації Т, число комутаційних елементів, а також максимальне число одночасних з’єднань.

Комутаційні прилади, що використовуються в цей час, по структурним параметрам можна розділити на 4 типа.

1. Комутаційні прилади типу (1´1), що мають один вхід і один вихід.

Використовуються координатний і символічний способи зображення:

Число входів та виходів приладу вказується в круглих дужках, де перша цифра – число входів n, а друга – число виходів m.

Прилад має два стани, в одному з яких з’єднання між вх і вих відсутнє, а в другому – з’єднання встановлено. Перехід КЕ з одного стану в інший відбувається під впливом сигналу, що поступає на керуючий вхід R з пристрою керування. Для зображення провідності l використовуються похилі смужки, число яких відображає провідність.

Прилади автоматичної комутації, що мають один вхід та один вихід, два стійких стана і перехідного з одного стану в інший під впливом сигналу R, що поступає з пристрою керування, називається реле.

2. Комутаційні прилади типу (1´m), що мають один вхід n=1 і m виходів.

Використовуються координатний і символічний способи зображення:

В приладі можна встановити з’єднання входу з будь-яким з m виходів, відповідно, допустимість приладу Д= m. Одночасно в приладі можна встановити тільки одне з’єднання.

Комутаційний прилад з одним входом і m виходами, що забезпечує вибір одного і m виходів та підключення до нього входу, наз. шукачами.

3.Комутаційні прилади типу n(1´m), що мають n входів та nm виходів.

Кожному входу з n доступно тільки m певних виходів, відповідно, доступність приладу Д=m із загального числа виходів nm. В приладі одночасно може бути встановлено n з’єднань.

Комутаційний прилад, що має nm виходів і n входів, кожний з яких може бути підключений до будь-якого з m визначених, тільки йому доступних виходів, наз. багатократними з’єднувачами.

4. Комутаційні прилади типу (n´m), що мають n входів та m виходів.

Кожному з n входів доступний будь-який з m виходів, відповідно, Д=m. В приладі одночасно може бути встановлено n з’єднань, якщо n£m або m з’єднань, якщо n>m.

З’єднувачем наз. КП, що має n входів та m виходів, в якому може бути встановлено з’єднання будь-якого з n входів з будь-яким з m виходів, причому одночасно може бути встановлено m з’єднань, якщо n³m, або n з’єднань, якщо n<m.

2. Способи побудови комутаційних блоків.

Під комутаційним блоком (КБ) розуміють сукупність комутаційних приладів, що мають всі або частину спільних виходів.

КБ можна будувати на приладах різних типів. КБ характеризуються наступними структурними параметрами:

- числом входів та виходів;

- числом проміжних ліній;

- доступністю входів в порівнянні з виходами;

- числом точок комутації при встановлені в блоці з’єднання між входом та виходом, тобто числом ланок з’єднання;

- загальним числом точок комутації для побудови блока;

- провідністю ліній, що комутуються в блоці;

- числом одночасних з’єднань в блоці.

При побудові КБ з структурними параметрами, що вимагаються, з окремих комутаційних приладів можуть виконуватися наступні операції: об’єднання входів, об’єднання виходів, послідовне з’єднання комутаційних приладів, тобто вихід одного КП з’єднується з входом другого.

В КБ включення виходів по відношенню до входів може бути повно доступним або неповно доступним.

Повнодоступним включенням наз. таке, при якому будь-який вхід блоку може бути з’єднаний з будь-яким вільним виходом. Якщо вхід можна з’єднати тільки з частиною певних виходів блоку, то таке включення наз. неповно доступним.

Число виходів блоку, з якими вхід блоку може отримати з’єднання, наз. доступніст ю Д.

Об’єднання входів

Об’єднання в иходів

Приклад повно-доступної схеми

Можливе неповно-доступне включення

М ожливе об’єднання входів та виходів

Для підвищення надійності КБ за рахунок паралельного з’єднання входу та виходу через різні комутаційні прилади. Тут комутація відбувається через одну точку, такі КБ наз. одноланковими.

При послідовному з’єднанні двох КБ, комутація відбувається через дві точки. Одна на ланці А, друга на Б. Доступність КБ Д=m² при доступності комутаційного приладу Д=m. КБ такого типу наз. двохланковими. Місце розташування комутаційного елемента в КБ наз. ланкою комутації. Ланки позначаються латинськими літерами А, В, С. Найпростіший КБ наз. одноланковим. Одноланковий повнодоступний блок, в якому будь-який вхід має доступ до будь-якого виходу наз. комутатором. За допомогою комутатора можна будувати КБ з параметрами, що вимагаються.

Класифікація телефонних апаратів

Телефонні апарати можна класифікувати:

- по призначенню;

- по способу електроживлення мікрофону;

- по способу обслуговування викликів;

- по способу використання потужності розмовних струмів;

- по конструкції.

По призначенню телефонні апарати поділяться на апарати загального і спеціального призначення. До перших відносяться апарати загального користування і таксофони, до других – апарати спеціального призначення: корабельні (водонепроникні), шахтні (вибухонебезпечні), воєнно-польові, для групового включення і таке інше. До телефонних апаратів загального призначення пред’являються наступні основні вимоги: висока якість прийому і передачі інформації адресних та мовних сигналів, надійність, зручність використання, невисока вартість, технологічність при виготовленні, естетичне оформлення.

По способу електроживлення мікрофону телефонні апарати поділяються на:

- телефонні апарати місцевої батареї (ТА МБ), мікрофони яких живляться від джерела постійного струму з мінімальною напругою 1,5В, що розташований всередині корпуса апарату або поблизу його.

- телефонні апарати центральної батареї (ТА ЦБ), мікрофони яких живляться по проводам абонентської лінії від загальної центральної батареї напругами 24, 48, 60 В, що розташована на телефонній станції.

По способу обслуговування викликів телефонних станцій телефонні апарати поділяються на:

- телефонні апарати телефонних станцій ручного обслуговування (ТА РТС);

- телефонні апарати автоматичних телефонних станцій (ТА АТС).

По способу використання потужності розмовних струмів телефонні апарати діляться на:

- телефонні апарати з місцевим ефектом;

- телефонні апарати з протимісцевим ефектом.

По конструкції ТА поділяються на стаціонарні (настільні, настінні) й переносні.