Криптосистеми

Класифікація методів шифрування інформації:

два типи алгоритмів шифрування:

-симетричні (з секретним ключем) - ключ розшифровування співпадає з ключем зашифровування або знання ключа зашифровування дозволяє легко обчислити ключ розшифровування;

-асиметричні (з відкритим ключем)- для зашифровування та розшифровування використовуються різні ключі, при чому знання одного з них не дає практичної можливості визначити інший

У процесі шифрування інформація поділяється на порції розміром від одного до сотень біт: поточні шифри, як правило, оперують з бітами відкритого й закритого текстів; блочні шифри оперують з блоками фіксованої довжини.

Різниця між блочними та потоковими шифрами: у блочних шифрах для шифрування усіх порцій використовується один і той самий ключ, у поточних шифрах – для кожної порції використовується свій ключ того ж розміру.

Симетричний криптоалгоритм Для того, щоб лише одержувач міг прочитати повідомлення, відправник перетворює відкритий текст за допомогою функції зашифровування і секретного ключа в шифротексту, який надходить у канал зв’язку. Одержувач відновлює початковий текст повідомлення за допомогою функції розшифровування і того ж секретного ключа.

Умови надійного симетричного шифрування Для реалізації такого інформаційного обміну повинен існувати надійний канал, яким відбувається попередній обмін секретними ключами, а в одного з його законних учасників повинен бути генератор, що формує якісні ключі, які гарантують стійкість системи.

• Криптосистеми з відкритим ключем- Шифрування з відкритим ключем є асиметричним, оскільки використовує два різних ключі для шифрування й дешифрування, на відміну від симетричного шифрування, у якому для шифрування й дешифрування використовується той самий ключ

• Користувач В створює пари ключів KU_b і KR_b, які використовуються для шифрування та дешифрування переданих повідомлень.

• Користувач В робить доступним свій ключ шифрування, тобто відкритий ключ KU_b. Складова пари – закритий ключ KR_b тримається в секреті.

• Якщо А хоче надіслати повідомлення В, він шифрує повідомлення, використовуючи відкритий ключ В KU_b.

• Коли В одержує повідомлення, він дешифрує його, використовуючи свій закритий ключ KR_b. Ніхто інший не зможе дешифрувати повідомлення, оскільки цей закритий ключ знає тільки В.

• Якщо користувач (кінцева система) надійно зберігає свій закритий ключ, ніхто не зможе переглянути передані повідомлення.