Пароніми у ділових паперах

Пароніми – це слова, які мають однаковий корінь, а різнятьсялише суфіксом, кількома літерами в закінченні, префіксом, наявністю чи відсутністю частки -ся (абонент – абонемент, афект – ефект, адрес – адреса, професійний – професіональний, континент – контингент, особистий – особовий ).

Паронімічними відношеннями поєднується пар слів, значно рідше – три або більше. За характером смислових зв'язків пароніми поділяються на кілька груп:

1) синонімічні (важкий – тяжкий, привабливий – принадливий);

2) антонімічні (прогрес – регрес, адресат – адресант);

3) що мають семантичну близькість (вирізнятися – відрізнятися, проблема – дилема, витрати – затрати, зумовлювати – обумовлювати).

Явище паронімії – досить велика небезпека. Уникнути її можна лише тоді, коли людина відчуваючи її, перевіряє себе за словником (оснований – той, що базується на чомусь, заснований – створений, розпочатий; дипломант – переможець конкурсу, дипломник – автор дипломної роботи, дипломат – уповноважений колективу чи держави).

Досить часто під впливом російської мови плутають значення слів адрес і адреса.

Адрес – це письмове привітання на честь ювілею тощо.

Адреса – напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи. Таким чином, у заявах, договорах та листах слід користуватися словом адреса / … що мешкає за адресою, … надсилайте на адресу/, а в наказах можна вжити слово адрес /з нагоди якогось свята установи, чи ювілею певного працівника/.

В оголошеннях, протоколах бажано уникнути помилки у вживанні слів виборний і виборчий.

Виборний вживається, коли йдеться про виборчу особу. Виборчий – пов'язаний з виборами, з місцем де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів /виборча компанія, виборче право, виборчий бюлетень/.

Паронімами є такі слова:

Виключно - винятково

Виключно – лише, тільки (... виключно для членів правління...)

Винятково – дуже, особливо, надзвичайно (це питання має винятково важливе значення).

Громадський – громадянський

Громадський – від "громада"; не державний, не службовий, добровільний (громадські інтереси, громадські організації).