Монополія приватної власності на землю і абсолютну ренту

За часів Маркса в сільському господарстві, у порівнянні ч промисловістю. була більш низька органічна будова капіталу, тобто додаткова вартість, створена в цій галузі, перевищувала середній прибуток. Ця ж ситуація спостерігається і зараз у більшості країн, за винятком невеликої кількості найбільш розвинутих країн, де органічна будова капіталу в сільському господарстві зрівнялась, а, може, й перевищила цю будову в промисловості. Для тих країн, де органічна будова капіталу к сільському господарстві все те більш низька, ніж в промисловості, зберігається умова для утворення абсолютної земельної ренти.

Монополія приватної власності на землю перешкоджає вільному переливу капіталу в сільське господарство, а, отже, й перерозподілу додаткової вартості, що виробляється в цій галузі, на користь галузей промисловості. Створена в сільському господарстві додаткова вартість залишається в ньому завдяки ній монополії: землевласник не дає в оренду гірші ділянки землі поки ринкова ціна не підніметься до рівня вартості продукції, що включає всю додаткову вартість, а не лише середній прибуток.

Друга особливість ціноутворення в сільському господарстві: сільськогосподарська продукція продається не по ціні виробництва, а по вартості.

Абсолютна рента утворюється на всіх землях. Націоналізація землі означала 5 ліквідацію крупної приватної власності на землю і зникнення абсолютної ренти.

Найважливіші моменти при характеристиці абсолютної ренти:

1) умова виникнення — більш низька органічна будова капіталу в сільському господарстві, у порівнянні з промисловістю;

2) причина утворення - монополія приватної власності на землю;

3) джерело - додатковий труд найманих сільськогосподарських робітників, що створює надлишкову додаткову вартість;

4) механізм утворення - різниця між вартістю і ціною виробництва.

Ціна сільськогосп. продукції =C+V+ pср+r(Абсолютна рента)