Сутність і функції ринку

Поява грошей та грошового виміру вартості товару істотно змінила характер не тільки відносин обміну, а й економічних відносин взагалі. На зміну бартерному обміну прийшов обмін за допомогою грошей. Відбулася модифікація загальної формули обміну Т — Т  Т — Г — Т або навіть Т — Г + Г — Т. І саме цей процес є найголовнішим у правильному розумінні такої економічної категорії як ринок.

Складність самого цього економічного явища зумовлює велику кількість визначень, які звертають увагу на ті чи інші сторони відповідного явища. Ринок можна розглядати як інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів та послуг або ж як обмін, який здійснюється за законами товарного виробництва і обігу та ін.

Краще розуміння сутності ринку дають функції, які він виконує. До головних функцій ринку відносяться: - Відтворювальна - полягає у тому, що оскільки ринок займає опосередковане положення між виробництвом і споживанням, то без його функціонування неможливе нормальне відновлення не тільки окремих матеріальних об’єктів, а й самого суспільства. - Регулююча (розподільча) - зміна цін сигналізує про порушення існуючих раніше пропорцій у виробництві різних благ, а отже, про необхідність перерозподілу ресурсів між різними галузями. А це регулює співвідношення між кількістю різних товарів, що виробляються у суспільстві.

- Контрольна - механізм ринку дає можливість споживачам контролювати виробництво, купуючи лише те, що вони вважають за потрібне.

- Стимулююча - ринком заохочуються ті виробники, які найбільш раціонально використовують фактори виробництва, застосовуючи найновіші досягнення науки та техніки, що веде до підвищення ефективності виробництва та до відповідного зростання їхніх доходів.

- Інтегруюча - ринок «зшиває» чи об’єднує розрізнених виробників та споживачів в єдине ціле, в економіку через систему товарно-грошових зв’язків.

Головні умови, без яких формування ринку є неможливим: 1) наявність та поглиблення суспільного поділу праці; 2) розвиток приватної власності, який веде до економічного відокремлення товаровиробників, отримання ними економічної та юридичної незалежності, можливості вступати у рівноправні відносини з приводу купівлі-продажу товарів; 3) наявність грошей. Якщо подібних умов не створено, то говорити про появу ринку не можна.