Конкурентні переваги та основні компетенції в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства

Є 2 сучасні концепції - це конкурентні переваги М. Портера та основні компетенції М.Хемела та К.К. Прахалада.

За Портером поняття рівня конкурентної переваги характеризується продуктивністю використання ресурсів і виявляється у співставленні з іншими господарюючими суб’єктами. Рівень конкурентної переваги фірми може бути визначений як відношення ефективності діяльності цієї фірми до аналогічного показника фірми-лідера, розрахованого на тривалу стратегічну перспективу.

основні компетенції М.Хемела та К.К. Прахалада – протягом короткого проміжку часу кон-ть компанії на цінових і якісних властивостях існуючого товару. На довгий проміжок часу кон-ть формується на основі можливості утвердити, з меншими витратами і більш швидко, ніж конкуренти, основні компетенції, що дають можливість створювати нові конкурентоспроможні товари.

Взагалі ж ключові компетенції- це процес командного вивчення організацією, у першу чергу того, як координувати диверсифіковані виробничі можливості й інтегрувати чисельні напрями у технології. Їх доцільно ідентифікувати за 5 рівнями: окремих індивідів(Професійні компетенції); ролей, що виконують члени компанії в проектних і ін. групах (рольові комп); здійснення певних функцій у процесі виробництва та реалізації прод-Ї(функціональні комп); підприємства, як учасник ринкових відносин(Стратегічні комп); Взаємоповязаний набір навичок, здібностей та технологій, який забезпечує унікальність підприємства у певній галузі чи сфері та може застосовуватися у багатьох видах бізнесу(ключові компетенції)

\