Програма курсу

Тема 1.1. Українська культурологічна думка як розвиток європейської духовно-теоретичної традиції.

Лекція №1. Предмет і завдання курсу «Історія української культури». Абрис української культури у культуро творчому процесі європейської цивілізації. Культура як світогляд етнонаціонального буття. Полісемантична природа поняття «культура», її структурні складові. Багатоаспектність спроб визначення культури. Культура та природа: екосфера самозбереження нації. Культура та історія: аксіосфера української духовності. Функції культури. Культурологія як наука про культуру.

Завдання на СРС

У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: аксіосфера, архетип, артефакт, генезис, геокультура, екосфера, знак, концепція, монізм культурологічний, парадигма, семіотика, семантика, символ, соціум.

Письмово розкрити сутність функцій культури.

Тема 2.1. Первісна культура – археологічні пам’ятки культурних шарів в українському просторі.

Лекція №2. Концепція походження української культури. Проблема історичної періодизації – основні етапи розвитку української культури. Формування українського етносу, націостановлення українців, неоднорідність сучасного українського етносу.

Первісна культура – археологічні пам’ятки культурних шарів в українському просторі. Палеолітичні і мезолітичні форми соціальної організації. Палеолітичні пам’ятки на території сучасної України.

Протонеоліт України. «Неолітична революція» як доба системної соціальної трансформації та формування аграрної цивілізації (перехід від привласнюючого до відтворюючого способу виробництва), демографічний вибух, поява патріархальної сім’ї, інтенсифікація мовного розвитку – поява мов європейського типу, союз племен як перші політичні організації.

Завдання на СРС

У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: антропосоціогенез, антропоморфізм, архантропи, егалітарне суспільство, етногенез, ініціація, мегаліти, солярні культи, требище, язичництво.

Записати основні етапи історичної періодизації української культури.

Тема 3.1. Міф як обряд і ритуал відтворення буття і самосвідомості прадавнього суспільства. Антропологізм, фантазування, традиціоналізм – основні ознаки міфологічного світогляду.

Лекція №3. Міф як обряд і ритуал відтворення буття і самосвідомості прадавнього суспільства. Антропологізм, фантазування, традиціоналізм – основні ознаки міфологічного світогляду. Архетипи міфологічної свідомості. Ідея триєдиної світобудови та триєдиної світо творчої сили в міфологічній свідомості (українська традиція). Концепція Світового Дерева як універсальної моделі організованого всесвіту. Вертикальна (триярусна) та горизонтальна площини Світового Дерева. Числові характеристики Світового Дерева. Поняття «мікрокосмосу» та «макрокосмосу», їх поєднання в моделі Світового Дерева в народній творчості. Трійця та Світове дерево: семантичні паралелі.

Завдання на СРС

У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: витинанка, зооморфізм, колядка, міфологія, міфологічна свідомість, синкретизм, фольклор, щедрівка.

Тема 3.2. Трипільська культура як найвизначніша культура неолітичної доби на землях України. Епоха бронзи як рубіж кардинальних змін у культурі.

Лекція №4. Трипільська культура як найвизначніша культура неолітичної доби на землях України. Організація поселень трипільців за законом світового ладу (колово-радіальний принцип забудови). Міфологічно-кодова інформація трипільської кераміки: ідея «священного шлюбу» Тельця-Зевса та Європи, космічна символіка форми та орнаменту посуду, символіка орнаменту як прояв культу загальної родючості тощо. Нові риси в культурі епохи бронзи: поховальний обряд як свідчення утвердження сталої державності, обожнення персони вождя (царя) або жерця, відображення космологічних уявлень у структурі курганів. Кургани як семантичні аналоги єгипетських пірамід. Особливості соціокультурного процесу в ранньому залізному віці. Скіфи, їх культура та світогляд.

Завдання на СРС

Орнамент у мистецтві пізнього палеоліту та на трипільському посуді: порівняльна характеристика. Семантика антропоморфних трипільських статуеток.

Тема 4.1. Специфіка засвоєння Київською Руссю візантійської спадщини – творення нового образу для християнської культури на слов’янському ґрунті.

Лекція №5. Своєрідність світоглядної парадигми доби Київської Русі: протиборство й конгруентність світоглядних засад язичництва та християнства. Всесвітньо історичне значення Київської Русі як зв’язуючої ланки між західноєвропейськими (романо-германським) та східним, зокрема арабським, світом і Візантією.

Духовний світ слов'ян-язичників. Запровадження християнства та значення цієї події для еволюції культури. Найвищий злет культури Київської Русі за княжіння Володимира Великого (980-1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.).

Характерні ознаки та особливості феномену культури Київської Русі. Проблема вибору віри. Виникнення писемності. Дві азбуки слов’янства: кирилиця і глаголиця. Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій. Особливості літературного процесу доби Київської Русі. Житійна література. Літописи. Героїчні пісні. Скомороство як феномен древньоруської культури. Народні танці. Обрядова народна пісенність. Архітектура та мистецтво.

Завдання на СРС

У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: агіографія, апокриф, візантійський художній канон, графіті, мозаїка, Оранта, плінфа, сакральність, патристика, теоцентризм, фреска.

Тема 5.1. Формування національної самосвідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту. Українське (козацьке) бароко.

Лекція №6. Формування національної самосвідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту. Ренесансно-гуманістичний світогляд в Україні, перші українські гуманісти. Статус України як східноєвропейського центру барокової культури. Національна самобутність культурної картини світу доби бароко.

Братський рух кінця ХVІ – початку ХVІІ століть та його релігійна і національно-політична роль в історії української культури. Києво-Могилянська колегія (академія), її роль в українській гуманітарній думці.

Козацтво як культуро творча сила української ідентифікації. Функціонування культури в умовах української козацької державності. Самоствердження української національної самобутності в європейському культурному просторі: козацьке (старшинське) і мазепинське (гетьманське) бароко.

Оригінальність форм та сполучення барокових мотивів з народною рослинною орнаментикою. Українська національна архітектурна школа (С. Ковнір, Ф. Старченко, І Григорович-Барський та ін.). Визначні архітектурні споруди того часу, архітектурні пам’ятники української культури ХVІІІ ст. Києва, Чернігівщини, Слобожанщини, Придніпров’я.

Просвітництво, його загальноєвропейський контекст. Вплив освіченого абсолютизму на різні форми культурного життя українського простору. Творчість Григорія Сковороди – українського просвітителя й філософа, ментальні засади ідей Сковороди, їх наукове і культурне значення.

Завдання на СРС

У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: автентичність, антропоцентризм, бурса, гомілетика, гуманізм, дидаскал, ігумен, інтерлюдія, інтермедія, катехізис, колегіум, література полемічна, літургія, містерія, право ставропігії, префект, Просвітництво, Ренесанс, риторика, рококо, Синод, спудей, шкільна драма.

Архітектура Й.Г. Шеделя, Б. Маретина, В. Растреллі в Україні.

Тема 6.1. Культуротворчі, соціально-економічні та геополітичні основи національного самовизначення української культури.

Лекція №7. Культуротворчі, соціально-економічні та геополітичні основи національного самовизначення української культури. Феодально-кріпосницька, антиукраїнська асиміляційна політика Російської і Австрійської імперій на українській етнічній території. Рух декабристів (південне товариство 1821 року) та Кирило-Мефодіївське братство щодо необхідності формування української державності.

Національно-визвольна тенденційність українського народу. Іван Котляревський – засновник класичної традиції в українській літературі. Світоглядне і культуротворче значення доробку Т.Г. Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства.

ХІХ століття – культурні напрямки форм і стилів. Соціальна динаміка в пошуку шляхів ствердження національної самосвідомості. Течії романтизму, реалізму, класицизму, еклектики. Становий характер української освіти.

Меценатська діяльність як ментальний вимір української моральної культури.

Завдання на СРС

У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: "Громади" в Україні, еклектика, москвофіли, народники, "Просвіти" в Україні, романтизм український національний, слов'янофільство, хлопомани, хуторянство, університет.

Тема 7.1. Характеристика історично-культурного процесу в Україні початку ХХ ст. Політика радянської влади щодо української культури.

Лекція №8. Характеристика історично-культурного процесу в Україні першої половини ХХ ст. Вплив історичних подій та соціальних трансформацій на динаміку розвитку української культури. Проголошення Української Народної Республіки (1918 р.) як досвід формування незалежної національної держави. Соціокультурні чинники формування українського модернізму. Основні напрямки модернізму в українській художній культурі першої половини ХХ ст. Роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва. Формування концептуальних засад «новітньої» національної художньої культури у творчій діяльності художників, письменників, драматургів. Специфіка культуро творчих процесів у період існування радянської України. Нав’язування художнього псевдо соцреалізму, ідеологічні інтенції українсько-радянської культури. Національно-культурна специфіка українського реалістичного мистецтва.

Розвиток української освіти і науки. Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених: наукова діяльність В. Вернадського, Д. Чижевського, І. Сікорського, С. Корольова та ін.

Завдання на СРС

У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: декадентство, дисидентство, експресіонізм, "ждановщина", імпресіонізм, "коренізація", космополітизм, кубізм, кубофутуризм, неоромантизм, Пролеткульт, "Розстріляне відродження", сецесія, символізм, стагнація культурна, супрематизм, "шістдесятники".

Наукова та громадсько-політична діяльність М. Грушевського у контексті обґрунтування демократичних принципів української державності. Творчі здобутки О.Довженка та Леся Курбаса.

Тема 8.1. Зміна культурної парадигми в умовах формування незалежної української держави.

Лекція № 9. Зміна культурної парадигми в умовах формування незалежної української держави. Культурна само ідентичність України у контексті процесів глобалізації. Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ ст. Постмодерністські тенденції в українській художній культурі. Сучасне українське мистецтво як форма соціальної комунікації. Особливості впливу масової культури, її художньо-стериотипних форм на процеси ідентифікації сучасної людини. Медіакультура як ознака становлення інформаційного суспільства. Глобальний комунікативний простір як «криза ідентичності». Феномен віртуальної реальності та проблема адаптації до умов інформаційного суспільства. Характеристика культури мережевого спілкування.

Перспективи збереження і розвитку національної української культури в контексті інформаційного суспільства.

Завдання на СРС

У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: "Бу-ба- бу", "вестернізація", інформаційне суспільство, конформізм, медіа культура, мультикультурність, плюралізм, постмодернізм, соборність, феномен віртуальної реальності.

Плани семінарських занять

Метою семінарських занять є самостійна підготовка до більш детального вивчення й закріплення матеріалу, вироблення умінь працювати з літературою, відбирати і систематизувати конкретні дані з історії вітчизняної культури, розміщені на сайтах в Інтернеті. Студенти повинні вміти аналізувати основні культурні періоди України від найдавніших часів до сьогодення, визначати місце української культури в світовій культурній системі, розуміти особливості культуро творчих процесів на українських теренах. Семінарські заняття відбуваються раз на два тижні, тому студенти мають достатньо часу підібрати відповідний до запитань плану матеріал, проаналізувати його та засвоїти.

Розділ 1. Історія української культури як навчальна дисципліна

Тема 1.1. Українська культурологічна думка як розвиток європейської духовно-теоретичної традиції.