КСУ і система судів загальної юрисдикції

КСУ складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. ПУ, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Суддя КСУ призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк. Голова КСУ обирається на спеціальному пленарному засіданні КСУ зі складу суддів КСУ шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк. До повноважень КСУ належить: вирішення питань про відповідність КУ (конституційність): законів та інших правових актів ВРУ; актів ПУ; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються за зверненнями: ПУ; не менш як сорока п'яти народних депутатів України; ВСУ; Уповноваженого ВРУ з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим; офіційне тлумачення КУ та законів України. З питань, передбачених цією статтею, КСУ ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Система судів загальної юрисдикції відповідно до КУ будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Систему судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди; апеляційні суди; вищі спеціалізовані суди; ВСУ. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є ВСУ. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням ВСУ однакового застосування судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права; обов'язковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами
суддівського самоврядування.

21. Принципи територіальності, спеціалізації та інстанцыйності в побудові системи судів заг.юрисдикції. Принцип территориальности построения судебной системы обеспечивает территориальное разграничение компетенции однородных судов, т.е. определяет границы судебного округа. содержание принципа территориальности понимается как развитие системы судов общей юрисдикции в соответствии с системой административно-территориального устройства, определенной в ст. 133 КУ, поскольку он обусловлен необходимостью осуществления правосудия на всей территории У и доступности его для всего населения. Требование принципа территориальности заключается в том, что сеть судебных органов должна равномерно распространяться на все административно-территориальные единицы У. Из этого логически следует, что судебные округа судов соответствующих уровней должны иметь одинаковое соотношение с административно-территориальными единицами, на которые распространяется юрисдикция судов. Принцип территориальности должен органично сочетаться с принципом специализации. Принцип специализации в построении судебной системы является одним из факторов обеспечения права на правосудие, поскольку это требование связано с необходимостью рассмотрения дела компетентным судом. Компетентный суд - это не только суд, уполномоченный осуществить правосудие в полном объеме с вынесением решения по существу, но и суд, в профессионализме которого уверенно лицо, обращающееся к нему. Инстанционность - это понятие процессуальное, оно означает объем процессуальных полномочий суда по решению судебного дела. Судебные инстанции появились лишь тогда, когда: а) участники процесса получили права на жалобу, и эта жалоба стала побуждением движения дела по вертикали судебных органов, б) объем полномочий судов по рассмотрению и просмотру одного и того же дела начал отличаться, и это различие четко определилось законом. Суды, разрешающие дела по существу, имеют название «суды первой инстанции». Вторую, или апелляционную, инстанцию образуют суды, которые решают дела в порядке апелляционного производства. Они также решают и отдельные жалобы на суды первой инстанции. Кассационную инстанцию образуют суды, которые решают дела в порядке кассационного производства.