Теплова інфрачервона аерозйомка при рішенні задач контролю стану торф’яників, лісових масивів і полігонів з поховання побутових і промислових відходів

ДНВП «Аерогеофізика» з 1982 р. виконує теплову інфрачервону (ІЧ) аерозйомку для вирішення задач міського господарства і охорони навколишнього середовища.

ІЧ аерозйомка виконується спеціалізованим тепловізіонним аерознімальним комплексом «Вулкан-4000». Система змонтована на борту вертольота Мі-8Т.

Зйомка виконується по мережі паралельних маршрутів з перекриттям, достатнім для отримання площадкового теплового поля. Маршрути прокладаються з використанням супутникової навігаційної системи активного вертольотокерування, розробленої фахівцями ДНВП «Аерогеофізика» на базі GPS +ГЛОНАСС приймача GG-24 фірми Ashtech.

У 1984-90 рр. у різних районах Московської області був виконаний великий обсяг дослідно-методичних робіт, які показали високу перспективність вживання ІЧ аерозйомки для контролю стану полігонів з поховання побутових і промислових відходів, торф’яників і лісових масивів.

Ефективність вживання теплової зйомки для виявлення лісових пожеж витікає з самого фізичного єства даних об’єктів, які є висококонтрастними джерелами ІЧ випромінювання. Повітряне патрулювання пожежонебезпечних районів дозволяє не тільки виявляти осередки спалаху, але й одержувати про них якнайповнішу інформацію: площа розвитку, конфігурація, точна прив’язка на місцевості. Теплова ІЧ зйомка - єдиний дистанційний метод, що виявляє осередки підземного самозаймання на ранній стадії їх зародження (температурна чутливість апаратури 0,1°С).

У разі розвитку площадкової пожежі матеріали ІЧ зйомки можуть бути використані для оконтурювання осередку і прив’язки його на місцевості. Основною перевагою методу є можливість його вживання там, де візуальні методи мало ефективні, наприклад, при суцільній пелені диму або під пологом лісу. У разі контролю за затухаючими пожежами матеріали зйомки допомагають оптимізувати протипожежні заходи, робити висновки про результативність їх проведення, знаходити ділянки пожежних кромок, де можливий їх повторний спалах.

Важливою перевагою методу є його висока продуктивність і оперативність. Зйомка виконується з борту вертольота (літака) з висоти 1000 м при ширині захоплення близько 2000 м. Отже при середній продуктивній швидкості 80 км/год за один день може бути обстежена площа порядку 500 кв. км. Візуалізація теплового зображення в процесі зйомки дозволяє передавати Замовнику оперативну інформацію про стан контрольованих об’єктів негайно (у разі виявлення осередку займання). Первинна інформація у вигляді файлів помаршрутних зображень передається наступного дня. Планова обробка одержуваних матеріалів, що включає зшивання окремих маршрутів у площадкове теплове поле і виділення потенційно пожежонебезпечних ділянок, здійснюється протягом 2-3 днів.

Основні методичні положення зводяться до вибору сезону, часу і висоти зйомки. Теплова ІЧ аерозйомка виконується в режимі моніторингу (патрулювання) в найбільш пожежонебезпечний (літній) період з частотою, яка визначається динамічністю ситуації і економічною доцільністю. Так при виконанні робіт на полігоні ТБО Тімохово в 1990 р. були знайдені окремі точкові осередки підземного спалаху. При повторній зйомці через три дні була зафіксована велика площадкова пожежа. Доцільно проводити зйомку один раз на тиждень.

При нагляді за лісовими пожежами роботи можуть проводитися у будь-який час доби. Для виявлення малорозмірних (залишені вогнища) або прихованих (підземних) осередків займання переважною є нічна зйомка. Це обумовлено тим, що в денний час істотну роль грає сонячна радіація, що викривлює теплове поле і забиває корисний сигнал. Якнайповнішу інформацію дає поєднання нічної і денної зйомок.

Висота зйомки визначається роздільною здатністю і економічною доцільністю. Оптимальна висота при контролі лісових масивів складає 1000 м.

4.5 Засоби моніторингу радіаційної небезпеки