Муст х Тгор х к0 х So

M ti

1) Ттехн. = ∑ c_i * П;

45. Паралельно-послідовне поєднання операцій обчислюється за формулою:

m ti m-1 ti кор

1) Ттехн. = ∑ c_i * П - (П-Р) ∑ c_i,

46. Паралельно-послідовн поєднання операцій обчислюється за формулою:

m ti m-1 ti кор

1) Ттехн. = ∑ c_i * П - (П-Р) ∑ c_i,

47. Розмір партії обчислюється за формулою:

Тп.з..

3 ) П= tоп * Кнал;

4) П= Тп.з.* tоп * Кнал,

48. Тривалість міжзмінного очікування визначається за формулою:

tзм 2) Тм.о.= 2 * Кзм * m

змінності.

49. Які чинники тривалості виробничого циклу відносяться до конструкторських?

1) структурний і кількісний склад виробу; габарити, маса, складність, точність деталі, матеріаломісткість, рівень уніфікації.

50. Тривалість виробничого циклу складається з:

1) робочого періоду і часу перерв у виробничому циклі;

2) усе зазначене.

51. При послідовному русі предметів праці у виробництві:

1) кожна наступна операція починається відразу ж після закінчення попередньої;\

2) 52. Інфраструктура підприємства – це:

1) комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому;

53. Які елементи підприємства не відносяться до основні (заготівельні, механічні та складальні) цехи та дільниці;

54. Інструментальне господарство – це:

1) сукупність загально-виробничих і цехових підрозділів, зайнятих придбанням, проектуванням, виготовленням, ремонтом і відновленням технологічного оснащення, його обліком, зберіганням, видачею у цехи і на робочі місця;

55. Які задачі вирішує інструментальне господарство?

1) визначення потреби в різних видах інструментів та оснащення, виготовлення, ремонт та його відтворення.

56. Визначити функції ІРК.

1) тримання інструменту зі ЦІС, його зберігання, облік, видача на робочі місця, списання зношеного інструменту;

2) заточка і ремонт інструменту;

57. Визначити функції ЦІСу.

1) отримання, зберігання, облік та видача інструмента цехам;

58. Визначити функції заточного відділення.

1) заточка і ремонт інструменту;

59. Які функції виконує інструментальний цех?

1) виготовлення інструменту та оснащення.

60. Визначити шляхи вдосконалення інструментального господарства в області проектування продукції і технології її виробництва.

1) спрощення конструкції, уніфікація і стандартизація продукції, типізація технологічних процесів, контроль технологічності конструкції;

61. Визначити шляхи вдосконалення інструментального господарства в області проектування і виробництва технологічного оснащення. уніфікація, стандартизація оснастки, її складових частин і конструктивних елементів; розширення використання універсально-складальних і складально-розбірних пристроїв, застосування систем автоматизованого проектування на основі кодування технологічного оснащення;

62. Ремонтне господарство – це:

1) сукупність загально-виробничих і цехових підрозділів, виконуючих заходи з догляду за станом устаткування, а також за його ремонтом;

2) сукупність загально-виробничих і

63. Визначити поняття «ремонт».

1) сукупність техніко-економічних і організаційних заходів, спрямованих на відтворення основних виробничих засобів;

64. Які задачі не вирішує ремонтне господарство?

1) нагляд за суворим виконанням правил експлуатації енергетичного устаткування

65. За якою формулою розраховується обсяг ремонтних робот?

1) Vp = ∑ Ci * PEi * врі;

i =1

66. Ремонтний цикл – це:

1) час між двома послідовними капітальними ремонтами;

67. Ремонтна одиниця – це норматив, який означає:

1) трудомісткість ремонту еталонного виду обладнання;

68. У чому полягають переваги системи планово-попереджувальних ремонтів виробничого обладнання?

1) у високій надійності роботи обладнання;

69. У чому полягають переваги системи роботи обладнання за результатами технічної діагностики?

1) у швидкості здійснення ремонту;

70. Ремонт, при якому об’єкт ремонту розбирається на окремі вузли, які замінюються із запасів уже відремонтованих вузлів інших аналогічних об’єктів, називається:

1) вузловим;

71. Енергетичне господарство – це:

1) сукупність технічних засобів, що забезпечують безперервне забезпечення підприємства всіма видами енергії і енергоносіїв установлених параметрів;

72. Які задачі вирішує енергетичне господарство?

1) нагляд за суворим виконанням правил експлуатації енергетичного устаткування

73. На підставі яких показників розраховується потреба у енергії на технологічні цілі?

1) фонду роботи часу; коефіцієнту використання устаткування; коефіцієнту використання машинного часу; коефіцієнт втрат часу роботи устаткування; сумарна потужність встановленого устаткування;

74. На підставі яких показників розраховується потреба у енергії на опалення?

1) теплової характеристики будівлі, тривалості опалювального сезону; числа годин у добі; середньої температури в середині та знадвору будівлі, зовнішнього обсягу будівлі, теплозмістовності пара у великих калоріях; теплозмістовності конденсату.

75. Як розраховується коефіцієнт енергоємності продукції?

1) шляхом ділення загальних витрат енергії на виробництво продукції на об’єм продукції;

2) шляхом множення на коефіцієнт 76. Яким показником оцінюється рівень енергоозброєності виробництва?

1) енергоозброєністю працюючих;

2) усе перераховане.

77. За видами енергоносіїв енергетичні баланси класифікують:

1) приватні (по видах енергії, палива; кошторисні – по сумі всіх видів енергії в однорідних одиницях, кіловатах, тонах умовного палива);

78. За цільовим призначенням енергетичні баланси поділяють на:

1) баланси на технологічні цілі, на освітлення, на опалення.

79. Транспортне господарство – це:

1) комплекс технічних засобів підприємства для перевезення матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, відходів та інших вантажів на території підприємства та на його під’їзних коліях.

80. Як у цілому класифікується транспорт підприємства?

1) міжцеховий і внутрішньоцеховий;

2) внутрішній та зовнішній;

81. Як називається загальна кількість вантажів, яку необхідно перемістити на підприємстві за визначений проміжок часу?

1) вантажообіг;

82. Яким показником оцінюється транспортна робота підприємства?

1) добутком перевезеного вантажу і загальним пробігом транспортної одиниці;

83. До складу транспортного господарства входять:

1);

2) усе перераховане.

84. Потреба в транспортних засобах перервної дії при використанні кільцевих маршрутів із рівномірним вантажопотоком розраховується:

;

3) ;

4);

85. Коефіцієнт використання пробігу визначається як:

1) відношення кількості пройдених кілометрів з вантажем до загального пробігу транспортного засобу за певний період часу;

86. Коефіцієнт екстенсивного використання транспортного засобу визначається як:

1) відношення фактичного часу роботи транспортного засобу в одиницю часу до ефективного фонду часу транспортного засобу за відповідний період;

87. Собівартість 1 машино-години роботи транспортного засобу розраховується як:

1) відношення суми всіх витрат з експлуатації транспортних засобів до фактичного часу роботи транспортного засобу в одиницю часу;

88. Метод постачання “точно в строк” передбачає:

1) готові вироби виготовляти та поставляти до моменту їх реалізації;

89. Загальні потреби в матеріальних ресурсах визначаються з урахуванням:

1) запасів;

2) виробничих потреб і загальних запасів сировини.

90. Потреба в сировині й матеріалах для виробництва залежить від таких головних чинників:

1) обсягів виробництва продукції; цін на сировину, попиту на готову продукцію, норм витрат сировини на одиницю продукції;

91. Загальний обсяг технологічного запасу визначається:

1) добутком витрат сировини на технологічні потреби на середній час транспортування сировини;

92. Резервний запас залежить від:

1) середньоденного рівня попиту і норми даного запасу в днях;

93. Головним завданням складського господарства є:

1) здійснення раціонального зберігання матеріальних цінностей, забезпечення своєчасного, комплектного постачання підрозділів підприємства, необхідними матеріальними ресурсами, а також своєчасної відгрузки готової продукції споживачам за найменшими витратами на складське обслуговування.

94. Критеріями ефективності роботи складського господарства є:

1) мінімальні витрати на зберігання;

2) оптимальні складські запаси;

3) рівень механізації складських робіт;

4).

95. Кількість складів фірми залежить від:

1) особливості технології підприємства та його потужності.

96. Визначити поняття «автоматизоване виробництво» - це:

1) виробничий процес, при якому всі або більшість операцій, що вимагають фізичних зусиль, виконуються машинами без посереднього втручання людини;

97. Визначити поняття «організація робочого місця» - це:

1) комплекс заходів, спрямованих на створення на робочому місці необхідних умов для високопродуктивної праці, на підвищення її змістовності та охорону здоров’я працівника;

98. Які функції повинен виконувати робітник на робочому місці до початку роботи?

1) підготувати устаткування до неї, ознайомитися зі змінним завданням, підготувати інструмент;

99. Які функції виконує робітник на своєму робочому місці під час роботи?

1) підтримувати порядок і чистоту на робочому місці, виправляти дрібні дефекти, змащувати устаткування, сигналізувати обслуговуючому персоналу про необхідні послуги; 100. Планування робочого місця це:

1) раціональне просторове розміщення усіх матеріальних елементів виробництва на робочому місці: устаткування, технологічного і організаційного оснащення, інвентарю, які забезпечують економне використання виробничої площі, високопродуктивну і нешкідливу працю робітника;

101. Робоча зона – це:

1) часток трьохмірного простору, що лімітується межами рук робітника у горизонтальній та вертикальній площинах з урахуванням повороту його корпуса на 180˚ і переміщення на один-два кроки;

102. Внутрішнє планування робочого місця – це:

1) розміщення технологічного оснащення та інструмента в інструментальну шафу, правильне розташування заготовок, деталей на робочому місці і повинне забезпечити зручну позу і по можливості одночасне виконання трудових рухів двома руками;? не уверена

103. Що не досліджує ергономіка?

1) розміщення всіх матеріальних елементів виробництва;

104. Визначити поняття «обслуговування робочого місця» - це:

1) система заходів, спрямованих на забезпечення роботи всім необхідним для безперервного ходу виробничого процесу;

105. Які функції виконує обслуговування робочих місць?

1) ремонтну, складальну, заготівельну, налагоджувальну, підготовчу, забезпечення інструментом, матеріального забезпечення, транспортну; технічного контролю; організаційну;

106. Рівень якості – це:

1) ступінь задоволення потреб суспільства, його відносна характеристика, заснована на порівнянні сукупності показників якості продукції з відповідними базовими показниками та встановленими стандартами;

107. Абсолютний рівень якості – це:

1) визначення окремих показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.

108. Якість продукції – це:

1) сукупність властивостей продукції, що забезпечують її придатність задовольняти обумовлені і передбачуваніі потреби у відповідності за її призначенням;

109. Оптимальний рівень якості – це:

1) ступінь мінімальних загальних суспільних витрат на виробництво і експлуатацію продукції;

110. Перший рівень якості – це:

1) «відповідність стандартам»;

111. Другий рівень якості – це:

1) «відповідність використанню»;

112. Третій рівень якості – це:

1) відповідність фактичним вимогам ринку.

113. Четвертий рівень якості – це:

1) «відповідність прихованим (латентним) потребам»;

114. Система управління якістю продукції – це:

1) структура, яка чітко розподіляє відповідальність, процедури, процеси і ресурси, необхідні для управління якістю;

115. Конкурентоспроможність продукції – це:

1) ступінь задоволення конкретної потреби

2) сукупність її якостей, які позначають ступінь задоволення певної потреби у відповідності до аналогічної продукції.

116. Система оперативного управління – це:

1) комплекс норм, методів і нормативів, що забезпечують науково обґрунтовану організацію оперативного планування і регулювання виробництва;

117. Диспетчирування – це:

1) централізований безперервний контроль і оперативне регулювання ходу виробництва з метою забезпечення ритмічної роботи, рівномірної, комплектної здачі продукції в заданому планом асортименті та установлені строки;

2).

118. Як називається система, що складається з оперативно-календарного планування та диспетчирування виробництва:

1) система оперативного управління;

119. Як називається система, що базується на встановленні й дотриманні наскрізних циклових графіків підготовки замовлень до виробництва й регулювання їхнього виконання:

1) позамовна система оперативного управління;

2).

120. Основна мета оперативного управління виробництвом – це:

1) чітке виконання плану випуску продукції відповідної номенклатури, якості й обсягів у встановлені строки при раціональному використанні виробничих ресурсів підприємства;

121. Системи оперативно-календарного планування:

1) усі перераховані.

122. Календарне випередження – це:

1) величина календарного часу від запланованої дати випуску виробу до запуску деталей чи вузлів на певні стадії виробництва.

123. Календарно-планові нормативи для розробки плану одиничного виробництва включають в себе:

1) тривалість виробничого циклу й циклові графіки за окремими виробами, календарні випередження за окремими стадіями виробництва;

124. Календарно-планові нормативи для розробки плану серійного виробництва включають в себе:

1) величину партії предметів праці, періодичність повторення запуску партії предметів праці, нормативний рівень незавершеного виробництва;

125. До функцій диспетчирування не відносяться:

1) календарний розподіл річної програми випуску продукції;

2) правильних відповідей немає.

2) збільшується;

127. При послідовно-паралельному русі предметів праці зі збільшенням транспортної партії виробів (р) тривалість технологічного циклу:

1) зменшується;

2) збільшується;

3) залежить від порядку розташування операцій технологічного процесу;

4) залежить від головної (найбільшої) операції.

128. Дублюючі робочі місця дають змогу зменшити тривалість технологічного циклу виготовлення виробів на основі:

1) зменшення тривалості окремих операцій технологічного процесу;

2) зменшення кількості виробів, які обробляються на окремих операціях технологічного процесу на робочих місцях-дублерах;

3) зменшення розміру транспортної партії;

4) об’єднання коротких операцій технологічного процесу.

129. Технологічна спеціалізація виробничих ланок підприємства характеризується:

1) закріпленням частини загального технологічного процесу над різними виробами за виробничою ланкою;

2) закріпленням визначеного виробу чи його частини за виробничою ланкою;

3 ) виготовленням стандартних вузлів, частин виробу за типовими технологічними процесами;

4) характер закріплення не має значення.

130. Предметна спеціалізація виробничих ланок підприємства характеризується:

1) закріпленням частини загального технологічного процесу над різними виробами за виробничою ланкою;

2) закріпленням визначеного виробу чи його частини за виробничою ланкою;

3) виготовленням стандартних вузлів, частин виробу за типовими технологічними процесами;

4) характер закріплення не має значення.

131. Подетальна спеціалізація виробничих ланок підприємства характеризується:

1) закріпленням частини загального технологічного процесу над різними виробами за виробничою ланкою;

2) закріпленням визначеного виробу чи його частини за виробничою ланкою;

3) виготовленням стандартних вузлів, частин виробу за типовими технологічними процесами;

4) характер закріплення не має значення.

132. Ритмом перервно-потокової (прямоточної) лінії є:

1) періодичність сходу з лінії чергової партії виробів;

2) періодичність запуску чергової партії виробів;

3) інтервал часу, за який на лінії формується виробка заданої величини;

4) інтервал часу, необхідний для виготовлення змінної програми виробів.

133. У потоковому виробництві робочі місця розташовується:

1) по ходу технологічного процесу;

2) за групою ознак;

3) немає значення;

4) чергують за групою та технологічною ознакою.

134. Яка група показників якості продукції відображає сутність використання винаходів при проектуванні виробів?

1) показники призначення;

2) економічні показники;

3) енергономічні показники;

4) потентно-правові показники.

135. У складському господарстві виконують операції, які належать до:

1) основних виробничих процесів;

2) допоміжних процесів основного виробництва;

3) обслуговуючих процесів;

4) допоміжних процесів.

136. Які із співвідношень довжини складу до його ширини є найбільш раціональним?

1) 1/2;

2) 2,5/6;

3) 3/5;

4) 2/7.

137. розмір складу залежить від:

1) обсягу виробництва;

2) цін на матеріальні ресурси;

3) номенклатури матеріалів, що зберігається;

4) вантажо-розвантажувальної техніки.

138. Залежно від підпорядкованості склади промислового підприємства бувають:

1) відділу збуту та матеріально-технічного забезпечення;

2) загальнозаводські;

3) транспортно-експлуатаційні;

4) сировини і основних матеріалів.

139. За відношенням до виробничого процесу склади бувають:

1) відділу збуту та матеріально-технічного забезпечення;

2) загальнозаводські;

3) транспортно-експлуатаційні;

4) сировини і основних матеріалів.

140. За родом і призначенням матеріальних ресурсів склади промислового підприємства бувають:

1) відділу збуту та матеріально-технічного забезпечення;

2) загальнозаводські;

3) транспортно-експлуатаційні;

4) сировини і основних матеріалів.

141. До транспортних засобів постійної дії відносяться:

1) залізничний;

2) без рельсовий;

3) вантажопідйомні механізми;

4) конвеєрні засоби; гравітаційні спуски.

142. До транспортних засобів переривчатої дії відносяться:

1) залізничний; без рельсовий; вантажопідйомні механізми;

2) без рельсовий; вантажопідйомні механізми;

3) залізничний; вантажопідйомні механізми;

4) конвеєрні засоби; гравітаційні спуски.

143. Який виробничий процес доцільний при виготовленні окремих виробів широкої номенклатури?

1) одиничний виробничий процес;

2) виробничий процес багатосерійного виробництва;

3) виробничий процес масового виробництва;

4) виробничий процес середньо серійного виробництва.

144. Який виробничий процес доцільний при виготовленні великої кількості одноманітної продукції?

1) одиничний виробничий процес;

2) виробничий процес багатосерійного виробництва;

3) виробничий процес масового виробництва;

4) виробничий процес середньо серійного виробництва.

145. Чому дорівнює тривалість міжремонтного періоду, якщо тривалість міжремонтного циклу становить 5 років, а кількість середніх та поточних ремонтів у складі ремонтного циклу дорівнює 4?

tмр =

1) 1 рік;

2) 1,25 року;

3) 1,75 року;

4) 2 роки.

146. Чому дорівнює добова потреба в електроенергії для освітлення приміщення площею 20 м², якщо норма освітлення дорівнює 5Вт/м²*год; коефіцієнт одночасного використання світильників - 1; коефіцієнт втрат електроенергії в мережах при її транспортуванні – 1,1, а час освітлення приміщення протягом однієї доби – 10 год.?

Муст х Тгор х к0 х So

Wосв =--------------------------------- (в данном случае нужно умножать на к-т потерь, а не делить)

Кп

де: Муст - потужність всіх встановлених освітлювальних точок, кВт; Тгор - середній час горіння в плановому періоді, годин; кo, - коефіцієнт одночасного горіння світлових точок; So – площа цеху, м².

1) 110 кВт*год;

2) 11 кВт*год;

3) 1,1 кВт*год;

4) 0,11 кВт*год.

147. Визначити витрати води за годину на господарські потреби цеху площею 10000 м², якщо втрати води – 20%, а норма витрат 1 л/год*м²?

Рв х Sц

Вг.п. = -------------------

Кп = (1-0.2)

де: Рв – кількість води, що витрачається на 1 м² площі підлоги (1,0-1,5л); Sц – площа цеху, м².

1) 120 л/год;

2) 12500 л/год;

3) 8000 л/год;

4) 800 л/год.

148. Чому дорівнює тривалість одного транспортного циклу при маятниковій схемі руху вантажів при їхньому перевезенні на відстань 20 км із середньою швидкістю руху транспорту 50 км/год і витратах часу на навантаження і розвантаження 20хв?

t = + tп + tp

1) 48 хв.;

2) 68 хв.;

3) 24 хв.;

4) 18 хв.

149. Визначити технічну швидкість транспортного засобу (кілометри на годину) якщо відомо, що довжина пройденого шляху дорівнює 50 км., час, що витрачається на рух 1 год:

1) 50 км/год.;

2) 60 км/год.;

3) 100 км/год.;

4) 002 км/год.

150. Визначити експлуатаційну швидкість транспортного засобу, якщо відомо, що пройдений шлях дорівнює 105 км, час що витрачається на рух 1 година, а час на вантажні роботи 0,5 год.:

105/(1+0,5)

1) 100 км/год.;

2) 70 км/год.;

3) 75 км/год.;

4) 0,014 км/год.

151. Визначити коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу, якщо обсяг перевезень вантажів дорівнює 80 тн., вантажопідйомність транспортного засобу 5 тн., кількість перевезень за визначений інтервал часу 20 раз:

1) 16;

2) 320;

3) 1,22;

4) 0,8.

152. Визначити тривалість технологічного циклу при послідовному русі предметів праці, якщо партія деталей, що обробляється на одному робочому місці і-ої операції дорівнює 120 шт., тривалість t₁=5 хв.; t₂=8 хв.; t₃=6 хв.; t₄=7 хв.:

Ттехн. _посл = n х ∑ tшт.

1) 978 хв.;

2) 3120 хв.;

3) 3000 хв.;

4) 1097 хв.

153. Розрахувати економію від зниження відсотка бракованих виробів, якщо відомо: втрати від браку відповідно до та після впровадження заходів щодо зниження браку дорівнюють 5 % і 3 %, собівартість одиниці продукції 120 грн., обсяг забракованих виробів 500 шт.:

1) 1000 грн.;

2) 1200 грн.;

3) 1100 грн.;

4) 1150 грн.

154. Визначити розмір партії деталей, якщо відомо: час наладки станка 24 хв., норма штучного часу 8 хв.; коефіцієнт наладки 0,05:

1) 60 шт.;

2) 0,15 шт.;

3) 0,017 шт.;

4) 70 шт.

155. Визначити кількість контролерів в умовах масового та крупносерійного виробництва, якщо відомо, що кількість контролюємих об’єктів в продовж місяця 2500, число контрольних операцій по одному об’єкту 6, час необхідний на одну контрольну операцію – 27 хв.; коефіцієнт вибірковості контролю – 0,4; коефіцієнт враховуючий додатковий час на обхід робочих місць, оформлення документації контролю – 1,250; місячний фонд часу роботи одного контролера – 1680 годин:

1) 1,48;

2) 2,0;

3) 2,5;

4) 120.

156. Визначити кількість контролерів для дільниці одиничного типу виробництва, якщо відомо, що середньоспискова чисельність виробничих робітників складає 120 осіб, норма обслуговування контролером виробничих робітників дорівнює 20 осіб:

1) 10 осіб;

2) 6 осіб;

3) 12 осіб;

4) 5 осіб.

157. Розрахувати витрати стиснутого повітря в плановому році, якщо відомо таке: коефіцієнт втрат стиснутого повітря 1,5, середньогодинна витрата стиснутого повітря 10 м³; ефективний фонд часу використання стиснутого повітря споживачем на плановий період 1836 годин; коефіцієнт використання стиснутого повітря за потужністю 0,72, за часом - 0,88.

Qп = 1,5 di х Tdi х Kвпi х Kвчi

де: 1,5 – коефіцієнт, що враховує втрати стислого повітря; di - середньогодинні витрати стислого повітря для i-того споживача, м³/год; Tdi - дійсний (ефективний) фонд робочого часу використання стислого повітря i-тим споживачем за плановий період, рік; Kвпi, Kвчi – коефіцієнти використання стислого повітря i-тим споживачем відповідно по потужності і часу

1) 43465,9м³;

2) 22532,7м³;

3) 17449,34м³;

4) 33566,8м³.

158. Визначити необхідну кількість конвейерів з пакування готової продукції на кондитерській фабриці, якщо відомо таке: середньогодинна продуктивність одного конвейера становить 5,5т. Річний обсяг виробництва продукції 35360 т.; річний ефективний фонд часу роботи потокової лінії становить 1840 годин.

35360/(5,5*1840)

1) 4;

2) 3;

3) 6;

4) 5.

159. Розрахувати коефіцієнт використання вантажопідйомності електрокара підприємства, якщо фактична величина перевезеного за місяць вантажу становить 975 т., номінальна вантажопійомність 1,2 т., кількість виконаних поїздок за місяць – 915.

975/(1,2*915)

1) 0,94

2) 0,44

3) 0,89

4) 1,13

160. Потужність обладнання, встановленого у ткацькому цеху текстильного комбінату, в плановому році складе 825 кВт. Річний фонд часу роботи цеху 3700 годин на рік. Коефіцієнт використання обладнання в часі 0,79, коефіцієнт машинного часу – 0,68, коефіцієнт, який враховує втрати елетроенергії в двигунах складе 0,88. Визначити планові потреби електроенергії на технологічні цілі.

М х T х K1 х K2

Wтех = -----------------------

Кп

де: М - сумарна потужність встановленого устаткування, кВт; Т - фонд часу роботи цеху, годин/рік; К1 - коефіцієнт використання устаткування за часом; К2 - коефіцієнт використання машинного часу, визначений відношенням машинного часу до штучного.

1) 1 863 412,5 кВт-годин;

2) 3 120 732,4 кВт-годин;

3) 1 639 803 кВт-годин;

4) 2 312 172,2 кВт-годин.

161. Обсяг ремонтних робіт токарно-револьверного верстата складає 64 у.р.о., у тому числі: малий ремонт – 36 у.р.о., середній – 14 у.р.о., капітальний - 14 у.р.о. Норми простою обладнання у плановому ремонті на 1 у.р.о. складають: малий ремонт – 0,25; середній - 0,6, капітальний - 1,0 діб відповідно. Визначити тривалість простою верстата в плановому ремонті.

де: Hni – норма простою устаткування в ремонті i-того виду в добі на одну ремонтну одиницю.

Vi - об'єм ремонтних робіт в умовних одиницях ремонтної складності

1) 31,4 діб;

2) 118,4 діб;

3) 64 доби;

4) 120 діб.

162. Розрахувати обертаємість парку запчастин ремонтного господарства за таких умов: в звітному році середньорічний залишок запчастин в коморах становив 24,3 тис. грн. Вартість використаних запчастин склала 96,7 тис. грн.

1) 1 оберт;

2) 7 обертів;

3) 3 оберти;

4) 4 оберти.

163. Розрахувати витрату штампів холодного штампування деталей «А» в плановому році. Річна програма випуску деталей складе 290 тис. шт. Кількість одночасно штампуємих деталей 5, для їх виготовлення необхідно здійснити 3 удари. Стійкість матриці 320 ударів. До повного зношування штампу може бути здійснено 150 замін матриці. Коефіцієнт, що враховує зниження стійкості матриці після кожного її заточування, - 0,65.

kуд х N

Ір = ---------------,

kшт хТизн

де: kуд - кількість ударів, необхідних для виготовлення однієї і kшт деталей; N – річна програма штампованих деталей; Тізн – число ударів, що витримуються, до повного зносу штампа.

Тізн = tст х bм (Зм + 1), де: tст – стійкість матриці між двома заточуваннями, вимірювана числом проведених ударів; bм – коефіцієнт, що враховує стійкість матриці після кожного її заточування; Зм – число заточувань матриці до повного її зносу.

1) 139 шт.;

2) 6 шт.;

3) 16 шт.;

4) 5 шт.

164. Машинний час обробки однієї втулки токарним різцем 30 хв., час роботи різця до повного зношення 375 хв. Коефіцієнт випадкової втрати інструмента 0,04. Визначити норму витрати токарських різців в розрахунку на 1000 втулок.

tм х Nн

Нр = ------------ = 83.3(3)

Ті (1-n)

де: tм – машинний час обробки однієї деталі даним інструментом, хв; Nн – кількість оброблюваних деталей, стосовно яких визначається норма витрати (100, 1000 і так далі деталей); Ті – термін служби інструменту до повного зносу, хв; n – коефіцієнт випадкової втрати інструменту (приймається в межах 0,05 – 0,15).

1) 83 шт.;

2) 80шт.;

3) 84 шт.;

4) 840шт.

165. Визначити такт та темп потокової лінії машинобудівного підприємства, якщо відомо: добова програма випуску деталей складає 184 шт., підприємство працює в 2 зміни тривалістю 8 годин, в т.ч. 2 перерви по 10 хвилин в кожну зміну.

де: Ф – плановий фонд часу роботи лінії за розрахунковий період (зміна, доба, місяць, рік), з урахуванням регламентованих перерв, хв. або год.; А – об'єм випуску продукції за той же період, шт.

1) 5,11 хв. та 0,20 шт/хв.;

2) 5,22 хв та 0,19 шт/хв.;

3) 0,2 хв та 5 шт/хв.;

4) 5,0 хв та 0,2 шт/хв.

166. Виробнича потужність ливарного цеху складає 1920 т лиття на рік. Потужність механічного цеху - 3340 машино-комплектів на рік. Норма витрат лиття на 1 машино-комплект 642 кг. Визначити рівень пропорційності між двома технічно суміжними цехами.

де: М₁ і М₂ – потужності підрозділів, між якими визначається зв'язаність у прийнятих одиницях вимірювання; Ру – питомі витрати продукції першого підрозділу на одиницю продукції другого підрозділу.

1) 0,90

2) 0,57

3) 0,87

4) 0,95

167. Тривалість виробничого циклу виготовлення поліграфічної машини 2РСК-70 становить 8,5 робочих днів. Тривалість міжопераційних та міжцехових перерв – 7,5 та 20 годин відповідно. Режим роботи підприємства двозмінний, тривалість кожної зміни - 7,8 годин. Визначити ступінь безперервності виробничого процесу виготовлення поліграфічної машини 2 РСК-70.

де: П – час перерв; Тц – тривалість виробничого циклу виготовлення продукції.

1) 0,21

2) 0,59

3) 0,79

4) 0,85

168. Визначити коефіцієнт ритмічності випуску продукції та виконання плану виробництва за місяць, якщо відомо:

Показники	І декада	ІІ декада	ІІІ декада
Плановий обсяг виробництва, шт.
Фактичний обсяг виробництва, шт.
Недовиконання	-

1) 1,00 та 0,95;

2) 1,00 та 0,91;

3) 0,91 та 1,00

4) 0,95 та 1,00

169. Визначити тривалість технологічного циклу виготовлення партії деталей при змішаному сполученні операцій, якщо відомо: деталі проходять обробку на 5 операціях, тривалість яких становить 5, 8, 8, 14 та 18 хв. відповідно. Кількість робочих місць за операціями: 1, 2, 1, 1, 2. Величина партії деталей 150 шт., деталі з операції на операцію передаються транспортними партіями по 50 шт.

Ттехн_{. пар.посл} = n x tшт_.- (n-р) х ( tкор)

1) 3500 хв.;

2) 4100 хв.;

3) 3600 хв.;

4) 8500 хв.

170. Технологічний процес виготовлення втулки складається з 5 операцій, планові нормативи представлені у таблиці:

Коефіцієнт припустимих витрат часу на підготовчо-заключні роботи в штучному часі – 0,03. Місячна програма випуску шестерень 1000 шт. Визначити розрахунковий та прийнятий розмір партії втулок.

де tп.з. – підготовчо-заключний час на партію деталей, хвилин; tшт – штучний час, хвилин; Кп – коефіцієнт витрат часу на переналагодження устаткування (в залежності від складності устаткування складає від 0,03 до 0,1)

партія заготовок (1000)

------------------------ = ціле число

партія обробки

1) 42 та 50 шт.;

2) 177та 200 шт.;

3) 65 та 50 шт.;

4) 177 та 180 шт.

171. Розрахувати необхідну кількість токарних верстатів в плановому році за таких умов: річна програма випуску деталей, які обробляються на токарних верстатах, становить 141 тис. шт. Норма часу на токарну обробку однієї деталі - 45хв. Ефективний фонд часу роботи обладнання 3600 годин на рік. Плановий коефіцієнт виконання норм виробітку на даних операціях в середньому 1,16. Затрати часу на переналагоження та інші підготовчо-заключні роботи складають в середньому 6,7% від штучного часу.

де: Ni – кількість деталей, штук; ti – норма часу, хвилин; Феф – ефективний фонд часу, годин; Кв.н – коефіцієнт виконання норм вироблення; Пн -% обліку підготовчо-завершальних робіт, виконаних у робочий час.

1) 42 од.;

2) 30 од.;

3) 27 од.;

4) 28од.

172. Визначити час роботи інструменту до повного знашення за таких умов: ширина робочої частини інструмента 28 мм., величина частини, яка зточується за одне переточування, - 2 мм., час стійкості інструменту – 10 годин.

Ті = t ст (--- + 1) (6.3)

де: t ст - час роботи інструменту між черговими переточуваннями (стійкість інструменту), хв; Z – товщина всієї ріжучої кромки інструменту, мм; l - величина ріжучої кромки, що сточується при одному заточуванні, мм.

1) 120 годин.;

2) 150 годин;

3) 12 годин;

4) 15 годин.

173. Оцінити рівень пропорційності технологічного ланцюга за розрядами робот і робітників:

К проп = мин.разр.рабочего/макс.разр.работ(где больший разрыв)

1) 0,80

2) 0,75

3) 0,67

4) 0,83

174. Визначити необхідну кількість автокар на плановий період, якщо відомо: необхідно перевезти 11200т вантажу, тривалість одного рейсу 45 хв.; вантажопідйомність одного автокара 1,1 т., коефіцієнт її використання 0,89. Ефективний фонд роботи автокара 1836 годин на рік, коефіцієнт використання автокара в часі 80%.

Аавт = /0,8, (9.3)

де: Аавт – кількість необхідних транспортних засобів; tрейса – час на один рейс, в годинах; Q - об'єм перевезень у тоннах; q - номінальна вантажопідйомність; Kв - коефіцієнт використання вантажопідйомності; Tробоч - робочий час транспорту протягом доби, в годинах

1) 6 од.;

2) 5 од.;

3) 8 од.;

4) 4 од.

175. Визначити коефицієнт використання площі складу для зберігання у штабелях за умов: корисна площа складу становить 240м², оперативна, яка призначена для приймально-відпускних операцій, комплектувння матеріальних цінностей, а також для проходів і проїздів між штабелями – 70 м².

240/(240+70)

1) 0,292;

2) 0,774

3) 0,412;

4) 0,588.

176. Визначити час рейсу одного автомобіля за умов: відстань між двома пунктами маршруту 33000м., час навантажувальної операції 20 хв., час розвантажувальної операції 22 хв., середня швидкість автівки 60км/год.

Час на один рейс (t) розраховується виходячи з відстані до місця призначення і назад, швидкості машини з вантажем і без вантажу і часу на вантаження і вивантаження.

t = + tп + tp

1) 108 хв.;

2) 750 хв.;

3) 75 хв.;

4) 592 хв.

177. Визначити коефіцієнт рівномірності випуску продукції за квартал та його вплив на виконання плану виробництва, якщо відомо наступне:

1) 0,987 та 0,921

2) 1,017 та 0,976

3) 0,923 та 0,974

4) 1,007 та 0,906

178. Визначити тривалість виробничого циклу та коефіцієнт робочого періоду виготовлення виробу за умов: час технологічних операцій складає 550 хв.; час природних процесів 30 хв., технічного контролю 15 хв., транспортування 20 хв., внутрішньозмінного міжопераційного чекання 70 хв., очікування на міжцехових складах 480 хв.

Дц = tтех + tп.з + tест + tтр + tкр + tмо + tмс

Кр.п.= (tтех + tтр + tкр)/Дц

де: Дц – тривалість виробничого циклу;

tтех – час технологічних операцій;

tп.з - час підготовчо-завершальних робіт;

tест - час природних операцій;

tтр - час транспортних операцій;

tкр - час контрольних операцій;

tмо - час міжопераційного пролежування;

tмс - час міжзмінного пролежування.

1) 1165 хв. та 0,472;

2) 1165 хв. та 0,894;

3) 1165хв. та 0,502;

4) 1165 хв. та 1,118

179. Цех працює в дві зміни по 8 годин кожна, річний фонд роботи устаткування 5760 годин, технологічні втрати часу в процесі виготовлення виробів 6%. Річна програма випуску деталей 50000 шт. Визначити добову програму запуску деталей на потокову лінію.

1) 1400 шт.;

2) 1370 шт.;

3) 137 шт.;

4) 140шт.

180. Розрахувати норму видачі інструменту на 1000 деталей за умов: машинний час на одну деталеоперацію 0,9 годин, коефіцієнт випадкової втрати інструменту 0,05; термін зношення інструменту певного виду 12 годин.

tм х Nн

Нр = ------------

Ті (1-n)

1) 790 шт.;

2) 79 шт.;

3) 8 шт;

4) 85 шт.

181. Розрахувати потребу вимірювального інструмента методом норми зношування за умов: кількість деталей 12000 шт., кількість вимірювань однієї деталі - 4; частка охоплення деталей перевіркою – 20%; кількість вимірів, що виконується певним інструментом до повного зношування 240, коефіцієнт, що враховує випадкову втрату інструменту – 0,04.

n х d х До

Ір = -------------,

D (1-n)

Де: n – кількість деталей, при виготовленні яких використовується даний вимірювальний інструмент; d –кількість замірів на одну деталь; До – коефіцієнт вибірковості контролю; D – кількість замірів до повного зносу інструментів.

1) 42 шт.;

2) 11 шт..;

3) 167 шт.;

4) 41 шт.

182. Розрахувати кількість інструменту. що перебуває в заточці за умов: час від надходження інструмента з робочого місця в інструментально-видавальну комору до повернення його в заточування 16 годин, періодичність подачі різального інструменту 8 годин, робочих місць – 15, кількість інструменту, що одночасно використовується на 1 робочому місці – 4.

q Тз

З = ∑ Кi -----

i=1 Т1

де: Тз – тривалість циклу заточування, рівна проміжку часу від моменту заміни інструменту на робочому місці до надходження його в інструментально-роздавальну комору, годин. Кi – кількість інструменту, одночасно вживаного на i-тому робочому місці; Т1 – періодичність подачі інструменту з цехових інструментально-роздавальних комор на робочі місця, годин (знаходиться в межах 3,5 – 4,0 годин); q – кількість робочих місць, що одночасно використовують даний інструмент

1) 30 шт.;

2) 12 шт.;

3) 8 шт.;

4) 120 шт.

183. Визначити кількість ремонтників слюсарів за умов, що трудомісткість ремонтних робіт складає 9900 нормо-годин, ефективний час роботи одного робітника - 1800 годин на рік, коефіцієнт виконання норм часу 1,1.

де: Фе – річний ефективний фонд часу одного ремонтного робочого; kн.в. – запланований середній коефіцієнт виконання норм вироблення ремонтними робочими. Т - трудомісткість

1) 7 осіб;

2) 5 осіб;

3) 6 осіб;

4) 10 осіб.

184. Визначити потребу підприємства в електроенергії на освітлення за умов: кількість світильників на підприємстві 250 шт.; середня потужність одного світильника 100Вт; ефективний фонд часу горіння світильників 1200 годин на рік; середній коефіцієнт одночасної роботи світильників 0,6; коефіцієнт втрати електроенергії в мережах 0,9.

Муст х Тгор х к0 х So

Wосв =---------------------------------

Кп

1) 20 000кВт-год.;

2) 2 000 000 кВт-год.;

3) 180 000 кВт-год.;

4) 18 000 кВт-год.

185. Тривалість виробничого циклу виготовлення підйомного крану КШ-50 складає 40 робочих днів. Час на виконання транспортних операцій – 30 годин. Режим роботи підприємства двозмінний, тривалість зміни 7,7 годин. Оцінити рівень прямоточності виробничого процесу виготовлення підйомного крану КШ-50.

де: Ттр – тривалість операцій з внутрішньозаводського транспортування виробу. Тц – тривалість виробничого циклу виготовлення продукції

1) 0,974;

2) 0,903;

3) 0,951;

4) 0,0974.

186. Визначити тривалість технологічного циклу виготовлення партії деталей при паралельному сполученні операцій за таких умов: технологічний процес виготовлення деталей складається з 5 операцій тривалістю 7, 10, 10, 13 та 24 хв відповідно. Деталі виготовляються партією 200 шт., з операції на операцію передаються транспортними партіями по 50 шт. Кількість робочих місць на операціях 1, 1, 2, 1, 2 відповідно.

Ттехн_{. пара} = р х tшт_.+ (n-р) х t_дл = 6800

1) 4300 хв.;

2) 5150 хв.;

3) 5950 хв.;

4) 3800 хв.

187. Технологічний процес виготовлення шестерні складається з 5 операцій, планові нормативи за якими представлені у таблиці:

Коефіцієнт припустимих витрат часу на підготовчо-заключні роботи в штучному часі – 0,05. Місячна програма випуску шестерень 160 шт. Визначити розрахунковий та прийнятий розмір партії шестерень.

партія заготовок (160)

------------------------ = ціле число

партія обробки

1) 48 та 40 шт.;

2) 39 та 40 шт.;

3) 77 та 80 шт.;

4) 70 та 80 шт.

188. Визначити потребу підприємства в розточних різцях в плановому році, якщо їх планова витрата становитиме 3452шт. на рік, нормативна величина оборотного фонду різців по підприємству в цілому – 624 шт., фактична величина оборотного фонду інструменту на початок планового року – 455 шт.

Потреба в інструменті на плановий період часу (Іп) складається з витрати (Ір) і різниці між нормативною величиной оборотного фонду (Іо.н.) і фактичною величиною його на початок планового періоду (Іо.ф.) і визначається за формулою: Іп = Ір + Іо.н. – І о.ф.

1) 3283 шт.;

2) 3621 шт.;

3) 2373 шт.;

4) 4531 шт.

189. Тривалість ремонтного циклу токарно-гвинторізного верстату 1К-62 складає 72 міс. Структура ремонтного циклу верстату включає 9 оглядів, 6 малих, 2 середніх та 1 капітальний ремонт. Визначити тривалість міжремонтного та міжоглядового періодів.

tмр = ; tмо =

де: О, М, С - відповідно кількість оглядів, малих і середніх ремонтів протягом одного ремонтного циклу.

1) 6 міс. та 3 міс.;

2) 8 міс. та 4 міс.;

3) 6 міс. та 2 міс.;

4) 8 міс. та 2 міс.

190. Визначити собівартість ремонту однієї ремонтної одиниці за таких умов: кількість одиниць ремонтної складності обладнання, відремонтованого у звітному періоді, складає 844 у.р.о., собівартість витрачених запчастин – 24,3 тис. грн.

1) 0,290 грн.;

2) 3,47 грн.;

3) 28,79 грн.;

4) 2050,92 грн.

191. Потужність електродвигунів технологічної установки для сушіння вогнестійкої цегли – 15,0 кВт. Ємність камери – 2000 шт. цеглин. Тривалість одного циклу сушіння 2,5 години. Місячна програма виробництва вогнестійкої цегли – 220 тис. шт. Втрати електроенергії в двигунах - 0,9. Визначити місячну витрату електроенергії на сушіння цегли.

∑ Nп х tmj

Wтех = j=1______________ Nп=220000/2000=110

Kп

де: m - потужність електродвигунів, кВт; tmj - норма машинного часу на обробку одного виробу, н-год; Кп- коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в двигунах.

1) 4583,3 кВт-годин;

2) 9166,7 кВт-годин;

3) 4537,5кВт-годин;

4) 45833,0 кВт-годин;.

192. Розрахувати годинну продуктивність конвейерів по пакуванню готової продукції на кондитерській фабриці якщо: вантаж переміщується в спеціальній тарі, яка містить 6 банок по 5 кг кожна. Крок потокової лінії становить 2,0 м., швидкість руху конвейера – 4 м/хв..

;

1) 7200 кг;

2) 900 кг;

3) 60 кг;

4) 3600 кг.

193. Визначити собівартість перевезення 1-т-км електрокаром на верстатобудівному заводі, якщо: величина вантажопотоку електрокара становить 5405т, відстань між пунктами навантаження і розвантаження 0,230 км. Сума експлуатаційних витрат за звітом складає 20145 грн.

20145/(5405*0,23)

1) 1,62 грн.;

2) 11,67 грн.;

3) 16,20 грн.;

4) 1,17 грн.

194. Чому дорівнює тривалість одного транспортного циклу при маятниковій схемі руху вантажів при їхньому перевезенні на відстань 20 км із середньою швидкістю руху транспорту 50 км/год і витратах часу на навантаження і розвантаження 20хв?

t = + tп + tp

1) 48 хв.;

2) 68 хв.;

3) 24 хв.;

4) 18 хв.

	Главная \| Случайная страница \| Контакты \| Мы поможем в написании вашей работы!